(044) 391-51-92
ru ua

Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Ближайшие семинары,
тренинги, вебинары ...
Все семинары ...
(полный план-график)









 : загальний по сайту



Курсы валют на PROext

Дебет-Кредит № 13 (26.3.2007)
МСФЗ :: МСФЗ

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua

або оберіть потрібний вам разділ ДК-порталу в верхньому рядку навигації.

Придбання запасів в обмін на акції власної емісії

Операції з використанням пайових інструментів можуть завершуватися або грошовими виплатами, розмір яких залежить від стану фондового ринку, або передачею пайових інструментів. У першому випадку контрагент має право на приріст фондової вартості (право на дорожчання акцій), у другому — на отримання більшої кількості пайових інструментів, ніж було спочатку обумовлено. Для першого випадку бухгалтерський облік передбачає коригування зобов’язань, для другого — тільки коригування кількості пайових інструментів, що підлягають передачі. Нічого подібного у наших національних П(С)БО немає.

Порядок визнання в обліку і звітності операцій з використанням пайових інструментів (акцій, опціонів на акції) і порядок оцінки активів, що набуваються у такий спосіб, регулюються IFRS 2 Share-based payment. Цей стандарт застосовується для всіх видів операцій, в яких платежі здійснюють пайовими інструментами: від різних видів виплат інструментами власного капіталу найманому персоналу до оплати такими інструментами різних придбань на стороні.

Операції, облік яких регулює IFRS 2, розрізняють трьох видів (§2 IFRS 2):

1. Операції, за умовами яких компанія за отримані товари1 або послуги розраховується пайовими інструментами (частками у власному капіталі). Облік такого роду операцій регулюється §10 — §29 IFRS 2.

1 Під товарами тут і далі слід розуміти будь-які придбання, що не належать до фінансових активів: основні засоби, нематеріальні активи, запаси тощо. Як сказано у §5 IFRS 2: «Goods includes inventories, consumables, property, plant and equipment, intangible assets and other non-financial assets».

2. Операції, за умовами яких компанія за отримані товари або послуги бере на себе зобов’язання, які погашаються у грошовій формі, але сума яких залежить від ціни пайових інструментів цієї компанії. Облік такого роду операцій регулюється §30 — §33 IFRS 2.

3. Операції, за умовами яких компанії або постачальникові надається право вибору: розрахуватися або грошовими коштами (так само як і іншими активами), або пайовими інструментами (частками у власному капіталі). Облік такого роду операцій регулюється §34 — §43 IFRS 2.

Слід підкреслити: йдеться виключно про операції, розрахунки за якими здійснюють пайовими інструментами, прямо або опосередковано. Інакше кажучи, або ними (пайовими інструментами) розплачуються, або ці зобов’язання погашаються у сумі, що дорівнює вартості таких інструментів.

Від того, до якого із зазначених видів операцій належить та чи інша здійснювана операція, залежить її відображення у бухгалтерському обліку. Так, якщо за отримані товари/послуги компанія розраховується пайовими інструментами, в обліку така операція відображається за дебетом рахунка відповідних активів/витрат і за кредитом рахунка акціонерного капіталу; якщо ж грошовими коштами — дебетується також рахунок відповідних активів, але кредитується у такому разі рахунок зобов’язань.

Операції, за умовами яких компанія за отримані активи розраховується пайовими інструментами

Товари і послуги, що їх компанія отримує в обмін на пайові інструменти, оцінюються за справедливою вартістю цих товарів/послуг, але тільки якщо їх справедлива вартість може бути достовірно визначена. Справедлива вартість визначається на дату, коли компанія отримує товари і послуги від іншої сторони.

Приклад 1 Акції оцінюються за справедливою вартістю отримуваних активів.

В обмін на випущені 100000 акцій номіналом 5 грн компанія-емітент отримала інвестицію у вигляді партії товарів — сировини для виробництва. Передача права власності на ці товари відбулася у день випуску акцій. Справедлива вартість отриманого товару на цю дату становить 0,7 млн грн.

За умовами прикладу див. таблиці 1.1 та 1.2.

Якщо справедливу вартість отриманих товарів/послуг встановити з достатнім ступенем достовірності неможливо, операція оцінюється за (виходячи з) справедливою вартістю пайових інструментів, що надаються в обмін. Якщо ж і справедливу вартість пайових інструментів, що надаються в обмін, визначити з достатнім ступенем достовірності неможливо, операція оцінюється за їх (інструментів) внутрішньою вартістю з подальшою переоцінкою на кожну звітну дату протягом усього періоду, поки операція не закривається.

Зазначимо, що до слів із §10 IFRS 2: «If the entity cannot estimate reliably the fair value of the goods or services received, the entity shall measure their value, and the corresponding increase in equity, indirectly, by reference to the fair value of the equity instruments granted» у виносці до цього параграфа є пояснення. А саме: формулювання «виходячи зі справедливої вартості», а не «за справедливою вартістю» застосовується тому, що у кінцевому підсумку операція оцінюється шляхом множення справедливої вартості наданих пайових інструментів на кількість переданих інструментів. Тільки й того. Автор згадує про це наведене у виносці пояснення тому, що воно виразно дає зрозуміти: пайові інструменти (всі передані, разом узяті) таки оцінюються за справедливою вартістю, а отже, далеко не завжди потрібна їх оцінка за внутрішньою вартістю, як стверджують деякі експерти з МСФЗ. За внутрішньою вартістю можуть оцінюватися опціони на акції, причому не у кожному випадку, а лише в окремих. Про опціони — трохи нижче.

Приклад 2 Отримані активи оцінюються за справедливою вартістю переданих акцій.

В обмін на додатково випущені 100000 акцій номіналом 5 грн компанія-емітент отримала інвестицію у вигляді партії товарів — сировини для виробництва. Передача права власності на ці товари відбулася у день випуску акцій. Справедливу вартість отриманої сировини визначити з достатнім ступенем достовірності неможливо (припустімо, внаслідок відсутності активного ринку для такого роду активів). Водночас достовірно відомо, що біржова ціна цих акцій (ми допускаємо, що акції цієї компанії котируються на біржі) на дату операції дорівнює 7 грн.

Щодо відображення таких операцій у бухгалтерському обліку, то абсолютно очевидно, що схема проведень нічим не відрізнятиметься від показаної у прикладі 1. Проведення будуть ті самі, навіть якщо припустити, що між датою передачі прав на активи і датою передачі постачальнику-інвестору акцій проходить певний час, протягом якого акції підвищуються у ціні або падають. У таких випадках кількість акцій, що підлягають передачі, з часом коригується, тобто інвестор врешті-решт отримує таку кількість акцій, яка відповідає раніше обумовленій сумі (§24b).

Із прикладів 1 і 2 випливає: незалежно від того, що у таких операціях оцінюється за справедливою вартістю — отримувані активи чи пайові інструменти, що передаються, — схема проведень для того й іншого випадку одна. Різниця лише у тому, береться актив на облік за своєю справедливою вартістю чи за справедливою вартістю переданих постачальникові пайових інструментів власної емісії. Те саме можна сказати і про випадок, коли пайові інструменти оцінюються за так званою внутрішньою вартістю. І хоча, як сказано у §24 IFRS 2, до оцінки за внутрішньою вартістю вдаються вкрай рідко, ми ненадовго спинимося, щоб все-таки пояснити, що це таке. Візьмімо, наприклад, опціони на акції.

Опціони мають внутрішню вартість і часову вартість. Внутрішня вартість — це різниця між справедливою вартістю базового активу і ціною виконання опціону. Ціна виконання — це ціна, за якою власник опціону може (у нашому випадку) купити1 базовий актив. У нашому випадку, оскільки йдеться про акції як оплату за товари і послуги, базовим активом є акції, що їх постачальник придбаває при виконанні опціону. Ціну виконання прийнято називати ціною strike. Ціна на базовий актив, що склалася на ринку в певний момент часу, називається ціною spot. Тут варто зазначити: оскільки у нашому випадку (коли за поставлені товари розраховуються опціонами на акції) постачальник товарів придбаває опціони (а не відчужує), тобто «грає на підвищення», то слід мати на увазі, що у IFRS 2 йдеться виключно про опціони call (а не put).

1 Або продати. Але в нашому випадку саме — купити.

Можна сказати простіше. Внутрішня вартість — це та сума, яку власник опціону може виграти, якщо вирішить виконати його у цей момент. Часова вартість — це додаткова сума, яку покупець опціону готовий викласти понад його внутрішню вартість. Внутрішня вартість опціону плюс його часова вартість дорівнює премії за цей опціон. І ось якраз премію за опціони їх придбавачам — постачальникам товарів/послуг (про яких ідеться у IFRS 2) емітенту платити й не доводиться, адже такому постачальникові емітент акцій платить опціонами за поставки. Зобов’язання емітента якраз і становлять суму премій, яку придбавачу опціонів довелося б заплатити емітенту, у разі якби про жодні поставки з його боку не йшлося, тобто начебто він виступав звичайним покупцем опціонів. А оскільки опціони — це ще не акції, а лише право на їх придбання у майбутньому, то будь-які зміни їх (опціонів) внутрішньої вартості емітент відображає в обліку і звітності протягом усього періоду до дати виконання.

Для опціону call внутрішня вартість визначається як додатна різниця між ціною spot і ціною strike базового активу.

Внутрішня вартість опціону:

Call = ціна spot – ціна strike .

Приклад 3

1. Якщо спотова ціна базового активу (пакета акцій, у нашому випадку) дорівнює 10000 грн, то опціон call з ціною виконання 9000 грн матиме внутрішню вартість:

10000 - 9000 = 1000 грн.

2. Якщо спотова ціна базового активу 9000 грн, то опціон call з ціною виконання 10000 грн не матиме внутрішньої вартості: 10000 - 9000 = - 1000 грн. (Від’ємна внутрішня вартість до уваги не береться.)

Тимчасову вартість опціону неможливо розрахувати скоріше, ніж буде визначено його внутрішню вартість або виявлено, що він такої не має. Часова вартість опціону — це частина премії (суми, яку покупець опціону платить продавцеві за володіння правом купити базовий актив у майбутньому), що залишається після віднімання від неї внутрішньої вартості. Отже, премія за опціоном може складатися або повністю з часової вартості, або з двох складових: з внутрішньої і часової вартості. Чим більше часу залишається до закінчення терміну дії опціону, тим більшою є вірогідність того, що ризик зміни його внутрішньої вартості зросте.

Справедлива вартість акцій або опціонів на акції визначається виходячи з поточних ринкових цін, але це, знову ж таки, можливо лише у разі, якщо така інформація є у розпорядженні, тобто якщо пайові інструменти цієї компанії обертаються на фондовому ринку. У решті випадків (що найчастіше і буває) ціна на пропоновані акції або опціони встановлюється виходячи з умов операції між обізнаними, охочими укласти цю угоду сторонами, і таким чином визначається їх справедлива вартість на дату отримання товарів (приймання робіт, споживання послуг).

Під справедливою вартістю (fair value) як за міжнародними стандартами, так і за національним ПБО розуміється сума, на яку актив може бути обміняний або зобов’язання виконане під час операції між добре поінформованими, зацікавленими і незалежними сторонами. Іншими словами, це ціна, за яку один суб’єкт згоден продати щось, а інший — купити; за умови, що ці особи жодним чином між собою не пов’язані, щоб робити один одному певні поступки або навпаки, здійснювати тиск. Під обізнаністю у цьому випадку слід розуміти володіння достатньою інформацією про товар, його властивості і про стан ринку таких товарів на вибраний момент, щоб одному не продати за ціною, нижчою за ту, що склалася на ринку, іншому — не купити за ціною, що ринкову ціну перевищує.

Під зацікавленістю — бажання купити, але не вимушене, щоб мати намір зробити це за будь-яку ціну. Незалежність сторін означає відсутність між учасниками операції будь-яких особливих відносин, через які ціна товару стає нехарактерною для стану ринку на момент операції. Визначення терміна справедлива вартість (справедлива ціна) не стосується випадків ліквідації підприємства або інших обставин, що змушують його продавати свої активи на не вигідних для себе умовах. Йдеться про поточну діяльність, яку підприємство не має наміру припиняти у найближчому майбутньому. Поняття справедливої вартості/ціни має розглядатися у контексті принципу безперервності. Позаяк справедлива ціна завжди орієнтована на поточну ринкову ціну, то під справедливою вартістю/ціною, як правило, розуміється ринкова вартість/ціна (market value).

Можливо, у читачів виникне запитання: як же у разі неможливості оцінити достовірно справедливу вартість опціону ми встановимо його внутрішню вартість, якщо внутрішня вартість — це різниця між справедливою вартістю і ціною виконання? Річ у тім, що справедлива вартість опціону на акції — зовсім не те, що справедлива вартість власне акцій — його (опціону) базового активу.

Справедлива ціна акцій може бути відома, а справедлива вартість опціону — далеко не завжди. Справедлива вартість опціону — це премія, яку платять за придбання опціону. А премія складається з двох складових: внутрішньої вартості та часової вартості. Внутрішня вартість опціону встановлюється виходячи з цін на базові активи. Часової вартості опціони набувають з часом: чим ближчою є дата виконання опціону, тим більше охочих його купити, тим вища його часова вартість. На початку (при емісії) жодної часової вартості може й не бути. Утім, як і внутрішньої.

При встановленні справедливої вартості пайових інструментів, якими емітенту належить розрахуватися, IFRS 2 рекомендує враховувати всі можливі умови і чинники, здатні вплинути на оцінку. Також важливо їх враховувати, у разі коли розрахунки за отримані активи здійснюються у грошовій формі, але у сумі, еквівалентній вартості пайових інструментів.

Операції, за умовами яких компанія-емітент бере на себе зобов’язання розрахуватися за отримані активи у грошовій формі, але за вартістю пайових інструментів

Якщо операція з постачальником товарів/послуг передбачає розрахунок у грошовій формі, то й отримані активи, і відповідні зобов’язання оцінюють за справедливою вартістю пайових інструментів, на яких операція базується (§30 IFRS 2). Далі, від моменту укладення угоди (від дати передачі прав на активи) зобов’язання на кожну звітну дату переоцінюють, і так до моменту їх погашення. Зміни у справедливій вартості зобов’язань відображають у поточних доходах/витратах. Цим і відрізняється облік операцій з пайовими інструментами, що передбачають розрахунки у грошовій формі, від аналогічних операцій, в яких розраховуються власне пайовими інструментами. За умови розрахунків пайовими інструментами зміни їх справедливої вартості в обліку не відображають (див. попередній приклад).

Приклад 4 Акції оцінюються за справедливою вартістю отримуваних активів.

За умовам операції компанія-емітент отримує товари — сировину для власного виробництва, в обмін на що вона повинна виплатити продавцю цього товару гроші у сумі, яка на момент укладення угоди дорівнює вартості 100000 акцій номіналом 10 грн. Передача права власності на товари відбулася на кілька місяців раніше, ніж акції були випущені. За час, що минув з моменту передачі права, ціна акцій зросла на 5%. Справедлива вартість товарів, встановлена на дату передачі прав, — 1,0 млн грн.

За умовами прикладу див. таблиці 2.1 2.2

Приклад 5 Отримані активи оцінюються за справедливою вартістю переданих акцій.

За умовами операції компанія-емітент отримує товари — сировину для власного виробництва, в обмін на що вона повинна виплатити продавцю цих товарів гроші у сумі, яка на момент укладення угоди дорівнює вартості 100000 акцій номіналом 10 грн, поточна ринкова ціна яких на момент операції — 11 грн. Таким чином, на момент операції справедлива сума зобов’язань емітента перед суб’єктом, який передав права власності на товари, визнана у сумі 1100000 грн. Передача права власності на товари відбулася на кілька місяців раніше, ніж акції були випущені. За час, що минув з моменту передачі права, ціна акцій зросла ще на 5%. Справедливу вартість товарів визначити з достатнім ступенем достовірності неможливо (припустімо, з тієї причини, що для такого роду активів немає активного ринку).

За умовами прикладу див. таблиці 3.1 та 3.2.

Із прикладу (а також з §30 IFRS 2, на підставі якого приклад складено) випливає, що переоцінці підлягають тільки зобов’язання. А активи, отримані в обмін на такі зобов’язання, оцінюють за справедливою вартістю пайових інструментів, яка була встановлена на дату передачі прав на ці активи. Надалі всі зміни відображають у поточних доходах/витратах (у термінології МСФЗ — у Звіті про прибутки і збитки), тобто ці зміни не можуть впливати на оцінку отриманих активів.

Операції, за умовами яких компанії або постачальнику надається право вибору: розрахуватися або грошовими коштами, або пайовими інструментами

Стосовно операцій, за умовами яких компанії-емітенту або постачальникові надається право вибору форми розрахунків, компанія-емітент повинна враховувати будь-яку таку операцію як операцію на основі пайових інструментів, що завершується виплатою грошовими коштами, за умови, що компанія бере на себе зобов’язання здійснити виплату грошовими коштами або іншими активами, або як операцію на основі пайових інструментів, яка завершується передачею пайових інструментів, за умови, що такого зобов’язання немає (§34 IFRS 2).

Приклад 6 Постачальникові надається право вибору: отримати за свої товари суму, еквівалентну поточній ринковій вартості 20000 акцій, негайно або через рік, але вже суму, еквівалентну 21000 акцій.

Як випливає з §35 IFRS 2, право вибору форми розрахунків (грошовими коштами або пайовими інструментами) передбачає надання комбінованого фінансового інструменту (Compound financial instrument), що включає боргову складову (тобто право контрагента вимагати виплату в грошовій формі) та пайову складову (тобто право контрагента вимагати виплату пайовими інструментами).

Щодо операцій, в яких справедлива вартість товарів оцінюється прямо1, справедлива вартість пайової складової оцінюється як різниця між справедливою вартістю отриманих товарів і справедливою вартістю боргової складової на дату отримання товарів (§35 IFRS 2). Щодо інших операцій, коли справедлива вартість товарів оцінюється опосередковано2 за справедливою вартістю інструментів, що надаються, слід оцінювати справедливу вартість складного інструменту загалом.

1 Прямим методом прийнято називати метод, згідно з яким справедливу вартість отриманих активів компанія-емітент визначає на дату їх отримання.

2 Непрямим методом прийнято називати метод, згідно з яким справедлива вартість отриманих активів визначається виходячи зі справедливої вартості переданих пайових інструментів, встановленої на дату угоди про їх передачу.

Придбані за допомогою таких операцій товари слід враховувати окремо щодо кожної складової комбінованого фінансового інструменту (§38 IFRS 2). Стосовно боргової складової (тобто у тому випадку, якщо компанія-емітент має поточне зобов’язання здійснити розрахунок грошовими коштами) операція враховується так само, як враховуються операції, що базуються на пайових інструментах з виплатою грошовими коштами (пункт b §2 IFRS 2). Стосовно пайової складової (тобто якщо поточного зобов’язання немає) операція враховується так само, як враховуються операції, що базуються на пайових інструментах із виплатою пайовими інструментами (пункт а §2 IFRS 2).

Порядок обліку залежить і від того, якій стороні було надано право вибору: компанії-емітенту чи протилежній стороні операції.

Компанія має поточне зобов’язання здійснити розрахунок грошовими коштами у тому випадку, якщо вибір на користь розрахунку пайовими інструментами не має комерційної підстави (§41 IFRS 2). За відсутності такого зобов’язання операція після закінчення розрахунків відображається таким чином (§43 IFRS 2):

1. Якщо компанія обрала розрахунок грошовими коштами, факт виплати відображається як зворотна купівля частки у власному капіталі, тобто як вилучення капіталу (викуп акцій власної емісії).

2. Якщо компанія обрала розрахунок пайовими інструментами, то подальший облік не потрібен, адже йдеться лише про перенесення одного компоненту капіталу до іншого.

3. Якщо компанія обрала альтернативу в розрахунках з вищим значенням справедливої вартості на дату розрахунку, то в обліку визнається додаткова витрата у розмірі перевищення вартості.

Розмір перевищення вартості над справедливою розраховується як різниця між сумою виплачених грошових коштів та справедливою вартістю пайових інструментів, які були випущені при іншому способі розрахунку. Або як різниця між справедливою вартістю пайових інструментів, що надаються, і сумою грошових коштів, які інакше могли бути виплачені.

Розкриття інформації про операції на основі пайових інструментів

Інформація про такого роду операції, проведені протягом звітного періоду, у Примітках до фінансової звітності відображується у трьох аспектах:

1) інформація має сприяти розумінню користувачами характеру і масштабів операцій на основі пайових інструментів (§44 IFRS 2).

Ця інформація включає опис загальних умов операцій на основі пайових інструментів включно з вимогами, що стосуються набрання правами чинності, максимального строку дії (обігу) пайових інструментів і застосованих методів розрахунку;

2) інформація має сприяти розумінню користувачами способів визначення справедливої вартості отриманих протягом періоду товарів і послуг, або справедливої вартості переданих в обмін пайових інструментів (§46 IFRS 2).

Залежно від умов платежу в операціях на основі пайових інструментів справедлива вартість може визначатися виходячи зі:

а) справедливої вартості наданих пайових інструментів або прав на них;

б) справедливої вартості отриманих товарів або послуг;

в) внутрішньої вартості.

Перший із вказаних підходів застосовується для оцінки операцій з працівниками компанії, другий — для оцінки операцій, в яких стороною контракту є не працівники компанії, третій — для оцінки операцій, в яких справедливу вартість переданих інструментів визначити з достатньою мірою достовірності неможливо.1 Справедлива вартість встановлюється на дату, коли компанія отримує товари/послуги від контрагента. У тому випадку, коли справедливу вартість достовірно встановити неможливо, операція оцінюється на основі справедливої вартості переданих пайових інструментів, визначеної на дату отримання товарів/послуг. При цьому якщо у звіті компанії вказано, що достовірно визначити справедливу вартість неможливо, то там же має міститися пояснення причин, чому це неможливо визначити. Справедлива вартість пайових інструментів базується на ринкових цінах, а за їх відсутності — застосовують спеціальні методики оцінки. Інформація про застосовані у звітному періоді методи так само потребує розкриття;

3) інформація має сприяти розумінню користувачами наслідків таких операцій для фінансових результатів за період і фінансового становища на звітну дату (§50 IFRS 2).

Ця інформація, як мінімум, має включати визнані за звітний період сукупні витрати за операціями на основі пайових інструментів, за умовами яких отримані товари або послуги не могли бути визнаними як активи. Інформація щодо зобов’язань, які виникають під час операцій на основі пайових інструментів, має включати: сукупну балансову оцінку подібних зобов’язань, сукупну внутрішню вартість зобов’язань, за якими контрагент наділений правом на отримання грошових коштів або інших активів. Доки зобов’язання не погашене, компанія має переглядати його справедливу оцінку на кожну звітну дату, як і на дату розрахунків. При цьому у звіті визнаються всі прибутки і збитки від змін справедливої оцінки таких зобов’язань.

Загалом же завдання IFRS 2 у тому і полягає, щоб у фінансових звітах інформація про операції, проведені на основі пайових інструментів, була відображена достовірно, а, відповідно, у користувачів звітності не виникало сумнівів щодо фінансових результатів. Виплати пайовими інструментами — це операції, які дуже поширені в міжнародній практиці. Чого не можна поки що сказати про національну практику. Проте це не означає, що таку практику не буде поширено у нас найближчим часом, бо фондовий ринок у наший країні перебуває у стадії розвитку.

З іншого боку, було б несправедливо говорити про наш вітчизняний облік як про щось недосконале. Адже насправді мета IFRS 2 дуже проста: запровадити вимогу визнавати витрати незалежно від того, яка форма оплати застосовується. Але хіба є в Україні такий бухгалтер, який дозволив би собі не відображати витрати лише тому, що виникають вони у формі, відмінній від грошової? Втім, завдання IFRS 2 можна сформулювати інакше: цей стандарт зобов’язує бухгалтера виділити ефект від таких операцій у звітності окремою позицією.

Так чи інакше, знайомство з IFRS 2 не є для нас даремним: у ньому містяться єдині вимоги до обліку таких операцій, а також їх класифікація. Тепер ми знаємо, що операції на основі пайових інструментів бувають трьох видів:

1) операції, за умовами яких компанія за отримані товари або послуги розраховується пайовими інструментами;

2) операції, за умовами яких компанія за отримані товари або послуги бере на себе зобов’язання, що погашаються у грошовій формі, але оцінка яких залежить від ціни пайових інструментів цієї компанії;

3) операції, за умовами яких компанії або постачальнику надається право вибору: розрахуватися або грошовими коштами, або іншими активами.

Усі ці ситуації ми розглянули в аспекті операцій з постачальниками товарів (запасів). Виплати пайовими інструментами, що здійснюються найманим працівникам як компенсація за працю/послуги, нам ще слід буде розглянути.

Це означає, що до IFRS 2 ми неодмінно повернемося, причому розглядатимемо виплати працівникам пайовими інструментами грунтовно. Адже IFRS 2 більшою мірою присвячений саме такого роду операціям — емітента з працівниками. Власне, вимоги, що містяться в IFRS 2, замінили вимоги до розкриття інформації, що міститься в IAS 19 Employee Benefits у тій частині, що належить до компенсаційних виплат пайовими інструментами.

Таблиця 1.1

Проведення у концепції МСФЗ
Операція/Рахунок
Дебет
Кредит
1. Передача акцій в обмін на внесок товарами    
Виробничі запаси (сировина)
700000
 
Акціонерний капітал (за номіналом)  
500000
Емісійний дохід  
200000
Разом оборотів
700000
700000

Таблиця 1.2

Проведення у концепції П(С)БО
Операція
Дебет
Кредит
Сума
Передача акцій в обмін на внесок товарами      
1. Передплата акцій
46
40
500000
2. Отримання прав на товари (оприбуткування за фактом надходження)
201
46
700000
3. Емісійний дохід
46
421
200000

Таблиця 2.1

Проведення у концепції МСФЗ
Операція/Рахунок
Дебет
Кредит
1. Передача прав на товари    
Виробничі запаси (сировина)
1000000
 
Зобов’язання  
1000000
2. Переоцінка зобов’язань на дату розрахунків    
Поточні витрати
50000
 
Зобов’язання  
50000
3. Погашення зобов’язань    
Зобов’язання
1050000
 
Грошові кошти  
1050000
Разом оборотів
2100000
2100000

Таблиця 2.2

Проведення у концепції П(С)БО
Операція
Дебет
Кредит
Сума
1. Отримання прав на товари (оприбуткування за фактом надходження)
201
631
1000000
2. Переоцінка зобов’язань на дату розрахунків
977
631
50000
3. Погашення зобов’язань
631
311
1050000

Таблиця 3.1

Проведення у концепції МСФЗ
Операція/Рахунок
Дебет
Кредит
1. Передача прав на товари    
Виробничі запаси (сировина)
1100000
 
Зобов’язання  
1100000
2. Переоцінка зобов’язань на дату розрахунків    
Поточні витрати
55000
 
Зобов’язання  
55000
3. Погашення зобов’язань    
Зобов’язання
1155000
 
Грошові кошти  
1155000
Разом оборотів
2255000
2255000

Таблиця 3.2

Проведення у концепції П(С)БО
Операція
Дебет
Кредит
Сума
1. Отримання прав на товари (оприбуткування за фактом надходження)
201
631
1100000
2. Переоцінка зобов’язань на дату розрахунків
977
631
55000
3. Погашення зобов’язань
631
311
1155000

1 Перший із вказаних пунктів у цій статті не розглядається. Ці питання (виплати працівникам на основі пайових інструментів) розглядатимуться в темі про оплату праці.

Що ми вже писали про МСФЗ

З «ДК» №20/2006 ми розпочали серію публікацій, присвячених МСФЗ. Стежте за всіма номерами «ДК»:

  • Облік і звітність за МСФЗ: для кого, навіщо і для чого? — «ДК» №20/2006
  • Облік основних фондів за МСФЗ — «ДК» №20/2006
  • Облік операцій обміну — «ДК» №22/2006
  • Заміна деталей і техогляди — «ДК» №24/2006
  • Переоцінка активів — «ДК» №26/2006
  • Очікувані витрати щодо виведення основних засобів з експлуатації — «ДК» №27/2006
  • Придбання основних засобів за кредитні кошти — «ДК» №29/2006
  • Урядові гранти на придбання основних засобів — «ДК» №31/2006
  • Придбання основних засобів за акції власної емісії — «ДК» №32/2006
  • Знецінення активів: IAS 36 «Impairment of assets» — «ДК» №35/2006
  • Активи, що утримуються для продажу — «ДК» №37/2006
  • Вибуття та списання основних засобів — «ДК» №39/2006
  • Оренда основних засобів — «ДК» №42/2006
  • Порівнюємо основні засоби у МФСБ і в П(С)БО — «ДК» №44/2006
  • Біологічні активи в IAS 41 і П(С)БО 30 — «ДК» №47/2006
  • Обліковуємо інвестиційне майно — «ДК» №49/2006
  • Оцінка запасів згідно з IAS 2 Inventories — «ДК» №51/2006
  • Облік запасів за МСФЗ: витрати з придбання та переробки – «ДК» №7/2007
  • Облік за МСФЗ: побічна продукція – «ДК» №9/2007
  • Облік за МСФЗ: кредити і позики в обліку запасів – «ДК» №9/2007

Римма Грачева



Наступна стаття:  На початок статті 



Що нового Частковий перегляд статті (тільки початок)
Життя :: МСФЗ
Тематичний посторінковий перелік публікацій випусків поліграфічного видання бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит" (розділ "Що нового") за 1-й квартал 2007-го року...

В рубриці: 


Резерви та умовні зобов’язання Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 38 (23.9.2013) :: МСФЗ :: МСФЗ
Зобов’язання підприємств мають різну природу: заборгованість перед постачальниками товарно-матеріальних цінностей, зобов’язання з виплати заробітної плати працівникам, заборгованість за кредитами тощо. Як правило, підприємство точно знає величину ...

Облік податку на прибуток у МСФЗ Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 25-26 (24.6.2013) :: МСФЗ :: МСФЗ
Передбачену в МСФЗ практику обліку та відображення у фінансовій звітності податку на прибуток критикують і користувачі, і укладачі звітності. Перші, як правило, наголошують, що інформація про відстрочені податки не є релевантною для оцінки перспектив діял...

0.017328