(044) 391-51-92
ru ua

Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Ближайшие семинары,
тренинги, вебинары ...
Все семинары ...
(полный план-график)









 : загальний по сайту



Курсы валют на PROext

Дебет-Кредит № 26 (25.6.2007)
МСФЗ :: МСФЗ

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua

або оберіть потрібний вам разділ ДК-порталу в верхньому рядку навигації.

Облік сільгосппродукції на момент її збору

Як говорить §20 IAS 2 Inventories, запаси сільськогосподарської продукції, отримані від біологічних активів, на момент їх первісного визнання слід оцінювати за справедливою вартістю, встановленою у період збору врожаю, за мінусом очікуваних витрат на місці можливого продажу. Облік таких запасів, а саме: сільськогосподарської продукції на момент її збору (Agricultural produce at the point of harvest), регулюється спеціальним стандартом — IAS 41 Agriculture. Про особливості обліку цих активів — чергова стаття.

Первісна оцінка сільгосппродукції

IAS 41 Agriculture застосовується до оцінки продукції, отриманої від біологічних активів, але тільки на момент її збору (§12 IAS 41). Надалі, коли зібрана сільгосппродукція передається у переробку, до її оцінки й обліку, згідно з тим самим §12 IAS 41, застосовується IAS 2 Inventories, бо процес переробки не відповідає визначенню сільськогосподарської діяльності.

Сільськогосподарська продукція на момент її збору (Agricultural produce at the point of harvest) оцінюється за справедливою вартістю, встановленою у період збору врожаю, за мінусом витрат, які, ймовірно, можуть виникнути на місці майбутнього продажу. Це та оцінка, за якою сільгосп­продукція потім переводиться до категорії запасів і до обліку якої надалі застосовується IAS 2 (§22 IAS 41).

До витрат, очікуваних на місці продажу (point-of-sale costs), належать:

— комісійні винагороди брокерам та дилерам;

— біржові збори;

— податки і мито, якими обкладаються операції продажів.

До таких витрат не належать транспортні й інші види витрат, пов’язані з доставкою активів на місце продажу (§23 IAS 41). Такий підхід до оцінки пояснюється тим, що справедлива вартість сільгосппродукції (як і біоактивів, від яких вона отримана), повинна відображати кон’юнктуру ринку і не повинна залежати від відстані до місця продажу цих активів, яка у кожного сільгоспвиробника різна. Простіше кажучи: справедлива вартість визначається такою, якою вона повин­на скластися після доставки активів туди, де їх передбачається продати.

І ось що важливо розуміти. Сума очікуваних витрат на місці можливого продажу береться до відома тільки при оцінці біоактивів, але не враховується на балансі як така, тобто проведеннями її обставляти не слід.

Приклад 1 Поточна ринкова вартість партії щойно зібраного і запланованого до продажу зерна становить 100,0 тис. грн. Транспортні витрати з доставки на районний елеватор — 10,0 тис. грн. Комісійна винагорода торговому агенту — 5,0 тис. грн. Таким чином, справедлива вартість цієї партії зерна дорівнює 95,0 тис. грн. Відповідно, за цією вартістю зерно і буде обліковуватися за статтею «Запаси» до його продажу.

При розрахунку справедливої вартості ціна, за якою укладено договори на продаж сільгосппродукції у майбутньому (ціна, визначена форвардним контрактом), не обов’язково береться до відома (§25 IAS 41). Балансова (вона ж — справедлива за мінусом очікуваних на місці майбутнього продажу витрат) вартість повинна відображати те ринкове середовище, в якому операція може відбутися на дату балансу, а не ціновий прогноз на майбутнє.

За відсутності активного ринку для визначення справедливої вартості використовують інформацію з інших доступних джерел (§27 IAS 41 і п.14 П(С)БУ 30):

— ціна останньої операції з продажу аналогічної продукції;

— ринкові ціни на аналогічні активи;

— базові галузеві ціни на іншу продукцію, які можуть бути основою для розрахунку справедливої вартості цього активу (наприклад, коли ціна на худобу визначається виходячи з цін на м’ясо).

Приклад 2 Молодняк великої рогатої худоби, що перебуває на стадії вирощування, оцінюється на дату чергового балансу виходячи з цін, адекватних віку цієї худоби на цей час. Скільки коштуватиме ця худоба, коли настане час переводити її до основного стада або передавати на забій чи продавати живою вагою, — на цей момент значення не має.

Доходи і витрати у сільськогосподарській діяльності

Доходи та витрати і, відповідно, прибутки та збитки, що виникають при первісному визнанні сільськогосподарської продукції, оціненої на момент її збору за справедливою вартістю за мінусом витрат, які, ймовірно, можуть виникнути на місці майбутнього продажу, констатуються у тому періоді, в якому вони мають місце (§37 IAS 41). Важлива деталь: прибутки та збитки виникають у момент первісного визнання сільгосппродукції, тобто на момент її збору, задовго до продажу. Ця умова чітко випливає з §38 IAS 41.

При уважному прочитанні пункту 18 П(С)БО 30 та §37 — §38 AS 41 можна виразно побачити принципову різницю у первісній оцінці продукції сільського господарства (рахунок 27) та решти запасів, що не належать до сільськогосподарської діяльності (рахунки 26, 28 та інші, крім рахунка 208 у частині біоматеріалів сільгосппризначення, вирощених у власному господарстві). На відміну від, наприклад, готової продукції промислового виробництва, що оцінюється згідно з IAS 2 (як і П(С)БО 9) за найменшою з двох оцінок: собівартості або чистої продажної ціни, продукція сільського господарства первісно оцінюється за «справедливою вартістю за мінусом очікуваних витрат на місці продажу».

До збору врожаю або до завершення процесу вигодовування ведеться облік фактичних витрат на досягнення цієї мети протягом усього періоду від початку цього процесу (посів, запліднення, приймання худоби на відгодівлю тощо) до його завершення, коли очікувана продукція буде отримана. Так, на рахунок 23 у рослинництві відносять: вартість насіння й іншого садивного матеріалу, засобів захисту, добрив, пального, використаного під час посівної, та у період догляду за посівами, амортизацію сільгосптехніки, заробітну плату, що виплачується працівникам, безпосередньо зайнятим в основному виробництві, страхові збори, пов’язані з цією зарплатою, та інші прямі витрати. Аналогічно і в тваринництві: на рахунок 23, крім зарплати, страхових зборів та амортизації основних засобів, що експлуатуються у цій сфері діяльності, відносять вартість кормів, дезінфікуючих засобів, витраченої електроенергії, води й інших необхідних для догляду за худобою та птицею ресурсів. Усе це — до завершення так званого процесу біотрансформації.

Відтак, при отриманні очікуваної від цих процесів продукції, в обліку констатується первісне її визнання — оцінка за справедливою вартістю за мінусом очікуваних витрат на місці її можливого продажу.

Приклад 3 Собівартість врожаю яблук на момент збору становить обсяг накопичених у процесі очікування витрат у сумі 300,0 тис. грн, а їх справедлива вартість за мінусом очікуваних витрат на місці можливого продажу (комісійних посередникам, мита, невідшкодовуваних податків) визначена у сумі 480,0 тис. грн. Отже, на момент збору врожаю визнається прибуток у сумі 180,0 тис. грн з відповідним відображенням в обліку і звітності за поточний період. Ця сума, згідно з п. 18 і п. 21 П(С)БО 30, показується за кредитом рахунка 719 «Інші доходи операційної діяльності» (див. таблиці 1.1 та 1.2).

Інакше (коли справедлива вартість зібраного врожаю за мінусом витрат на місці можливого продажу виявляється нижчою від собівартості, що склалася у процесі вирощування) констатується збиток на рахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності» з відповідним відображенням результату у фінансовій звітності.

Приклад 4 Собівартість врожаю яблук на момент збору становить обсяг накопичених у процесі очікування витрат у сумі 300,0 тис. грн, а їх справедлива вартість за мінусом очікуваних витрат на місці можливого продажу (комісійних посередникам, мита, невідшкодовуваних податків) визначена у сумі 280,0 тис. грн. Отже, на момент збору врожаю визнаються збитки у сумі 20,0 тис. грн з відповідним відображенням в обліку та звітності за поточний період. Ця сума, згідно з п. 18 і п. 21 П(С)БО 30, показується за дебетом рахунка 949 «Інші витрати операційної діяльності» (див. таблиці 2.1 та 2.2).

Подібним чином оцінюється на момент первісного визнання не тільки сільгосппродукція, зібрана з біологічних активів, а й власне біологічні активи, як довгострокові, так і поточні.

І ось що важливо розуміти у зв’язку з обліком сільгосппродукції.

Оцінка за справедливою вартістю за мінусом витрат на місці можливого продажу — це єдина оцінка, яка може застосовуватися до Agricultural produce at the point of harvest. А якщо так, то фінансовий результат визнається саме у момент такої оцінки плюс/мінус фінансовий результат, який отримується внаслідок подальших змін у зв’язку з біотрансформаціями, що відбуваються. Така однозначність в оцінці пояснюється тезою, що справедливу вартість сільгосппродукції на момент її збору завжди можна визначити з достатньою мірою вірогідності (§41 IAS 41). На відміну від біоактивів, які, у разі неможливості визначення їх справедливої вартості, можуть бути оцінені за собівартістю мінус амортизація та накопичені збитки від знецінення, тобто за правилами, передбаченими іншим стандартом.

І, нарешті, невелике (але істотне) зауваження щодо обліку доходів. Порівнюючи IAS 41 та П(С)БО 30, автор вважає не зовсім логічним те, що згідно з цим положенням прибутки і збитки повинні відображатися в обліку серед інших операційних доходів та втрат.1 Чому, наприклад, не за статтями і рахунками, які відповідають основ­ній діяльності, — не на рахунку 701? Адже всі ці результати, що отримуються у період передпродажного зберігання після збору врожаю (або відділення продукції від біо­активу), рано чи пізно (а саме: після продажу де-факто і де-юре) повинні відобразитися результатом основної діяльності, тільки, можливо, з незначним коригуванням за фактом продажу.

1 Див. п. 18 і п. 21 П(С)БО 30.

Так чи інакше, але інших результатів уже не буде. Йдеться лише про час їх визнання. Якщо досі ми обліковували прибутки та збитки лише за фактом передачі товару покупцю, то після введення в дію П(С)БО 30 — національного стандарту, який безпосередньо кореспондується з IAS 41, повинні визнавати фінансові результати вже за фактом збору врожаю (або за фактом появи приплоду і в інших подібних випадках) з подальшим коригуванням цих результатів на кожну дату балансу за рівнем поточних ринкових цін, що склалися. І так до самого моменту продажу, за фактом якого раніше відображені прибутки/збитки скоригуються до тих, що фактично склалися на дату продажу. Втім, якщо врахувати, що всі результати операційної діяльності, як основної, так і «іншої операційної», все одно будуть відображені на рахунку 791, то видається не таким уже й важливим, на якому з дохідних рахунків (701 чи 719) вони були обліковані при первісному визнанні. Інша річ, що для сільськогосподарського підприємства доходи, отримані у результаті збору врожаю, не можуть бути «іншими» за визначенням.

Державна допомога сільському господарству

Облік державної допомоги сільському господарству регулюється IAS 41 лише у тому разі, якщо біоактиви належать до активів, що обліковуються за справедливою вартістю мінус витрати, які, ймовірно, можуть виникнути на місці майбутнього продажу. Якщо оцінка здійснюється яким-небудь іншим методом (наприклад біоактив оцінюється за собівартістю мінус амортизація накопичених збитків від знецінення), то, згідно з §46 IAS 41, облік грантів, що належать до таких активів, регулюється іншим стандартом — IAS 20 Accounting for Government Grants and Disclosure of Government Assistance.

Як випливає з §43 — §47 IAS 41, методика обліку державної допомоги сільському господарству залежить від того, супроводжується її надання якими-небудь умовами чи ні. Державні гранти, що належать до біологічних активів і не обмежені умовами, слід визнавати у доходах виключно з того моменту, коли такий грант очікується до отримання (§43 IAS 41). Якщо державний грант, що належить до біологічних активів, надається на певних умовах, то визнавати його у доходах слід лише після того, як ці умови виконано (§44 IAS 41).

Приклад 5

1. У січні компанії була обіцяна урядова допомога із зобов’язанням надати її у серпні, після збирання врожаю. Отже, якщо при цьому не висувається жодних додаткових умов, сума до отримання визнається доходом у серпні, тобто відображається дебіторською заборгованістю у кореспонденції з рахунком доходів.

2. За умовами отримання урядової допомоги компанія повинна займатися відгодівлею великої рогатої худоби у певній місцевості протягом п’яти років, після чого зобов’язана припинити цю діяльність у цій місцевості, а територія підлягає розчищенню та передачі під забудову промисловими об’єктами. Отже, у цьому випадку урядова допомога може бути визнана у доходах тільки після закінчення п’яти років і лише якщо взяті компа­нією зобов’язання будуть виконані. Причому незалежно від того, встигла компанія отримати цю суму на рахунок чи ні (див. нижче кореспонденцію рахунків).

3. Отримання урядової допомоги зобов’язує компанію зай­матися вирощуванням соєвих бобів на певній земельній ділянці протягом двох років, після чого компанія повинна припинити цю діяльність, а відтак землі будуть виведені зі складу сільськогосподарських угідь. Отже, незалежно від того, отримана сума цієї допомоги наперед чи її обіцяли надати після двох років, як дохід вона може бути визнана лише через два роки, коли будуть виконані зазначені умови. Так, якщо суму отримано до виконання умов, вона відображається за дебетом рахунка грошових коштів і кредитом рахунка урядових грантів (у нашому плані рахунків цьому проведенню відповідає Д-т 31 К-т 48), де залишається доти, доки умови не будуть виконані, і потім зараховується у дохід проведенням за дебетом рахунка урядових грантів (Д-т 48 К-т 70), а якщо умови не виконуються — отримана сума повертається грантодавачеві, що відображається проведенням за кредитом рахунка грошових коштів (Д-т 48 К-т 31). Якщо ж така допомога не надходила до виконання умов, а після двох років умови так і не було виконано, то і проведення жодного робити не слід. Інакше, якщо умови все-таки виконано і, отже, допомога буде отримана, сума обіцяного гранту відображається як дебіторська заборгованість у кореспонденції з рахунком доходів.

4. Отримання безповоротної урядової допомоги зобов’язує компанію займатися вирощуванням кукурудзи протягом 5 років. Насправді компанія дотримувала цієї умови тільки три роки, бо врожайність культури дещо знизилася вже на другому році і значно впала на третьому. Було прийнято рішення вийти з договору. Але, оскільки в умовах від самого початку було передбачено безповоротність, то сума допомоги за три роки, коли умови виконувалися, визнається у доходах відповідних років пропорційно. Частина суми, що залишилася, — якщо вона була попередньо отримана на рахунок, — повертається грантодавачеві, або, якщо фактичного надходження ще не було, — не проводиться зовсім, адже без виконання умов вона не могла бути визнана у дебіторській заборгованості.

Отже, момент визнання державної допомоги у доходах залежить від того, висував грантодавач якісь умови чи ні.

Слід також пам’ятати, що зазначений у IAS 41 порядок обліку урядових грантів (а він відрізняється від порядку, передбаченого спеціальним стандартом IAS 20 Accounting for Government Grants and Disclosure of Government Assistance) застосовується лише у тому разі, якщо біологічні активи або сільгосппродукція, до яких належить така допомога, оцінюються за справедливою вартістю за мінусом витрат, які, ймовірно, можуть виникнути на місці майбутнього продажу.

Приклад 6 Якщо урядова допомога не обмежена умовами.

Сума гранту — 200,0 тис. грн (див. таблиці 3.1, 3.2 на с. 55).

Приклад 7 Якщо грантодавач висуває умову: після закінчення певного часу припинити операції у цьому сегменті діяльності.

Сума гранту — 500,0 грн. Термін, відпущений до припинення діяльності, — 5 років.

Слід зазначити, що у такому разі, оскільки за умовами договору допомога не може бути передана, якщо діяльність сегмента через п’ять років не буде припинена, сума обумовленого умовами договору гранту не може бути визнана до цього моменту навіть у дебіторській заборгованості. Тому очікування обіцяної суми на рахунок (дебіторська заборгованість, а з нею — і доходи) не може констатуватися в обліку раніше, ніж умова буде виконана і її отримання на рахунок стане ймовірним.

Варіант 1 (до прим. 2). Якщо сума, виділена грантодавачем, надійшла на рахунок відразу після укладення договору, не чекаючи виконання умов (див. таблиці 4.1, 4.2 на с. 56).

Варіант 2 (до прим. 2). Якщо сума, виділена грантодавачем, не надходила на рахунок до виконання умов (див. таблиці 5.1, 5.2 на с. 56).

Приклад 8 Якщо грантодавач висуває умову, але грантоотримувач виконує її частково.

Сума гранту — 500,0 грн. Термін, відпущений на виконання умов, — 5 років, але умови грантодавача компанія припинила виконувати вже через три роки. При цьому протягом перших трьох років у компанії виникають витрати, пов’язані з виконанням умов грантодавача, тому виділену суму в частині, яка припадає на перші два роки, вирішено не вимагати назад (див. таблиці 6.1, 6.2).

Аналогічна вимога до обліку коштів цільового фінансування міститься і в пункті 16 національного П(С)БО 15 «Дохід». Цитата: «Цільове фінансування не визнається доходом доти, доки не існує підтвердження того, що воно буде отримане та підприємство виконає умови щодо такого фінансування». А також у пункті 19 того самого П(С)БО. Цитата: «Цільове фінансування та компенсація витрат (збитків), яких зазнало підприємство, та фінансування для надання підтримки підприємству без установлення умов його витрачання на виконання у майбутньому певних заходів визнаються дебіторською заборгованістю з одночасним визнанням доходу».

Згадані тут вимоги П(С)БО однаково стосуються всіх галузей діяльності, у т. ч. і сільськогосподарської. У п. 23 П(С)БО 30 «Біологічні активи» міститься спеціальне посилання на П(С)БО 15: «Цільове фінансування, пов’язане із сільськогосподарською діяльністю, визнається доходом у порядку, установленому Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 «Дохід».

На відміну від IAS 41, яким такий порядок застосовується тільки до обліку тих грантів, які належать до біологічних активів і які (що важливо!) оцінені за справедливою вартістю мінус витрати, що, ймовірно, можуть виникнути на місці майбутнього продажу. У решті випадків застосовується порядок обліку грантів, визначений IAS 20 Accounting for Government Grants and Disclosure of Government Assistance.

Таблиця 1.1

Проведення у концепції МСФЗ (до прикладу 3)
Операція/Рахунок
Дебет
Кредит
1. Констатуються доходи на момент збору врожаю    
Доходи (врожай яблук)  
480000
Запаси
480000
 
2. Списання витрат, накопичених до моменту збору врожаю    
Витрати, накопичені протягом періоду вирощування  
300000
Доходи (врожай яблук)
300000
 
Разом оборотів
780000
780000

Таблиця 1.2

Проведення у концепції П(С)БО (до прикладу 3)
Операція
Дебет
Кредит
Сума
1. Списуються витрати, що формують вартість с/г продукції протягом періоду її вирощування
27
23
300000
2. Констатуються доходи на момент збору врожаю
27
719/701
180000

Таблиця 2.1

Проведення у концепції МСФЗ (до прикладу 4)
Операція/Рахунок
Дебет
Кредит
1. Констатуються доходи на момент збору врожаю    
Доходи (врожай яблук)  
280000
Запаси
280000
 
2. Списання витрат, накопичених до моменту збору врожаю    
Витрати, накопичені протягом періоду вирощування  
300000
Доходи (врожай яблук)
300000
 
Разом оборотів
580000
580000

Таблиця 2.2

Проведення у концепції П(С)БО (до прикладу 4)
Операція
Дебет
Кредит
Сума
1. Списуються витрати, що формують вартість с/г продукції протягом періоду її вирощування
27
23
300000
2. Констатуються втрати на момент збору урожаю
949/946
27
20000

Таблиця 3.1

Проведення у концепції МСФЗ (до прикладу 6)
Операція/Рахунок
Дебет
Кредит
1. Визнання урядової допомоги у дебіторській заборгованості    
Урядові гранти (цільове фінансування)  
200000
Урядовий грант до отримання (дебіторська заборгованість)
200000
 
2. Визнання урядової допомоги у доходах (констатується в обліку того періоду, в якому цю суму слід очікувати)    
Доходи  
200000
Урядові гранти (цільове фінансування)
200000
 

Таблиця 3.2

Проведення у концепції П(С)БО (до прикладу 6)
Операція
Дебет
Кредит
Сума
1. Визнання урядової допомоги у дебіторській заборгованості
377
48
200000
2. Визнання урядової допомоги у доходах (констатується в обліку того періоду, в якому цю суму слід очікувати)
48
719
200000

Таблиця 4.1

Проведення у концепції МСФЗ (до прикладу 7, варіант 1)
Операція/Рахунок
Дебет
Кредит
1. Надходження виділених грантодавачем коштів на спеціальний рахунок у банку    
Грошові кошти
500000
 
Урядові гранти  
500000
Якщо умови не виконуються:    
2. Повернення отриманих коштів грантодавачеві    
Урядові гранти
500000
 
Грошові кошти  
500000
Якщо умови виконуються:    
2. Визнання урядової допомоги у доходах (після закінчення п’яти років та за фактом визнання процесу припинення діяльності необоротним)    
Дебіторська заборгованість
500000
 
Доходи  
500000

Таблиця 4.2

Проведення у концепції П(С)БО (до прикладу 7, варіант 1)
Операція
Дебет
Кредит
Сума
1. Надходження виділених грантодавачем коштів на спеціальний рахунок у банку
313
685
500000
Якщо умови не виконуються:      
2. Повернення коштів грантодавачу
685
313
500000
Якщо умови виконуються:      
2. Визнання урядової допомоги у доходах (після закінчення п’яти років і за фактом визнання процесу припинення діяльності необоротним)
685
719
500000

Таблиця 5.1

Проведення у концепції МСФЗ (до прикладу 7, варіант 2)
Операція/Рахунок
Дебет
Кредит
1. Визнання урядової допомоги у доходах (після закінчення п’яти років та за фактом визнання процесу припинення діяльності необоротним)    
Доходи  
500000
Урядовий грант до отримання (дебіторська заборгованість)
500000
 

Таблиця 5.2

Проведення у концепції П(С)БО (до прикладу 7, варіант 2)
Операція
Дебет
Кредит
Сума
1. Визнання урядової допомоги у доходах (після закінчення п’яти років та за фактом визнання процесу припинення діяльності необоротним)
377
48
500000

Таблиця 6.1

Проведення у концепції МСФЗ (до прикладу 8)
Операція/Рахунок
Дебет
Кредит
1. Надходження виділених грантодавачем коштів на спеціальний рахунок у банку    
Грошові кошти
500000
 
Урядові гранти  
500000
2. Визнання урядової допомоги у доходах (після закінчення трьох років)    
Дебіторська заборгованість
300000
 
Доходи  
300000
3. Повернення отриманих, але не освоєних коштів грантодавачу    
Урядові гранти
200000
 
Грошові кошти  
200000

Таблиця 6.2

Проведення у концепції П(С)БО (до прикладу 8)
Операція
Дебет
Кредит
Сума
1. Надходження виділених грантодавачем коштів на спеціальний рахунок у банку
313
685
500000
Після закінчення трьох років:      
2. Визнання урядової допомоги у доходах (після закінчення трьох років)
685
719
300000
3. Повернення отриманих, але не освоєних коштів грантодавачеві
685
313
200000

Що ми вже писали про МСФЗ

З «ДК» №20/2006 ми розпочали серію публікацій, присвячених МСФЗ. Стежте за всіма номерами «ДК»:

  • Облік і звітність за МСФЗ: для кого, навіщо і для чого? — «ДК» №20/2006, с. 40.
  • Облік основних фондів за МСФЗ — «ДК» №20/2006, с. 43.
  • Облік операцій обміну — «ДК» №22/2006, с. 44.
  • Заміна деталей і техогляди — «ДК» №24/2006, с. 44.
  • Переоцінка активів — «ДК» №26/2006, с. 44.
  • Очікувані витрати щодо виведення основних засобів з експлуатації — «ДК» №27/2006, с. 40.
  • Придбання основних засобів за кредитні кошти — «ДК» №29/2006, с. 38.
  • Урядові гранти на придбання основних засобів — «ДК» №31/2006, с. 36.
  • Придбання основних засобів за акції власної емісії — «ДК» №32/2006, с. 36.
  • Знецінення активів: IAS 36 «Impairment of assets» — «ДК» №35/2006, с. 36.
  • Активи, що утримуються для продажу — «ДК» №37/2006, с. 40.
  • Вибуття та списання основних засобів — «ДК» №39/2006, с. 44.
  • Оренда основних засобів — «ДК» №42/2006, с. 40.
  • Порівнюємо основні засоби у МФСБ і в П(С)БО — «ДК» №44/2006, с. 35.
  • Біологічні активи в IAS 41 і П(С)БО 30 — «ДК» №47/2006, с. 37.
  • Обліковуємо інвестиційне майно — «ДК» №49/2006, с. 37.
  • Оцінка запасів згідно з IAS 2 Inventories — «ДК» №51/2006, с. 31.
  • Облік запасів за МСФЗ: витрати з придбання та переробки – «ДК» №7/2007, с. 39.
  • Облік за МСФЗ: побічна продукція – «ДК» №9/2007, с. 37.
  • Облік за МСФЗ: кредити і позики в обліку запасів – «ДК» №9/2007, с. 43.
  • Придбання запасів в обмін на акції власної емісії – «ДК» №13/2007, с. 25.
  • Облік за МСФЗ: оцінка запасів при вибутті — «ДК» №16/2007, с. 37.

Римма Грачова



Наступна стаття:  На початок статті 



Що нового Частковий перегляд статті (тільки початок)
Життя :: МСФЗ
Тематичний посторінковий перелік публікацій випусків поліграфічного видання бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит" (розділ "Що нового") за 2-й квартал 2007-го року...

В рубриці: 


Резерви та умовні зобов’язання Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 38 (23.9.2013) :: МСФЗ :: МСФЗ
Зобов’язання підприємств мають різну природу: заборгованість перед постачальниками товарно-матеріальних цінностей, зобов’язання з виплати заробітної плати працівникам, заборгованість за кредитами тощо. Як правило, підприємство точно знає величину ...

Облік податку на прибуток у МСФЗ Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 25-26 (24.6.2013) :: МСФЗ :: МСФЗ
Передбачену в МСФЗ практику обліку та відображення у фінансовій звітності податку на прибуток критикують і користувачі, і укладачі звітності. Перші, як правило, наголошують, що інформація про відстрочені податки не є релевантною для оцінки перспектив діял...

0.011129