Зателефонуйте нам
ru ua

Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Чергові семінари,
тренінги, вебінари ...

Більше семінарів ...









 : загальний
   (по всіх сайтах ДК)






Дебет-Кредит № 28 (11.7.2005)
Суть справи :: Практика

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua.

Позика? Внесок до СФ? Чи, можливо, комісія...?

Фізична особа надала ТзОВ значну суму позики двома внесками у двох різних звітних податкових періодах. Перший внесок становив незначну суму і не був повернутий до кінця звітного податкового періоду, в якому був отриманий. Передбачається, що й другий внесок позики теж не буде повернутий протягом податкового періоду отримання. ТзОВ рекомендують з метою оптимізації податкового навантаження оформити фактично всю суму позики як внесок до статутного фонду.
Поясніть, будь ласка, чи з допомогою такої операції справді не виникне податкових зобов’язань у товариства та чи не викличе така операція зайвих запитань з боку контролюючих органів?


Якщо допомога не повернута на кінець звітного періоду

Згідно з пп. 1.22.12 Закону України від 28.12.94 р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон про прибуток), під поворотною фінансовою допомогою розуміють ті кошти, що у сукупності відповідають таким ознакам:

а) надані платнику податків у користування на визначений строк;

б) відповідно до умов договорів не передбачається нарахування відсотків чи надання інших видів компенсації за користування коштами.

У Законі про прибуток сказано, що до складу валового доходу включаються суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду, зокрема від осіб, які не є платниками цього податку. Таким чином, можна стверджувати, що сума позики, отримана протягом звітного податкового періоду та не повернута позикодавцю - фізичній особі на кінець такого звітного періоду, підлягає включенню до складу валових доходів.

Аналогічної думки притримуються й органи ДПС, про що зазначено у п. 4.2 розділу ІІ Узагальнюючого податкового роз’яснення щодо застосування підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" стосовно відображення у податковому обліку операцій з одержання та повернення сум поворотної фінансової допомоги (позики), затвердженого наказом ДПАУ від 24.01.2003 р. №26 1.

Позика як внесок до СФ

Відповідно до пп. 4.2.5 Закону про прибуток, суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, не включаються до складу валових доходів.

Проте постає запитання: чи вся сума позики, отримана платником податків двома внесками у двох різних звітних податкових періодах, може вважатися прямою інвестицією?

Як випливає із Закону України від 19.01.91 р. №1576-ХІІ "Про господарські товариства", рішення товариства про зміни розміру статутного фонду набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру (ч. 4 ст. 16).

Тож, на нашу думку, органи ДПС цілком законно наполягатимуть на тому, що ТзОВ за результатами звітного податкового періоду, на який припадає здійснення першого внеску (першої частини позики), зобов’язане було збільшити валовий дохід, оскільки протягом такого звітного податкового періоду товариство не зареєструвало відповідно до вимог Закону України від 15.05.2003 р. №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" зміни та доповнення до статуту, пов’язані зі збільшенням статутного фонду.

Альтернативні варіанти

Якщо ТзОВ має на меті зменшити податкове навантаження у зв’язку з отриманням першої суми позики, радимо вчинити так.

Передусім, ТзОВ слід документально підтвердити, що отримані протягом першого звітного періоду кошти не є позикою (у розумінні Закону про прибуток - поворотною фінансовою допомогою).

Для цього, вважаємо, треба укласти договір комісії.

Відповідно до ст. 1011 Цивіль­ного кодексу України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Отже, треба, щоб фізична особа, як комітент, доручила комісіонеру - ТзОВ - придбати майно.

У договорі комісії слід передбачити:

а) що комітент зобов’язаний для придбання майна своєчасно забезпечити комісіонера грошовими коштами;

б) встановити строк, протягом якого комісіонер зобов’язаний буде виконати своє зобов’язання перед комітентом.

А загалом комісійна схема отримання коштів за хронологією має такий вигляд:

1. Підписується договір комісії, в якому обумовлюється питання придбання майна для комітента від імені комісіонера.

2. Комісіонер повідомляє комітента про те, що потенційного продавця обумовленого майна знайдено, а тому просить комітента вирішити питання про перерахування коштів;

3. Згодом, після отримання коштів, комісіонер повідомляє комітента, що продавець майна відмовився його реалізовувати, а тому комісіонер починає шукати іншого продавця.

За допомогою запропонованої схеми комісії ТзОВ зможе достатньо переконливо доводити, що отримані товариством кошти були надані не в користування.

Окрім того, листування між ТзОВ та фізичною особою буде певною юридичною гарантією того, що договір комісії не можна буде трактувати як удаваний правочин, тобто такий, що вчинений сторонами для приховання іншого, дійсного правочину.

А щоб максимально убезпечити ТзОВ та фізичну особу від зайвих запитань з боку органів державної податкової служби, фізичній особі варто звернутися до суду з позовом про стягнення з ТзОВ заборгованої суми.

Неважко передбачити, що суд винесе рішення на користь фізичної особи. Однак весь задум полягає у тому, що в описовій частині рішення суд запише приблизно таку фразу: "Суд, дослідивши подані сторонами документи, встановив, що на виконання договору комісії комітент перерахував комісіонеру кошти у розмірі ...".

Тобто ТзОВ у можливому спорі з органами державної податкової служби вже матиме "на руках" доведений юридичний аргумент про те, що договір комісії - це не удавана угода позики.

1 Узагальнююче роз’яснення приймалося під час дії Цивільного кодексу УРСР; див. "Дебет-Кредит" №5/2003.

Володимир БОРОВЕЦЬ, ЮФ «Боровець, Єсіпов і партнери»



Наступна стаття:  На початок статті 



Повна матеріальна відповідальність — без обмежень Частковий перегляд статті (тільки початок)
Суть справи :: Практика
Заподіяння підприємству, установі, організації (далі — підприємство) шкоди працівником ніколи не було рідкістю. Шкода завдається розкраданням, втратою, пошкодженням майна підприємства, вчиненням інших протиправних дій, невиконанням або неналежним виконанн...

В рубриці: 


ПДФО по справедливості Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 22 (1.6.2015) :: Суть справи :: Практика
ВРУ продовжує змінювати оподаткування фізосіб, ставлячи за мету
«вибілювання» доходів населення й одночасне зниження податкового
навантаження. Черговий Закон України «Про внесення змін до Податкового
кодексу України щодо справедливого оподатку...

Документи перевірені, але ще потрібні Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 22 (1.6.2015) :: Суть справи :: Практика
Якщо на підприємстві пройшла планова перевірка ДПІ за 3 роки, то чи може
підприємство здати документи, охоплені перевіркою, до архіву? ...

0.020431