(044) 391-51-92
ru ua

Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Ближайшие семинары,
тренинги, вебинары ...

Все семинары ...         
(полный план-график)









 : загальний по сайту



Курсы валют на PROext

Дебет-Кредит № 37 (11.9.2006)
МСФЗ :: МСФЗ

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua

або оберіть потрібний вам разділ ДК-порталу в верхньому рядку навигації.

Вивчаємо МСФЗ: Активи, що утримуються для продажу

Облік довгострокових активів, що утримуються для продажу, регулюється IFRS 5 «Non-current Assets Held for Sale and Discontinued Operations». Саме активів, що утримуються для продажу, а не власне їх продаж. У цьому стандарті йдеться про те, як обліковувати і за якими статтями звіту показувати такі активи, якщо виник намір їх продати протягом певного строку, тобто доти, доки продовжується визнання цих активів, до їх списання у зв’язку з продажем на сторону.

Новий стандарт — IFRS 5

IFRS 5 — один зі стандартів, що підготовлені і видані IASB1 у межах програми конвергенції МСФЗ та Принципів бухгалтерського обліку США (GAAP2) з метою зближення облікових систем і вирішення загальних завдань. Запроваджений з 01.01.2005 р. IFRS 5 є результатом вивчення FAS 144, виданого у 2001 році у США. Потреба у зближенні облікових стандартів, що діють у міжнародному мас­штабі, зі стандартами, що діють на території США, продиктована політичними й економічними реаліями сьогодення.3 Щодо нашого національного обліку, то нині ми маємо один, дуже віддалений, аналог цим стандартам — П(С)БО 27 «Діяльність, що припиняється». Віддалений, оскільки його було видано як аналог IAS 35 «Discontinuing operations», який було скасовано і не діє ще з 01.01.2005 р., позаяк його повністю замінив IFRS 5 Non-current Assets Held for Sale and Discontinued Operations. Отже, П(С)БО 27 застарів чи не раніше, ніж його було видано.4 Ось чому автор пропонує звернути увагу саме на IFRS 5.

1 International Accounting Standards Board (Рада з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку).

2 Generally Accepted Accounting Principles.

3 Так, доступ на американський ринок капіталу є неможливим, якщо міжнародні правила обліку не будуть схвалені американською комісією з цінних паперів і бірж (SEC). Слід визнати: подібні обмеження будуть логічними для будь-якої інвестиційно привабливої країни, якою нині є США.

4 П(С)БО 27 було видано у листопаді 2003 р., а IFRS 5 — вже у березні 2004 р.

Критерії визнання активів такими, що вибувають

IFRS 5 застосовується до необоротних активів або груп активів, що вибувають, які кваліфікуються як такі, що утримуються для продажу, і операцій, які кваліфікуються як такі, що припиняються. Виходячи з §5 IFRS 5, в якому перелічені активи й обставини, щодо яких IFRS 5 не застосовується, цей стандарт може бути застосований лише щодо активів, облік яких регулюється IAS 16, IAS 38 і частково IAS 40. І, як уже згадувалося, IFRS 5 застосовується щодо діяльності, яка визнається припиненою.

Активи, які передбачається продати в єдиній операції (§4 IFRS 5), обліковуються в єдиному комплексі і кваліфікуються як disposal group (група, що вибуває). Сюди ж, до групи активів, що вибуває, відносяться і пов’язані з такими активами зобов’язання.

Довгострокові активи або групи, які передбачається законсервувати, не можуть визнаватися призначеними для продажу або такими, що належать до діяльності, яку припинено (§14 IFRS 5).

Довгостроковий актив або група активів кваліфікуються як такі, що призначені для продажу (і, відповідно, переводяться до цієї категорії і обліковуються на окремому рахунку), коли з’являються обгрунтовані очікування, що їх балансову вартість буде відшкодовано будь-яким чином (найчастіше — за допомогою продажу на сторону), але не подальшою його експлуатацією (§6 IFRS 5). При цьому, згідно з очікуваннями, вибуття цих активів має відбутися в межах одного року від дати визнання їх активами, призначеними для продажу (§8 IFRS 5), якщо тільки продовження періоду вибуття не спричинене об’єктивними обставинами, непідконтрольними компанії (§9 IFRS 51). Залежно від цього їх, з моменту визнан­ня такими, відносять до короткострокових активів або ж залишають серед довгострокових (§3 IFRS 5). Проте другий випадок не означає, що довгострокові активи, які визнані такими, що призначені для продажу, не переводять до окремої статті (на окремий рахунок).

Якщо передбачається, що продаж активів або групи відбудеться у строк, який перевищує 12 місяців від дати визнання активів такими, що призначені для продажу, передбачувані витрати на продаж (а вони зі справедливої вартості таких активів вираховуються) оцінюються за дисконтованою вартістю (§17 IFRS 5). Збільшення вартості витрат на продаж враховується у складі фінансових витрат.

Довгостроковий актив або групу активів класифікують як такі, що призначені для продажу, й у разі, коли спеціально з метою перепродажу їх придбавають (§11 IFRS 5). У такому разі на відповідний рахунок ці активи зараховують відразу під час придбання.

Якщо очікується, що балансову вартість активів, що вибувають, буде компенсовано іншими активами, отриманими на обмін, і якщо така операція визнається комерційно змістовною, то згідно з §10 IFRS 5, і в цьому випадку активи, що вибувають, до моменту вибуття обліковуються на балансі як такі, що утримуються для продажу; а власне продаж (обмін) відображається в обліку у порядку, передбаченому IAS 16.2

1 Див. також додаток В до цього стандарту «Продовження періоду, необхідного для завершення продажу».

2 Докладно про те, як обмінні операції відображаються в обліку, див. «ДК» №22/2006, с. 44.

Після визнання певних активів (або активів, що складають групу) такими, що призначені для продажу, нарахування амортизації на вартість цих активів припиняється (§25 IFRS 5). Відсотки та інші зобов’язання, пов’язані зі змістом активів, призначених для продажу, й обслуговуванням пов’язаних з ними зобов’язань, продовжують визнаватися у витратах, що відповідають операціям, які проводяться (§25 IFRS 5).

Оцінка активів, що вибувають

Довгостроковий актив (або група активів) оцінюється за найменшою з двох вартостей: за балансовою вартістю або за справедливою вартістю за вирахуванням витрат на продаж (§15 IFRS 5).

Приклад

1. Компанія придбала іншу компанію, що складається з двох самостійних виробничих підрозділів. Один з них, частка якого у загальній сумі покупки становить 500,0 тис. грн, було вирішено перепродати. На продаж передбачається витратити 40,0 тис. грн. Отже, справедлива вартість за вирахуванням витрат на продаж становитиме 460,0 тис. грн (500,0 - 40,0). 460,0 тис. грн — це і є та вартість, за якою слід обліковувати цей об’єкт (фактично — групу, оскільки сукупність активів, з яких складається цей підрозділ, представляють як довгострокові активи, так і поточні, сюди ж відносяться пов’язані з цими активами зобов’язання) до вибуття.

2. Чиста балансова вартість (первісна за вирахуванням зношення і збитків від знецінення) об’єкта основних засобів становить 70,0 тис. грн. Прийнято рішення цей об’єкт продати, але чисті надходження від продажу (виручка мінус витрати, пов’язані з продажем), як очікується, можуть становити лише 50,0 тис. грн. Отже, облікову вартість цього об’єкта потрібно зменшити до 50,0 тис. грн.

3. Кілька об’єктів, які можуть служити як основні засоби, придбано спеціально для перепродажу по 50,0 тис. грн кожен. Згідно з очікуваннями ці об’єкти можуть бути продані по 70,0 тис. грн. Отже, обліковувати до продажу їх слід по 50,0 тис. грн, тобто за вартістю, що фактично склалася на момент покупки.

Припинена діяльність

Згідно з IFRS 5 діяльність визнається припиненою тоді, коли активи і зобов’язання, що їм відповідають, визнані такими, що призначені для продажу, або фактично вже вибули, або є дочірньою компанією, яку прид­бано спеціально для продажу (§32 IFRS 5). Результати припиненої діяльності визнаються у Звіті про фінансові результати відокремлено. Якщо групою, що вибуває, є дочірня компанія, яку придбано спеціально для продажу, то розкриття інформації про її активи і зобов’язання не вимагається (§39 IFRS 5).

Слід розрізняти терміни cash-generating unit (генеруюча одиниця) і component of an entity (компонент [юридичної особи]). Генеруюча одиниця є найменшою групою активів, щодо якої можна відокремлено ідентифікувати грошові потоки (§6 IAS 36).1 А під компонентом мається на увазі діяльність разом з грошовими потоками, що до неї відносяться, яка з операційної точки зору і в цілях фінансової звітності може бути чітко відокремлена від решти активів і зобов’язань компанії (додаток А IFRS 5).

1 Докладно про те, що таке генеруюча одиниця, див. у попередній статті цієї серії «Знецінення активів: IAS 36 «Impairment of assets» («ДК» №35/2006, с. 36).

Отже, генеруюча одиниця, призначена до продажу, може визнаватися компонентом, а окремі активи аналогічного призначення — ні. Все, що належить до припиненої діяльності, і називається (скорочено) компонентом. Проте compo­nent of an entity не слід плутати і з disposal group. Компонент можна назвати групою вибуття, але не всяку групу вибуття можна назвати компонентом. Таким, що вибуває, визнається те й інше, але як компонент розглядається лише група, що відповідає критеріям припиненої діяльності.

Для того, щоб діяльність могла бути визнана припиненою, операції, що належать до цієї діяльності, мають бути віддільними або географічно, або операційно, або просто бути дочірньою структурою, яку придбано спеціально для перепродажу. Таким чином, під припиненою (такою, що припиняється) діяльністю слід розуміти частину функцій підприємства, яка відокремлюється від решти сукупності функцій географічно або операційно. У будь-якому випадку йдеться про виробництва, які так чи інакше відокремлені. Це відокремлення в економіці прийнято називати сегментацією.

Операційний (господарський) сегмент — це відокремлювана частина діяльності підприємства з виробництва певних видів або однорідних груп продукції (виконання робіт, надання послуг), що відрізняються від виробництва інших видів продукції (виконання робіт, надання послуг). Інакше кажучи, групування за операційними (господарськими) сегментами здійснюється залежно від особливостей технології і організації виробництва продукції (товарів, робіт, послуг).

Географічний сегмент — це відокремлювана частина діяльності підприємства з виробництва певних видів або однорідних груп продукції (виконання робіт, надання послуг) у певному географічному регіоні, яка відрізняється від виробництва або збуту інших видів продукції (виконання робіт, надання послуг) в інших регіонах. Інакше кажучи, групування за географічними сегментами здійснюється залежно від місць розташування виробництв і ринків збуту.

Активи, що вибувають, і припинена діяльність у фінансовій звітності

З прийняттям IFRS 5 виникає необхідність включити до звітного балансу додаткові статті для відображення активів, що утримуються для продажу, і додаткові статті для відображення пов’язаних з ними зобов’язань. При цьому взаємна компенсація активів і зобов’язань (згортання сальдо) не допускається (§38 IFRS 5).

Якщо приймається рішення про припинення певного напряму діяльності, звіт має містити про це відповідну інформацію. Зокрема, інформацію про те, який напрям діяльності вирішено закрити, яка його частка у загальному обсязі діяльності (у розрізі часток доходів, витрат і результатів), інформацію про переоцінку активів, що вибувають у зв’язку з припиненням діяльності, а також про порядок формування резервів на покриття можливих збитків.

Інформація щодо активів або груп з відповідними зобов’язаннями, визнаних призначеними для продажу, надається у балансі, а інформація про результати діяльності, що припиняється, — у звіті про прибутки і збитки. При цьому в балансі відображається й інформація про резерви на покриття вірогідних збитків від припинення діяльності. Інформація про грошові потоки, що належать до припиненої діяльності, так само відокремлено надається у Звіті про рух грошових коштів. Докладно інформація про активи, що вибувають (групи активів), і діяльність, що припиняється, розкривається у Примітках до фінансової звітності (§33, 38 IFRS 51).

Треба зазначити, що форми фінансової звітності, офіційно затверджені в Україні, не передбачають для відображення подібної інформації спеціальних рядків. Згідно з П(С)БО 27 відокремлено у звітності відображається лише показник фінансового результату за рядком 176 (що вписується) форми №2; вся інша інформація надається лише у Примітках до звітності. Тому вбачається доцільним інформацію про грошові потоки, резерви і переоцінку активів, що вибувають, подати у Примітках у вигляді додаткових таблиць, не передбачених формою №5. Так само не зайвим видається подання інформації про доходи, витрати і результати від припинення діяльності в окремій таблиці. Цю таблицю може бути складено за аналогією з формою №2, з тією лише різницею, що по горизонталі (колонка «За звітний період») вона має розділитися ще на три колонки: «Діяльність, що триває», «Діяльність, що припиняється»2 і «По підприємству загалом». По вертикалі такої таблиці рядки відображаються в тому порядку, в якому вони передбачені формою №2, починаючи з виручки тощо.

1 У цих параграфах також сказано, що подавати таку інформацію можна на лицьовому боці звіту або в окремих розділах, що належать до припиненої діяльності. Ми не можемо скористатися такими рекомендаціями, оскільки офіційно затверджена форма звітності нічого подібного не передбачає.

2 Якщо діяльність припиняється за двома і більше сегментами, то цю колонку також може бути розділено за кількістю сегментів діяльності, що скорочуються.

Римма Грачова



Наступна стаття:  На початок статті 



Зверніть увагу Частковий перегляд статті (тільки початок)
Життя :: МСФЗ
Складаємо звіт №11-ОЗ за оновленою інструкцією Всім госпсуб’єктам Держкомстат виклав у новій редакції Інструкцію щодо складання форми державного статистичного спостереження №11-ОЗ «Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос)...

В рубриці: 


Резерви та умовні зобов’язання Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 38 (23.9.2013) :: МСФЗ :: МСФЗ
Зобов’язання підприємств мають різну природу: заборгованість перед постачальниками товарно-матеріальних цінностей, зобов’язання з виплати заробітної плати працівникам, заборгованість за кредитами тощо. Як правило, підприємство точно знає величину ...

Облік податку на прибуток у МСФЗ Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 25-26 (24.6.2013) :: МСФЗ :: МСФЗ
Передбачену в МСФЗ практику обліку та відображення у фінансовій звітності податку на прибуток критикують і користувачі, і укладачі звітності. Перші, як правило, наголошують, що інформація про відстрочені податки не є релевантною для оцінки перспектив діял...

0.015676