Зателефонуйте нам
ru ua

Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Чергові семінари,
тренінги, вебінари ...
Більше семінарів ...









 : загальний
   (по всіх сайтах ДК)






Дебет-Кредит № 26 (26.6.2006)
Суть справи :: Податковий облік

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua

або оберіть потрібний вам разділ ДК-порталу в верхньому рядку навигації.

Сумнівна заборгованість. Облік у продавця

Один із принципів побудови української системи оподаткування — принцип рівнозначності: «справляння податків з юридичних осіб здійснюється у певній частці від отриманого прибутку»1. На практиці іноді виникають ситуації, коли валові доходи відображено, податок на прибуток сплачено (за першою подією), а покупець не розрахувався, фактичний прибуток підприємство не отримало. Сьогодні розповімо, як впливають на оподаткування продавця заходи досудового та судового врегулювання сумнівної заборгованості.

1 Стаття 3 Закону від 25.06.91 р. №1251-XII «Про систему оподаткування».

Основні документи, що регламентують податковий облік заходів щодо стягнення сумнівної заборгованості, — Закон про прибуток (п. 12.1) та Податкове роз’яснення №346.

Під сумнівною заборгованістю, згідно з Податковим роз’яснен­ням №346, мається на увазі заборгованість за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) або заборгованість зі сплати відсотків (комісійних), стосовно якої є невпевненість у її погашенні боржником і яка відрізняється від безнадійної.

Законом про прибуток підприємству-продавцеві надано право за певних обставин збільшити суму своїх валових витрат звітного періоду, коли покупець безпідставно затримує оплату отриманих товарів (робіт, послуг). Згідно з п. 12.1 Закону про прибуток, право на збільшення валових витрат виникає при настанні будь-якої з трьох подій:

1) платник податків звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна;

2) затримка в оплаті (наданні інших видів компенсацій) перевищує 90 календарних днів і платник податків — продавець отримує від покупця згоду про визнання раніше надісланої йому претензії у порядку досудового врегулювання спору або не отримує відповіді на таку претензію протягом термінів, визначених законодавством;

3) за поданням продавця нотаріус здійснює виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).

Розглянемо особливості кож­-ного з трьох варіантів, при цьому:

1) у всіх випадках розглядатимемо порядок врегулювання сумнівної заборгованості, що виникла після 01.01.2003 р., тобто після набрання чинності нинішньою редакцією статті 12 Закону про прибуток;

2) метою статті не є докладне висвітлення юридичних процедур стягнення заборгованості.

Варіант 1: звернення до суду

Етап 1. Подання позовної заяви

Безперечна перевага стягнення заборгованості через суд полягає у тому, що Законом про прибуток для відповідного збільшення валових витрат не встановлено термінів затримки оплати покупцем (на відміну від «претензійного порядку» врегулювання заборгованості, згідно з яким затримка в оплаті повинна бути не менше 90 днів). Продавець має право подати позов до суду хоч наступного дня після термінів оплати, встановлених договором і, відповідно, на підставі звернення до суду збільшити валові витрати на суму такої дебіторської заборгованості у звітному періоді, не чекаючи винесення судом рішення за позовом.

Мінус цього способу стягнення заборгованості — необхідність нести фінансові витрати (на оплату державного мита, інформаційного забезпечення судового процесу).

Пам’ятаймо, що сума сумнівної заборгованості за відвантажені товари (роботи, послуги) включається до складу валових витрат без урахування ПДВ1. Пояснюється це тим, що після внесення змін до Закону про ПДВ, а саме з 31.03.2005 р., не встановлено порядку регулювання сумнівних заборгованостей і, відповідно, продавець не має права зменшувати свої податкові зобов’язання з ПДВ у цій ситуації.

Етап 2. Винесення судового рішення

Проте не слід забувати, що закон і справедливість — різні поняття, і деколи навіть, здавалося б, найбільш «залізобетонні» докази продавця не спричинюють отримання позитивного судового рішення. Суд — на те і суд, щоб розглядати аргументи обох сторін, і він може винести рішення на користь як позивача, так і відповідача. Тому пп. 12.1.2 (абзац «а») Закону про прибуток встановлено випадки, коли продавець зобов’язаний збільшити валові доходи відповідного податкового періоду на суму сумнівної заборгованості (її частини), раніше віднесеної до складу валових витрат:

1) суд не приймає позов (заяву) до розгляду. Досить часто суд відмовляється від розгляду позову з формальних причин, зокрема при невідповідності форми позовної заяви, при недотриманні процедури подання позовної заяви, встановленої ГПК. У цьому разі завжди є можливість усунути причини відмови і подати нову позовну заяву, але до цього моменту треба збільшити суму валових доходів;

2) суд не задовольняє позовні вимоги продавця, задовольняє їх частково або задовольняє вимоги покупця про визнання недійсними вимог продавця щодо погашення заборгованості або її частини. При оскарженні такого рішення суду продавець має право не збільшувати суму валових доходів до моменту винесення остаточного рішення відповідною судовою інстанцією2.

1 Лист ДПАУ від 18.05.2006 р. 9425/7/15-0317 «Про відображення сум від’ємного значення об’єкта оподаткування і сумнівної, безна­дійної заборгованості у деклараціях з податку на прибуток підприємства» («ДК» №24/2006).

2 Підпункт 12.1.3 Закону про прибуток.

Етап 3. Стягнення заборгованості

Як відображається у податковому обліку остання фаза спору між двома контрагентами, а саме: добровільне чи примусове стягнення з покупця заборгованості на підставі отриманого рішення суду? Закон про оподаткування прибутку не встановлює для кредитора якихось термінів для стягнення заборгованості і не вимагає коригування валових доходів або витрат після отримання позитивного рішення суду. Якщо покупець у встановлені законом терміни добровільно не виконав рішення суду і не погасив свою заборгованість, справа передається до виконавчої служби для примусового стягнення. Згідно з пп. 12.4.1 Закону про прибуток, кредитор збільшує валовий дохід на суму компенсації, отриманої від дебітора (немає значення, добровільно чи у примусовому порядку), в тому податковому періоді, протягом якого було погашено заборгованість, попередньо віднесену кредитором до складу валових витрат відповідно до положень пунктів 12.1 і 12.3.

Приклад 1 Продавець уклав договір купівлі-продажу з покупцем на постачання товару вартістю 24000,00 грн (без ПДВ — 20000,00 грн, ПДВ 20% — 4000,00 грн) з відстроченням оплати 7 календарних днів.

18.04.2005 р. товар був відвантажений і за умовами договору повинен бути сплачений не пізніше 25.04.2005 р.

15.05.2005 р. продавець подав позовну заяву до суду, тому що у зазначений термін оплата не надійшла.

03.10.2005 р. суд виніс рішення задовольнити вимоги продавця у повному обсязі на суму 24000 грн, у т. ч. ПДВ.

11.01.2006 р. покупець погасив заборгованість.

Відображення в обліку операцій за умовами прикладу показано у таблиці 1 на с. 35.

Що стосується покупця, то у цьому прикладі згідно з вимогами пп. 12.1.5 платник податків — покупець зобов’язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної судом в тому податковому періоді, на який припадає 30-й календарний день з дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини).

Варіант 2: надіслання покупцеві претензії

Етап 1. Оформлення претензії

Порядком досудового врегулювання господарських спорів (розділ ІІ ГПК) визначено, що підприємство, чиї права та законні інтереси порушені, для безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертається до нього з письмовою претензією.

Претензія повинна відповідати вимогам, викладеним у статті 6 розділу ІІ ГПК , бути підписана повноважною особою підприємства і надіслана адресату рекомендованим чи цінним листом або вручена під розписку. Надіслання боржникові претензії на відміну від подання судового позову не потребує додаткових фінансових витрат, дозволяє врегулювати сумнівну заборгованість без участі судді, але менш вигідне з погляду термінів збільшення валових витрат.

Іноді кредитор, щоб не загострювати відносини з покупцем, надсилає йому листа із ввічливим проханням погасити заборгованість, опускаючи деякі обов’язкові для претензії дані, встановлені ГПК. З погляду автора, такий лист не може вважатися претензією для збільшення валових витрат на суму сумнівної заборгованості, хоча, поза сумнівом, є одним із ефективних інструментів стягнення боргів.

Покупець має право після отримання претензії:

1) дати письмову згоду про визнання вимог, зазначених у претензії. На підставі цієї згоди продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) в попередніх звітному податкових періодах за обов’язкової умови, що затримка оплати порівняно з термінами, встановленими договором, перевищує 90 календарних днів;

2) залишити претензію без відповіді. У такій ситуації продавець має право збільшити валові витрати на суму сумнівної заборгованості за умови, що затримка покупцем оплати становить більш ніж 90 календарних днів і минув місяць після отримання претензії покупцем. Крім того, за продавцем залишається право фактичного стягнення заборгованості з покупця через суд;

3) надіслати письмову відповідь про невизнання отриманої претензії. У цьому разі валові доходи і витрати продавця не підлягають коригуванню, проте у продавця залишається право подати позов до суду і збільшити валові витрати на його підставі.

До речі, терміни надіслання претензії покупцеві ні Законом про прибуток, ні ГПК не регламентовані (головне — щоб термін позовної давності не минув). Для включення суми сумнівної заборгованості до валових витрат головне, щоб до моменту закінчення 90 днів прострочення оплати продавець мав відповідь про визнання претензії або закінчився місячний термін з дня отримання її покупцем.

Законом про прибуток встановлено випадки, коли продавець зобов’язаний включити до складу валових доходів суму заборгованості, раніше віднесену до валових витрат на підставі абзацу «б» пп. 12.1.1 і абзаців «б» і «в» пп. 12.1.2 Закону про прибуток. Це такі випадки:

1) продовження термінів погашення заборгованості за згодою сторін у досудовому порядку (якщо сторони оформляють відповідну додаткову угоду до договору)1. При цьому валові доходи збільшуються у тому податковому (звітному) періоді, в якому досягнуто такої згоди.

1 «...Крім випадків укладення мирової угоди у рамках процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом, визначених законом» (пп. 12.1.2 Закону про прибуток).

2) валові доходи продавця збільшуються у разі, якщо покупець, який визнав претензію, не погасив заборгованість у зазначені у ній терміни і при цьому протягом наступних 90 днів (після закінчення термінів погашення заборгованості, вказаних у претензії, а вони можуть відрізнятися від термінів, записаних у договорі) продавець не звернувся до суду із заявою про стягнення заборгованості або про порушення справи про банкрутство покупця. Якщо термін погашення заборгованості у претензії не зазначено, 90 днів слід відлічувати з моменту отримання відповіді покупця про визнання претензії, а якщо покупець претензію проігнорував (залишив без відповіді), — 90 днів відлічуються з моменту закінчення термінів, відведених законодавством на відповідь.

Етап 2. Задоволення претензії

Якщо, на щастя обох сторін, покупець погашає свою заборгованість у встановлений термін, продавець збільшує валовий дохід у тому податковому періоді, протягом якого була погашена сумнівна заборгованість згідно з вимогами пп. 12.4.1 Закону про прибуток.

До уваги: згідно з п. 2 Податкових роз’яснень №346, покупець зобов’язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів, у податковому періоді, на який припадає 90-й календарний день з дня граничного терміну погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією. Вищезгадані терміни поширюються також на випадки, коли покупець не надав відповіді на претензію, у терміни, визначені господарсько-процесуальним законодавством.

Розглянемо на прикладі правила податкового обліку при надісланні претензії покупцеві.

Приклад 2 Продавець уклав договір купівлі-продажу з покупцем на постачання товару вартістю 24000,00 грн (без ПДВ — 20000,00 грн; ПДВ 20% — 4000,00 грн) з відстроченням оплати 7 календарних днів.

18.03.2005 р. товар був відвантажений і за умовами договору повинен бути сплачений не пізніше 25.03.2005 р.

08.06.2005 р. покупцеві була вручена претензія, про що продавець має поштове повідомлення. У претензії зазначено термін погашення заборгованості — 4 місяці з дня отримання претензії.

Покупець не відповів на претензію й у вказані терміни заборгованість не погасив.

Відображення в обліку операцій за умовами прикладу показано у таблиці 2 на с. 37.

Варіант 3: здійснення нотаріусом виконавчого напису

Найрідкіснішим випадком, при настанні якого законодавець дозволяє продавцеві збільшити свої валові витрати на суму простроченої сумнівної заборгованості, є здійснення нотаріусом за подання продавця виконавчого напису на документах. Рідкісним тому, що для отримання виконавчого напису повинні бути подані:

а) оригінал нотаріально завіреного договору (погодьтеся, що практика нотаріального засвідчення господарських договорів ще не отримала масового поширення);

б) документи, що підтверджують безперечність заборгованості боржника та виконання зобов’язання, що встановлюють прострочення, згідно з переліком, затвердженим Постановою КМУ від 29.06.99 р. №1172.

Слід мати на увазі, що згідно зі статті 88 Закону про нотаріат виконавчий напис нотаріуса можна отримати тільки за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло — у відносинах між підприємствами, установами й організаціями — не більше одного року. Якщо спір між сторонами не вирішено, справа підлягає розгляду у господарському суді на загальних підставах.

Продавець, який отримав виконавчий напис нотаріуса, має право у цьому податковому періоді збільшити свої валові витрати на вартість несплачених товарів (послуг) без урахування ПДВ.

Оскільки виконавчий напис нотаріуса є інструментом безперечного стягнення з боржника заборгованості, продавець більше не змінює своїх валових доходів до отримання від покупця оплати або інших сум компенсації заборгованості.

Нарахування пені

Для того щоб у платника податків не виникало бажання відстрочити свої податкові зобов’язання, скориставшись статтею 12 Закону про прибуток, законодавець передбачив штрафну санкцію. Продавець, який відповідно до норм пп. 12.1.1 Закону про прибуток збільшив свої валові витрати на суму сумнівної заборгованості, а відтак на підставі пп. 12.1.2 збільшив свої валові доходи, зобов’язаний нарахувати пеню.

Розмір пені до 2005 року становив 120% облікової ставки НБУ. У 2005 році згідно із законами України від 23.12.2004 р. №2285-IV та від 25.03.2005 р. №2505-IV встановлено, що пеня стягується з розрахунку 3-кратного розміру річної облікової ставки НБУ, яка діє на день виникнення додаткового податкового зобов’язання. Такий розмір пені встановлено і на 2006 рік1.

1 Попри те, що пп. 12.1.4 Закону про прибуток не передбачено надання копії позовної заяви або претензії, на думку автора, її бажано додати разом з іншими первинними документами.

Пеня нараховується на суму додаткового податкового зобов’язання, розрахованого у результаті збільшення валових доходів (згідно з пп. 12.1.2), у розмірі, визначеному законом для несвоєчасного погашення податкового зобов’язання. Вона нараховується за період з першого дня кварталу, наступного за кварталом, протягом якого збільшилися валові витрати (згідно з пп. 12.1.1), до останнього дня кварталу, на який припадає збільшення валового доходу.

Сума пені відображається у додатку К4 до декларації з прибутку і в рядку 23 самої декларації.

Пеня має бути сплачена незалежно від значення податкового зобов’язання за відповідний звітний період сплачується пеня у терміни, передбачені для погашення податкового зобов’язання, тобто протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного терміну здачі декларації з прибутку, в якій відображено суму пені.

Пеня не нараховується на заборгованість (її частина), списану або розстрочену в результаті укладення мирової угоди відповідно до законодавства з питань банкрутства, починаючи з дати укладення такої мирової угоди. Звертаємо увагу: вона не нараховується, якщо валові доходи продавця збільшуються у зв’язку з погашенням покупцем суми заборгованості, у т. ч. шляхом оплати або надання інших видів компенсації згідно з пп. 12.4.1 Закону про прибуток.

Приклад 3 08.07.2005 р. — продавець, скориставшись абзацом «б» пп. 12.1.1, включив до валових витрат суму заборгованості у розмірі 20000 грн;

06.01.2006 р. — продавець на підставі абзацу «в» пп. 12.1.2 збільшив свої валові доходи на 20000 грн.

Сума додаткового зобов’я­зання становить: 20000 грн х 25% : 100% = 5000 грн.

Пеня нараховується за період з першого дня податкового періоду, наступного за кварталом, протягом якого збільшилися валові витрати, тобто з 01.10.2005 р., до останнього дня податкового періоду, на який припадає збільшення валового доходу, тобто до 31.03.2006 р.

Річна облікова ставка НБУ, що діяла на день виникнення додаткового податкового зобов’язання (тобто на 06.01.2006 р.), становила, припустімо, 9,5%.

Отже, сума пені, яку продавець повинен сплатити до бюджету за підсумками I кварталу 2006 року, дорівнюватиме:

5000 грн х 9,5% х 3 х 182 дні : 365 днів : 100% = 710,55 грн.

Відображення у декларації

Порядок відображення у декларації про прибуток валових витрат і доходів, що виникають у результаті врегулювання сумнівних заборгованостей, не залежить від обраного продавцем способу стягнення заборгованості (через суд, у претензійному порядку чи нотаріально).

Разом із декларацією за звітний період платник податків — продавець надає податковому органу повідомлення у вигляді додатка К4 про збільшення валових витрат або валового доходу, з посиланням на відповідні положення підпунктів 12.1.1 і 12.1.2 Закону про прибуток, і додатки первинних документів, що підтверджують наявність дебіторсько-кредиторської заборгованості1. Додаток К4 складається щодо кожного договору, за яким не виконано або виконано не в повному обсязі зобов’язання з оплати, за умови що підстави для коригування відповідають п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У самій декларації суму будь-яких «сумнівних» валових витрат показують у рядку 05.3.

Збільшення валового доходу крім додатка К4 показують у рядку 02.3 самої декларації.

До уваги: порядок відображення у звітності з податку на прибуток показників, пов’язаних із врегулюванням сумнівної заборгованості, а також порядок перевірки декларації податковими органами наведено у листі ДПАУ від 11.02.2004 р. №2247/7/15-1117. Відповідно до вимог цього документа, у разі якщо в додатку К4 задекларовано збільшення валових витрат на підставі пп. 12.1.1 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», то орган ДПС, в якому перебуває на обліку такий платник податків, повинен надіслати до органу ДПС за місцезнаходженням платника податків —контрагента (іншої сторони договору) повідомлення про збільшення валових витрат.

Надходження вищезазначеного повідомлення в обов’язково­му порядку підлягає врахуванню під час проведення камеральної перевірки платника податків — контрагента (іншої сторони договору) й відповідно до п. «д» ст. 3 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» може бути підставою для позапланової виїзної перевірки контрагента.

Перехід сумнівної заборгованості у безнадійну

І насамкінець розглянемо, що буде, якщо покупець з претензією згоден, суд виніс рішення на користь продавця, нотаріус виконавчий напис зробив, а заборгованість не погашено через відсутність у покупця коштів і майна.

У цьому разі заборгованість відповідно до визначення, наведеного у пп. 1.25 Закону про прибуток, може вважатися безнадійною. Проте суми такої безнадійної заборгованості не підлягають включенню до складу валових витрат на підставі пп. 5.2.8 Закону про прибуток, адже вони вже включені до валових витрат у момент врегулювання сумнівної заборгованості.

Таблиця 1

Відображення в обліку стягнення заборгованості через суд (за умовами прикладу 1)
Дата
Зміст операції
Бухгалтерський облік
Сума, грн
Податковий облік
Д-т
К-т
ВД
ВВ
18.04.2005
Відвантажено товар покупцю
361
702
24000
20000

Ряд. 04.1 декларації
-
Нараховано ПДВ
702
641/ПДВ
4000
-
-
15.05.2005
Подано позов до суду з вимогою про погашення заборгованості.

Включено до складу валових витрат за II квартал суму заборгованості без ПДВ

-
-
-
-
20000

Ряд. 05.3 декларації, додаток К4
03.10.2005
Суд виніс рішення про повне задоволення позову продавця. Судове рішення не змінює валових доходів та витрат продавця
-
-
-
-
-
11.01.2006
Стягнуто з покупця заборгованість на підставі рішення суду. Сума погашеної заборгованості включається до складу валових доходів продавця у I кварталі 2006 р.
311
361
18000
20000

Ряд. 02.3 декларації, додаток К4
-

Таблиця 2

Відображення в обліку стягнення заборгованості шляхом надіслання претензії (за умовами прикладу 2)
Дата
Зміст операції
Бухгалтерський облік
Сума, грн
Податковий облік
Д-т
К-т
ВД
ВВ
18.03.2005
Відвантажено товар покупцеві
361
702
24000
20000

Ряд. 04.1 декларації
-
Нараховано ПДВ
702
641/ПДВ
4000
-
-
08.06.2005
Покупцеві вручено претензію, що підтверджується поштовим повідомленням
-
-
-
-
-
23.06.2005 р. закінчилося 90 днів з моменту закінчення терміну платежу згідно з угодою (з 25.03.2005 р.). Покупцеві надіслано претензію. У зв’язку з тим, що покупець претензію не визнав (залишив без відповіді) і не закінчився термін, наданий покупцеві для відповіді, - місяць, продавець не має права збільшити свої валові витрати на суму сумнівної заборгованості у II кварталі 2005 р.
08.07.2005
Покупець протягом місяця після отримання претензії не надав відповіді на неї.

Продавець має право збільшити валові витрати

-
-
-
-
20000

Ряд. 05.3 декларації, додаток К4
08.10.2005
Минув термін, встановлений продавцем у претензії для погашення покупцем заборгованості. Покупець заборгованість не погасив. Продавець не змінює своїх валових доходів і витрат
-
-
-
-
-
06.01.2006
Закінчилися 90 днів, відведені продавцеві для стягнення заборгованості через суд. Оскільки продавець позов до суду не подав, він зобов’язаний збільшити свої валові доходи та нарахувати пеню*
-
-
-
20000

Ряд. 02.3 декларації, додаток К4
-
* Надалі продавець має право стягнути заборгованість через суд. Нарахування пені розглянемо у прикладі 3.

Нормативна база

ГПК — Господарський процесуальний кодекс України.

Закон про прибуток — Закон України від 28.12.94 р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».

Закон про ПДВ — Закон України від 03.04.97 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Податкове роз’яснення №346 — Узагальнююче подат­кове роз’яснення щодо застосування пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», затверджене наказом ДПАУ від 11.07.2003 р. №346.

Що зазначається у претензії

У претензії зазначається:

а) повне найменування та поштові реквізити заявника претензії і підприємства, організації, яким претензія заявляється; дата пред’явлення і номер претензії;

б) обставини, на підставі яких заявлено претензію; докази, що підтверджують ці обставини; посилання на відповідні нормативні акти;

в) вимоги заявника;

г) сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці; платіжні реквізити заявника претензії;

д) перелік документів, що додаються до претензії, а також інших доказів.

Документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах або належним чином завірених копіях. Документи, що їх має друга сторона, можуть не додаватися до претензії із зазначенням у ній про це.

Стаття 6 розділу ІІ ГПК

Вадим Голубенко



Наступна стаття:  На початок статті 



Коли проводиться тендер на закупівлю продуктів Частковий перегляд статті (тільки початок)
Суть справи :: Податковий облік
На придбання продуктів харчування для школи, у тому числі хлібобулочних виробів, молочних та м’ясних продуктів, за кошторисом заплановано 70 тис. грн. Чи треба у цьому разі проводити тендер?Тендери проводяться, якщо закупівля товарів, робіт і послуг...

В рубриці: 


ПДВ із мінусом: подальша доля Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Податковий облік
Лютий 2015 року був важким звітним періодом для тих платників ПДВ, які мали
станом на 01.02.2015 р. від’ємне значення з цього податку. Але навіть після
подання звітності з ПДВ за лютий у багатьох платників податку залишається
сумнів: а чи прав...

Як використати переплату з ПДВ Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Податковий облік
На 1 травня 2015 р. підприємство не мало оподатковуваних операцій з ПДВ
протягом останніх 11 місяців. При цьому в картці особового рахунку з ПДВ
значиться переплата, яка виникла за рахунок надміру сплачених грошових
зобов’язань, які залишилися...

0.040508