(044) 391-51-92
ru ua

Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Ближайшие семинары,
тренинги, вебинары ...

Все семинары ...
(полный план-график)









 : загальний
   (по всіх сайтах ДК)






Дебет-Кредит № 15 (14.4.2003)
Суть справи :: Практика

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua

або оберіть потрібний вам разділ ДК-порталу в верхньому рядку навигації.

Заштрихована ціна

Штрихове кодування товарів: як це робиться


Як правило, нині інформація про товари на підприємствах торгівлі зберігається в електронному вигляді на комп’ютерах. Ручне введення інформації про кожне найменування товару, тим більше, якщо їх багато, займає дуже багато часу. До того ж зростає ймовірність помилкового введення даних. Вирішити проблему допомагає штриховий код, що містить в собі закодовану інформацію про кожний товар. Застосування системи штрихового кодування товарів повністю виключає помилки.

Використання штрихкодів у торгівлі спрощує роботу касира при продажу товару, скорочує час отримання покупцем чека, дозволяє оперативно отримати інформацію про товар (залишки, надходження, продаж), а також спрощує інвентаризацію товарів на складах, дозволяє вести контроль за якістю тощо.

У 1996 році Постановою КМУ №574 було наказано ввести в Україні маркування суб’єктами підприємницької діяльності товарів штрихкодами.

Що таке штриховий код товару

Згідно з Постановою КМУ №574, товари маркуються штрихкодами EAN, які привласнює нумерувальна організація "ЄАН-УКРАЇНА". Вона представляє Україну в міжнародній асоціації товарної нумерації EAN International (організації, відповідальній за нумерацію товарів і стандартизацію в галузі штрихового кодування).

Штриховий код - це послідовність штрихів і проміжків певного розміру, за допомогою яких кодуються цифрові й інші дані про товар у легкій для зчитування технічними засобами формі. Кожна цифра або буква відображається комбінацією штрихів і проміжків за чітко встановленими правилами.

У штрихкоді відображається тільки однозначне позначення товару - його ідентифікаційний номер. З цим номером пов’язана конкретна інформація про товар. Наприклад, у касовому апараті з ідентифікаційним номером товару пов’язана його ціна. При продажу касир сканує штрихкод, і касовий апарат за отриманим ідентифікаційним номером знаходить ціну цього товару й автоматично реєструє касову операцію. Тобто штрихкод є засобом "зв’язку" між реальним товаром і його відображенням в електронних системах.

Міжнародна система ідентифікації забезпечує однозначну ідентифікацію будь-якого товару незалежно від його характеристик, походження, призначення й застосування.

Ідентифікаційний номер EAN UCC, що міститься в штрихкоді, дозволяє безпомилково визначити, до якої товарної позиції належить ця товарна одиниця. Такий ідентифікаційний номер прийнято називати Глобальним номером товарної позиції (Global Trade Item Number) - GTIN.

Складається штриховий код з двох частин - самих штрихів і цифрового коду. При цьому в штрихах повинно бути виділено кілька штрихів (крайові й центральні - більшої та меншої довжини). Цифровий код складається з кількох груп кодів (див. мал. 1).

Зразок коду ЕАN-13

Зразок коду ЕАN-13

1. Код країни-виробника, в якій виготовлений товар.

2. Код виробника товару.

3. Код товару.*

4. Контрольна цифра, яка використовується для контрольної функції і є розрахунковою.

5. Знак товару, який вказує, що діяльність, пов’язана з виготовленням або продажем цього товару, є ліцензійною, і на нього отримана ліцензія.


* Код товару складається з п’яти цифр:
1-ша цифра - найменування товару;
2-га цифра - споживчі якості товару;
3-тя цифра - розмір або маса товару;
4-та цифра - інгредієнти товару;
5-та цифра - колір товару.

Види штрихових кодів

Розрізнюють кілька видів штрихових кодів.

1. Штриховий код EAN (ЕАN-8, ЕАN-13, ЕАN-128) - присвоюється одиницям обліку (товару) згідно з рекомендаціями Міжнародної асоціації товарної нумерації EAN International.

Як правило, товар з позначкою ЕАN-13 маркується в загальних випадках. Якщо товари невеликі за розмірами й на них недостатньо місця для розміщення якісної відмітки ЕАN-13, на них проставляється штрихкод EAN-8.

Застосування ЕАN-128 дозволяє закодувати додаткову інформацію про товар (номер партії, термін зберігання тощо). Найчастіше використовується при маркуванні вагового товару. Характерна особливість штрихової символіки ЕАN-128 - висока густина штрихів і контролездатність.

2. Штриховий код UPC - присвоюється одиницям обліку (товару) згідно з рекомендаціями Міжнародної організації Північної Америки.

Для товарів, що експортуються в США або Канаду, існують особливі правила штрихового кодування. Пов’язано це з тим, що в цих країнах значна частина обладнання для зчитування штрихкодів не може обробляти коди ЕАN-13, тому інформація на такі товари подається в UPC.

3. Внутрішній штриховий код EAN- унікальний і однозначний на обмеженій території й призначений для використання тільки на цій території. Іншими словами, внутрішній штрихкод призначений для маркування суб’єктами підприємницької діяльності своїх товарів для реалізації. В Україні для внутрішнього користування застосовуються EAN-8, EAN-13, EAN-128.

Маркування внутрішніми штрихкодами відбувається при реалізації товарів:

- прийнятих до реалізації без штрихових кодів;

- які пройшли додаткову обробку (фасування, пакування тощо);

- які вимагають перекодування (у разі зміни техніко-економічних характеристик товару, переоцінки тощо).

Щоб правильно побудувати систему внутрішнього кодування товарів на підприємстві, передусім слід правильно визначити діапазон товарів, які підлягають кодуванню. Для цього підприємству необхідно пересвідчитися в тому, що його обладнання зможе забезпечити друкування достатньої кількості етикеток з внутрішніми кодами (звернімо увагу, що деякі типи застарілого обладнання не можуть формувати штрихкоди з ідентифікаційними номерами, що починаються з префікса "02").

Крім того, доведеться розробити докладні правила структурування вибраного діапазону. На структурування впливають такі чинники, як загальна кількість товарних позицій, їх оновлення, час, протягом якого вони повинні міститися в базі даних. При цьому дуже важливо враховувати наявність товарних позицій змінної кількості та їх кількість, яка прогнозується.

Тут не обійтися без Рекомендацій №383, в яких подається докладна структура внутрішніх штрихкодів, а також рекомендації щодо їх застосування і присвоєння.

Як отримати штрихкод

Вище ми вже говорили, що штрихове кодування товарів в Україні здійснює нумерувальна організація "ЄАН-УКРАЇНА". Щоб підприємство могло присвоїти коди своїм товарам, воно передусім повинно підписати договір з цією організацією про членство в Асоціації й участі в системі EAN UCC. При складанні договору заповнюється реєстраційна картка, в якій вказуються дані про підприємство, необхідні для присвоєння ідентифікаційних номерів в системі EAN UCC. Оформити документи можна, звернувшись до центрального офісу Асоціації в Києві або до регіональних її центрів, які діють у всіх обласних центрах та інших містах України.

При підписанні договору підприємство сплачує вступний і річний членські внески. Підписавши всі необхідні документи й сплативши членські внески, воно стає учасником системи EAN UCC. Це дає право використовувати штрихкоди й інші стандартні засоби системи EAN UCC.

Щоб отримати штрихкоди на товари, підприємство повинно отримати на них ідентифікаційні номери. Для цього до Асоціації слід подати заяву встановленого зразка, в якій указати найменування товару й навести його короткий опис. Ідентифікаційний номер присвоюється товару протягом одного тижня, про що видається свідоцтво, яке дає право використовувати присвоєний ідентифікаційний номер.

Як правильно маркірувати товар

Після того як підприємство отримало ідентифікаційний номер на товар, воно повинно подати цей номер у вигляді штрихкоду й промаркувати ним товар. Зображення штрихкоду формується за допомогою спеціальних комп’ютерних програм. Як правило, він закладається у дизайн етикетки або упаковки товару. Багато друкарень мають відповідне програмне забезпечення й можуть друкувати штрихкоди. Радимо підприємствам заздалегідь дізнатися про якість друку штрихкоду в тій чи іншій друкарській фірмі. Крім того, у договорі на надання послуг друку слід обов’язково обумовити відповідність геометричних і оптичних характеристик штрихкоду, його розташування на товарі, а також передбачити відповідальність друкарської фірми за недотримання встановлених вимог до штрихкоду.

Якщо друкарня не впевнена у своїх можливостях правильно сформувати штрихкод, їй можна надати оригінал штрихового позначення на плівці або в електронному вигляді. Послуги з виготовлення оригіналів надають спеціалізовані підприємства.

Якість друку й відповідність штрихкоду всім встановленим вимогам перевіряється на спеціальному пристрої - верифікаторі. Такими пристроями оснащені всі регіональні центри Асоціації. Підприємство, надавши регіональним центрам Асоціації зразки товарів, етикетки, упаковки зі штрихкодами, отримує протокол верифікації штрихового позначення.

Організаційні заходи

Для автоматизації торгових процесів підприємство треба оснастити спеціальними технічними засобами штрихового кодування. До них належать, зокрема, ручні й стаціонарні сканери, термінали збирання й накопичення інформації, принтери етикеток зі штрихкодами, ваговимірювальні комплекси, сучасні системи касових апаратів.

Вибирати технічні засоби найкраще спільно з фахівцями організації, яка впроваджує на торговому підприємстві електронну систему автоматизованого обліку товарно-грошового обороту. Вибір технічних засобів залежить, передусім, від особливостей торгового процесу підприємства. Рекомендації із застосування засобів штрихового кодування наведені в Наказі №569.

Продаж продовольчих товарів

При торгівлі продтоварами необхідно враховувати вимоги Правил №237 та №196.

Якщо на підприємство торгівлі надходять товари, марковані штрихкодами, то нові штрихкоди на них не проставляються. При надходженні товарів без штрихкодів вони маркуються внутрішніми штрихкодами.

Товари, що надійшли в мішках, ящиках, великих коробках, підлягають розфасуванню. Розфасування, розважування товарів та їх пакування проводиться на спеціальних електронних ваговимірювальних комплексах, які мають принтери для друку етикеток з внутрішніми штрихкодами, або на звичайних терезах з подальшим друкуванням етикеток зі штрихкодами. При цьому етикетку треба друкувати на спеціальних пристроях.

Розрахунки з покупцями за вибрані ними товари здійснюються в певних місцях, де встановлені РРО з підключеними до них пристроями для зчитування кодів.

Етикетки зі штрихкодами для маркування товарів, характеристики яких не змінюються протягом тривалого часу, найдоцільніше замовляти у спеціалізованих поліграфічних підприємствах (етикетки кількістю понад 1000 шт. обходяться набагато дешевше, ніж друк їх на власному принтері).

При маркуванні товарів внутрішніми штрихкодами слід дотримувати певних правил щодо вибору місця наклеювання етикеток з кодами на поверхні товарів. Такі правила встановлені ДСТУ 3147-95. Наприклад, при маркуванні товарів, які упаковуються в одноразову тару (свіже м’ясо, риба, напівфабрикати тощо), етикетку треба розміщувати на одному з чотирьох кутів поверхні лотка. А приклеюється вона на рівну поверхню таких упаковок.

Від постачальників можуть надходити товари без штрихкодів. Як правило, це не розфасовані товари або товари з великою вагою (мішки з цукром, борошном, бідони з олією тощо). Якщо покупець придбаває товар з великою вагою (наприклад мішок цукру або борошна), його відпускатимуть не через розрахункові пункти, а просто зі складських приміщень. Для отримання товару зі складу покупцю видається заздалегідь заготовлена етикетка зі штрихкодом товару. Касир-оператор зчитує сканером штрихкод з етикетки, поданої покупцем, проводить розрахунок за придбаний товар, після цього видає чек. За ним покупець отримує товар зі складу.

При продажу вагових товарів, як, наприклад, салати, сири, ковбаси, можуть застосовуватися ваговимірювальні або вагокасові комплекси чи електронні терези, які друкують етикетки зі штрихкодами.

Відпускати сипучі продукти можна на ваговимірювальних комплексах, які автоматично розраховують вартість товару. Після зважування друкується етикетка зі штрихкодом товару, яка наклеюється на упаковку товару, що зважується або видається покупцю. На етикетці повинен бути надрукований штрихкод.

Товари, які фасуються в сітку, маркіруються етикетками зі штрихкодами, що прикріпляються до сітки.

Якщо неможливо приклеїти етикетку зі штрихкодом на товар (наприклад, пучок кропу, редиски, цибулі тощо), то вона прикріпляється до стрічки, шпагату, якими зв’язуються пучки.

Продаж непродовольчих товарів

Деякі непродовольчі товари можуть надходити в торгівлю без штрихкодів. Це, наприклад, дрібна галантерея, парфумерія, канцтовари, товари художніх промислів, товари без упаковок. На них прикріпляються етикетки з внутрішніми штрихкодами. Використовувати такі етикетки доцільно й при продажу не упакованих товарів (тканини, дрібні господарські товари, лінолеум, будівельні матеріали). Етикетки до них прикріпляються до упаковки або видаються покупцю.

Реалізовувати товари змінної кількості можна й за допомогою меню. Меню - це перелік товарів, що містить такі дані: найменування товару, його штрихкод та ціну за одиницю товару. Таке меню знаходиться у касира і використовується при розрахунках. При купівлі касир знаходить в меню потрібний товар і сканує інформацію про нього. Використовуючи меню, можна реалізовувати дрібні штучні товари, а також тканини, килимові доріжки, лінолеум та інші товари, які вимірюються.

При продажу штучних товарів, які не мають власної упаковки, етикетка з внутрішнім штрихкодом наноситься на загальну упаковку.

Облік витрат

Як ми зазначали вище, використання штрихкодів дозволяє скоротити час товарообігу. Тому витрати, пов’язані зі штриховим кодуванням, доцільно враховувати в складі витрат зі збуту товарів. Діючим Планом рахунків для обліку цього виду витрат передбачений субрахунок 93 "Витрати на збут". Якщо підприємство для обліку витрат не використовує 9 клас рахунків або використовує одночасно 8-й та 9-й класи рахунків, то витрати на збут слід враховувати на рахунках класу 8 "Витрати за елементами" - на рахунку 84 "Інші витрати операційної діяльності".


Три помилки, які найчастіше трапляються під час внутрішнього кодування товарів

Багато підприємств торгівлі використовують ідентифікаційні номери з префіксами, які не можуть застосовуватися у внутрішньому кодуванні. Причина - недостатня компетентність розробників автоматизованих систем у міжнародних стандартах і правилах ідентифікації.

ПОМИЛКА 1. Підприємство використовує для внутрішнього кодування товарів ідентифікаційні номери з префіксами "20 - 23". Однак ідентифікаційні номери з такими префіксами забезпечують однозначну нумерацію в межах України. Кожен ідентифікаційний номер з названих префіксів присвоює Асоціація "ЄАН-УКРАЇНА" за заявою товаровиробника або дистрибутора. Застосовуючи ці номери для внутрішнього кодування, підприємство не може використати коди, що вже є на вагових товарах, і вимушене перемарковувати такі товари.

ПОМИЛКА 2. Підприємство використовує для внутрішнього кодування товарів ідентифікаційні номери EAN UCC структури EAN/UCC-8 з префіксом "2" або структури EAN/UCC-13 з префіксами "24 - 28". Однак номери цих структур зарезервовані Асоціацією "ЄАН-УКРАЇНА" для використання в майбутньому.

ПОМИЛКА 3. Підприємство використовує для внутрішнього кодування ідентифікаційні номери з префіксом EAN UCC "99". Однак, відповідно до міжнародних стандартів, цей префікс використовується для нумерації купонів на знижку. При зчитуванні коду EAN-13, в якому буде номер, що починається на "99", автоматизована система повинна розпізнати, що зчитані дані про купон. Якщо ж підприємство використовує як внутрішні коди діапазон з префіксом "99", то сканувати купони на своїх касових вузлах воно вже не зможе.


Нормативна база

1. Постанова КМУ №574 - Постанова КМУ від 29.05.96 р. №574 "Про введення штрихового кодування товарів".

2. Рекомендації №383 - Рекомендації по застосуванню внутрішніх штрихових кодів для маркування товарів на підприємствах сфери торгівлі, затверджені наказом МЗЕЗторгу України від 26.06.98 р. №383.

3. Правила №196 - Правила з введення штрихового кодування у сфері торгівлі, затверджені наказом МЗЕЗторгу України від 26.03.97 р. №196.

4. Постанова КМУ №1336 - Постанова КМУ від 23.08.2000 р. №1336 "Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг".

5. Правила №237 - Правила продажу продовольчих товарів, затверджені наказом МЗЕЗ України від 28.12.94 р. №237.

6. Правила №294 - Правила продажу непродовольчих товарів, затверджені наказом МЗЕЗ України від 27.05.96 р. №294.

7. Наказ №569 - Методичні рекомендації з впровадження електронних систем автоматизованої ідентифікації товарів, маркірованих штриховими кодами, затверджені наказом МЗЕЗторгу України від 06.11.97 р. №569.

Вікторія МУСІЄНКО, «Дебет-Кредит»



Наступна стаття:  На початок статті 



ПК чи ВВ - що раніше? Частковий перегляд статті (тільки початок)
Суть справи :: Практика
Коли виникає податковий кредит, якщо валові витрати - за фактом оприбуткування товару Підприємство сплатило контрагенту - платникові єдиного податку за ставкою 6% авансом кошти за товари, які будуть отримані в майбутньому. Суму сплаченої передопла...

В рубриці: 


ПДФО по справедливості Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 22 (1.6.2015) :: Суть справи :: Практика
ВРУ продовжує змінювати оподаткування фізосіб, ставлячи за мету
«вибілювання» доходів населення й одночасне зниження податкового
навантаження. Черговий Закон України «Про внесення змін до Податкового
кодексу України щодо справедливого оподатку...

Страхування майна підприємства Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 22 (1.6.2015) :: Суть справи :: Практика
Чи може підприємство застрахувати своє майно? Як такі операції відображаються в
обліку в 2015 році? ...

0.021354