(044) 391-51-92
ru ua

Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Ближайшие семинары,
тренинги, вебинары ...

Все семинары ...         
(полный план-график)









 : загальний по сайту



Курсы валют на PROext

Дебет-Кредит № 34 (20.8.2007)
МСФЗ :: МСФЗ

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua

або оберіть потрібний вам разділ ДК-порталу в верхньому рядку навигації.

Оцінка нематеріальних активів після первісного визнання

Облік за МСФЗ: При первісному визнанні Intangible Assets оцінюються за фактичною собівартістю. У подальшому ці активи можуть переоцінюватися або залишатися облікованими за собівартістю — залежно від того, якій із двох запропонованих IAS 38 моделей віддано перевагу. Проте обрану модель оцінки слід застосовувати для всього портфеля Intangible Assets.

Дві моделі обліку

Intangible Assets після первісного визнання

Після первісного визнання Intangible Assets, згідно з §74 — §75 IAS 38, обліковуються на балансі подібно до того, як обліковуються об’єкти Property, Plant and Equipment згідно з IAS 16: за собівартістю (Cost Model) або за переоціненою вартістю (Revaluation model). У першому випадку Intangible Assets обліковується за собівартістю за вирахуванням накопиченої амортизації і накопичених збитків від знецінення (§74 IAS 38). У другому випадку — за переоціненою сумою, яка є його справедливою вартістю на дату переоцінки і також за вирахуванням накопиченої амортизації і накопичених збитків від знецінення (§75 IAS 38).

Revaluation model

Метод переоцінки застосовується до тієї групи Intangible Assets, справедлива вартість яких може бути надійно визначена і, згідно з §75 IAS 38, повинна визначатися з посиланням на активний ринок, якщо тільки — як випливає з іншого параграфа, — (див. §78), не йдеться про унікальні Intangible Assets, якими насправді є більшість нематеріальних активів.

Приклад 1

1. Якщо згідно з місцевим законодавством такі акти, як дозволи на перевезення пасажирів, ловлю риби, торговельні або виробничі квоти тощо, мають вільний обіг на ринку, то це означає, що на такі види Intangible Assets існує активний ринок.

2. Для таких (що цілком можуть продаватися-купуватися) активів, як торгові бренди, видавничі права, патенти, титульні дані компаній тощо, активного ринку існувати не може — з огляду на їх унікальність.

Далі, згідно з тим же §75, переоцінки повинні проводитися регулярно, щоб балансова вартість істотно не відрізнялася від справедливої вартості на звітну дату. Якщо будь-який один із Intangible Asset, що переоцінюються, не може бути переоціненний1 через відсутність активного ринку на аналогічні активи, то цей Intangible Asset має обліковуватися за Cost Model за вирахуванням накопиченої амортизації і збитків від знецінення (§81 IAS 38). Якщо справедлива вартість Intangible Asset, який раніше підпадав під переоцінку, більше не може бути визначена виходячи з ринкових відомостей, то балансовою вартістю цього активу слід визнати його справедливу вартість, визначену останньою переоцінкою, що проводилася на базі даних активного ринку, який тоді існував (§2 IAS 38).

1 Йдеться про першу переоцінку.

В останньому випадку той факт, що активного ринку більш не існує, може бути ознакою знецінення, а отже, вказує на необхідність тестування активу на знецінення за IAS 36 «Impairment of Assets» (§83 IAS 38). І (правило для обох випадків) якщо на наступну дату балансу з’являється (вперше або знову) можливість переоцінити актив з посиланням на активний ринок, то Revaluation model до їх оцінки застосовується вже з цієї дати (§84 IAS 38). Все сказане означає, що під переоцінку підпадають лише ті Intangible Assets, справедливу вартість яких можна визначити, посилаючись на поточні дані ринку аналогічних активів. А в разі тимчасової відсутності такого ринку або допускається «перерва» до його відновлення, або проводиться знецінення, якщо тестуванням згідно з IAS 36 такий факт було встановлено.

Відображення в обліку операцій з переоцінки

Якщо Intangible Asset переоцінюється, то будь-яка накопичена амортизація, згідно з §80 IAS 38, на дату переоцінки або:

а) переоцінюється пропорційно до зміни валової балансової вартості1 активу так, щоб після переоцінки балансова вартість дорівнювала переоціненій;

1 Валова балансова вартість — це та вартість, яка в термінах національних стандартів зазвичай має назву первісної. Разом з тим слід нагадати, що вартість, яку ми називаємо залишковою, в термінах МСФЗ має назву чистої балансової вартості.

b) списується зменшенням валової балансової вартості, а величина, що залишилася, перераховується до переоціненої вартості активу.

Друге (пункт b) означає, що накопичена до переоцінки амортизація списується на приріст капіталу від переоцінки, збільшуючи переоціночний резерв за цим Intangible Asset. Таким чином, чиста балансова вартість з моменту переоцінки починає дорівнювати валовій балансовій вартості, і, відповідно, за цим об’єктом починає заново накопичуватись амортизація.

У будь-якому випадку чиста балансова вартість переоціненого активу починає дорівнювати його новій вартості. Різницю добре видно на прикладі дооцінки. Так, при застосуванні другого методу сума накопиченої до переоцінки амортизації обнулюється (її величина переноситься на приріст капіталу й утворює/доповнює резерв переоцінки), а в першому — сума накопиченої амортизації збільшується відповідно до індексу зростання вартості активу, що переоцінюється. Внаслідок цього досягається потрібна мета: нова чиста балансова вартість переоціненого Intangible Asset починає дорівнювати його реальній на цей момент вартості.

Обидва вказаних у §80 способи, — і спосіб пропорційної переоцінки (§80a), і спосіб переоцінки зі списанням амортизації (§80b), — показані нижче на прикладах, як у дооціночному аспекті, так і в уціночному.

1. Пропорційна переоцінка (за §80а)

Пропорційна переоцінка — це метод обліку вартісних різниць, згідно з яким у разі дооцінки додається до вартості активу, а в разі уцінки віднімається від неї певна сума, і паралельно, в тій же пропорції, додається/віднімається відповідна сума до/від амортизації.

Приклад 2 Пропорційна дооцінка.

Первісна (валова балансова) вартість франшизи, яку колись було придбано і яка на цей момент підлягає дооцінці, — 250,0 тис. грн1. Сума накопиченої до переоцінки амортизації становила 100,0 тис. грн. Чиста балансова (амортизована, залишкова) вартість, таким чином, дорівнюватиме 150,0 тис. грн.

1 Франшиза — ділова концепція компанії. Приклад: концепція обслуговування в ресторанах Mcdonalds.

Після переоцінки вартість франшизи збільшилася на 20%. У результаті нова валова балансова вартість становила 300,0 тис. грн (250,0 х 1,2), сума амортизації — 120,0 тис. грн (100,0 х 1,2), а чиста балансова (амортизована, залишкова) вартість, відповідно, 180,0 тис. грн (див. таблиці 1, 2 на с. 30).

Приклад 3 Пропорційна уцінка.

Первісна (валова балансова) вартість франшизи, що підлягає уцінці, 250,0 тис. грн. Сума накопиченої до переоцінки амортизації становила 100,0 тис. грн. Чиста балансова (амортизована, залишкова) вартість, таким чином, дорівнюватиме 150,0 тис. грн.

Після переоцінки вартість франшизи зменшилася на 20%. У результаті нова валова балансова вартість становила 200,0 тис. грн (250,0 х 0,8), сума амортизації — 80,0 тис. грн (100,0 х 0,8), а чиста балансова (амортизована, залишкова) вартість, відповідно, 120,0 тис. грн (див. таблиці 3, 4, 5).

Запропонований вибір варіантів не означає, що не трапляються випадки, коли сума уцінки може бути відображена й у капіталі, й у витратах/доходах одночасно. Наприклад, частково у поточних витратах (рах. 975), а в решті частини — на рахунку капіталу (рах. 423). Так, якщо на рахунку капіталу все ж таки є кредитове сальдо, але його недостатньо для покриття втрат від уцінки, різниця відображається у поточних витратах.

2. Переоцінка зі списанням накопиченої амортизації (за §80b)

Переоцінка зі списанням амортизації — це метод обліку вартісних різниць, згідно з яким накопичена амортизація обнулюється, причому як під час дооцінки, так і під час уцінки. Внаслідок цього нова балансова вартість на якийсь момент стає одночасно і валовою, і чистою балансовою вартістю.

Приклад 4 Дооцінка, в разі якої накопичена амортизація списується.

Первісна (валова балансова) вартість франшизи, що підлягає дооцінці, 500,0 тис. грн. Сума накопиченої до переоцінки амортизації становила 200,0 тис. грн. Чиста балансова (амортизована, залишкова) вартість, таким чином, дорівнює 300,0 тис. грн. За оцінками фахівців чиста балансова вартість цього активу повинна дорівнювати 600,0 тис. грн, тобто на 100,0 тис. грн більше ніж валова балансова вартість до переоцінки (див. таблиці 6, 7).

Два останні проведення далеко не в усіх випадках слід розглядати неодмінно як вибір між двома варіантами. На практиці можуть траплятися випадки, коли потрібно виконати і те, й інше проведення. Наприклад, коли після раніше проведеної уцінки витрати становили суму меншу, ніж та, на яку в цьому випадку потрібно дооцінити об’єкт (у нашому випадку: якщо ці раніше понесені витрати менші від 100,0 тис. грн). Тоді частина суми дооцінки, що дорівнює попередній уцінці, відображається на рахунку доходів (рах. 746), а частина, що перевищує ці минулі витрати, відноситься на рахунок капіталу для формування резерву переоцінки (рах. 423).

Приклад 5 Уцінка, в разі якої накопичена амортизація списується.

Первісна (валова балансова) вартість франшизи, що підлягає уцінці, 500,0 тис. грн. Сума накопиченої до переоцінки амортизації становила 200,0 тис. грн. Чиста балансова (амортизована, залишкова) вартість, таким чином, дорівнює 300,0 тис. грн. За оцінками фахівців чиста балансова вартість цього активу повинна дорівнювати 200,0 тис. грн, тобто на 100,0 тис. грн менше чистої балансової вартості до переоцінки (див. таблиці 8, 9 на с. 33).

Якщо ж сума уцінки вища за суму накопиченої амортизації, то цілком очевидно, що проведення 1 у такому разі слід виконати на ту частину амортизації, яка дозволяє довести вартість об’єкта до рівня, визначеного переоцінкою. А частину амортизації, що залишилася, слід списати або на дохід (якщо в минулому було констатовано відповідні витрати), або на приріст капіталу до резерву під майбутні переоцінки, або застосувати обидва варіанти, якщо суми минулих витрат теж виявилося недостатньо.

У нашому останньому прикладі з уцінкою, як і в попередньому з дооцінкою, були запропоновані варіанти «або — або». Але на практиці часто трапляються випадки, коли у разі уцінки потрібно виконати і те, й інше проведення. Робиться це, наприклад, у випадку, коли кредитове сальдо на рахунку резерву переоцінок більше за нуль, але його виявляється недостатньо для покриття різниці (у нашому прикладі: якщо це сальдо менше 100,0 тис. грн). Тоді частина уціночної вартості списується за рахунок резерву (до нульового залишку на цьому рахунку), а частина, якої недостатньо, відноситься на поточні витрати.

А загалом сенс і зміст §80, §85 і §86 IAS 38 полягають у такому:

Облік переоцінки пропорційним методом.

1. Якщо проводимо дооцінку, то слід переконатися, чи не було щодо цього активу уцінки в минулому, і якщо була, то спочатку покриваються витрати, констатовані у зв’язку з уцінкою, тобто рівно на ту ж суму констатуються доходи. І лише потім, якщо сума дооцінки ті минулі витрати перевищила, то різницю, що залишилася, відносять на приріст капіталу (резерв під майбутні переоцінки).

2. Якщо проводимо уцінку, то слід переконатися, чи не було щодо цього активу дооцінки в минулому, після якої залишилося б кредитове сальдо на відповідному рахунку капіталу (резерву). І якщо це так, то у разі уцінки спочатку дебетується цей рахунок капіталу і лише потім, якщо цього виявилося недостатньо, щоб покрити втрати від уцінки, частину суми, якої бракує, відносять на поточні витрати. В майбутньому, якщо станеться дооцінка, ці витрати повинні покриватися доходами в першу чергу (див. п. 1).

Так чи інакше, але цей метод, нарівні з переоцінкою балансової вартості, передбачає і переоцінку накопиченої амортизації, до того ж в тій самій пропорції.

Облік переоцінки методом списання накопиченої амортизації

1. Якщо здійснюємо дооцінку, насамперед слід покрити минулі витрати (якщо в минулому проводилася уцінка, для покриття втрат від якої не вистачило або зовсім не було резерву у капіталі) сумою доходів, що їм (витратам) дорівнює. Потім, якщо сума дооцінки перевищує суму минулої уцінки, віднести різницю до резерву під майбутні переоцінки (приріст капіталу від переоцінки). Амортизація при цьому списується на капітал, утворюючи резерв під майбутні переоцінки. А якщо у минулому були констатовані витрати — амортизація списується на доходи в сумі, що дорівнює тим витратам.

2. Якщо здійснюємо уцінку, то втрати списуються насамперед за рахунок накопиченої амортизації. Потім, якщо цієї суми виявилося недостатньо, — за рахунок резерву, лише якщо на рахунку резерву щодо об’єкта, який переоцінюється, є кредитове сальдо. Якщо кредитового сальдо все ще виявилося недостатньо, або якщо його немає зовсім, тоді частина втрат від уцінки, що залишилася, списується на поточні витрати. В майбутньому, якщо станеться дооцінка, ці витрати мають покриватися доходами у першу чергу (див. п. 1).

Так чи інакше, але цей метод передбачає обов’язкове списання всієї суми накопиченої амортизації. У разі дооцінки списана амортизація утворює приріст капіталу — резерв (за умови, що після минулих уцінок не залишилися непокриті втрати, записані до поточних витрат), у разі уцінки — знижує валову балансову вартість активу, що переоцінюється, до рівня його чистої балансової вартості.

Облік переоціночних резервів після списання Intangible Assets

Накопичений внаслідок переоцінки приріст, відображений у капіталі (у резерві переоцінки, тобто на рахунку 423 «Дооцінка активів»), можна, згідно з §87 IAS 38, після вибуття Intangible Asset перенести на рахунок нерозподіленого прибутку (рахунок 441).

Приклад 6 Продаж НА після переоцінки. (Умови з прикладу 1, див. вище)

До переоцінки:

Валова балансова вартість франшизи — 250,0 тис. грн.

Накопичена амортизація — 100,0 тис. грн.

Чиста балансова вартість — 150,0 тис. грн.

Після переоцінки:

Валова балансова вартість — 300,0 тис. грн.

Накопичена амортизація — 120,0 тис. грн.

Чиста балансова вартість — 180,0 тис. грн.

Різницю 30,0 тис. грн віднесено до резерву переоцінки.

Франшизу продано за 220,0 тис. грн (див. таблиці 10, 11).

При вибутті Intangible Assets, як з метою продажу (див. приклад), так і списання внаслідок знецінення, резерв, що накопичився у процесі переоцінок, переноситься на рахунок нерозподіленого прибутку у повному обсязі. Проте й у процесі використання активу (тобто коли не йдеться про його вибуття) певну частину резерву, що відноситься до цього активу, може бути перенесено на рахунок нерозподіленого прибутку. У такому випадку перенесенню підлягає сума, що визначена як різниця між сумою амортизації, розрахованою виходячи з переоціненої балансової вартості активу, і сумою амортизації, розрахованою виходячи з його вартості до переоцінки (§87 IAS 38). Таким чином, розмір коштів резерву, які щороку переносяться на рахунок нерозподіленого прибутку, дорівнюватиме приросту (за рахунок переоцінки) абсолютної величини амортизації, яка щороку нараховується.

Приклад 7 Вартість франшизи до переоцінки становила 120, 0 тис. грн. Після дооцінки вона становила 160,0 тис. грн. Приріст вартості (40,0 тис. грн) в обліку відображений як резерв під майбутні переоцінки.

Ставка щорічної амортизації 5%. Отже, якщо до переоцінки сума щорічної амортизації дорівнювала 6,0 тис. грн, то після переоцінки ця сума становить вже 8,0 тис. грн на рік. Таким чином, приріст вартості в сумі 2,0 тис. грн, як різниця між новою і старою величиною амортвідрахувань, може щороку переноситися з рахунка резерву на рахунок нерозподіленого прибутку. У концепції ПБУ це робиться таким же проведенням, що і перенесення всієї суми резерву при вибутті об’єкта: Д-т 423 К-т 441 (див. приклад вище).

Cost Model

Метод собівартості (історичній вартості) грунтується на формуванні первісної вартості активів при їх придбанні (§77 IAS 38). За визначенням (див. §6 IAS 16) це означає, що придбаний актив оцінюється за вартістю, що дорівнює сумі сплачених (або таких, що належать до сплати) за нього грошових коштів та/або їх еквівалентів, або за справедливою вартістю іншого відшкодування, переданого за цей актив на дату його придбання. Це однаковою мірою стосується всіх активів: матеріальних і нематеріальних.

Метод оцінки Cost Model має певні переваги. Зокрема тому, що історична вартість є неспростовною юридично, адже факт придбання активів і факти, пов’язані з витратами на їх підготовку до використання із запланованою метою, завжди підтверджуються документально. У цьому методі так само приваблює і простота його застосування. За суттю, застосування до обліку Intangible Assets (як і, наприклад, до обліку Property, Plant and Equipment) методу історичної вартості означає всього лише надалі відмову від переоцінки цих активів. Проте недоліків у нього більше, ніж переваг.

Показники фінансової звітності, де активи оцінені за історичною вартістю, хоча й є юридично доказовими, але абсолютно непотрібні як інформаційна база для прийняття економічних рішень, бо всі рішення приймаються лише стосовно майбутнього. Ось чому перевага надається методу Revaluation model

Таблиця 1

Проведення у концепції МСФЗ (до прикладу 2)
Операція/Рахунок
Дебет
Кредит
1. Дооцінка франшизи    
Нематеріальні активи
50000
 
Амортизація НА  
20000
Варіант 1. Резерв переоцінки (Приріст капіталу від переоцінки). Якщо дооцінка проводиться вперше або якщо раніше не проводилася уцінка з відображенням різниці у поточних витратах.  
30000
Варіант 2. Позареалізаційні доходи. Якщо раніше проводилася уцінка з відображенням різниці у поточних витратах.  
30000
Разом оборотів
50000
50000

Таблиця 2

Проведення у концепції ПБО (до прикладу 2)
Операція
Дебет
Кредит
Сума
Варіант 1. Якщо дооцінка проводиться вперше або якщо раніше не проводилася уцінка з відображенням різниці у поточних витратах:      
1. Приріст вартості НА
123
423
50000
2. Приріст накопиченої амортизації
423
133
20000
Варіант 2. Якщо раніше проводилася уцінка з відображенням різниці у поточних витратах:      
1. Приріст вартості НА
123
746
50000
2. Приріст накопиченої амортизації
975
133
20000

Таблиця 3

Проведення у концепції МСФЗ (до прикладу 3)
Операція/Рахунок
Дебет
Кредит
1. Уцінка франшизи    
Нематеріальні активи  
50000
Амортизація НА
20000
 
Варіант 1. Витрати поточного/звітного періоду. Якщо уцінка проводиться вперше або якщо після поперед-ніх переоцінок на відповідному рахунку капіталу нульове сальдо.
30000
 
Варіант 2. Резерв переоцінки. Якщо уцінка проводиться після дооцінки (за наявності кредитового сальдо на відповідному рахунку капіталу не менше 30,0 тис.).
30000
 
Разом оборотів
50000
50000

Таблиця 4

Проведення у концепції ПБУ (1-й спосіб, до прикладу 3)
Операція
Дебет
Кредит
Сума
Варіант 1. Якщо уцінка проводиться вперше або якщо після попередніх переоцінок на рахунку 423 нульове сальдо:      
1. Зменшення вартості НА.
975
123
50000
2. Зменшення накопиченої амортизації
133
746
20000
Варіант 2. Якщо уцінка проводиться після дооцінки (за наявності кредитового сальдо на рахунку 423 не менше 30,0 тис.):      
1. Зменшення вартості НА
423
123
50000
2. Зменшення накопиченої амортизації
133
423
20000

Таблиця 5

Проведення у концепції ПБУ (2-й спосіб, до прикладу 3)
Операція
Дебет
Кредит
Сума
Варіант 1. Якщо уцінка проводиться вперше або якщо після попередніх переоцінок на рахунку 423 нульове сальдо:      
1. Зменшення вартості НА.
975
123
50000
2. Зменшення накопиченої амортизації (червоним сторно).
975
133
20000
Варіант 2. Якщо уцінка проводиться після дооцінки (за наявності кредитового сальдо на рахунку 423 не менше 3,0 тис.):      
1. Зменшення вартості НА.
423
123
50000
2. Зменшення накопиченої амортизації (червоним сторно). 423 133 20000

Таблиця 6

Проведення у концепції МСФЗ (до прикладу 4)
Операція/Рахунок
Дебет
Кредит
1. Дооцінка франшизи    
Нематеріальні активи
100000
 
Амортизація НА
200000
 
Варіант 1. Резерв переоцінки (Приріст капіталу від переоцінки). Якщо дооцінка проводиться вперше або якщо раніше не проводилася уцінка з відображенням різниці у поточних витратах.  
300000
Варіант 2. Позареалізаційні доходи. Якщо раніше проводилася уцінка з відображенням різниці у поточних витратах.  
300000
Разом оборотів
300000
300000

Таблиця 7

Проведення у концепції ПБУ (до прикладу 4)
Операція
Дебет
Кредит
Сума
1. Списання накопиченої амортизації
133
423
200000
2. Приріст вартості будівлі:      
Варіант 1. Якщо дооцінка проводиться вперше або якщо раніше не проводилася уцінка з відображенням різниці у поточних витратах
123
423
100000
Варіант 2. Якщо раніше проводилося зниження ціни з відображенням різниці в поточних витратах
123
746
100000

Таблиця 8

Проведення у концепції МСФЗ (до прикладу 5)
Операція/Рахунок
Дебет
Кредит
1. Уцінка франшизи    
Нематеріальні активи  
300000
Амортизація НА
200000
 
Варіант 1. Позареалізаційні витрати. Якщо уцінка проводиться вперше або якщо після попередніх переоцінок на відповідному рахунку капіталу нульове сальдо.
100000
 
Варіант 2. Резерв переоцінки. Якщо уцінка проводиться після дооцінки (за наявності кредитового сальдо на відповідному рахунку капіталу не менше 100,0 тис.)
100000
 
Разом оборотів
300000
300000

Таблиця 9

Проведення у концепції ПБУ (до прикладу 5)
Операція
Дебет
Кредит
Сума
1. Зменшення вартості НА за рахунок накопиченої амортизації
133
123
200000
2. Зменшення вартості НА за рахунок інших джерел:      
Варіант 1. Якщо уцінка проводиться вперше або якщо після попередніх переоцінок на рахунку 423 нульове сальдо.
975
123
100000
Варіант 2. Якщо уцінка проводиться після дооцінки (за наявності кредитового сальдо на рахунку 423 не менше 100,0 тис.).
423
123
100000

Таблиця 10

Проведення у концепції МСФЗ (до прикладу 6)
Операція/Рахунок
Дебет
Кредит
1. Дооцінка франшизи    
Нематеріальні активи
50000
 
Амортизація НА  
20000
Резерв переоцінки (Приріст капіталу від переоцінки).  
30000
2. Продаж франшизи    
Грошові кошти
220000
 
Амортизація
120000
 
Нематеріальні активи  
300000
Прибуток від продажу об’єкта  
40000
3. Накопичений резерв додається до нерозподіленого прибутку    
Резерв переоцінки
30000
 
Нерозподілений прибуток  
30000
Разом оборотів
420000
420000

Таблиця 11

Проведення у концепції ПБУ (до прикладу 6)
Операція
Дебет
Кредит
Сума
Дооцінка франшизи:      
1. Приріст вартості НА
123
423
50000
2. Приріст накопиченої амортизації
423
133
20000
Продаж франшизи:      
3. Пред’явлено рахунок покупцеві
361
742
220000
4. НА списано в реалізацію      
- у частині чистої балансової вартості;
972
123
180000
- у частині амортизації
133
123
120000
5. Нараховано дохід від продажу
742
793
220000
6. Вартість проданого НА списано на зменшення доходів від реалізації
793
972
180000
7. Списано резерв переоцінки, що відноситься до проданого НА.
423
441
30000

Що ми вже писали про МСФЗ

З «ДК» №20/2006 ми розпочали серію публікацій, присвячених МСФЗ. Стежте за всіма номерами «ДК»:

1. Облік і звітність за МСФЗ: для кого, навіщо і для чого? — «ДК» №20/2006, с. 40.

2. Облік основних фондів за МСФЗ — «ДК» №20/2006, с. 43.

3. Облік операцій обміну — «ДК» №22/2006, с. 44.

4. Заміна деталей і техогляди — «ДК» №24/2006, с. 44.

5. Переоцінка активів — «ДК» №26/2006, с. 44.

6. Очікувані витрати щодо виведення основних засобів з експлуатації — «ДК» №27/2006, с. 40.

7. Придбання основних засобів за кредитні кошти — «ДК» №29/2006, с. 38.

8. Урядові гранти на придбання основних засобів — «ДК» №31/2006, с. 36.

9. Придбання основних засобів за акції власної емісії — «ДК» №32/2006, с. 36.

10. Знецінення активів: IAS 36 «Impairment of assets» — «ДК» №35/2006, с. 36.

11. Активи, що утримуються для продажу — «ДК» №37/2006, с. 40.

12. Вибуття та списання основних засобів — «ДК» №39/2006, с. 44.

13. Оренда основних засобів — «ДК» №42/2006, с. 40.

14. Порівнюємо основні засоби у МФСБ і в П(С)БО — «ДК» №44/2006, с. 35.

15. Біологічні активи в IAS 41 і П(С)БО 30 — «ДК» №47/2006, с. 37.

16. Обліковуємо інвестиційне майно — «ДК» №49/2006, с. 37.

17. Оцінка запасів згідно з IAS 2 Inventories — «ДК» №51/2006, с. 31.

18. Облік запасів за МСФЗ: витрати з придбання та переробки – «ДК» №7/2007, с. 39.

19. Облік за МСФЗ: побічна продукція – «ДК» №9/2007, с. 37.

20. Облік за МСФЗ: кредити і позики в обліку запасів – «ДК» №9/2007, с. 43.

21. Придбання запасів в обмін на акції власної емісії – «ДК» №13/2007, с. 25.

22. Облік за МСФЗ: оцінка запасів при вибутті — «ДК» №16/2007, с. 37.

23. Облік купівель-продажів і визнання запасів у витратах – «ДК» №22/2007, с. 27.

24. Облік сільгосппродукції на момент її збору — «ДК» №26/2007, с. 23.

25. Матеріальні активи за МСФЗ і П(С)БО — «ДК» №28/2007, с. 29.

26. Нематеріальні активи в бухгалтерському обліку — «ДК» №31/2007, с. 29.

Римма Грачова



Наступна стаття:  На початок статті 



Зверніть увагу Частковий перегляд статті (тільки початок)
Життя :: МСФЗ
Держкомстат оновлює звіти про послуги ! Усім СГД З року в рік Держкомстат «удосконалює» державні статистичні спостереження, на цей раз змін зазнали інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень зі статистики послуг та інформати...

В рубриці: 


Резерви та умовні зобов’язання Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 38 (23.9.2013) :: МСФЗ :: МСФЗ
Зобов’язання підприємств мають різну природу: заборгованість перед постачальниками товарно-матеріальних цінностей, зобов’язання з виплати заробітної плати працівникам, заборгованість за кредитами тощо. Як правило, підприємство точно знає величину ...

Облік податку на прибуток у МСФЗ Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 25-26 (24.6.2013) :: МСФЗ :: МСФЗ
Передбачену в МСФЗ практику обліку та відображення у фінансовій звітності податку на прибуток критикують і користувачі, і укладачі звітності. Перші, як правило, наголошують, що інформація про відстрочені податки не є релевантною для оцінки перспектив діял...

0.013248