Зателефонуйте нам
ru ua

Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Чергові семінари,
тренінги, вебінари ...
Більше семінарів ...









 : загальний
   (по всіх сайтах ДК)






Дебет-Кредит № 26 (26.6.2006)
Суть справи :: Податковий облік

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua

або оберіть потрібний вам разділ ДК-порталу в верхньому рядку навигації.

Іноземний контрагент пред’явив рекламацію

Умови купівлі-продажу товару у відносинах з нерезидентом закріплюються ЗЕД-контрактами. У контрактах передбачають вимоги до якості товару та умови його повернення у разі невиконання їх. Розглянемо випадок, коли експортований нерезиденту згідно із ЗЕД-контрактом товар був частково забракований покупцем.

Якщо покупець-нерезидент вирішив повернути бракований товар експортеру, то для підтвердження наявності браку він повинен пред’явити рекламацію з аргументованою характеристикою невідповідності бракованого товару якості, обумовленій контрактом.

Якщо постачальник-резидент згоден з виставленою претензією, то сторони складають і підписують акт про повернення бракованого товару. Товар повертається на митну територію України у режимі реімпорту (ст. 190 МК).

Згідно з МК, реімпорт — це режим, відповідно до якого товари, що походять з України і вивезені за межі митної території України відповідно до митного режиму експорту, не пізніше ніж в установлений законодавством термін ввозяться на митну територію України для вільного обороту на цій території.

Згідно з пп. 3.1.2 Закону про ПДВ, ввезення товарів на митну територію України є об’єктом оподаткування у «митному режимі імпорту або реімпорту (далі — імпорт)». Тобто Закон про ПДВ прирівнює реімпорт до імпорту з відповідним оподаткуванням при ввезенні. Однак оформлення ВМД при ввезенні товару та при його поверненні дещо відрізняється. Згідно з розділом 2 Класифі­катора процедур переміщення товарів (Інструкція №207), у графі 37 ВМД треба зазначити 6-значний код процедури переміщення товарів, останні 2 цифри якого будуть 34 («переміщення товарів за рекламаційними актами»).

Крім того, зверніть увагу на процедуру зняття експортної операції з валютного контролю при поверненні вивезеного за межі митної території України товару. Оскільки валютні операції згідно з Декретом №15-93 підлягають обов’язковому контролю, то для зняття експортної операції з контролю слід подати відповідним конт­ролюючим органам копії ЗЕД-контракту (додаткових угод), оформлену ВМД поверненого товару, а також інші документи, які підтверджують повернення товару на територію України.

Головним питанням при поверненні товару в режимі реімпорту стає віднесення до податкового кредиту «імпортного» ПДВ, бо спеціальної норми для таких поворотних експортно-імпортних операцій Закон про ПДВ не містить. На думку автора, якщо Закон про ПДВ прирівнює реімпорт до імпорту, то при реімпорті має виникати право на податковий кредит (пп. 7.5.2 Закону про ПДВ). Це право було підтверджене листом ДПАУ від 12.10.2005 р. №20296/7/16-1417, в якому ДПАУ, заручившись підтримкою Мінфіну, дозволила враховувати при визначенні суми бюджетного відшкодування імпортний ПДВ, сплачений митним органам при ввезенні в Україну товарів.

До останнього часу це питання було спірним у зв’язку з п. 7.7 Закону про ПДВ, де зазначено: відшкодуванню підлягає «частина такого від’ємного значення, що дорівнює сумі податку, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальником таких товарів (послуг)».

Цього разу ДПАУ вирішила: оскільки ПДВ при імпорті фактично сплачується, він усе-таки має відшкодовуватися. Проте це право можна використовувати лише в тому разі, якщо повернений товар буде використаний у подальших оподатковуваних операціях у рамках господарської діяльності підприємства (п. 7.4.1 Закону про ПДВ).

Особливості податкового обліку при поверненні бракованого товару від нерезидента спричинюють зменшення валового доходу у податковому періоді, в якому відбулася ця зміна, і збільшення залишку товарів (якщо цей товар буде використано для подальшого продажу). Якщо повернений бракований товар не може бути використаний у подальших оподатковуваних операціях, то для «імпортного» ПДВ можна зробити такі проведення:

Д-т 377 — К-т 311 — сплачений ПДВ;

Д-т 949 — К-т 377 — списаний ПДВ на витрати.

А ми розглянемо ситуацію, коли експортований раніше за межі України товар повернуто нерезидентом на митну територію України, а в наступному місяці продано на території України.

Приклад  У березні нерезидент відвантажив товар на суму 5000 USD. Курс НБУ — 5,05 грн/USD. Собівартість відвантаженого товару — 18000 грн. Мито — 350 грн; митні збори — 150 грн. На дату балансу курс НБУ становив 5,08 грн/USD. У квітні резиденту повернуто бракований товар у сумі 3000 USD. Курс НБУ на дату оформлення ВМД становив 5,06 грн/USD. Собівартість поверненого товару — 10800 грн. Мито — 210 грн; митні збори — 90 грн. «Імпортний» ПДВ — 3096 грн.

Цього ж місяця товар було уцінено і реалізовано на митній території України.

Відображення в обліку операцій показано у таблиці.

Таблиця

Відображення в обліку експортера повернення товару покупцем-нерезидентом
Назва господарської операції
Сума
Бухгалтерський облік
Податковий облік
Д-т
К-т
ВД
ВВ
Березень
Відвантажено товар нерезиденту
5000 USD

25250 грн
362
702
25250,0
-
Нараховано мито, митні збори
500
93
377
-
500
Сплачено мито, митні збори
500
377
311
-
-
Курсова різниця на кінець звітного періоду при перерахунку заборгованості
150
362
714
-
-
Списано собівартість реалізованого товару
18000
902
281
-
За п. 5.9
Визначено дохід:          
- від реалізації
25250
702
791
-
-
- від курсової різниці
150
714
791
-
-
Списано витрати на фінансовий результат:          
- собівартість товарів
18000
791
902
-
-
- мито, митні збори
500
791
93
-
-
Квітень
Повернуто товар від нерезидента*
15150
704
362
15150
-
Сплачено:          
- ввізне мито, митний збір
300
377
311
-
300
- ПДВ
3096
377
311
-
-
Включено ПДВ (сплачено) до складу податкового кредиту
3096
641
377
-
-
Оприбутковано повернутий товар
10800
902 281
-
За п. 5.9
Віднесено на інші витрати мито та митні збори
300
949
377
-
-
Курсова різниця на повернений товар виключена з доходу
90
704
362
-
-
Відкориговано списання собівартості
10800
791 902
-
-
Списано на фінансовий результат витрати
300
791
949
-
-
Списано на фінансовий результат:          
- вартість поверненого товару;
15150
791
704
-
-
- курсову різницю
90
791
704
-
-
Уцінено бракований товар
2000
946
281
-
-
Реалізовані браковані товари на внутрішньому ринку
12000
361
702
10000
-
Списано собівартість бракованого товару
8800
902
281
-
За п. 5.9
Оплачено покупцем реалізовані товари
12000
311
361
-
-
Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ
2000
702
641
-
-
Списано на фінансовий результат:          
- дохід від реалізації
10000
702
791
-
-
- собівартість реалізованих товарів
8800
791
902
-
-
- уцінку бракованого товару
2000
791
946
-
-
* Після повернення товару резиденту монетарна стаття (за першою подією) стає немонетарною; тому повернення товару відображається за курсом 5,05 грн/USD.

Нормативна база

МК — Митний кодекс України.

Декрет №15-93 — Декрет КМУ від 19.02.93 р. №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Інструкція №291 — Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. №291.

Наказ №314 — Наказ Державної митної служби України від 20.04.2005 р. №314 «Про затвердження Порядку здій­снення митного контролю і митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації».

Інструкція №207 — Інструкція про порядок заповнення вантажної митної декларації, затверджена наказом Держмитслужби України від 09.07.97 р. №207.

Ольга КРИШТОФ



Наступна стаття:  На початок статті 



Сумнівна заборгованість. Облік у продавця Частковий перегляд статті (тільки початок)
Суть справи :: Податковий облік
Один із принципів побудови української системи оподаткування — принцип рівнозначності: «справляння податків з юридичних осіб здійснюється у певній частці від отриманого прибутку»1. На практиці іноді виникають ситуації, коли валові доходи відображено,...

В рубриці: 


ПДВ із мінусом: подальша доля Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Податковий облік
Лютий 2015 року був важким звітним періодом для тих платників ПДВ, які мали
станом на 01.02.2015 р. від’ємне значення з цього податку. Але навіть після
подання звітності з ПДВ за лютий у багатьох платників податку залишається
сумнів: а чи прав...

Як використати переплату з ПДВ Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Податковий облік
На 1 травня 2015 р. підприємство не мало оподатковуваних операцій з ПДВ
протягом останніх 11 місяців. При цьому в картці особового рахунку з ПДВ
значиться переплата, яка виникла за рахунок надміру сплачених грошових
зобов’язань, які залишилися...

0.068476