(044) 391-51-92
ru ua

Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Ближайшие семинары,
тренинги, вебинары ...

Все семинары ...         
(полный план-график)









 : загальний по сайту



Курсы валют на PROext

Дебет-Кредит № 20 (15.5.2006)
МСФЗ :: МСФЗ

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua

або оберіть потрібний вам разділ ДК-порталу в верхньому рядку навигації.

Облік основних фондів

Загальновідомо, що затрати, які формують вартість об’єкта основних засобів, є грошовий вираз вартості, за якою об’єкт купують (будують, споруджують), доставляють і/або доводять до готовності для експлуатації. Але це ще не все. Згідно з міжнародними стандартами, у процесі формування первісної вартості об’єкта ОЗ до вказаних затрат, як правило, додаються і затрати, які передбачаються на його ліквідацію після закінчення терміну експлуатації.

Усі капітальні затрати (затрати, які згодом капіталізуються) визнаються в обліку аналогічно до принципу визнання поточних затрат — за фактом їх виникнення, безвідносно до стану розрахунків. Причому це стосується всіх стадій накопичення таких витрат первинного придбання/ство­рення об’єкта і затрат, які виникають згодом та додаються до вартості об’єктів при заміні деталей і технічному обслуговуванні (§10).1 Активи, що визнаються в обліку як основні засоби, підлягають первинній оцінці (§15), якою, як правило, є їх фактична (історична) вартість.

1 Тут і далі посилання даються на параграфи IAS 16 «Property, Plant and Equipment» у редакції грудня 2003 р., що набрала чинності з 01.01.2005 р.

Первинна оцінка: закупівля об’єктів на стороні

Елементами капітальних витрат є будь-які витрати, безпосередньо пов’язані із закупівлею та доставкою об’єкта до місця його передбачуваної експлуатації та доведення до стану, придатного для використання із запланованою метою, а також передбачувані витрати, які можуть виникнути у зв’язку з ліквідацією об’єкта після закінчення терміну його експлуатації (якщо у момент придбання відповідні зобов’язання у підприємства виникають). Таким чином, придбання об’єкта основних засобів пов’язується з трьома напрямами витрат (§16):

1. Закупівельна ціна, включно з імпортними митами і невідшкодовуваними податками, після вирахування знижок, уступок та повернень.

2. Будь-які витрати, безпосередньо пов’язані з доставкою об’єкта до місця його передбачуваної експлуатації та доведення до стану, придатного для використання із запланованою метою.

3. Передбачувані (попередньо оцінені) витрати на демонтаж, ліквідацію об’єкта і відновлення ділянки, зобов’язання щодо яких виникли разом із придбанням об’єкта або внаслідок його експлуатації протягом певного періоду (див. схему).

Своєю чергою, витрати, зазначені у п. 2, можуть включати:

— затрати на оплату праці персоналу, зайнятого безпосередньо у будівництві або придбанні об’єкта;

— затрати на підготовку майданчика;

— первинні затрати на доставку і розвантаження;

— затрати на встановлення і монтаж;

— затрати на пробний пуск за мінусом чистих надходжень від пробних зразків товару або інших доходів;

— затрати на оплату професійних послуг сторонніх осіб.

Попередньо оцінені витрати, вказані у п. 3, є не що інше, як резерв у розмірі передбачуваної вартості перерахованих у цьому пункті робіт (§18). Облік резервів регулюється IAS 37 Provisions, Contingent Liabilities and Contingent Assets. Такі резерви нараховуються (визнаються й оцінюються) відповідно до IAS 37, і цей важливий аспект обліку основних засобів заслуговує окремого розгляду. Тут обмежи­мося прикладом, що лише розкриває поняття про доцільність створення таких резервів та включення їх до вартості відповідного матеріального об’єкта.

Приклад 1

1. Придбаваючи обладнання для нафтовидобування, підприємство бере на себе зобов’язання після закінчення виробки у цій місцевості вивести свердловину з експлуатації, демонтувати її, утилізувати залишки й очистити забруднену територію. Це приклад того, як зобов’язання, на суму яких слід зарезервувати кошти, виникають разом із прид­банням об’єкта.

2. Придбаваючи обладнання для нафтовидобування, підприємство не зв’язує себе зобов’язаннями зробити все необхідне для очищення місцевості після закінчення виробки. Проте у процесі експлуатації свердловини підприємство задля збереження доброї репутації вирішує провести роботи з очищення забруднених територій за свій кошт. Це приклад того, як зобов’язання, на суму яких слід зарезервувати кошти, виникають уже у процесі експлуатації.

Отже, і в тому, і в іншому випадку виникає зобов’язальна подія, з якої випливає відповідне зобов’язання. Але оскільки ні у момент придбання такого обладнання, ні у процесі його експлуатації сума зобов’язань не може бути встановлена точно, розраховуються передбачувані витрати і на цю суму створюється резерв. Сума резерву додається до вартості обладнання.

Балансова вартість об’єкта основних засобів може бути зменшена на суму отриманих державних субсидій (§28), якщо таке фінансування було пов’язане з придбанням саме цього об′єкта.1

1 Приклади обліку операцій придбання основних засобів за рахунок урядових субсидій будуть розглянуті окремо в контексті обліку за IAS 20 Accounting for Government Grants and Disclosure of Government Assistance (див. наступні публікації).

Орієнтовний перелік затрат, що відносяться безпосередньо на первісну вартість об’єкта у процесі її формування, наведено у §17. Разом з тим, у §19 наведено і перелік обставин, в яких понесені затрати не розглядаються як такі, що становлять первісну вартість пов’язаних з ними об’єктів основних засобів.

Приклад 2

1. Якщо під час випробування нового обладнання була отримана продукція, то затрати на випробування разом із затратами на виготовлення випробувальних зразків включаються до первісної вартості цього обладнання (як пусконалагоджувальні роботи). Якщо ж при цьому випробувальні зразки були продані, то власне затрати на її виготовлення (вартість сировини, матеріалів тощо) списуються як затрати на реалізовану продукцію.

2. Якщо під час встановлення нового обладнання була проведена рекламна кампанія нової продукції, то затрати на її проведення не повинні збільшувати вартість цього обладнання; такі затрати є витратами поточного періоду. Аналогічно і зі затратами на відкриття нових технічних споруд (мостів тощо), презентацію нових виробництв, торгових площ тощо.

Формування вартості, за якою придбаний об’єкт повинен значитися на балансі як основні засоби, припиняється з моменту приведення його до місцеположення й умов, за яких він стає придатним для експлуатації (§20). Іншими словами: визнання капітальних витрат припиняється у момент готовності об’єкта до експлуатації. Якщо надалі відбувається його (об’єкта) передислокація, то затрати, що виникають у зв’язку з цією обставиною, не збільшують його балансової вартості, а відносяться до витрат поточного періоду. Як не додаються до балансової вартості об’єкта й інші затрати, які понесені після повторного введення його в експлуатацію, але не поліпшують його експлуатаційних характеристик. При цьому немає значення, працює об’єкт на повну потужність чи простоює.

Первісна оцінка:

капітальне будівництво й інші способи придбання ОЗ, крім купівлі їх у готовому вигляді

Об’єкти, побудовані/споруд­жені компанією (як і самостійно вироблені промисловим способом), оцінюються за тими самими принципами, що й об’єкти, придбані на стороні (§22). З тією лише різницею, що одна з трьох складових його вартості, а саме ціна купівлі, заміниться іншою — ціна виробництва (виробнича собівартість). І у тому, і в іншому випадку це є historical cost, але наразі без урахування у ній вартості підготовки до експлуатації.

Якщо йдеться про компанію, що за родом своєї діяльності зай­мається, наприклад, виробництвом промислового обладнання або підрядним будівництвом, то об’єкти, виготовлені/побудовані для продажу (або під замовлення за договором підряду), й об’єкти, виготовлені/побудовані для власних потреб, не можуть обліковуватися за однією статтею, незважаючи навіть на те, що можуть мати однакову historical cost. У першому випадку це поточні активи (вони підлягають реалізації), у другому — довгострокові (вони призначені для експлуатації). Виготовляючи активи для продажу, ми розраховуємо отримати прибуток, причому у найближчий час, а виготовляючи активи для себе, ми якщо й розраховуємо на певну вигоду, то вигода ця непряма і розтягнута у часі.

Така вигода не може відображатися в обліку — саме так і лише так слід розуміти слова з того ж §22: Therefore, any internal profits are eliminated in arriving at such costs.1 Так само і зі збитками: у цьому разі під збитками маються на увазі наднормативні втрати матеріалів, праці й інших ресурсів. Якщо такі втрати під час будівництва (виготовлення) об’єкта основних засобів мають місце, їх слід віднести до витрат поточного періоду, вони не повинні стати компонентом його балансової вартості.

У разі якщо об’єкт будується (створюється) за допомогою залучення кредитів, то облік витрат на виплату відсотків здійснюється відповідно до IAS 23 Borrowing Costs, залежно від того, чи є цей об’єкт активом, що кваліфікується, а також від умов і обставин сплати таких відсотків (§22, §23).2

Під час (або до) спорудження/будівництва об’єкта основних засобів можуть здійснюватися побічні операції (§21).

Приклад 3 Будмайданчик до початку повномасштабного будівництва вирішено тимчасово зайняти під автостоянку з метою отримання додаткового доходу. У такому разі, оскільки затрати на утримання автостоянки не є необхідними для будівництва об’єкта і доведення його до стану, придатного для використання за призначенням, ці затрати обліковують разом із доходами, що відповідають їм, в окремому сегменті діяльності. Простіше кажучи, вони визнаються операційними витратами поточної діяльності, але ніяк не витратами на капітальне будівництво.

Загалом затрати, що формують вартість об’єкта основних засобів, є грошовий вираз вартості, за якою об’єкт купують (будують, споруджують), доставляють і/або доводять до готовності для експлуатації плюс передбачувані витрати на його ліквідацію після закінчення терміну експлуатації. Незалежно від того, яким чином отримується об’єкт: купується на стороні, або будується (чи то господарський спосіб, чи то підрядний), або виготовляється як продукт промисловості (знову-таки власними силами або за замовленням), капітальні витрати на його придбання складаються тільки з необхідних для цієї мети витрат. Мета полягає у тому, щоб а) придбати, б) підготувати до експлуатації, в) ліквідувати, коли термін експлуатації закінчиться.

Під первісною вартістю (historical cost) мається на увазі сума сплачених (або таких, що підлягають сплаті) коштів чи їх еквівалентів або справедлива вартість іншого відшкодування, переданого за той чи інший актив на дату його придбання.

Розглянемо, які процедури не передбачено Національними П(С)БО, на відміну від МСФЗ (див. таблицю).

Об’єкт основних засобів, придбаний в обмін на немонетарний актив, з грошовою доплатою або без, оцінюється за справедливою вартістю у тому разі, якщо обмінна операція визнається комерційно змістовною. Оцінка активу, отриманого шляхом обміну на інший актив, уже не залежить від того, подібні активи обмінювалися чи не подібні. Це справді облікова новинка, і про неї — наступного разу.

Таблиця

П(С)БО і МСФЗ - у чому відмінності
№ з/п
Облікова процедура
Національні П(С)БО
Міжнародні СФЗ
1.
Включення до вартості об’єктів ОЗ під час їх первісної оцінки резерву на демонтаж, ліквідацію об’єкта і відновлення ділянки після закінчення терміну експлуатації Не передбачено Передбачено
2.
Зменшення первісної вартості об’єкта ОЗ на суму отриманих на їх придбання державних субсидій Не передбачено Передбачено
3.
Включення/невключення до первісної вартості об’єкта ОЗ відсотків за кредит на їх придбання залежить від того, визнаний цей об’єкт активом*, що кваліфікується, чи не визнаний Не залежить Залежить
*Примітка. Поняття актив, що кваліфікується, у національних П(С)БО немає. Тим часом, не всі групи основних засобів підпадають під його визначення.

1 Річ у тім, що досить поширеною є інша, неправильна інтерпретація, неначе йдеться про внутрішній прибуток, який нібито утворюється у розрахунках між підрозділами. Ось його, мовляв, і не слід враховувати. Ніхто і не враховує. Ніколи. Якщо лише ми не маємо справу з розрахунками всередині холдингу, але такі внутрішні прибутки віднімаються тільки при складанні консолідованої звітності. Якщо ж ідеться про внутрішньогосподарські розрахунки (розрахунки між підрозділами, що не мають статусу юридичної особи), то вони здійснюються за допомогою авізо і жодних прибутків там не може утворитися у принципі. Тому що в останньому випадку це навіть не розрахунки, а просто переміщення ресурсів.

2 Такі питання будуть висвітлені IAS 23 Borrowing Costs в окремій публікації «Придбання ОЗ за допомогою залучення кредитів і позик».

Римма Грачова



Наступна стаття:  На початок статті 



Зверніть увагу Частковий перегляд статті (тільки початок)
Життя :: МСФЗ
Якщо зарплата виплачується натурою,то 1,149 не застосовується У листі від 13.04.2006 р. №4163/6/17-0716 ДПАУ повідомляє, що надання працівнику працедавцем доходів натурою в рахунок попередньо нарахованих у грошовій формі доходів здійснюється з...

В рубриці: 


Резерви та умовні зобов’язання Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 38 (23.9.2013) :: МСФЗ :: МСФЗ
Зобов’язання підприємств мають різну природу: заборгованість перед постачальниками товарно-матеріальних цінностей, зобов’язання з виплати заробітної плати працівникам, заборгованість за кредитами тощо. Як правило, підприємство точно знає величину ...

Облік податку на прибуток у МСФЗ Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 25-26 (24.6.2013) :: МСФЗ :: МСФЗ
Передбачену в МСФЗ практику обліку та відображення у фінансовій звітності податку на прибуток критикують і користувачі, і укладачі звітності. Перші, як правило, наголошують, що інформація про відстрочені податки не є релевантною для оцінки перспектив діял...

0.019217