(044) 391-51-92
ru ua

Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Ближайшие семинары,
тренинги, вебинары ...

Все семинары ...         
(полный план-график)









 : загальний по сайту



Курсы валют на PROext

Дебет-Кредит № 22 (2.6.2014)
Суть справи :: Практика

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua.

За що відповідатимуть юрособи

Європейські стандарти життя та ведення бізнесу — це, передусім, організованість, системність і дисципліна. Уся діяльність ведеться прозоро та під пильним контролем державних регуляторів. Якщо Україна взяла курс на європейський шлях розвитку, то українська бізнес-спільнота має бути готовою до поширення та диверсифікації штрафних санкцій за ті чи інші правопорушення чинного законодавства.

Ще 23 травня 2013 р. Верховна Рада України прийняла Закон №314-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно відповідальності юридичних осіб)» (див. «ДК» №22/2014), яким передбачено застосування до юридичних осіб засобів кримінально-правового характеру (далі — ЗКПХ) у зв’язку з учиненням уповноваженою особою юридичної особи злочину від імені та в інтересах цієї юридичної особи. 15 квітня 2014 року до цього закону Законом №1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» було внесено зміни. Цей вид відповідальності для нашого бізнесу є новим. Нині ще зарано робити якісь висновки та складати алгоритми дій за новими правилами. Тож наразі коротко про основні аспекти нововведень.

Підстави застосування ЗКПХ

Підставами для застосування до юридичної особи ЗКПХ є вчинення її уповноваженою особою або за дорученням чи наказом, за змовою та в співучасті, або іншим шляхом злочину з переліку, що міститься в ч. 1 ст. 96-3 ККУ. Найбільш імовірними тут можуть бути:

— вчинення фінансової операції чи правочину з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а також набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних унаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів (ст. 209 ККУ);

— пропозиція службовій особі юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а також надання такої вигоди за вчинення зазначеною службовою особою дій чи її бездіяльність із використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто пропонує чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи (ст. 368-3 ККУ);

Як визначається інтерес

Злочини визнаються вчиненими в інтересах юридичної особи, якщо вони спрямовані на отримання нею неправомірної вигоди або створення умов для отримання такої вигоди, а також на ухилення від передбаченої законом відповідальності.

— пропозиція аудитору, нотаріусу, оцінювачу, іншій особі, яка не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але здійснює професійну діяльність, пов’язану з наданням публічних послуг, у т. ч. послуг експерта, арбітражного керуючого, незалежного посередника, члена трудового арбітражу, третейського судді (під час виконання цих функцій), надати йому/їй або третій особі неправомірну вигоду, а також надання такої вигоди за вчинення особою, яка надає публічні послуги, дій або її бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто пропонує чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи (ст. 368-4 ККУ);

— пропозиція службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує або обіцяє неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища (ст. 369 ККУ);

— пропозиція або надання неправомірної вигоди особі, яка пропонує чи обіцяє (погоджується) за таку вигоду або за надання такої вигоди третій особі вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави (ст. 369-2 ККУ).

Суб’єкти відповідальності

Суб’єктами відповідальності ЗКПХ, на відміну від кримінальної відповідальності, де суб’єктом відповідальності є фізособа, є уповноважені особи суб’єкта господарювання. Під уповноваженими особами юридичної особи слід розуміти службових осіб юридичної особи, а також інших осіб, які відповідно до закону, установчих документів юридичної особи чи договору мають право діяти від імені юридичної особи.

Відповідно до ч. 5 ст. 65 ГКУ керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади й органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами. Установчими документами можна передати таке право й іншій особі, але апріорі такі повноваження має саме директор. Та й навіть не обов’язково це має бути визначено установчими документами — дії від імені підприємства можуть набувати форми представництва інтересів юрособи на підставі агентського (комерційного посередництва) договору чи договору доручення.

Але це стосується не лише керівника чи уповноважених ним осіб. Щодо службових осіб, то останнім часом ми звикаємо до досить широкого розуміння терміна «службова особа». Чітке та аргументоване його визначення надано у листі Мін’юсту від 03.11.2006 р. №22-48-548, який, своєю чергою, базується на позиції ВСУ.

Коло суб’єктів господарювання, що підпадають під дію ЗКПХ, досить широке. За злочини, названі в п. 1 ч. 1 ст. 96-3 ККУ, ЗКПХ можуть бути застосовані судом до будь-якого підприємства, установи чи організації, але крім державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, організацій, створених ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного чи місцевого бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також міжнародних організацій.

А ось за злочини, вказані у пунктах 2 та 3 ч. 1 ст. 96-3 ККУ, відповідають усі суб’єкти приватного та публічного права — резиденти і нерезиденти України.

У ситуації, коли держава або суб’єкт державної власності володіє часткою понад 25% в юридичній особі або юридична особа перебуває під ефективним контролем держави чи суб’єкта державної власності, то ця юридична особа несе цивільну відповідальність у повному обсязі за неправомірно отриману вигоду та шкоду, заподіяну злочином, що вчинений державою, суб’єктами державної власності або державного управління.

Представник юридичної особи

Відповідно до нової ст. 64-1 КПКУ представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, може бути:

— особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником;

— керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами;

— працівник юридичної особи.

Документами, що підтверджують повноваження представника юридичної особи на участь у провадженні, є:

1) свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер, договір із захисником або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги;

2) копія установчих документів юридичної особи, якщо представником є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;

3) довіреність, якщо представником є працівник юридичної особи.

Види ЗКПХ

На відміну від кримінальної відповідальності фізосіб, до юридичних осіб суд може застосувати такі заходи кримінально-правового характеру:

1) штраф;

2) конфіскація майна;

3) ліквідація.

Причому штраф та ліквідація можуть застосовуватися лише як основні заходи кримінально-правового характеру, а конфіскація майна — лише як додатковий. При застосуванні заходів кримінально-правового характеру юридична особа зобов’язана відшкодувати завдані збитки та шкоду в повному обсязі, а також розмір отриманої неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою.

Конфіскація майна полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави майна юридичної особи і застосовується судом у разі ліквідації юридичної особи згідно з ККУ.

Щодо штрафів, то суд залежно від тяжкості скоєного злочину може застосувати до ЮО штраф у розмірі від 5000 до 75000 н. м. д. г.:

— за злочин невеликої тяжкості — від 5000 до 10000 н. м. д. г. (85 — 170 тис. грн);

— за злочин середньої тяжкості — від 10000 до 20000 н. м. д. г. (170 — 340 тис. грн);

— за тяжкий злочин — від 20000 до 50000 н. м. д. г. (340 — 850 тис. грн);

— за особливо тяжкий злочин — від 50000 до 75000 н. м. д. г. (850 тис. грн — 1 млн 275 тис. грн).

Зверніть увагу: з урахуванням майнового стану юридичної особи суд може призначити штраф із розстроченням виплати певними частинами строком до 3-х років.

Як ми пам’ятаємо, чинним КПКУ визначено, що оцінку доказів здійснюють слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження тощо. Тож такі важливі моменти, як доведення того, чи уповноважена особа вчинила злочин від імені та в інтересах саме юридичної особи, чи все ж у власних інтересах, а також чи достатніх заходів було вжито юридичною особою для запобігання злочину, залишатимуться в суб’єктивній площині.

Початок досудового розслідування

Відомості про ЮО, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру, вносяться слідчим або прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань негайно після вручення особі повідомлення про підозру у вчиненні від імені та в інтересах такої юридичної особи будь-якого зі злочинів, визначених ст. 96-3 ККУ, або від імені такої юридичної особи — будь-якого зі злочинів, передбачених ст. 258 — 258-5 ККУ. Про внесення відомостей слідчий або прокурор не пізніше наступного робочого дня письмово повідомляє юридичну особу (ст. 214 КПКУ). Провадження щодо юридичної особи здійснюється одночасно з відповідним кримінальним провадженням, у якому особу повідомлено про підозру.

Підстави для звільнення від ЗКПХ

Як і у кримінальній відповідальності для фізосіб, існує строк, після закінчення якого ЮО звільняється від відповідальності. Для різних категорій правопорушень — різні строки. Так, ЮО звільняється від застосування до неї ЗКПХ, якщо з дня вчинення її уповноваженою особою будь-якого злочину, зазначеного у ст. 96-3 ККУ, і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) три роки — у разі вчинення злочину невеликої тяжкості;

2) п’ять років — у разі вчинення злочину середньої тяжкості;

3) десять років — у разі вчинення тяжкого злочину;

4) п’ятнадцять років — у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

На сьогодні залишається відкритим питання: з якої дати слід відлічувати ці строки — від дати укладення договору чи виконання операції, наприклад складення акта, дати перерахування коштів тощо?

Зупинення строку давності матиме місце у разі, коли уповноважена особа, яка вчинила злочин, переховується від органів досудового слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та її місцезнаходження невідоме. У таких випадках перебіг давності відновлюється з дня встановлення місцезнаходження цієї уповноваженої особи.

Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор «Дебету-Кредиту»



Наступна стаття:  На початок статті 



Продаж товарів за акційною ціною Частковий перегляд статті (тільки початок)
Суть справи :: Практика
Під час акційного продажу товарів за ціною, нижчою від їх собівартості, у бухгалтерів виникає безліч запитань щодо податкового обліку. Чи справді до доходів від продажу потрапляє незначна акційна ціна, приміром 1,00 грн? Чи має право продавець віднести до...

В рубриці: 


Відступлення права вимоги «єдиннику» Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 22 (1.6.2015) :: Суть справи :: Практика
ТОВ на загальній системі хоче відступити право вимоги боргу в 10 тис. грн.
Відступає ТОВ на єдиному податку. Варіантів два: відступлення за 3 тис.
гривень або відступлення безоплатно. Який варіант є вигіднішим з погляду
оподаткування? Коли вин...

ПДФО по справедливості Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 22 (1.6.2015) :: Суть справи :: Практика
ВРУ продовжує змінювати оподаткування фізосіб, ставлячи за мету
«вибілювання» доходів населення й одночасне зниження податкового
навантаження. Черговий Закон України «Про внесення змін до Податкового
кодексу України щодо справедливого оподатку...

0.017015