(044) 391-51-92
ru ua

Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Ближайшие семинары,
тренинги, вебинары ...

Все семинары ...
(полный план-график)









 : загальний
   (по всіх сайтах ДК)






Дебет-Кредит № 17-18 (27.4.2015)
Суть справи :: Бухгалтерський облік

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua.

Облік військовозобов’язаних на підприємстві

Персональний облік військовозобов’язаних та призовників на підприємствах — це частина обов’язків працедавця. Він має свої особливості, а за його порушення передбачено відповідальність. Останнім часом значення цього обліку зросло.

Працівники, які підлягають військовому обліку

Усі працедавці зобов’язані вести персональний облік військовозобов’язаних та призовників. Це персональний облік, що передбачає облік відомостей про них за місцем їхньої роботи і покладається на керівників підприємств, установ, організацій та навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форм власності (ч. 5 ст. 34 Закону про військовий обов’язок). А керівники можуть покласти обов’язок ведення кадрового обліку таких працівників на інших посадових осіб, як правило, наказом. Як бачимо, законодавство не робить винятків для працедавців-юросіб щодо обов’язку вести військовий облік працівників. Проте, враховуючи, що на сьогодні за порушення порядку такого обліку встановлено тільки адміністративну (і дуже невелику) відповідальність, чимало працедавців не ведуть цього обліку в тому обсязі, в якому зобов’язані його вести.

Згідно з ч. 9 ст. 1 Закону про військовий обов’язок, військовозобов’язані — це особи, які перебувають у запасі для комплектування ВСУ та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт щодо забезпечення оборони держави.

Граничний вік перебування в запасі встановлюється (ст. 28 Закону про військовий обов’язок):

— для військовослужбовців, які перебувають у запасі і мають військові звання рядового, сержантського та старшинського складу, — до 60 років;

— для осіб офіцерського складу, які перебувають в запасі:

1) молодший та старший офіцерський склад — до 60 років;

2) вищий офіцерський склад — до 65 років.

Для військовозобов’язаних-жінок, незалежно від присвоєних їм військових звань, граничний вік перебування в запасі — 50 років.

До призовників, своєю чергою, належать особи, приписані до призовних дільниць (у році досягнення ними 17-річного віку, ч. 3 ст. 14 Закону про військовий обов’язок). Статус призовника зберігається (якщо особа ще не була призвана на строкову військову службу) до 27-річного віку (ч. 1 ст. 15 Закону про військовий обов’язок).

Правила ведення кадрового обліку прописані в Інструкції №660. Зокрема, п. 3.4 Інструкції №660 встановлено обов’язок працедавців перевіряти у громадян під час приймання їх на роботу наявність у них військово-облікових документів (військових квитків, тимчасових посвідчень, посвідчень про приписку до призовної дільниці). Мало того, приймання на роботу призовників та військовозобов’язаних має здійснюватися тільки після взяття їх на військовий облік у військкоматах або в СБУ. Порушення цього обов’язку для керівника підприємства чи інших посадових осіб, зобов’язаних вести військовий облік на підприємстві, тягне за собою адміністративну відповідальність (див. нижче).

Документи, на підставі яких на підприємствах ведеться персональний облік військовозобов’язаних та призовників (п. 3.5 Інструкції №660):

— для військовозобов’язаних — військовий квиток або тимчасове посвідчення (замість військового квитка);

— для призовників — посвідчення про приписку до призовної дільниці.

З військового обліку на підприємствах, в установах, організаціях знімаються військовозобов’язані та призовники, які згідно з частинами п’ятою та шостою ст. 37 Закону про військовий обов’язок зняті або виключені з військового обліку у військових комісаріатах. Це означає, що стосовно таких працівниках військовий облік працедавцем не ведеться, а в особистих картках таких працівників проставляється відповідна відмітка про зняття з військового обліку.

До знятих з військового обліку належать, зокрема, особи, які:

вибувають на термін понад три місяці за межі України;

призвані або прийняті на військову службу;

визнані військово-лікарськими комісіями непридатними для військової служби з виключенням із військового обліку;

досягли граничного віку перебування в запасі;

перестали бути громадянами України;

не отримали до 40-річного віку військово-облікової або спорідненої з нею спеціальності;

померли.

Розділ ІІ особової картки працівника

Персональний облік військовозобов’язаних та призовників на підприємствах, в установах, організаціях здійснюється за типовою формою первинного обліку №П-2 «Особова картка працівника» (далі — особова картка), затвердженою спільним наказом Держкомстату України та Міноборони України від 25.12.2009 р. №495/656, у розділі II якої зазначаються відомості про військовий облік. Такі картки ведуть на кожного військовозобов’язаного та призовника, згідно з п. 3.2 Інструкції №660. Записи в особовій картці засвідчуються підписом працівника та посадової особи кадрової служби (або керівника підприємства, якщо на ньому немає такої служби), а тому такі картки, звичайно, можна вести як вручну, так і в електронному вигляді, але в останньому випадку їх обов’язково слід роздруковувати.

В особовій картці працівника на підставі вищезазначених документів дані відображають таким чином (див. таблицю нижче).

Таблиця

Правила заповнення розділу ІІ особової картки працівника (п. 3.7 — 3.9 Інструкції №660)

Рядок особової картки
Зміст запису
Підстава для внесення запису
Група обліку* НПО (Наземно-повітряна оборона);
ВМС (Військово-морські сили);
МВС (Міністерство внутрішніх справ);
СБУ (Служба безпеки України).
Для призовників:
призовник
П. 22 військового квитка.
Посвідчення про приписку до призовної дільниці
Категорія обліку** I або II категорія (для офіцерів запасу — розряд) П. 21 військового квитка
Склад** Рядовий, сержантський, старшинський.
Для офіцерів запасу профіль (командний, інженерний, технічний, юридичний, медичний, ветеринарний)
П. 23 військового квитка
Військове звання** Військове звання, присвоєне військовозобов’язаному під час проходження ним військової служби або під час перебування в запасі П. 19 військового квитка
Військово-облікова спеціальність №...** Кодове (цифрове) позначення військово-облікової спеціальності П. 24, п. 25 військового квитка
Придатність до військової служби*, ** Рішення медичних комісій щодо осіб, визнаних обмежено придатними до військової служби у військовий час Пункти 13 — 15 військового квитка
Назва райвійськкомату за місцем проживання Назва військкомату, в якому військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку.
Для призовників: назва військового комісаріату, до призовної дільниці якого призовник приписаний
Розділ VI військового квитка.
Посвідчення про приписку до призовної дільниці
Перебування на спеціальному обліку Олівцем проставляються номери переліку, пункту і розділу переліку (постанови), за якими оформлено бронювання військовозобов’язаного.
Для призовників: відомості про відстрочення від призову на військову службу та на який термін
 
* Для офіцерів запасу не заповнюється.
** Для призовників не заповнюється.

Обов’язки працедавця

Обов’язки працедавця в межах персонального обліку військовозобов’язаних та призовників прописані п. 3.4 Інструкції №660. Особливо наголосимо на таких обов’язках:

— повідомлення в семиденний термін військових комісаріатів про всіх військовозобов’язаних та призовників, прийнятих на роботу або звільнених з роботи;

— повідомлення на вимогу військових комісаріатів військовозобов’язаних та призовників про їх виклик до військового комісаріату і забезпечення їх своєчасного прибуття за цим викликом;

— організація періодичного звіряння особових карток, списків військовозобов’язаних, списків призовників із записами у військових квитках та посвідченнях про приписку до призовних дільниць. Не рідше ніж один раз на рік — проведення звіряння особових карток працівників з обліковими даними військових комісаріатів;

— внесення до п’ятиденного терміну до особових карток працівників змін щодо сімейного стану, місця проживання, освіти, місця роботи і посади військовозобов’язаних та призовників. Про всі зміни в облікових даних до 5 числа кожного місяця повідомляються військові комісаріати (за формою донесення, що є додатком 1 до Інструкції №660);

— складання і не пізніше ніж 1 грудня поточного року подання до військових комісаріатів списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць (за формою додатка 2 до Інструкції №660);

— повідомлення до військових комісаріатів даних про військовозобов’язаних та призовників, які порушили вимоги законодавства про військовий обов’язок і військову службу, для притягненнявинних до відповідальності згідно із законом;

— ведення журналу перевірок стану обліку військовозобов’язаних та призовників (за формою додатка 5 до Інструкції №660).

Бронювання військовозобов’язаних працівників

Навіть у період проведення в країні мобілізації та запровадження воєнного стану частина підприємств залишаються працювати, щоб забезпечити фронт і тил необхідними стратегічними ресурсами. Це в основному інфраструктурні підприємства, підприємства агропромислового комплексу та харчової промисловості, а також інші підприємства, що мають стратегічне значення або одержують оборонне замовлення. Для забезпечення їх безперебійної роботи на таких підприємствах здійснюється бронювання військовозобов’язаних. Бронювання передбачає відстрочення від призову військовозобов’язаного на основі переліків посад і професій, за якими бронюються військовозобов’язані. Такі особи не призиваються навіть у воєнний час, а продовжують працювати на своїх посадах.

Забронювати потрібну для роботи кількість військовозобов’язаних працівників — обов’язок працедавця (п. 3.4 Інструкції №660). Але здійснюється таке бронювання тільки за потреби — у разі проведення мобілізації та запровадження воєнного стану, і лише тими підприємствами, працівники якого підпадають під призов до лав ВСУ. До речі, документів про працівників, яких можна забронювати, у вільному доступі немає — для ознайомлення з ними відповідальна особа може звернутися до військкомату. При цьому військкомат не бронює довільної кількості працівників (не можна забронювати всіх, кого побажає підприємство) — відповідні процедури здійснюються тільки щодо деяких категорій працівників, згідно з критеріями, також закритими для вільного доступу.

Бронювання здійснюється відповідно до Постанови №1 та відомчих переліків посад і професій, за якими бронюються військовозобов’язані.

Звітність про військовозобов’язаних та заброньованих працівників

Постановою №1 затверджено форму звіту «Про чисельність працюючих та заброньованих військовозобов’язаних» (форма №6-Б). У цьому звіті, як видно з його назви, зазначається кількість працюючих військовозобов’язаних, а також кількість заброньованих із них на підприємстві (у розрізі категорій, посад працівників).

Проте цей звіт з формою №6-Б подається не всіма працедавцями. Згідно з Постановою №1, підприємства всіх форм власності подають до військкоматів за їх місцезнаходженням дані про чисельність працівників та заброньованих військовозобов’язаних до 1 березня звітного року. Але перелік галузей, за якими подаються звіти, щороку уточнюється методичними вказівками Міжвідомчої комісії з питань бронювання військовозобов’язаних за підприємствами. Тож про обов’язок подання такого звіту працедавець може дізнатися у військовому комісаріаті за своїм місцезнаходженням.

Відповідальність за порушення

Керівники, інші посадові особи підприємств та громадяни України, винні в порушенні порядку військового обліку, а також у скоєнні інших порушень законодавства про військовий обов’язок і військову службу, несуть відповідальність відповідно до закону (ст. 42 Закону про військовий обов’язок).

КУпАП передбачено накладення штрафу від 1 до 3 н. м. д. г. (тобто від 17 до 51 грн) у разі:

— неподання щороку в терміни, встановлені Міноборони України, до військкоматів списків працівників, які підлягають приписці до призовних дільниць (ст. 211-2 КУпАП);

— приймання на роботу військовозобов’язаних та призовників, які не перебувають на військовому обліку за місцем проживання (ст. 211-3 КУпАП);

— незабезпечення на вимогу військкоматів повідомлення військовозобов’язаних та призовників про їх виклик до військових комісаріатів або перешкоджання їх своєчасній явці на збірні пункти або призовні дільниці (ст. 211-4 КУпАП);

— невчасного подання документів, необхідних для ведення військового обліку військовозобов’язаних та призовників, неповідомлення їх про виклик до військових комісаріатів (ст. 211-5 КУпАП).

Розглядають справи про такі адміністративні правопорушення військові комісаріати (ст. 235 КУпАП). При цьому строк, протягом якого може бути накладено один із вищезгаданих штрафів, згідно зі ст. 38 КУпАП, не може перевищувати 2 місяців з дати скоєння правопорушення, а якщо воно триваюче — 2 місяців з дати його виявлення.

Мобілізовані працівники на підприємстві

Про особливості бухгалтерського та податкового обліку господарських операцій, що виникають у зв’язку з мобілізацією працівників у 2014 — 2015 рр., ми неодноразово писали на сторінках нашого видання. Тож наприкінці нагадаємо, які ж права та гарантії мають мобілізовані працівники і на підставі яких документів такі права та гарантії їм надаються.

Мобілізація громадян України здійснюється на підставі мобілізаційного розпорядження, повістки або розпорядження військових комісарів (ч. 3 ст. 22 Закону про мобілізацію). Так, щоб отримати гарантії, які йому зобов’язаний надати працедавець, мобілізований працівник повинен пред’явити оригінал одного із зазначених документів (а працедавець — залишити у себе його копію).

Нагадуємо, що, згідно зі ст. 119 КЗпП, за мобілізованими працівниками зберігаються робоче місце та середній заробіток, щоправда, на період не більше ніж один рік. А також з 15.04.2015 р. набрав чинності Закон України від 18.03.2015 р. №259-VIII, яким, зокрема, мобілізованим працівникам надається:

— переважне право на збереження робочого місця при скороченні кадрів після демобілізації (ст. 42 КЗпП);

— право на збереження робочого місця та середнього заробітку при отриманні поранення, потраплянні до полону або у разі якщо такий мобілізований оголошений зниклим безвісти;

— право після демобілізації на працевлаштування за квотою, встановленою законодавством про зайнятість населення (ст. 196 КЗпП), і збереження першого робочого місця (ст. 197 КЗпП).

Нормативна база

  • КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.
  • КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. №8073-X.
  • Закон про військовий обов’язок — Закон України від 25.03.92 р. №2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу».
  • Закон про мобілізацію — Закон України від 21.10.93 р. №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
  • Інструкція №660 — Інструкція з організації ведення військового обліку військовозобов’язаних і призовників в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях і навчальних закладах, затверджена наказом Міністра оборони України від 15.12.2010 р. №660.
  • Постанова №1 — Постанова Міжвідомчої комісії з питань бронювання військовозобов’язаних за підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та воєнного часу від 22.05.96 р. №1.

Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»



Наступна стаття:  На початок статті 



Зміна ціни Частковий перегляд статті (тільки початок)
Суть справи :: Бухгалтерський облік
Проаналізуймо правові особливості, документальне оформлення та наслідки
перегляду ціни за договором в обліку продавця та покупця. ...

В рубриці: 


Питання обліку запасів Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Бухгалтерський облік
З початку 2015 р. сума податку на прибуток визначається на підставі даних
бухгалтерського обліку. У зв’язку з цим податківці отримали право перевіряти
правильність ведення бухобліку, правильність та повноту визначення доходів,
витрат та фінанс...

Продаж автомобіля фізособі Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Бухгалтерський облік
Звичайна господарська операція: юрособа продає легковий автомобіль —
основний засіб — фізособі. Але у зв’язку з цією операцією у бухгалтерів
виникає чимало запитань, особливо в світлі постійних змін законодавства.
Відповіді на багато запитань ...

0.013057