(044) 391-51-92
ru ua

Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Ближайшие семинары,
тренинги, вебинары ...

Все семинары ...
(полный план-график)









 : загальний по сайту



Курсы валют на PROext

Дебет-Кредит № 29 (21.7.2014)
Суть справи :: Практика

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua.

Ціннопаперовий облік: актуально про головне

З моменту запровадження ЦП-акцизу і донині запитань та неоднозначностей щодо його адміністрування, нарахування та сплати, здається, не меншає. Міндоходів у листі від 15.04.2014 р. №6877/6/99-99-19-03-02-15 (див. «ДК» №29/2014) роз’яснило проблемні моменти застосування ПКУ при оподаткуванні операцій із цінними паперами податком на прибуток та ціннопаперовим акцизом. Про те, наскільки ці відповіді допоможуть бухгалтерам у роботі, читайте далі.

Загальний механізм ціннопаперового обліку

Особливості обчислення податку на прибуток при здійсненні операцій із цінними паперами визначено пунктами 153.8 і 153.9 ПКУ.

Ціннопаперовий облік ведуть окремо від інших операцій господарської діяльності платника податків. А ще — в розрізі ЦП, які перебувають в обігу на фондовій біржі, й окремо позабіржових ЦП: доходи і збитки від операцій із біржовими та позабіржовими ЦП обліковують окремо (пп. 153.8.1 НКУ).

Ціннопаперові витрати чітко зав’язані на доходах: витрати платника податку на користь продавця або емітента ЦП визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від відчуження таких ЦП. Дохід платника податку від продажу, обміну чи інших способів відчуження цінних паперів визнається на дату переходу до покупця права власності на такі цінні папери.

Винятком є операції з торгівлі борговими цінними паперами, в яких сума доходу від відчуження зменшується на суму нарахованих, але не отриманих відсотків, які оподатковуються відповідно до п. 137.18 ПКУ, і сума витрат з придбання таких цінних паперів зменшується на суму сплачених відсотків продавцеві, нарахованих згідно з умовами випуску таких цінних паперів.

Прибуток і збиток за ЦП показують за кожною операцією окремо, а потім отримані фінрезультати підсумовують. Суму від’ємного значення фінансового результату за операціями з біржовими ЦП як результуючий показник звітного періоду переносять на зменшення загального фінрезультату за такими операціями наступних звітних періодів без усяких обмежень до повного погашення (пп. 153.8.3 ПКУ).

Від’ємний фінрезультат за позабіржовими ЦП погашають у наступних звітних періодах за умови додатного фінрезультату в таких періодах, але, зверніть увагу, — тільки впродовж наступних 3-х років.

У разі якщо сума прибутків за біржовими ЦП за підсумками звітного періоду перевищує суму збитків, різницю між цими двома величинами включають до складу об’єкта оподаткування й оподатковують за ставкою 10%.

У декларації з прибутку доходи і витрати за біржовими та позабіржовими ЦП також показують окремо (таблиці 1 і 2 додатка ЦП). Фінансовий результат від продажу та інших способів відчуження цінних паперів відображають у рядках 04 таблиць 1 і 2.

У додатку ЦП до рядків 03.20 і 03.21 додатка ІД до рядка 03 і рядків 06.4.13 і 06.4.14 додатка ІВ до рядка 06.4 декларації з податку на прибуток передбачено відображення фінансового результату від продажу та інших способів відчуження цінних паперів щодо кожного їх виду.

Логічно, що прибуток, отриманий від операцій з цінними паперами, які перебувають в обігу на фондовій біржі, не може бути зменшено на збитки від операцій із цінними паперами, яких немає в обігу на фондовій біржі. І навпаки — прибутки від позабіржових ЦП не можуть бути зменшені на збитки від операцій із біржовими цінними паперами. По суті, загальний фінансовий результат з урахуванням прибутків/збитків за всіма операціями з цінними паперами не визначається.

Для визначення збитку від торгівлі борговими ЦП враховується від’ємна різниця між доходом від відчуження, який, своєю чергою, зменшується на суму нарахованих, але не отриманих процентів, оподаткування (п. 137.18 ПКУ), та сумою витрат із придбання таких ЦП, які зменшуються на суму сплачених процентів продавцю.

Ціннопаперовий акциз

Відповідно до пп. 213.1.7 ПКУ, операції з продажу, обміну або інших способів відчуження ЦП, де відбувається перехід права власності на ЦП, та операції з деривативами є об’єктом оподаткування акцизним податком.

Відповідно до п. 215-1.1 ПКУ, особливий податок за операціями з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами справляється у розмірі:

  • 0 відсотків від суми операції з продажу на фондовій біржі цінних паперів, за якими розраховується біржовий курс1;
  • 0 відсотків від суми операції з деривативами на фондовій біржі;
  • 0,1 відсотка від суми операції з продажу поза фондовою біржею цінних паперів, що перебувають у біржовому реєстрі;
  • 1,5 відсотка від суми операції з продажу цінних паперів поза фондовою біржею, що не перебувають у біржовому реєстрі;
  • 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за укладений дериватив (контракт) поза фондовою біржею.

1 Порядок визначення біржового курсу цінного папера затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 13.08.2013 р. №1466 (далі — Порядок №1466).

Як бачимо, для нульової ставки оподаткування ЦП ключовими факторами є продаж на біржі та розрахунок їх біржового курсу. У відповідях №3 та №4 податківці говорять про те, що у разі коли на момент продажу ЦП їх біржовий курс не обраховувався, але операція з продажу таких ЦП здійснюється в межах 60 к. д. з дати останнього визначення біржового курсу за такими цінними паперами, то до такої операції застосовується ставка особливого податку в розмірі 0%. Такий висновок податковий орган робить, аналізуючи п. 4 Порядку №1466, який, своєю чергою, говорить про можливість застосування розрахованого біржового курсу протягом 60 к. д. з дати останнього визначення біржового курсу. Як бачимо, жодної прив’язки до конкретної біржі, де продаються конкретні ЦП. Тому видно непослідовність податкового органу в запитанні №5, де говориться, що «у разі розрахунку біржового курсу цінних паперів на іншій фондовій біржі нульова ставка особливого податку не застосовується». Такий висновок не має під собою жодних законодавчих підстав, тож, на нашу думку, має бути переглянутий податковим регулятором.

Водночас частина аналітиків підтверджує думку, що висновок податкового органу є логічним, вбачаючи в цій нормі прив’язку до конкретної біржі, де продаються ті чи інші ЦП, і саме той курс має бути орієнтиром для обчислення ціннопаперового акцизу. Адже п. 4 Порядку №1466 говорить: «Біржовий курс цінного папера, розрахований відповідно до вимог цього Порядку, може бути використаний з метою визначення ставки особливого податку за операціями з відчуження такого цінного папера за біржовими контрактами (договорами) протягом 60 календарних днів з дати останнього визначення біржового курсу». А біржовий курс ЦП визначається у день проведення біржових торгів за цим ЦП (п. 1 Порядку №1466).

Попри те що декларація з ЦП-акцизу подається раз на рік, а ПЗ з особливого податку виникають поквартально і сама форма звітності не передбачає коректного відображення сум до сплати, податківці цілком слушно зауважують, що податковий агент має сплачувати особливий податок за підсумками податкового періоду (звітного кварталу) без прив’язки до річної декларації.

Щодо об’єкта оподаткування особливим податком, то тут повної єдності наших думок із податковим регулятором немає. Відповіддю на запитання №7 податківці підводять під об’єкт оподаткування особливим податком усі операції з продажу ЦП емітенту з переходом права власності на них, крім викупу, повторного продажу за кошти, розміщення, погашення, конвертації емітентом цінних паперів власного випуску. Ми не погоджуємося з такою логікою. При погашенні ЦП об’єкта оподаткування ЦП-акцизом апріорі не виникає, адже ЦП при такій операції перестають існувати. Крім того, сам по собі емітент не може бути новим власником ЦП, адже тоді втрачається сенс емісії, розміщення ЦП як таких.

Є певні міркування, чому автори коментованого листа дійшли цього висновку. Норми пп. 213.1.7 ПКУ визначають об’єктом оподаткування ЦП-акцизом операції з продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів, де відбувається перехід права власності на цінні папери. Але визначають без жодної прив’язки до суб’єкта цих операцій, тобто хто б не здійснював ці операції, об’єкт оподаткування виникатиме. Водночас операції між емітентом та платником податку з викупу та повторного продажу за кошти, розміщення, погашення, конвертації емітентом цінних паперів власного випуску, операції щодо здійснення внеску до статутного капіталу, а також операції за участю векселедавця, заставодавця та іншої особи, яка видала або урахувала ордерний або борговий цінний папір, з видачі, урахування та погашення цінних паперів нормами пп. 213.2.4 ПКУ виводяться з-під оподаткування ціннопаперовим акцизом. Зверніть увагу: йдеться про операції між емітентом та платником податку. У відповіді №7 податківці говорять лише про емітента. Тож відповідь на це запитання вважаємо неповною. Ми твердо дотримуємося позиції, що в цьому разі не є об’єктом оподаткування ЦП-акцизом операції, визначені нормами пп. 213.2.4, не тільки в емітента, а й в іншої сторони угоди.

Перехід права власності на ЦП на підставі договорів міни, дарування є об’єктом оподаткування акцизним податком. Ставка оподаткування становитиме 1,5% суми операції з продажу цінних паперів поза фондовою біржею, що не перебувають у біржовому реєстрі (пп. 215-1.1.4 ПКУ). Договірна вартість цінних паперів, визначена у первинних бухгалтерських документах, за будь-якою операцією з продажу, обміну або інших способів їх відчуження буде базою оподаткування таких операцій. Платником податку до бюджету буде особа, яка відчужує цінні папери (дарувальник).

У разі коли податковий агент не має джерела сплати податку (операції з ЦП відбуваються за участю торговця ЦП, а розрахунки — без нього), податківці підкреслюють, що ПКУ передбачає роль податкового агента в цьому питанні виключно за торговцем незалежно від особливостей проведення розрахунків між продавцем та покупцем. А отже, торговець, маючи на руках договір, де зазначено таку особливість розрахунків, може передбачити збільшення своєї винагороди на суму ЦП-акцизу — іншого варіанта сплати цього збору не за власний кошт він просто не має.

У разі коли торговець ЦП виступає покупцем, знову ж таки, саме він є податковим агентом із нарахування та сплати ЦП-акцизу.

Щодо врахування суми сплаченого особливого податку на зменшення бази оподаткування при розрахунку прибутку/збитку від операції з цінними паперами, то, на думку податківців, такого алгоритму чинним ПКУ не передбачено.

Відчуження ощадних (депозитних) сертифікатів не підлягає оподаткуванню особливим податком, адже такі сертифікати є неемісійними цінними паперами, що видаються на певний строк (під відсотки, передбачені умовами його видачі), а норми абз. 3 пп. 212.1.9 ПКУ виводять із числа платників ЦП-акцизу фізичних та юридичних осіб — резидентів або нерезидентів (у т. ч. їхні відокремлені підрозділи), які проводять операції з відчуження, зокрема, ощадних (депозитних) сертифікатів.

Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор «Дебету-Кредиту»



Наступна стаття:  На початок статті 



Збір до ПФУ при купівлі валюти Частковий перегляд статті (тільки початок)
Суть справи :: Практика
Закон №1166 запровадив з 01.04.2014 р. збір на обов’язкове державне пенсійне страхування (далі — збір до ПФУ) з операцій купівлі іноземної валюти. З метою встановлення процедури сплати цього збору КМУ затвердив Постанову №218 (див. «ДК» №29/2014), ана...

В рубриці: 


Страхування майна підприємства Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 22 (1.6.2015) :: Суть справи :: Практика
Чи може підприємство застрахувати своє майно? Як такі операції відображаються в
обліку в 2015 році? ...

Відступлення права вимоги «єдиннику» Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 22 (1.6.2015) :: Суть справи :: Практика
ТОВ на загальній системі хоче відступити право вимоги боргу в 10 тис. грн.
Відступає ТОВ на єдиному податку. Варіантів два: відступлення за 3 тис.
гривень або відступлення безоплатно. Який варіант є вигіднішим з погляду
оподаткування? Коли вин...

0.019771