(044) 391-51-92
ru ua

Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Ближайшие семинары,
тренинги, вебинары ...

Все семинары ...         
(полный план-график)









 : загальний по сайту



Курсы валют на PROext

Дебет-Кредит № 23 (9.6.2014)
Суть справи :: Практика

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua.

Виплата дивідендів нерезиденту

Правила розрахунків із нерезидентами ми розглядаємо в статті «ДК» №23/2014. А тут проаналізуємо операцію виплати дивідендів нерезиденту та відображення в податковому і бухгалтерському обліку виплат доходів нерезиденту.

Дивіденди як такі є чистим прибутком підприємства, який розподіляється між його власниками за їхнім самостійним рішенням (оформленим протоколом зборів). При цьому самі власники визначають і форму, в якій виплачуються дивіденди. У цій статті розглянемо виплату нерезидентам дивідендів в іноземній валюті.

Податок на прибуток

Якщо засновник (учасник) підприємства є нерезидентом-юрособою, то при виплаті йому доходу у вигляді дивідендів постає запитання про сплату авансового внеску з податку на прибуток, а також про сплату податку на доходи нерезидента. При цьому підприємству-резидентові потрібно послуговуватися відразу двома статтями ПКУ.

Стаття 160 ПКУ. Вона регулює порядок оподаткування доходів, що їх виплачують резиденти-юрособи нерезидентам-юрособам. Саме п. 160.2 цієї статті вимагає сплати резидентом у такому разі так званого податку на репатріацію. Насправді, звичайно, жодного податку на репатріацію в Україні на сьогодні немає, і йдеться про сплату податку на доходи, що виплачуються нерезиденту (як правило, за рахунок таких доходів) із джерелом їх походження з України1.

1 До доходу з джерелом походження з України належить, зокрема, отриманий нерезидентом дохід у вигляді дивідендів (пп. 14.1.54 ПКУ).

Щодо дивідендів, то вони входять до переліку доходів, зазначеного в п. 160.1 ПКУ. А це означає, що при виплаті нерезиденту-юрособі дивідендів слід утримати з такого доходу податок. Його ставка встановлена п. 160.2 ПКУ, становить 15% та застосовується до суми дивідендів. Податок сплачується до бюджету за рахунок таких дивідендів при їх виплаті, якщо інше не передбачено міжнародними договорами з країнами, резидентами яких є нерезиденти України (про що докладніше нижче). Підпункт 139.1.6 ПКУ додатково встановлює, що сума такого податку не включається до складу податкових витрат підприємства-резидента, яке виплачує доходи нерезидентам.

Оскільки цей податок сплачується з доходів нерезидента (тобто, по суті, не впливає на оподаткування доходів особи, яка виплачує дохід), юрособа-резидент зобов’язана його сплачувати і в тому разі, якщо не є платником податку на прибуток (перебуває на спрощеній системі оподаткування). Такою є думка Міндоходів, викладена в «Базі знань», і ми поділяємо цю точку зору. Справді, ст. 160 ПКУ встановлює правила оподаткування доходів юросіб-нерезидентів, а резидент, який виплачує такі доходи, по суті, виконує функції податкового агента (хоч і ним не називається).

Стаття 153 ПКУ. Вона регулює порядок оподаткування операцій особливого вигляду. Так, пункт 153.3 цієї статті встановлює, як оподатковуються податком на прибуток операції з виплати юрособами-резидентами дивідендів. Згідно з пп. 153.3.2 ПКУ, при виплаті дивідендів така юрособа зобов’язана сплатити авансовий внесок з податку на прибуток. Розмір такого авансового внеску визначають шляхом множення ставки податку на прибуток, установленої п. 151.1 ПКУ (чинної на момент виплати дивідендів), на суму таких дивідендів. При цьому сума такого авансового внеску не зменшує суму дивідендів, що виплачуються власникові. Платник дивідендів, який є юрособою на загальній системі оподаткування, отримує право врахувати суму сплаченого авансового внеску на зменшення податкового зобов’язання перед бюджетом з податку на прибуток за звітний період, в якому він сплачений. Сума авансового внеску сплачується до бюджету до або під час виплати дивідендів.

Пункт 153.3 ПКУ містить і випадки, в яких такий авансовий внесок не сплачують, але на ситуацію, що розглядається в цій статті, вони не поширюються.

Варто наголосити також, що обов’язок сплати авансового внеску не поширюється тільки на платників фіксованого сільськогосподарського податку (абзац третій пп. 153.3.2 ПКУ). Отже, юрособа — платник єдиного податку також зобов’язана сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток, причому без права зменшення суми єдиного податку до сплати до бюджету на суму такого авансового внеску!

Зверніть увагу: відповідно до пп. 153.3.8 ПКУ, авансовий внесок з податку на прибуток, сплачений у зв’язку з нарахуванням/виплатою дивідендів, є невід’ємною частиною податку на прибуток і не може розцінюватися як податок, що стягується під час репатріації дивідендів (їх сплати на користь нерезидентів) відповідно до ст. 160 ПКУ або чинних міжнародних договорів України (про що нижче).

Податок на доходи фізосіб

Якщо нерезидент, який одержує дивіденди, є фізособою, то юрособа-резидент керується трьома нормами ПКУ.

Підпункт 153.3.5 ПКУ. Він говорить, що авансовий внесок з податку на прибуток не сплачують до бюджету, у разі якщо одержувач дивідендів є фізособою, в т. ч. нерезидентом.

Пункт 170.10 ПКУ. Він говорить, що доходи, які отримуються фізособами-нерезидентами з джерелом походження з України, оподатковуються за правилами та ставками, встановленими для резидентів України. Якщо дохід виплачує резидент-юрособа, то він є податковим агентом щодо такого доходу.

Дивіденди є доходом фізосіб, який оподатковується ПДФО (пп. 164.2.8 ПКУ). До 01.01.2015 р. до такого доходу застосовується ставка 5%.

Зверніть увагу: з 01.01.2015 р. набирають чинності зміни до ПКУ щодо порядку оподаткування дивідендів. Мінімальна ставка ПДФО, яка утримуватиметься при виплаті дивідендів наступного року, становитиме 15%1.

Пункт 170.5 ПКУ. Він регулює порядок оподаткування доходів у вигляді дивідендів. Зокрема, саме в пп. 170.5.4 ПКУ сказано, що ПДФО з дивідендів сплачується до бюджету при їх виплаті та за їх рахунок.

Усунення подвійного оподаткування

Відповідно до ст. 103 ПКУ, нерезидент має право уникнути оподаткування доходів з джерелом їх походження з України в тому разі, якщо така норма є в міжнародному договорі, ратифікованому ВРУ. Це стосується як податку на доходи, що виплачуються нерезиденту, так і ПДФО. На тій самій підставі з нерезидента утримується сума податку, менша за встановлену ПКУ.

Підстава для такого спеціального порядку оподаткування доходів з України — довідка (або її нотаріально засвідчена копія) про те, що одержувач доходів є резидентом країни, з якою Україна уклала відповідний міжнародний договір. Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни за формою, затвердженою згідно із законодавством такої країни, і повинна бути належним чином легалізована та перекладена відповідно до законодавства України.

Зверніть увагу: виходячи з аналізу ст. 103 ПКУ, для того щоб скористатися нормами міжнародного договору, нерезидент повинен надати згадану довідку до нарахування (виплати) доходу. Мало того, на думку податківців, така довідка дійсна лише на той календарний рік, яким вона датована.

Проте, згідно з п. 103.8 ПКУ, особа, яка виплачує доходи нерезиденту в звітному (податковому) році, у разі надання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, в звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року.

Купівля валюти

Щоб виплатити дивіденди в іноземній валюті, юрособа-резидент може цю валюту придбати, — але тільки на міжбанківському валютному ринку через уповноважений банк. При цьому резидент сплачує також збір до ПФУ — у розмірі 0,5% від суми гривні, сплаченої під час придбання валюти (без урахування комісії банку)1. Сплачену суму збору відносять до витрат юрособи на підставі пп. 153.1.4 ПКУ. Оскільки виплату дивідендів не відносять до витрат, пов’язаних із реалізацією товарів, робіт, послуг, то дата визнання витрат з придбання валюти для їх виплати встановлюється відповідно до п. 138.5 ПКУ — в тому періоді, в якому вони були понесені, відповідно до правил ведення бухгалтерського обліку.

1 Докладніше про зміни, внесені до ПКУ щодо оподаткування ПДФО дивідендів та інших видів пасивних доходів, читайте в «ДК» №17/2014.

Бухгалтерський та податковий облік

При придбанні валюти через уповноважений банк у резидента — платника податку на прибуток виникають прибуток або збиток у сумі добутку кількості придбаної валюти і різниці між курсом міжбанківського валютного ринку й офіційним курсом НБУ (саме йому відповідає термін «балансова вартість валюти» на дату її придбання2).

Якщо курс придбання був вищим за офіційний курс НБУ3, то у платника податків виникає збиток, що відноситься до складу інших витрат (рядок 06.4 декларації з податку на прибуток4 і рядок 06.4.43 додатка ІВ до декларації). Якщо ж курс придбання нижчий від офіційного курсу НБУ, то у платника податків виникає дохід, що відноситься до складу інших доходів (рядок 03 декларації з податку на прибуток та рядок 03.30 додатка ІД до декларації).

У бухгалтерському обліку дохід від придбання валюти (який визначається за тією самою формулою, що й у податковому обліку) відображають за кредитом субрахунка 711 «Дохід від купівлі-продажу іноземної валюти». А збиток — за дебетом субрахунка 942 «Витрати на купівлю-продаж іноземної валюти».

Іноземна валюта на рахунку в банку та заборгованість з виплати дивідендів в іноземній валюті — це монетарні статті балансу. А отже, відповідно до П(С)БО 215, вони підлягають перерахунку. Результати такого перерахунку — курсові різниці (різниці між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах) розраховують у податковому обліку так само, як і в бухгалтерському6: на дату виплати дивідендів та на дату балансу.

Зверніть увагу: на думку Міндоходів, додатні курсові різниці повинні обліковуватися у складі оподатковуваного доходу і платниками єдиного податку. Таку позицію висловлювали податківці в численних податкових консультаціях, у т.ч. в «Базі знань». Проте, на нашу думку, податковий облік таких доходів (до їх фактичного надходження на рахунок у банку) не передбачено гл. 1 розділу XIV ПКУ7.

У бухгалтерському обліку додатні курсові різниці від операцій з виплати дивідендів відображають за кредитом субрахунка 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці». Від’ємні курсові різниці — за дебетом субрахунка 974 «Втрати від неопераційних курсових різниць».

У податковому обліку додатні курсові різниці включають до складу інших доходів та відображають у рядку 03 декларації з податку на прибуток і в рядку 03.19 додатка ІД до декларації. Від’ємні курсові різниці включають до складу інших витрат і відображають у рядку 06.4 декларації та рядку 06.4.12 додатка ІВ до декларації.

Суму податку на доходи, що виплачуються нерезиденту, сплаченого резидентом при виплаті дивідендів нерезиденту, він показує у рядку 17 декларації з податку на прибуток (з обов’язковим заповненням додатка ПН). А суму авансового внеску з податку на прибуток, який сплачується при цьому, — в загальному значенні рядка 13 декларації (і в рядку 13.3 додатка ЗП до декларації).

Якщо ж дивіденди в іноземній валюті виплачуються нерезиденту-фізособі, вони в обов’язковому порядку відображаються в розрахунку за формою №1ДФ8 (у періоді їх виплати) з ознакою доходу 109.

1 Пункт 5 ст. 1, п. 4 ст. 2, п. 6 ст. 4 Закону України від 26.06.97 р. №400/97-ВР «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування».

2 Абзац четвертий пп. 153.1.4 ПКУ в світлі Узагальнюючої податкової консультації, затвердженої наказом ДПСУ від 05.07.2012 р. №574.

3 Про те, як визначається офіційний курс НБУ на сьогодні, читайте в статті «Середньозважений курс валют» у «ДК» №20-21/2014.

4 Чинна форма декларації затверджена наказом Міндоходів України від 30.12.2013 р. №872.

5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив зміни валютних курсів», затверджений наказом Мінфіну України від 10.08.2000 р. №193.

6 Докладніше про порядок визначення курсових різниць див., наприклад, статтю «Купівля-продаж інвалюти і курсові різниці» в «ДК» №45/2013.

7 Докладніше про це див. статтю Ю. Єгорової «Курсові різниці у юросіб на ЄП» у «ДК» №4/2013.

8 Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ), затверджений наказом Міндоходів від 21.01.2014 р. №49.

Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»



Наступна стаття:  На початок статті 



Розрахунки за допомогою електронних грошей Частковий перегляд статті (тільки початок)
Суть справи :: Практика
Про електронні гроші «ДК» вже писав у №5/2014. Сьогодні ми розповімо, як організувати розрахунки з покупцями за допомогою електронних грошей і що потрібно для того, щоб розрахуватися ними за свої закупи. Оскільки платники єдиного податку наразі не можуть ...

В рубриці: 


Відступлення права вимоги «єдиннику» Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 22 (1.6.2015) :: Суть справи :: Практика
ТОВ на загальній системі хоче відступити право вимоги боргу в 10 тис. грн.
Відступає ТОВ на єдиному податку. Варіантів два: відступлення за 3 тис.
гривень або відступлення безоплатно. Який варіант є вигіднішим з погляду
оподаткування? Коли вин...

ПДФО по справедливості Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 22 (1.6.2015) :: Суть справи :: Практика
ВРУ продовжує змінювати оподаткування фізосіб, ставлячи за мету
«вибілювання» доходів населення й одночасне зниження податкового
навантаження. Черговий Закон України «Про внесення змін до Податкового
кодексу України щодо справедливого оподатку...

0.015173