Дебет-Кредит № 26 (26.6.2006)
Суть справи :: Практика

Увага! Архівна публікація

Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку. Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua або оберіть потрібний вам разділ ДК-порталу в верхньому рядку навигації.

Коли проводиться тендер на закупівлю продуктів

На придбання продуктів харчування для школи, у тому числі хлібобулочних виробів, молочних та м’ясних продуктів, за кошторисом заплановано 70 тис. грн. Чи треба у цьому разі проводити тендер?

Тендери проводяться, якщо закупівля товарів, робіт і послуг повністю або частково здійснюється за рахунок державних коштів, але за умови, що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 30 тисяч гривень (відповідно до Закону України від 22.02.2000 р. №1490-ІІІ «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»).

Отже, щоб з’ясувати, чи треба проводити тендер, слід визначити річну потребу у цих продуктах харчування, які повністю або частково купуються за рахунок державних коштів, і розподілити всю суму згідно з кошторисом за предметами закупівлі.

Етап 1. Якщо вартість закупівлі будь-якого з продуктів харчування дорівнює або перевищує 30 тис. грн, то проводити торги треба (див. приклад 1);

Етап 2. Якщо вартість закупівлі будь-якого з продуктів харчування не перевищує 30 тис. грн, то торги проводити не треба (див. приклад 2).

Приклад 1 Розподілимо річну потребу в продуктах за сумами згідно з кошторисом за предметами закупівлі таким чином:

— молоко — 5 тис. грн;

— риба — 7 тис. грн;

— м’ясо— 55 тис. грн;

— хлібобулочні вироби, у т. ч. тістечка — 3 тис. грн.

Усього: 70 тис. грн. Як бачимо, тендер слід проводити щодо закупівлі м’ясопродуктів на суму 55 тис. грн.

Приклад 2 Річна потреба у продуктах харчування така:

— молоко — 10 тис. грн;

— риба — 18 тис. грн;

— м’ясо — 19 тис. грн;

— хлібобулочні вироби, у т. ч. тістечка — 23 тис. грн.

Усього: 70 тис. грн. З цього прикладу видно, що тендер проводити не треба, адже закупівля за жодним із продуктів харчування протягом року не перевищує 30 тис. грн. Але зверніть увагу: якщо закупівля здійснюватиметься в одного постачальника за кількома лотами, скажімо риба та м’ясопродукти, та їх вартість буде перевищувати 30 тис. грн, то проводити тендер треба.

Бухгалтерський облік. Розгля­немо на прикладі порядок відображення у бухгалтерському обліку операцій, пов’язаних із проведенням тендера (див. таблицю).

Приклад 3 Школа, що утримується за рахунок коштів державного бюджету, закуповує продукти харчування за рахунок коштів загального фонду.

1. Процедура закупівель — запит цінових пропозицій.

2. Витрати на підготовку тендерної документації — 145 грн.

3. Відповідно до укладеного договору школа отримала продукти харчування на суму 55000 грн, у т. ч. ПДВ — 9166,67 грн.

4. Школа не є платником ПДВ.

Таблиця

Бухгалтерський облік операцій, пов’язаних із проведенням тендера у закладі, що утримується за рахунок державних коштів

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн
		Д-т	К-т
1.	Видано кошти з каси під звіт для підготовки тендерної документації	362	301	145,00
2.	Списано на підставі авансового звіту кошти, витрачені на підготовку тендерної документації	801	362	145,00
3.	Отримано від постачальника продукти харчування (м’ясопродукти)	232	675	45833,33
4.	Віднесено на витрати установи суму ПДВ	801	675	9166,67
5.	Надійшли асигнування на реєстраційний рахунок бюджетної організації	321	701	55000,00
6.	Перераховано кошти постачальникам за продукти харчування	675	321	55000,00

Світлана ЩЕРБИНА, «Дебет-Кредит»

Наступна стаття:		На початок статті

Переоцінка активів
МСФЗ :: Практика
Здавалося б: що такого ми можемо дізнатися з міжнародних стандартів про переоцінку, чого немає у стандартах національних? Відверто кажучи, П(С)БО дуже багато чого не має. Наприклад, тільки з МСФЗ ми дізнаємося, що методик обліку вартісних різниць, які...

В рубриці:

Страхування майна підприємства
№ 22 (1.6.2015) :: Суть справи :: Практика
Чи може підприємство застрахувати своє майно? Як такі операції відображаються в
обліку в 2015 році? ...

ЄП мінус ПДВ = 2 чи 4?
№ 22 (1.6.2015) :: Суть справи :: Практика
Юридична особа є платником ПДВ та єдиного податку третьої групи за ставкою
2%. Реєстрацію ПДВ анульовано за ініціативою податкового органу згідно з пп.
«ж» п. 184.1 ПКУ в середині кварталу. Яку ставку єдиного податку слід
застосовувати у періо...