(044) 391-51-92
ru ua

Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Ближайшие семинары,
тренинги, вебинары ...

Все семинары ...
(полный план-график)









 : загальний по сайту



Курсы валют на PROext

Дебет-Кредит № 42 (16.10.2006)
Суть справи :: Практика

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua

або оберіть потрібний вам разділ ДК-порталу в верхньому рядку навигації.

Втрати і недостачі ТМЦ з вини перевізників

У підприємницькій діяльності, пов’язаній, зокрема, з торгівлею різноманітними товарами, може статися й неприємна несподіванка, що призведе до втрати чи псування товарів. Наприклад, товар, відправлений через компанію — перевізника вантажів, було пошкоджено у дорозі. Як правильно задокументувати недостачу чи псування, скласти претензію і скерувати її до винної особи, відобразити знищений чи пошкоджений товар в обліку та стягнути з винної особи вартість заподіяної шкоди, — читайте у цій статті.

Головне про договори перевезення

Стаття 909 ЦК визначає, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транс­портними кодексами (статутами). Істотною умовою договору є умова про предмет, яким є послуги з доставки ввірених перевізникові матеріальних цінностей (вантажу) до пункту призначення. До таких послуг відносять не лише саме переміщення вантажу, а й інші дії, зокрема, збереження, видачу вантажу одержувачеві, завантаження та вивантаження тощо.

Оскільки ми розглядаємо відповідальність перевізника за пошкодження вантажу, отриманого для перевезення, насамперед звернемо увагу на те, що обов’язки перевізника можна поділити на:

1) основні, які передбачаються законом;

2) додаткові, що можуть встановлюватися домовленістю між сторонами у договорі.

До основних обов’язків перевізника відносимо обов’язки:

1) доставити ввірений йому відправником вантаж до пункту призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі;

2) надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором, за умови їх придатності для перевезення вантажу;

3) забезпечити цілісність і схоронність прийнятого до перевезення вантажу;

4) своєчасно доставити вантаж до пункту призначення та видати його одержувачеві.

Відповідно до ч. 4 ст. 909 ЦК, законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу. Наприклад, укладення та виконання договору автомобільного перевезення вантажу має низку характерних особливостей.

По-перше, на автомобільному транспорті не відправник доставляє вантаж до пункту завантаження, а автотранспортне підприємство передає свої автомобілі під завантаження відправнику, який здійснює закріплення, ув’язку вантажу, а також розвантаження автомобіля, зняття кріплень і покриттів.

По-друге, здача вантажу перевізникові оформляється товаротранспортною накладною (ТТН), яка є формою договору і виконує функції, аналогічні до залізничної накладної.

Відповідальність перевізника

Статтею 924 ЦК регламентується відповідальність перевізника за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти. У частині 2 цієї статті наголошується, що перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Наголошуємо, що загальною умовою відповідальності перевізника за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу є вина, яка припускається (презумпція вини перевізника). Тобто перевізник повинен довести свою невинність шляхом посилання на обставини, яким він не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Нікчемні пункти договору

При укладенні договору перевезення варто також ретельно ознайомитися з розділом про відповідальність перевізника при втратах, недостачах і пошкодженнях вантажу, порядок заповнення реквізитів ТТН, умови страхування прийнятого вантажу на перевезення, адже перевізники можуть закласти в ці умови кілька «підводних каменів». Наприклад, у договорі перевізник може передбачити такий пункт: якщо відправник не зазначив у ТТН вартість вантажу, його цінність вважається такою, що дорівнює 50 гривень. При цьому перевізник розраховує при пошкодженні вантажу, цінність якого не оголошена, відшкодувати збитки у розмірі, що обмежуватиметься сумою 50 гривень.

Такий пункт договору вважатиметься нікчемним, бо супере­чить чинному законодавству України. Вартість вантажу, переданого для перевезення, може бути підтверджена видатковою накладною відправника, і тоді перевізник нестиме майнову відповідальність у розмірі фактичної шкоди, завданої втратами чи пошкодженням вантажу, а не умовною сумою 50 гривень.

Основне при документуванні втрат і недостач

Важливим фактором при пред’явленні претензії (чи навіть позову до суду) про недостачу товару є правильне оформлення актів приймання, які є одними з основних первинних документів, що підтверджують результати приймання.

Порядок проведення прий­мання, а також порядок (правила) складання актів приймання товарів регулюється або чинними нормативними документами, або умовами укладених договорів.

Сьогодні основними документами, що регламентують розв’язання спорів про недостачі товарів чи про отримання неякісної (некомплектної) продукції, є інструкції П-7 і П-6.1

Щоправда, у листі Мінеко­номіки України від 11.10.2005 р. №81-16/712 зазначається, що повне застосування зазначених інструкцій не є обов’язковим у разі, коли відповідно до положень ЦК сторони договору поставки на власний розсуд врегулювали питання щодо порядку приймання-передачі продукції.

Якщо за результатами прий­мання товару за кількістю з участю представника відправника встановлено недостачу, то це відображається в акті приймання, який підписують всі уповноважені представники сторін і затверджує керівник підприємства-відправника не пізніше наступного дня після складання акта. Акт приймання наведено у зразку 1 на с. 33.

Складання претензії

Відповідно до п. 2 ст. 222 ГК, якщо треба відшкодувати збитки або застосувати інші види санкцій, будь-яка юр­особа — учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися з письмовою претензією.

Зазвичай для уникнення помилок претензію складає відповідальна особа юридичної служби підприємства. Претензія підписується посадовою особою підприємства або її представником і скеровується адресату цінним листом, що вручається під розписку. Документи, які підтверджують вимоги заявника, додають в оригіналах або належним чином завірених копіях. Див. зразок 2.

Бухоблік втрат і недостач

Для відображення в обліку недостач і втрат бухгалтеру слід керуватися п. 14 П(С)БО 9, яким визначається, що понаднормові втрати і недостачі запасів не включаються до первісної вартості запасів, а відносяться до витрат періоду, в якому були здійснені (встановлені).

Крім того, у п. 27 П(С)БО 9 зазначається, що сума, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації, та вартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, що не вистачає) запасів списують на витрати звітного періоду. Суми недостач і втрат від псування цінностей до прий­няття рішення про конкретних винуватців відображають на позабалансових рахунках. Після встановлення осіб, які повинні відшкодувати втрати, належну до відшкодування суму зараховують до складу дебіторської заборгованості (або інших активів) і доходу звітного періоду.

ПДВ з втрати (псування) вантажу

Виникнення втрат, недостач, псування або пошкодження вантажу не є об’єктом обкладення ПДВ, адже відповідно до пп. 3.1.1 Закону про ПДВ об’єктом оподаткування є операції платників податків з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України. Що розуміється під поставкою товарів, наведено у п. 1.4 Закону про ПДВ: «Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі».

Втрати, недостачі чи відшкодування збитків за зіпсований товар не містять ознак поставки, бо немає договору і немає переходу права власності на товар. Відповідно, пп. 3.1.1 Закону не поширюється на такі господарські операції, і відшкодування збитків не є об’єктом обкладення ПДВ.

Податковий кредит з ПДВ у цьому випадку не слід зменшувати, адже, згідно з пп. 7.4.1 Закону про ПДВ, податковий кредит звітного періоду складається зі сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою 20% протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у т. ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Податок на прибуток

Товар, переданий перевіз­нику, був придбаний з метою використання у господарській діяльності підприємства, і його вартість включено до валових витрат платника податку у періоді, коли здійснено таке придбання. При розрахунку суми валових витрат на кінець звітного періоду ми керуємося п. 5.9 Закону про прибуток. Суму недостачі від псування чи пошкодження слід включити до складу валових витрат. Це додатково підтверджує пп. 5.2.1 Закону про прибуток. Таким чином, пошкоджені товари включатимуться до складу валових витрат тільки раз. Надалі в разі отримання відшкодування через суд чи задоволення претензії сума відшкодування включатиметься до складу валових доходів на підставі пп. 4.2.3 Закону про прибуток.

Приклад  ТзОВ «Промторг-плюс» здійснює доставку товарів будівельного асортименту на території України. З метою швидкої доставки товарів покупцям компанія користується послугами перевізника ТзОВ «Транс-Експрес», що доставляє товар від складу продавця до складу покупців. 31.05.2006 р. ТзОВ «Транс-Експрес» прийняло замовлення на перевезення 10 відер фарби вагою 25 кг кожне. Загальна вага вантажу, прийнятого для перевезення, становила 250 кг. Вартість вантажу — 12500 грн, у т. ч. ПДВ — 2083,33 грн.

Наступного дня представник перевізника повідомив, що вантаж із фарбою був пошкоджений при перевантаженні у м. Києві через падіння піддону, в результаті чого 7 відер розбилися і 175 кг фарби розлилися і витекли. Уповноважені особи відправника і перевізника склали акт приймання продукції (товару) за кількістю (див. зразок 1 на с. 33).

Відправник товару скерував перевізнику претензію (див. зразок 2) з вимогою відшкодування і відобразив в обліку псування цінностей і розрахунки за претензією.

Відображення цих операцій у бухгалтерському та податковому обліку подано у таблиці 1.

Таблиця 1
№ з/п
Зміст господарської операції
Бухгалтерський облік
Сума, грн
Податковий облік
Д-т
К-т
ВД
ВВ
1.
Відвантажено товар покупцеві через перевізника
361
702
12500,00
10416,67
-
2.
Відображені податкові зобов’язання з ПДВ
641
361
2083,33
-
-
3.
Відображено недостачу 175 кг фарби відповідно до акта з вини перевізника*
947

374

685

374
281

685

281

715
7000,00

7000,00

7000,00

1750,00
-
7000,00

-
4.
Сторно вартості товару, пошкодженого при перевезенні та не отриманого покупцем
361
702
-8750.00
   
5.
Списано операційні витрати на фінрезультати
791
947
7000,00
   
6.
Частково отримано відшкодування за претензією від перевізника
311
374
8000,00
8000,00
-
7.
Наприкінці звітного періоду отримане відшкодування зараховано до фінрезультату (8000 - 7000 = 1000)
715
791
1000,00
-
-
* Розрахунок суми претензії: 12500 : 250 кг = 50 грн - вартість 1 кг, 175 х 50 = 8750,00 грн, собівартість товару - 40 грн/кг, 175 х 40 = 7000 грн, втрачена вигода - 8750,00 - 7000,00 грн = 1750,00 грн.

1 Постановою ВРУ від 12.09.91 р. №1545-ХІІ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» передбачено, що «до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України».

2 Див. «Дебет-Кредит» №48/2005.

Нормативна база

ЦК — Цивільний кодекс України.

ГК — Господарський кодекс України.

Закон про ПДВ — Закон України від 03.04.97 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Закон про прибуток — Закон України від 28.12.94 р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».

Інструкція П-7 — Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за якістю, затверджена постановою Держарбітражу при РМ СРСР від 25.04.66 р. №п-7.

Інструкція П-6 — Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за кількістю, затверджена постановою Держарбітражу при РМ СРСР від 15.06.65 р. №п-6.

Коли перевізник звільняється від відповідальності

Перевізник відповідно до ЦК може бути звільнений від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, якщо доведе наявність обставин, усунення яких від перевізника не залежало, а саме:

  • вину відправника або одержувача;
  • особливі природні властивості вантажу;
  • недоліки тари чи упаковки, які не могли бути помічені за зовнішнім виглядом під час прийняття вантажу до перевезення;
  • здачу до перевезення вантажу або зазначення у накладній його особливих властивостей, які потребують особливих умов або запобіжних заходів для збереження вантажу при перевезенні;
  • здачу до перевезення вантажу вологість якого перевищує встановлену норму.

Олександра Федак



Наступна стаття:  На початок статті 



Фонд дооцінки — що з ним робити Частковий перегляд статті (тільки початок)
Суть справи :: Практика
Багато підприємств мають на сьогодні «нерухоме» сальдо фонду дооцінки основних засобів (ОЗ). Як дати йому раду і чи не дуже страшно братися за нього тепер, після стількох років нерухомості, — читайте у цій статті. Переваги «вичищення» фонду...

В рубриці: 


Застосування РРО платниками ЄП Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 22 (1.6.2015) :: Суть справи :: Практика
На жаль, попри очікування платників ЄП, розраховувати на звільнення від
застосування реєстраторів розрахункових операцій їм немає сенсу: уряд у
цьому питанні впевнено посідає незмінну позицію. Враховуючи цей факт,
з’ясуймо, кому з когорти плат...

Страхування майна підприємства Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 22 (1.6.2015) :: Суть справи :: Практика
Чи може підприємство застрахувати своє майно? Як такі операції відображаються в
обліку в 2015 році? ...

0.016128