(044) 391-51-92
ru ua

Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Ближайшие семинары,
тренинги, вебинары ...

Все семинары ...         
(полный план-график)









 : загальний по сайту



Курсы валют на PROext

Дебет-Кредит № 47 (20.11.2006)
МСФЗ :: МСФЗ

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua

або оберіть потрібний вам разділ ДК-порталу в верхньому рядку навигації.

Вивчаємо МСФЗ: Біологічні активи в IAS 41 і П(С)БО 30

Біологічні активи (Biological assets) — під цим терміном у міжнародних стандартах об’єднано активи, що використовуються у сільськогосподарській діяльності. До них належать: багаторічні насадження, робоча та продуктивна худоба, урожай на стадії дозрівання, тварини на вирощуванні та відгодівлі. Облік біологічних активів та їх похідних з огляду на свою специфіку регулюється окремим стандартом — IAS 41 Agriculture. У національному обліку є аналог цього стандарту — П(С)БО 30 Біологічні активи.

Біологічні активи (biological assets) IAS 41 «Agriculture» визначає досить просто: це тварини або рослини (§14 IAS 411). Очевидно, що цього мало. Не будь-які тварини або рослини можна назвати активами. А лише ті з них, які здатні приносити економічну вигоду, причому не тільки у процесі біотрансформацій — росту, дегенерації та інших, таких, що зумовлюють їх кількісні та якісні зміни. Так, якщо продуктивна худоба справді приносить економічні вигоди у процесі біотрансформацій, то з робочою худобою все інакше: економічну вигоду вона приносить, як правило, у процесі її експлуатації. Як правило тому, що можливі винятки, адже робоча худоба не тільки працює, а й відтворює своє плем’я, а відтворення таки належить до біотрансформацій. Утім, при уважному вивченні IAS 41 розуміння всіх цих особливостей сільськогосподарської діяльності приходить само собою.

1 Цитата з §14: «A biological asset is а living animal or plant».

Класифікація біологічних активів

Розподіл біологічних активів на довгострокові і поточні відбувається за відомим правилом: усе, що приносить економічну вигоду протягом терміну, який перевищує 12 місяців, відноситься до довгострокових активів. І навпаки, активи, всю економічну вигоду від використання яких отримують протягом одного року, кваліфікуються як поточні. Разом з тим біологічні активи поділяються на споживані і плодоносні (§52 — §53 IAS 41), а також зрілі і незрілі (§54 IAS 41). При цьому до споживаних належать біоактиви, які при досягненні певних параметрів цілком використовуються за призначенням, до плодоносних — біоактиви, які забезпечують збирання продукції на регулярній основі.

Є ще категорія сільськогосподарських активів — похідних від біологічних, які в IAS 41 кваліфікуються як сільськогосподарська продукція (agricultural produce). І хоча безпосередньо до компетенції IAS 41 належить сільськогосподарська продукція на момент її збирання (agricultural produce at the point of harvest), надалі ми скорочено називатимемо ці активи сільськогосподарською продукцією, тим паче, що цей скорочений термін і в IAS 41 зустрічається частіше, ніж повний.

Приклад 1

Споживані біоактиви: худоба м’ясна та призначена для продажу живою вагою, птиця м’ясна, риба у штучних водоймищах, ліс, що вирощується з метою заготівлі деревини, озимі зернові культури від посіву до дозрівання та збирання.

Плодоносні біоактиви: велика і дрібна рогата худоба молочна, птиця яєчного напряму, плодові дерева і чагарники, виноградники.

Сільськогосподарська продукція: м’ясо (у тушах), сире молоко, зерно, яйця, вовна та інші продукти рослинного або тваринного походження, що не пройшли жодних стадій промислової обробки.

Що стосується такої відомої нам категорії активів, як матеріали сільськогосподарського призначення, то про них у IAS 41 не згадується. Певно, тому, що матеріали сільгосппризначення — це у переважній своїй частині1 теж сільгосппродукція. Адже, наприклад, гній і насіння є такою продукцією, якщо вони отримані у власному господарстві, причому вони такими є незалежно від мети їх використання: у внутрішньому виробництві як добрива і посівного матеріалу чи для продажу на сторону. Якщо ж такі активи отримуються на стороні (також незалежно від мети), — то на їх облік IAS 41 не поширюється, і керуватися тут слід лише IAS2 Inventories.

1 У переважній своїй частині тому, що, наприклад, хімічні добрива — це теж матеріали сільгосппризначення, проте вони не можуть належати до сільгосппродукції, адже їх отримують промисловим способом, а ніяк не в результаті біотрансформацій.

2 На думку автора.

А стосовно решти можна сказати, що поняття біологічних активів і похідних від них — сільгосппродукції — з погляду національних П(С)БО 30 та Інструкції №291 повністю накладається на аналогічні поняття IAS 41 (див. таблицю 1). При всіх уявних розбіжностях. Насамперед у тому, що в IAS 41 ці активи не класифікуються так чітко, як у національному Плані рахунків. У IAS 41 наводяться лише приклади видів тварин і рослин, які слід відносити до біологічних активів і сільгосппродукції (див. §13 IAS 41). У цьому — явний недолік IAS 41.2

Ще раз звертаємо увагу: дія IAS 41 поширюється на всі види активів, перераховані у таблиці. За винятком матеріалів сільгосп­призначення (рахунок 208) у тому випадку, якщо вони не були отримані у власному господарстві від власних біоактивів, а придбані на стороні. З цієї точки зору рахунок 208 доцільно розподілити на два рахунки третього порядку за ознакою походження таких матеріалів.

IAS 41 Agriculture — це стандарт, що загалом регулює облік у сільськогосподарській діяльності. Тому все, що стосується обліку біологічних активів, у цій статті буде викладено в аспекті звичайної (у т. ч. операційної) діяльності сільськогосподарського підприємства: від визнання й оцінки біоактивів в обліку до формування фінансових результатів їх використання.

Первісна оцінка біологічних активів

Якщо П(С)БО 30 рекомендує придбані на стороні біологічні активи спочатку оцінювати за П(С)БО 7 «Основні засоби» (і, відповідно, П(С)БО 9 «Запаси», якщо йдеться про придбання на стороні молодняку тварин)1, то в IAS 41 прямих вказівок на те, щоб біоактиви у подібних випадках оцінювалися за IAS 16 «Property, Plant and Equipment», не міститься. Можна припустити, що це не випадково. Тому що IAS 41 застосовується до біологічних активів уже в процесі їх обліку на балансі (див. § 10 IAS 41), включаючи підготовку до реалізації, адже вартість цих специфічних активів змінюється постійно, причому не стільки внаслідок ринкових цінових коливань, скільки внаслідок безперервної трансформації самих активів. Процес їх придбання (якщо такі активи справді отримувалися на стороні, а не були отримані у власному господарстві) нібито винесено за дужки цього стандарту. Поняттям his­torical cost IAS 41 не оперує.

З цього можна зробити висновок, що у разі придбання біоактивів на стороні і на момент такого придбання (тільки на цей момент!) первісна їх оцінка повинна здійснюватися за IAS 16 на тій простій підставі, що про операції придбання біоактивів на стороні у IAS 41 не згадується. Отже, багато хто знаходить підстави вважати, що у цій частині IAS 41 і П(С)БО 30 не суперечать одне одному. Проте це лише припущення, бо у тому ж IAS 16 недвозначно сказано: на біологічні активи цей стандарт не поширюється, тож і первісну їх оцінку проводити за IAS 16 не слід. Що, своєю чергою, означає: біологічні активи від самого початку їх появи, — чи то приплід, чи то придбання на стороні, — у будь-якому разі слід оцінювати за справедливою вартістю мінус очікувані витрати на місці можливого продажу (і лише за рідкісним винятком — за історичною вартістю відповідно до IAS 162).

1 Див. п. 7 П(С)БО 30.

2 Див. §21 і §39 IAS 41 (про це — нижче).

Облікова особливість такої моделі оцінки у тому, що дохід оцінюється і відображається протягом усього періоду утримання біоактивів на балансі як очікуваний, і лише на дату його фактичного визнання (наприклад у зв’язку з продажем біоактиву або зібраного з нього врожаю) відповідним чином коригується. До цього питання ми ще повернемося нижче, де на прикладах буде показано, наскільки облік біоактивів та отримуваної з них продукції за IAS 41 відрізняється від обліку, що традиційно ведеться у сільськогосподарських галузях нашої країни.

Справедлива вартість біоактивів

Справедлива вартість визначається як поточна ринкова ціна за мінусом витрат, очікуваних на місці майбутнього продажу (point-of-sale costs), за винятком тих випадків, коли справедлива вартість активу не може бути надійно оцінена (§21 IAS 41). Приблизно такий самий підхід застосовується і до оцінки сільгосппродукції. Вона оцінюється за справедливою вартістю, встановленою на момент збирання врожаю, за мінусом витрат, які, ймовірно, можуть виникнути на місці продажу. Це та оцінка, за якою сільгосппродукція потім переводиться до категорії запасів і до обліку якої надалі застосовується IAS 2 (§22 IAS 41).

У процесі обліку біоактиви потребують перегляду оцінки на кожну звітну дату, адже у процесі біотрансформацій відбуваються кількісні і/або якісні зміни, що таки впливають на їхню вартість. І оскільки оцінка біологічних активів на кожну звітну дату переглядається на предмет відповідності їхньої вартості поточним ринковим умовам, то у такому разі відпадає необхідність нарахування амортизації на вартість довгострокових біоактивів. Так, у міру старіння основного стада його справедлива вартість знижується, а, наприклад, справедлива вартість багаторічних насаджень у міру їх зростання підвищується.

Справедлива вартість біоактиву залежить від його місце­знаходження і стану на момент оцінки. Так, справедливою вартістю великої рогатої худоби на фермі є її ціна у цей момент на відповідному ринку за мінусом витрат, очікуваних на місці продажу (§18 IAS 41).

До витрат, очікуваних на місці продажу (point-of-sale costs), належать:

— комісійні винагороди брокерам та дилерам;

— біржові збори;

— податки і мита, якими обкладаються операції продажу.

До таких витрат не належать транспортні й інші види витрат, пов’язані з доставкою активів на місце продажу (§23 IAS 41). Справедлива вартість біоактивів, як і отриманої від них сільгосппродукції, повинна відображати кон’юнктуру ринку і не повинна залежати від відстані до місця продажу цих активів, яке у кожного сільгоспвиробника різне. Простіше кажучи: справедлива вартість визначається такою, якою вона повинна скластися після доставки активів туди, де їх передбачається продати.

І ось що важливо розуміти. Сума очікуваних витрат на місці можливого продажу обліковується тільки при оцінці біоактивів, але не обліковується на балансі як така, тобто проведеннями її обставляти не слід.

Приклад 2 Поточна ринкова вартість партії щойно зібраного і запланованого для продажу зерна становить 100,0 тис. грн. Транспортні витрати з доставки на районний елеватор — 10,0 тис. грн. Комісійна винагорода торговому агентові — 5,0 тис. грн. Таким чином, справедлива вартість цієї партії зерна дорівнює 95,0 тис. грн. Відповідно, за цією вартістю зерно й обліковуватиметься за статтею «Запаси» до його продажу.

При розрахунку справедливої вартості ціна, за якою укладено договори на продаж сільгосп­продукції у майбутньому (ціна, визначена форвардним контрактом), не обов’язково враховується (§25 IAS 41). Балансова (вона ж — справедлива за мінусом очікуваних на місці продажу витрат) вартість повинна відображати те ринкове середовище, в якому операція може відбутися на дату балансу, а не ціновий прогноз на майбутнє.

За відсутності активного ринку для визначення справедливої вартості використовують інформацію з інших доступних джерел (§27 IAS 41 і п. 14 П(С)БО 30):

— ціна останньої операції з продажу аналогічної продукції;

— ринкові ціни на аналогічні активи;

— базові галузеві ціни на іншу продукцію, які можуть стати основою для розрахунку справедливої вартості цього активу (наприклад, коли ціна на велику рогату худобу визначається виходячи з цін на яловичину).

За браком даних про ринкові ціни на біоактиви справедливу вартість розраховують як дисконтовану вартість очікуваних грошових потоків, виключаючи при цьому будь-який приріст вартості у результаті біотрансформації цих активів у майбутньому (§ 29 — 30 IAS 41 і п.15 П(С)БО 30).1

1 Приклад розрахунку дисконтованої вартості очікуваних грошових потоків див. у Додатку А до IAS 36 «Impairment of Assets» (у редакції грудня 2003 р., що діє з 01.01.2004 р.) або у Додатку 1 до П(С)БО 28 «Зменшення корисності активів».

Приклад 3 Молодняк великої рогатої худоби, що перебуває на стадії вирощування, оцінюється на дату чергового балансу виходячи з цін, адекватних віку цієї худоби на цей момент. Скільки коштуватиме ця худоба, коли настане час переводити її в основне стадо, або передавати на забій, або продавати живою вагою, — на сьогодні значення не має.

І, нарешті, якщо справедливу вартість неможливо визначити з достатньою мірою достовірності (даних про ринкові ціни на аналогічні активи немає, а альтернативні розрахунки не вирізняються надійністю), біологічні активи оцінюються за собівартістю мінус амортизація і збитки від знецінення, тобто так само, як за IAS 16 оцінюються основні засоби. Але тільки до того моменту, коли з’являються підстави оцінити ці біоактиви за справедливою вартістю (§39 IAS 41 і п. 11 П(С)БО 30). І щойно ці біоактиви отримують справедливу оцінку, нарахування амортизації припиняється.

Доходи і витрати у сільськогосподарській діяльності

Доходи і витрати та, відповідно, прибутки і збитки, що виникають як при первісному визнан­ні біоактиву та його оцінки за справедливою вартістю за мінусом витрат, очікуваних на місці продажу, так і внаслідок змін цієї вартості у процесі біотрансформацій, визнаються у тих періодах, в яких вони виникають (§35 IAS 41). Ці доходи і витрати (прибутки і збитки) враховуються при формуванні фінансового результату загалом за звітний період (§37 IAS 41).

IAS 41 не деталізує механізму визнання витрат, понесених, наприклад, у зв’язку з вирощуванням урожаю або доглядом за молочним стадом та інших подібних витрат, які неодмінно виникають при керованій біотрансформації активів. Певно, тому що такі механізми фінансовий облік не розглядає — вони перебувають у сфері дії управлінського обліку. Тож звернімося до національних П(С)БО, де такі подробиці все-таки застерігаються.

При уважному прочитанні пункту 18 П(С)БО 30 і §35 — §38 IAS 41 можна виразно побачити принципову різницю у первісній оцінці продукції сільського господарства (рахунок 27) і решти запасів, що не належать до сільськогосподарської діяльності (рахунки 26, 28 та інші, крім рахунка 208 у частині біоматеріалів сільгосппризначення, вирощених у власному господарстві). На відміну від, наприклад, готової продукції промислового виробництва, що оцінюється згідно з IAS 2 (як і П(С)БО 9) за найменшою з двох оцінок: собівартістю або чистою продажною ціною, — продукція сільського господарства спочатку оцінюється за справедливою вартістю мінус очікувані витрати на місці продажу.

До збирання урожаю або до завершення процесу вигодовування ведеться облік фактичних витрат на досягнення цієї мети протягом усього періоду від початку процесу (посів, запліднення, прийняття худоби на відгодівлю тощо) до його завершення, коли очікувана продукція буде отримана. Так, на рахунок 23 у рослинництві відносять: вартість насіння, засобів захисту, добрив, пального, використаного під час посівної і в період догляду за посівами, амортизація сільгосптехніки, заробітна плата, що виплачується працівникам, безпосередньо зайнятим в основному виробництві, страхові збори, пов’язані з цією зарплатою, та інші прямі витрати. Аналогічно і в тваринництві: на рахунок 23, крім зарплати, страхових зборів та амортизації експлуатованих у цій сфері діяльності основних засобів, відносять вартість кормів, дезінфікуючих засобів, витраченої електроенергії, води й інших необхідних для догляду за худобою та птицею ресурсів. Усе це — до завершення так званого процесу біотрансформації.

Далі, при отриманні очікуваної від цих процесів продукції, в обліку констатується первісне її визнання — оцінка за справедливою вартістю мінус очікувані витрати на місці їх можливого продажу.

Приклад 4 Собівартість урожаю яблук на момент збирання становить обсяг накопичених у процесі очікування витрат у сумі 300,0 тис. грн, а їх справедлива вартість за мінусом очікуваних витрат на місці можливого продажу (комісійних посередникам, мит, невідшкодовуваних податків) визначена у сумі 480,0 тис. грн. Отже, на момент збирання врожаю визнається прибуток у сумі 180,0 тис. грн з відповідним відображенням в обліку і звітності за поточний період. Ця сума, згідно з п. 18 і п. 21 П(С)БО 30, показується за кредитом рахунка 719 «Інші доходи операційної діяльності» (див. таблиці 4.1, 4.2).

Інакше (коли справедлива вартість зібраного урожаю за мінусом витрат на місці можливого продажу виявляється нижчою від собівартості, що склалася у процесі вирощування) констатується збиток на рахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності» з відповідним відображенням результату у фінансовій звітності.

Приклад 5 Собівартість урожаю яблук на момент збирання становить обсяг накопичених у процесі очікування витрат у сумі 300,0 тис. грн, а їх справедлива вартість за мінусом очікуваних витрат на місці можливого продажу (комісійних посередникам, мит, невідшкодовуваних податків) визначена у сумі 280,0 тис. грн. Отже, на момент збирання врожаю визнаються збитки у сумі 20,0 тис. грн з відповідним відображенням в обліку і звітності за поточний період. Ця сума, згідно з п. 18 і п. 21 П(С)БО 30, показується за дебетом рахунка 949 «Інші витрати операційної діяльності» (див. таблиці 5.1, 5.2).

Подібним чином оцінюється на момент первісного визнання не тільки сільгосппродукція, зібрана з біологічних активів, а й власне біологічні активи як довгострокові, так і поточні.

Приклад 6 Протягом грудня народилося кілька телят, справедлива вартість яких за мінусом очікуваних витрат на місці можливого продажу (комісійних посередникам, мит, невідшкодовуваних податків) визначена у сумі 50,0 тис. грн. Отже, на дату закінчення звітного періоду (31 грудня) визнається дохід у сумі 50,0 тис. грн з відповідним відображенням в обліку і звітності за минулий період. Ця сума, згідно з п. 18 і п. 21 П(С)БО 30, показується за кредитом рахунка 719 «Інші доходи операційної діяльності».

Далі, щомісяця (або на дату закінчення кожного подальшого звітного періоду) нараховують витрати, понесені у зв’язку з вирощуванням молодняку. У грудні вони становили 8,0 тис. грн. Отже, до кінця грудня прибуток сягнув: 50,0 - 8,0 = 42,0. Надалі всі зазначені операції в обліку повторюються, змінюється лише оцінка. Так, до кінця грудня наступного року молоде, але виросле стадо буде відповідним чином оцінено. Припустімо, справедлива вартість вирослого стада (за мінусом витрат на місці можливого продажу) на цей момент почала дорівнювати 280,0 тис. грн, а фактичні витрати, понесені у зв’язку з вирощуванням, становлять 70,0 тис. грн (див. таблиці 6.1, 6.2).

Наведені у прикладах схеми проведень повністю відповідають і методиці IAS 41, і методиці П(С)БО 30, але, на жаль, суперечать Методичним рекомендаціям №132, виданим спеціально для обліку в сільськогосподарській галузі.1

І ось що ще важливо зазначити. Це стосується п. 19 П(С)БО 30, в якому перераховано три складові частини загального фінансового результату сільськогосподарської діяльності

Якщо біологічні активи і сільгосппродукція на момент збирання врожаю оцінюються за IAS 41 (а не за IAS 16, як це може бути лише у виняткових випадках, описаних у § 39 IAS 412), то фінансовий результат випливає з доходів, які можуть бути нараховані тільки у двох випадках:

— як доходи від первісного визнання біоактивів або с/г продукції;

— як доходи від змін у справедливій оцінці таких біоактивів і продукції на дату чергового балансу.

Жодних доходів від реалізації тут обліковано бути не може, крім як від продажу тих біоактивів, що, як уже було сказано, у винятковому порядку оцінені за правилами, прийнятими для звичайних основних засобів, тобто за IAS 16.

Річ у тім, що доходи не можуть визнаватися двічі: і за фактом, наприклад, збирання врожаю, і за фактом його продажу. Якщо ми оцінюємо зібраний врожай за справедливою ціною і визнаємо доходи у сумі, що дорівнює цій оцінці, то при фактичному продажу ми можемо тільки скоригувати раніше визнаний дохід, якщо ціна продажу не збіглася з раніше зробленою оцінкою. Але ми ніяк не можемо визнати один і той самий дохід удруге. Інша річ, якщо біоактив або сільгосп­продукція оцінені не за продажною ціною (якою, власне, і є справедлива вартість мінус витрати на місці продажу), а за фактичною собівартістю. У цьому винятковому випадку, оскільки жодних доходів ані при первісному визнанні цих активів в обліку, ані при подальших змінах завдяки трансформаціям визнано не було, їх слід визнати за фактом продажу.

Можна по-різному ставитися до авторських зауважень до П(С)БО 30. Але як бути з IAS 41, в якому немає ані слова про визнання таких доходів, які згадуються у п. 19.2 П(С)БО 30? А в §49, §64, §35 — §38 IAS 41 недвозначно вказано на два види доходів (два, а не три!).

Отже.

Якщо біоактиви і сільгосппродукція на момент її збирання оцінені за справедливою вартістю мінус витрати на місці продажу, то фінансовий результат визнається саме у момент такої оцінки плюс/мінус фінансовий результат, що отримується внаслідок подальших змін у зв’язку з біотрансформаціями, що відбуваються.

Якщо біоактиви, через неможливість їх справедливої оцінки з причин, зазначених у § 39 IAS 41, оцінюються відповідно до IAS 16 за собівартістю мінус накопичена амортизація і збитки від знецінення, фінансовий результат визначається за фактом вибуття таких активів (якщо лише вони не були надалі переоцінені за справедливою вартістю мінус витрати на місці продажу).

Залишається тільки здогадуватися: можливо, автори П(С)БО мали на увазі методику, за якою можливим є облік фінансових результатів і при первісному визнанні біоактивів з подальшими змінами їх вартості, і при вибутті. У такому разі справді слід розподілити доходи:

1) на рахунку 719 — доходи, які утворюються при первісному визнанні і/або при подальших змінах у справедливій оцінці;

2) на рахунку 701 — доходи, які утворюються за фактом вибуття. Якщо, звичайно, такі матимуть місце, адже справедлива оцінка активів не відрізняється істотно від вартості, за якою ці активи продаються.

Великий недолік цього способу в тому, що Звіт про фінансові результати у такому разі показуватиме спотворену інформацію про доходи, а Звіт про рух грошових коштів — таку саму спотворену про грошові потоки. Адже на рахунку 701 (і, відповідно, за статтею основних доходів від реалізації), де сільгосппідприємство показує обсяг доходів від реалізації вирощеної/добутої продукції, буде показана зовсім нікчемна сума, порівняно з тією, яка буде показана за статтями «Інші операційні доходи». Крім того, з методологічної точки зору цей спосіб дуже незручний і громіздкий, з практичної — далеко не зав­жди застосовний. Не кажучи вже про те, що в IAS 41 на подібний облік немає і натяку. І, врешті-решт, що робити з галузевими Методичними рекомендаціями №132? Ті й зовсім у жодну з нових методик не вписуються.

Таблиця 1

Класифікація біологічних активів та сільгосппродукції, на облік
яких поширюється дія IAS 41 (стосовно національного Плану рахунків і П(С)БО 30)
Biological assets
Agricultural produce
Довгострокові
Рахунок/п. П(С)БО
Довгострокові
Рахунок
Робоча худоба
107
-
-
Продуктивна худоба
107
-
-
Багаторічні насадження
108
-
-
Інші довгострокові біоактиви*
П. 25.1.4 П(С)БО 30
-
-
Поточні
Рахунок/п. П(С)БО
Поточні
Рахунок
Тварини на вирощуванні і відгодівлі
21
Продукція сільськогосподарського виробництва
27
Біоактиви на стадії біологічних перетворень**
П. 25.2.2 П(С)БО 30
Матеріали сільськогосподарського призначення (отримані від власних біоактивів)
208
Інші поточні біоактиви
П. 25.2.3 П(С)БО 30
-
-
* Наприклад, племінна худоба або посіяні на зиму зернові.

** Наприклад, зернові культури на стадії дозрівання.

Таблиця 4.1

Проведення у концепції МСФО
Операція/Рахунок
Дебет
Кредит
1. Констатуються доходи на момент збирання врожаю    
Доходи (врожай яблук)  
480000
Запаси
480000
 
2. Списання витрат, накопичених до моменту збирання врожаю    
Витрати, накопичені протягом періоду вирощування  
300000
Доходи (врожай яблук)
300000
 
Разом оборотів
780000
780000

Таблиця 4.2

Проведення у концепції П(С)БО
Операція
Дебет
Кредит
Сума
1. Списуються витрати, що формують вартість с/г продукції протягом періоду її вирощування
27
23
300000
2. Констатуються доходи на момент збирання врожаю
27
719/701
180000

Таблиця 5.1

Проведення у концепції МСФО
Операція/Рахунок
Дебет
Кредит
1. Констатуються доходи на момент збирання врожаю    
Доходи (врожай яблук)  
280000
Запаси
280000
 
2. Списання витрат, накопичених до моменту збирання врожаю    
Витрати, накопичені протягом періоду вирощування  
300000
Доходи (врожай яблук)
300000
 
Разом оборотів
580000
580000

Таблиця 5.2

Проведення у концепції П(С)БО
Операція
Дебет
Кредит
Сума
1. Списуються витрати, що формують вартість с/г продукції протягом періоду її вирощування
27
23
300000
2. Констатуються втрати на момент збирання врожаю
949/946
27
20000

Таблиця 6.1

Проведення у концепції МСФО
Операція/Рахунок
Дебет
Кредит
На 31 грудня 200А р.    
1. Констатуються доходи у результаті отримання приплоду    
Доходи (приплід)  
50000
Молодняк на вирощуванні
50000
 
2. Списання витрат, фактично понесених у зв’язку з доглядом за приплодом молодняку в грудні    
Витрати, що накопичені у грудні і відносяться до цього приплоду молодняку  
8000
Доходи (приплід)
8000
 
На 31 грудня 200Б р.    
3. Констатуються доходи у сумі оцінки приросту за звітний рік, визначеної виходячи зі справедливої вартості вирослого стада:

280,0 - 50,0 = 230,0

   
Доходи (приріст)  
230000
Молодняк на вирощуванні
230000
 
4. Нараховуються витрати, фактично понесені у зв’язку з вирощуванням молодого стада протягом року    
Витрати, що накопичені протягом року і відносяться до цього стада молодняку  
70000
Доходи
70000
 
Разом оборотів    

Таблиця 6.2

Проведення у концепції П(С)БО
Операція
Дебет
Кредит
Сума
На 31 грудня 200А р
1. Оприбутковується приплід (за справедливою вартістю за мінусом витрат на місці можливого продажу)
211
719
50000
2. Нараховуються витрати, фактично понесені у зв’язку з вирощуванням у грудні. (Далі таке проведення на суму фактичних витрат реєструється щомісяця.)
23
13, 661, 65, 20, 22 і ін.
8000
На 31 грудня 200Б р.
3. Констатуються доходи у сумі оцінки приросту за звітний рік, визначеної виходячи зі справедливої вартості вирослого стада:

280,0 - 50,0 = 230,0

211
719
230000
4. Нараховуються витрати, фактично понесені у зв’язку з вирощуванням стада протягом року
23
13, 661, 65, 20, 22 і ін.
70000

1 Про те, як обліковувати запаси у сільському господарстві (зокрема продукцію с/г і приплід у стаді), див.: Р. Грачова «Всі проведення», с. 120 — 121.

2 Див. також аналогічний до цього параграфа п. 11 П(С)БО 30.

Що ми вже писали про МСФЗ

З «ДК» №20 ми розпочали серію публікацій, присвячених МСФЗ. Стежте за всіма номерами «ДК»:

  • Облік і звітність за МСФЗ: для кого, навіщо і для чого? — «ДК» №20
  • Облік основних фондів за МСФЗ — «ДК» №20
  • Облік операцій обміну — «ДК» №22
  • Заміна деталей і техогляди — «ДК» №24
  • Переоцінка активів — «ДК» №26
  • Очікувані витрати щодо виведення основних засобів з експлуатації — «ДК» №27
  • Придбання основних засобів за кредитні кошти — «ДК» №29
  • Урядові гранти на придбання основних засобів — «ДК» №31
  • Придбання основних засобів за акції власної емісії — «ДК» №32
  • Знецінення активів: IAS 36 «Impairment of assets» — «ДК» №35
  • Активи, що утримуються для продажу — «ДК» №37
  • Вибуття та списання основних засобів — «ДК» №39
  • Оренда основних засобів — «ДК» №42
  • Порівнюємо основні засоби у МФСБ і в П(С)БО — «ДК» №44

Римма Грачова



Наступна стаття:  На початок статті 



Зверніть увагу Частковий перегляд статті (тільки початок)
Життя :: МСФЗ
Нова інструкція та нові форми №1 — підприємництво з нового року ! Всім госпсуб’єктам Іще в липні Держкомстат наказом від 20 липня 2006 року №347 затвердив оновлені форми статистичних спостережень: 1) №1-підприємництво (річна) та №1-підприємництво...

В рубриці: 


Резерви та умовні зобов’язання Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 38 (23.9.2013) :: МСФЗ :: МСФЗ
Зобов’язання підприємств мають різну природу: заборгованість перед постачальниками товарно-матеріальних цінностей, зобов’язання з виплати заробітної плати працівникам, заборгованість за кредитами тощо. Як правило, підприємство точно знає величину ...

Облік податку на прибуток у МСФЗ Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 25-26 (24.6.2013) :: МСФЗ :: МСФЗ
Передбачену в МСФЗ практику обліку та відображення у фінансовій звітності податку на прибуток критикують і користувачі, і укладачі звітності. Перші, як правило, наголошують, що інформація про відстрочені податки не є релевантною для оцінки перспектив діял...

0.011666