(044) 391-51-92
ru ua

Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Ближайшие семинары,
тренинги, вебинары ...
Все семинары ...
(полный план-график)









 : загальний по сайту



Курсы валют на PROext

Дебет-Кредит № 24 (12.6.2006)
МСФЗ :: МСФЗ

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua

або оберіть потрібний вам разділ ДК-порталу в верхньому рядку навигації.

Заміна деталей і техогляди

Всі ми знаємо, що витрати бувають поточні та капітальні. Якщо об’єкт основних засобів ремонтується, щоб підтримати його у робочому стані та забезпечити його функціонування в межах очікуваного терміну експлуатації, то це поточний ремонт і витрати визнаються у витратах поточного періоду.

Якщо об’єкт основних засобів ремонтується з метою підвищення його експлуатаційних характеристик і продовження терміну корисної служби, — це капітальні витрати, і вони додаються до вартості об’єкта; та й називається це вже не ремонтом, а модернізацією, реконструкцією і подібними словами, що означають якісне поліпшення.

Цьому є просте пояснення: все, що краще, — має коштувати дорожче; все, що просто не стає гіршим, — не має і дорожчати. Ну, добре, а як бути, якщо окремі деталі або конструктивні частини замінюються новими, адже, як правило, нові запчастини коштують дорожче, ніж старі? У міжнародних стандартах є чітка відповідь і на це запитання.

Запасні частини та обслуговуючий інструмент зазвичай беруться на облік як малоцінний інвентар (у нашій термінології) і визнаються на рахунках витрат як спожиті виробництвом (§8)1. Власне, це правило (обліковувати запчастини до основних засобів серед статей запасів) не відрізняється від нашого традиційного правила обліку запасних частин, і сучасні П(С)БО його не заперечують.

1 Тут і далі посилання даються на параграфи IAS 16 «Property, Plant and Equipment» у редакції грудня 2003 р., яка набрала чинності з 01.01.2005 р.

Разом з тим, згідно з IAS 16, запасні частини, які, як очікується, використовуватимуться протягом більш ніж одного періоду (року), а також резервне устаткування, інструменти і пристосування, призначені для обслуговування об’єктів основ­них засобів, мають обліковуватися серед довгострокових активів за статтею основних засобів, але як відокремлені від них активи. Якщо ж запасні частини і інструмент призначені для обслуговування тільки одного певного об’єкта ОС, то у такому разі їх не слід обліковувати окремо від цього об’єкта, вони мають обліковуватися як одне з ним ціле (§8).

Тепер про те, чого немає в національних П(С)БО, але є в МСФЗ.

Балансова вартість об’єктів основних засобів включає вартість конструктивних частин, що час від часу підлягають заміні; при цьому витрати на заміну (не вартість деталей, що замінюються, а саме витрати, пов’язані з проведенням робіт із заміни) розглядаються як витрати на поточний ремонт і належать до витрат поточного періоду (тобто періоду, в якому відбувається заміна) у міру їх виникнення, а не збільшують вартості об’єктів (§12, §13).

Нова балансова вартість у таких випадках визначається за формулою:

Нова балансова вартість = Стара балансова вартість + Вартість нової конструктивної частини - Вартість старої конструктивної частини.

При цьому, згідно з §70, замінена частина списується з балансу незалежно від того, чи амортизувалася ця частина окремо. Якщо визначити балансову вартість частини, що замінюється, неможливо, то замінена частина може бути списана за первісною вартістю такої частини, яка призначена замінити її.

Приклад 1

Балансова вартість автомобіля дорівнює 70,0 тис. грн.

Вартість нового двигуна — 20,0 тис. грн, а старого, що підлягає заміні, — 8,0 тис. грн. При цьому первісна вартість старого двигуна становила 15,0 тис. грн.

Витрати, понесені у процесі заміни (зарплата ремонтникам і пов’язані з нею страхові відрахування, оплата рахунків за послуги сторонніх організацій тощо), становили у поточному періоді суму 3,0 тис. грн.

Для того, щоб заміну старого двигуна новим відобразити в обліку, слід додати до балансової вартості автомобіля вартість нового двигуна та відняти балансову вартість старого.

70,0 + 20,0 - 8,0 = 82,0 тис. грн — це нова балансова вартість автомобіля після заміни старого двигуна новим.

При цьому витрати, понесені у процесі заміни (у нашому випадку 3,0 тис. грн), належать до поточних витрат звітного періоду, а не додаються до балансової вартості об’єкта, в якому проводиться заміна деталей. Тому що йдеться про поточний ремонт (відновлення первісного ресурсу), а не про модернізацію або інші роботи, що здійснюються з метою поліпшення, і навіть не про регулярні тех­огляди (про це див. нижче).

Проведення див. у таблицях 1.1 і 1.2.

Чому ми списуємо стару деталь (у нашому випадку — двигун) геть з балансу, а не переводимо до іншої статті, як це зазвичай робиться у подібних випадках? Перевести цей колишній об’єкт довгострокових активів до статті поточних як металобрухт, що підлягає здаванню (рахунок 209, наприклад), можна і, здавалося б, потрібно. Тільки наше зав­дання (тих підприємств, акції яких котируються на ринку ЦП) — вести облік у концепції МСФЗ, дотримуючись при цьому П(С)БО, причому так, щоб дотримання національних стандартів не суперечило вимогам міжнародних. Інакше кажучи, підприємства з іноземними інвестиціями, які готують публічну фінансову звітність, мають забезпечити, насамперед, суворе дотримання МСФЗ, а дотримуватися П(С)БО — це вже як вийде, на жаль (у найгіршому разі можна організувати паралельний облік).

Ми готуємо дані для публічної звітності, яка є цікавою не лише для вітчизняних, але й іноземних інвесторів; і якщо металобрухт на балансі — це за міжнародними стандартами (з погляду інвесторів) є завищення активів, то до цієї думки таки слід прислухатися.

Строго кажучи, тут не останню роль грає принцип істотності, а також має значення, наскільки ліквідним є те, що від цієї старої деталі залишилося і, звісно ж, достовірність оцінки цих активів (див. критерії визнан­ня активів). Якщо бухгалтер упевнений, що може оцінити цей металобрухт достовірно (за поточною справедливою ціною — тою самою, яку, як очікується, дадуть за нього скупники) і якщо він вважає цю суму для цього підприємства істотною, то чом би не залишити на балансі цей металобрухт до того часу, доки його не буде продано. У більшості ж випадків частина, яку було замінено, списується проведенням Д-т 976 К-т 10 і таким чином припиняється визнання її як активу. У подальшому, коли металобрухт все ж таки здається, прибуткують виручку на рахунок доходу від реалізації інших активів (712).

Можливо, проглядаючи певні авторитетні посібники з бухгалтерського обліку у концепції МСФЗ, читачі натраплять на іншу схему відображення операції вибуття деталей, що підлягають заміні.1 В умовах нашого прикладу вона має такий вигляд (див. таблицю 1.3).

Це проведення потребує роз’яснення: через його незвичність. На жаль, автор не може його дати вичерпно. З одного боку, можна зрозуміти, чому не списується при цьому амортизована частина вартості. Цьому можна не надавати жодного значення, оскільки на балансі замінений об’єкт основних засобів (хай самостійна частина об’єкта) вже не враховується серед таких — баланс показує їх залишкову, і тільки залишкову вартість у вигляді згорнутого сальдо рахунка основних засобів з двома контрпасивними рахунками: амортизації і збитків від знецінення. На відміну від нашої форми звітного балансу, де за статтею балансової вартості основних засобів довідково показуються і первісна вартість, і зношення (амортизація).

З іншого боку, якщо з рахунка основних засобів списується лише їх залишкова вартість (балансова за вирахуванням накопиченої амортизації2), то важко пояснити, для чого амортизована частина первісної вартості залишається на обліку. Тому до остаточного з’ясування цього питання автор не радить застосовувати такі облікові методи. Цілком можливо, що вони мають раціо­нальне зерно, проте спочатку його слід знайти.

Окремі види основних засобів можуть потребувати регулярних техоглядів безвідносно до того, чи замінюються при цьому будь-які деталі, чи ні.

Приклад 2

Літак має підлягати техогляду перед кожним рейсом.

Автомобіль має підлягати тех­огляду щороку.

Витрати на регулярні тех­огляди обліковуються аналогічно до операцій заміни запчастин (§14): додаються до балансової вартості об’єкта, але при цьому вартість попереднього техогляду віднімається (списується).

Приклад 3

Балансова вартість літака дорівнює 700,0 тис. грн.

Вартість останнього техогляду становила 1,5 тис. грн.

Вартість попереднього тех­огляду — 1,2 тис. грн.

Таким чином, слід додати до балансової вартості літака суму витрат на знову проведений тех­огляд і відняти вартість попереднього: 700,0 + 1,5 - 1,2 = 700,3 — це нова балансова вартість літака після техогляду.

Проведення див. у таблицях 3.1 і 3.2 на с. 46.

У цьому прикладі ми не обліковуємо амортизовану частину витрат на попередній техогляд з тієї причини, що за період між рейсами літака (якщо тільки він літає не один раз на рік) жодна амортизація ще просто не встигає накопичитися. Для обліку таких обставин можна порадити вести окрему накопичувальну відомість з амортизації витрат на регулярні техогляди і наприкінці року проводити в обліку за схемою, показаною у попередньому прикладі (див. приклад із заміною запчастин).

Залишилося відповісти на запитання, яке, напевно, постало у читачів. Чому в одному параграфі IAS 16 йдеться про те, що запасні частини і обслуговуючий інструмент беруться на облік як малоцінний інвентар і визнаються на рахунках витрат як спожиті виробництвом (див. початок), а в іншому стверджується, що при заміні деталей слід відняти від балансової вартості об’єкта вартість старої і додати вартість нової? Річ у тім, що тут, як і в багатьох інших питаннях, потрібна професійна думка. У цьому випадку вона має грунтуватися на принципі істотності. Якщо ми бачимо, що вартість нової деталі істотно відрізняється від вартості заміненої, то списати стару і включити до балансової вартості об’єкта нову просто необхідно. Якщо ж жодної різниці немає або ми визнали її неістотною, то в обліку ця операція проводиться як завжди — всі витрати, включаючи вартість нової деталі, списуються на витрати поточного періоду і в балансовій вартості об’єкта нічого не змінюється.

Слід зауважити, МСФЗ дуже часто апелюють до професійної думки бухгалтера, чим помітно відрізняються від національних П(С)БО.

Таблиця 1.1

Проведення у концепції МСФЗ (до прикладу 1)
Операція/Рахунок
Дебет
Кредит
1. Вибуття активу (старого двигуна)    
Втрати від списання основних засобів (у частині недоамортизованої вартості старого двигуна)
8000
 
Амортизація основних засобів
7000
 
Основні засоби  
15000
2. Встановлення нового двигуна    
Основні засоби
20000
 
Капітальні інвестиції (придбаний двигун)  
20000
3. Витрати, пов’язані із заміною    
Витрати на поточний ремонт
3000
 
Різні рахунки: зарплата тощо  
3000
Разом оборотів:
38000
38000

Таблиця 1.2

Проведення у концепції П(С)БО (до прикладу 1)
Операція
Дебет
Кредит
Сума
1. Вибуття активу (старого двигуна)      
а) у частині балансової вартості;
976
105
8000
б) у частині амортизованої вартості
131
105
7000
2. Встановлення нового двигуна
105
152
20000
3. Витрати на поточний ремонт
977
661, 65, 685 тощо
3000

Таблиця 1.3

Альтернативна схема відображення операції вибуття деталей з МСФЗ (до прикладу 1)
Операція/Рахунок
Дебет
Кредит
1. Вибуття активу (старого двигуна)    
Витрати на амортизацію*
8000
 
Основні засоби  
8000
* Рахунок «Витрати на амортизацію» не слід плутати з рахунком «Амортизація». «Витрати на амортизацію» - звичайний витратний рахунок у системі обліку витрат за елементами: Витрати на матеріали, Витрати на зарплату, Витрати на амортизацію тощо.

Таблиця 3.1

Проведення у концепції МСФЗ (до прикладу 3)
Операція/Рахунок
Дебет
Кредит
1. Списання витрат на попередній техогляд з балансової вартості літака    
Втрати від списання основних засобів
1200
 
Основні засоби  
1200
2. Облік вартості останнього техогляду    
Основні засоби
1500
 
Капітальні інвестиції (витрати на останній техогляд)  
1500
Разом оборотів:
27000
27000

Таблиця 3.2

Проведення у концепції П(С)БО (до прикладу 3)
Операція
Дебет
Кредит
Сума
1. Списання попередніх витрат
976
105
1200
2. Облік вартості останнього техогляду
105
152
1500

1 Зокрема, таку схему було запропо­новано у збірці навчальних посібників з МСФЗ, підготовленій ЗАТ «ПрайсвотерхаусКуперс Аудит» і ТзОВ «Росэкспертиза» м. Москви. Видання фінансоване Європейським Союзом, і авторське право належить ЄС (про що спеціально обумовлюється на титулі), що дозволяє нам дійти висновку про авторитетність видання, а отже, обминати увагою його не слід.

2 І накопичених збитків від знецінення, якщо таке у минулому мало місце.

Римма Грачова



Наступна стаття:  На початок статті 



Зверніть увагу Частковий перегляд статті (тільки початок)
Життя :: МСФЗ
Наказ ДПАУ визнано недійсним Господарський суд міста Києва постановою від 24.02.2006 р. у справі №25/539-A задовольнив позов­ну заяву АКБ «Правекс Банк» до Державної податкової адміністрації. Недійсним визнано наказ ДПА України від 16.06.2005 р. №21...

В рубриці: 


Резерви та умовні зобов’язання Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 38 (23.9.2013) :: МСФЗ :: МСФЗ
Зобов’язання підприємств мають різну природу: заборгованість перед постачальниками товарно-матеріальних цінностей, зобов’язання з виплати заробітної плати працівникам, заборгованість за кредитами тощо. Як правило, підприємство точно знає величину ...

Облік податку на прибуток у МСФЗ Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 25-26 (24.6.2013) :: МСФЗ :: МСФЗ
Передбачену в МСФЗ практику обліку та відображення у фінансовій звітності податку на прибуток критикують і користувачі, і укладачі звітності. Перші, як правило, наголошують, що інформація про відстрочені податки не є релевантною для оцінки перспектив діял...

0.01001