(044) 391-51-92
ru ua

Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Ближайшие семинары,
тренинги, вебинары ...

Все семинары ...
(полный план-график)









 : загальний по сайту



Курсы валют на PROext

Дебет-Кредит № 29 (21.7.2014)
Суть справи :: Практика

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua.

Грошова компенсація замість відпустки

Працівники завжди охоче йдуть у відпустку. Але буває, що накопичилося чимало невідгуляних днів відпустки. Відправити працівника у відпустку на 50 — 60 днів, а то й більше, підприємство просто не може собі дозволити, бо знайти заміну на такий довгий період нелегко. Компромісом може бути виплата працівникові за частину відпустки грошової компенсації. Але грошову компенсацію виплачують і не лише в такому приємному випадку. Тож саме про варіанти, коли працівникові виплачують грошову компенсацію замість днів відпустки, і піде далі мова.

Грошова компенсація за бажанням працівника

Відповідно до ст. 24 Закону про відпустки, працівник має право за власним бажанням просити у керівництва замінити частину щорічної відпустки грошовою компенсацією. При цьому тривалість фактично наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути меншою з 24 календарні дні.

Як видно із самого формулювання ст. 24 Закону про відпустки, компенсацію можна отримати саме за щорічну основну відпустку. На компенсацію за додаткову відпустку працівник, на жаль, не має права. Тож, для того щоб отримати компенсацію, працівнику спочатку слід використати свої додаткові відпустки, а вже після того, як сукупна тривалість використаних відпусток сягне 24 календарних днів, можна буде звертатися до керівництва з проханням надати компенсацію за невикористану частину щорічної відпустки.

Отже, якщо працівник має право на щорічну відпустку в розмірі 24 календарних дні на рік та на додаткову відпустку в розмірі, наприклад, 7 календарних днів на рік, то згідно зі ст. 24 Закону про відпустки він обов’язково повинен використати 24 календарні дні відпустки. Щоб отримати грошову компенсацію, слід використати спочатку дні додаткової відпустки (наприклад, усі 7 днів), а потім — дні щорічної відпустки (наприклад, це може бути 24 дні за мінусом 7 днів — усього використано 17 днів щорічної відпустки). Далі працівник матиме право на грошову компенсацію за 7 невикористаних днів щорічної відпустки.

При цьому така компенсація надається лише після фактичного використання працівником за відповідний робочий рік щорічної та додаткової відпустки загальною тривалістю 24 календарні дні. Отримати грошову компенсацію за невикористані дні відпустки перед використанням 24-х календарних днів щорічної та додаткової відпустки працівник не має права. На цьому наголошують спеціалісти Мінпраці в листі від 18.06.2007 р. №150/13/133-07 (див. «ДК» №33/2007).

Якщо у працівника залишається невикористана відпустка за попередні роки, то, звісно, за частину такої відпустки він може отримати грошову компенсацію, але, знову-таки, лише за умови, що за такі роки він використав по 24 дні відпустки (щорічної чи додаткової).

Увага! Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 20 та п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону про чорнобильців, особи, віднесені до категорії 1 — 2 потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право на використання чергової відпустки в зручний для них час, а також на отримання додаткової відпустки зі збереженням заробітної плати строком 14 робочих (16 календарних) днів на рік. Ця відпустка є гарантованою державою пільгою, що надається протягом календарного року. А отже, вона не належить до щорічних, визначених п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про відпустки, тож на неї не поширюються норми ст. 24 Закону про відпустки. Відповідно, працівник не має права отримати грошову компенсацію за таку відпустку.

Заборонено замінювати грошовою компенсацією всі види відпусток особам віком до вісімнадцяти років (ст. 24 Закону про відпустки).

Як ми з’ясували, підприємство має право надати працівникові за його проханням компенсацію за дні відпустки, проте такого обов’язку немає. Натомість роботодавець має обов’язок надати працівникові всі види відпусток, на які той має право, у визначені законом строки (див. ст. 75 КЗпП та абзац 2 ст. 12 Закону про відпустки). На підприємстві мусить бути графік відпусток, який погоджується з працівником та затверджується керівником. Відмова працівника від відпустки не передбачена. Але підприємство фактично не може примусово направити працівника у відпустку. Тож часто трапляється, що керівництво навіть зацікавлене в тому, щоб працівники вчасно відпочивали. Але у зв’язку з особливостями роботи підприємства та власними планами працівників не завжди вдається своєчасно відправляти їх у відпустку, навіть якщо затверджено відповідний графік. Провини підприємства в цьому немає (звісно, якщо воно не змушувало працівника працювати без відпустки), і жодних санкцій за це законодавством не передбачено.

Для отримання компенсації працівник може звернутися до керівника із заявою в довільній формі. На підставі такої заяви керівник видає наказ про здійснення компенсаційної виплати працівнику.

Компенсація днів відпустки в інших випадках

Компенсація при звільненні. Згідно зі ст. 116 КЗпП, при звільненні працівнику виплачують усі суми, що належаться йому від підприємства, установи, організації, в день такого звільнення.

А саме: в день звільнення працівнику слід виплатити грошову компенсацію за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також за додаткові відпустки працівникам, які мають дітей (див. статті 19 та 24 Закону про відпустки).

У разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на поточний рахунок того підприємства, на яке перейшов працівник. Тож, у принципі, за бажанням працівника йому можуть виплатити компенсацію за дні невикористаної під час роботи на попередньому підприємстві відпустки.

Компенсація в разі смерті працівника. Згідно зі ст. 24 Закону про відпустки, компенсація за дні невикористаної відпустки виплачується спадкоємцям в обов’язковому порядку (за умови підтвердження, що така особа є спадкоємцем). Порядок її нарахування та виплати такий самий, як і у випадку зі звільненням працівника.

Розрахунок суми компенсації

Отриманий показник середньоденного заробітку (розрахований за правилами, як для відпустки — див. пункти 2, 3 та 7 Порядку №100) множать на кількість днів, які підлягають компенсації. При цьому для розрахунку середньоденного заробітку показники за останній календарний місяць, у якому здійснюється виплата, не беруть.

Якщо працівник звільняється, то компенсацію за невикористану відпустку виплачують в його останній робочий день. А ось компенсацію замість самої відпустки працівнику виплачують у ті самі строки, в які виплачують заробітну плату на підприємстві.

Оподаткування компенсації

Виходячи зі ст. 21 Закону про відпустки, компенсація за дні відпустки належить до фонду оплати праці. Крім того, згідно з пп. 2.2.12 Інструкції №5, суми компенсації за невикористану відпустку також належать до фонду оплати праці. Тож із таких сум слід сплатити ПДФО та ЄСВ за загальними правилами. Такі виплати мають разовий характер, а отже, відображаються в податковій звітності та оподатковуються в періоді їх нарахування/виплати.

Суми компенсації за невикористану відпустку, як суми, що належать до фонду оплати праці, потраплять у податковому обліку з податку на прибуток до податкових витрат за звичайними правилами (відповідно до ст. 138, п. 142.1 та п. 143.1 ПКУ).

Нормативна база

  • КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.
  • Закон про відпустки — Закон України від 15.11.96 р №504/96-ВР «Про відпустки».
  • Закон про чорнобильців — Закон України від 28.02.91 р. №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
  • Інструкція №5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. №5.
  • Порядок №100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. №100.

Василь РОРАТ, «Дебет-Кредит»



Наступна стаття:  На початок статті 



Що нового Частковий перегляд статті (тільки початок)
Життя :: Практика
Звільняти працівників, які не вийшли на роботу у зв’язку з АТО, заборонено
Виправляємо помилку у реєстрі податкових накладних
Перший звітний період для подання звіту про контрольовані операції — 2013 рік ...

В рубриці: 


Страхування майна підприємства Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 22 (1.6.2015) :: Суть справи :: Практика
Чи може підприємство застрахувати своє майно? Як такі операції відображаються в
обліку в 2015 році? ...

Відступлення права вимоги «єдиннику» Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 22 (1.6.2015) :: Суть справи :: Практика
ТОВ на загальній системі хоче відступити право вимоги боргу в 10 тис. грн.
Відступає ТОВ на єдиному податку. Варіантів два: відступлення за 3 тис.
гривень або відступлення безоплатно. Який варіант є вигіднішим з погляду
оподаткування? Коли вин...

0.021005