(044) 391-51-92
ru ua

Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Ближайшие семинары,
тренинги, вебинары ...

Все семинары ...
(полный план-график)









 : загальний по сайту



Курсы валют на PROext

Дебет-Кредит № 36 (3.9.2007)
МСФЗ :: МСФЗ

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua

або оберіть потрібний вам разділ ДК-порталу в верхньому рядку навигації.

Придбання НА за урядові гранти

Урядові гранти, як сказано у §44 IAS 38, можуть виділятися на придбання таких прав, що розподіляються державою, як: права посадки в аеропорту, ліцензії на радіо- і телемовлення, імпортні ліцензії або квоти чи права на доступ до інших обмежених ресурсів. Урядовим грантом у подібних випадках може вважатися безкоштовне отримання цих Intangible Assets або номінальне відшкодування їх вартості (повне чи часткове).

Визнання в обліку й оцінка придбаних за урядові гранти довгострокових активів (матеріальних та нематеріальних) здійснюється відповідно до IAS 20 «Accounting for Govern­ment Grants and Disclosure of Government Assistance». IAS 20 (§24 — §27) дозволяє обліковувати урядові гранти одним із двох способів:

1. Облік грантів у доходах. Це означає відображати гранти у доходах майбутніх періодів і надалі визнавати цю суму в доходах відповідних періодів протягом терміну використання придбаних за рахунок цих коштів активів.1

1 За певних обставин сума гранту може бути повністю визнана доходом в одному звітному періоді.

2. Облік грантів у вартості придбаного активу. Це означає на величину отриманого гранту зменшити вартість придбаних за рахунок цих коштів активів при первісному їх (активів) визнанні. Отже, у разі якщо урядовий грант надається у сумі, що дорівнює вартості активів, що придбаваються на ці кошти, то вартість такого активу зменшується до нуля або до мінімально можливої суми.

У тих самих параграфах (а разом з цим і в §28 — §31 IAS 20) йдеться також про гранти, що належать до доходу (Grants related to income), і про гранти, що належать до активів (Grants related to assets). Ці поняття у жодному разі не можна плутати з поняттями, названими вище. Облік грантів у доходах і гранти, що належать до доходу, — не одне і те саме. Так само як і такими ж різними поняттями є облік грантів у вартості придбаного активу і гранти, що належать до активів. Облік грантів у доходах і облік грантів у вартості придбаного активу — це способи обліку грантів, а гранти, що належать до доходу, і гранти, що належать до активів, — це власне види грантів, що розрізняються за ознакою їх цільової належності. У цьому випадку ми ведемо мову тільки про гранти, що належать до активів. І обліковуватися вони можуть як тим, так і іншим способом: або у доходах, або у вартості активів, — залежно від прийнятої облікової політики. Для грантів, що належать до доходів, IAS 20 так само передбачено два альтернативні способи, але ми їх зараз не розглядаємо, бо вони належать до обліку поточних активів, а не довгострокових, якими є Intangible Assets.

Переходимо до прикладів.

Приклад 1 Облік грантів у доходах при безоплатному отриманні прав.

Компанія отримала урядовий грант для придбання ліцензії на телемовлення вартістю 300,0 тис. грн, термін дії якої — 5 років. При цьому умови договору такі, що гроші на рахунок грантоотримувача не перераховуються (див. таблиці 1, 2).

Приклад 2 Облік грантів у доходах за умови, що гроші на придбання прав грантодавачем були перераховані на рахунок.

Компанія отримала урядовий грант у сумі 50,0 тис. грн для придбання ліцензії на телемовлення вартістю 300,0 тис. грн, термін дії якої — 5 років (див. таблиці 3, 4 на с. 31).

Приклад 3 Облік грантів у вартості придбаного активу.

Умови див. у попередньому прикладі (див. таблиці 5, 6).

Урядові гранти, отримані в іншій формі, ніж грошова, IAS 20 визначає як non-monetary government grants (§23 IAS 20). Незалежно від того, якого роду актив передається як грант, оцінюється він, як правило, за справедливою вартістю. Допускається й альтернативний підхід — оцінка отриманого як грант негрошового активу за номіналом (nominal amount).

Проте у разі коли грант надається у вигляді безоплатного отримання активів і при цьому сума гранту, згідно з обліковою політикою, повинна бути врахована у його (активу) вартості, цей актив врешті-решт виявиться облікованим за нульовою вартістю, тобто він залишиться значитися на балансі тільки як фізична1, але не вартісна одиниця.

Приклад 4 Облік грантів у вартості придбаного активу за умови, що виділені грантодавачем кошти на рахунок не надходять, але безоплатне отримання активу зараховується як отримання гранту.

Компанія отримала грант у розмірі 300,0 тис. грн у формі ліцензії на телемовлення вартістю 300,0 тис. грн, тобто гроші у цьому випадку на рахунок компанії не перераховуються. Таким чином, якщо обліковою політикою визначено враховувати такі гранти у вартості активів, що придбаваються, то в результаті цей актив виявиться оціненим за нульовою вартістю (див. таблиці 7, 8 ).

Примітка до прикладу. Зда­валося б, навіщо відображати всі ці операції, якщо в кінцевому підсумку Баланс не зміниться і навіть сальдо статей залишаться тими самими. Можна, звичайно, і не відображати (якщо не зважати на те, що IAS 20 вимагає відображати інформацію про отримані урядові гранти у повному обсязі). Але якщо все ж таки провести в обліку всі необхідні записи, то отримана безоплатно ліцензія, хай і за нульовою вартістю, але все-таки значитиметься на Балансі, а якщо не провести — то цього активу компанія начебто й не має. Утім, це не означатиме жодних юридичних наслідків, адже ліцензія є і її завжди можна пред’явити. Не забути б лише нарахувати податок на суму безоплатно отриманих активів, навіть якщо вони не знайшли відображення в обліку.

Активи, до яких належать гранти, що надаються, — чи то вони надані у грошовій формі, чи то у негрошовій, — можуть виявитися і такими, що не амортизуються (а серед Intangible Assets подібних немало). У таких випадках гранти відображаються у доходах протягом терміну, який встановлюється на власний розсуд грантоотримувача. Зазвичай визнання таких доходів пов’язується з відповідними витратами, що розподіляються за звітними періодами на систематичній та раціональній основі. Визнання державних грантів як доходу у момент їх отримання, оскільки це не відповідає принципу нарахування2, може бути прийнятне лише в одному випадку: якщо бази для їх розподілу за наступними звітними періодами немає.

1 Якщо можна так висловитися про нематеріальні активи.

2 Державні гранти повинні визнаватися у доходах тих періодів, що й відповідні витрати, які вони мають компенсувати (§12 IAS 20).

Визнання доходів за грантами, що належать до неамортизованих активів, — якщо їх отримання пов’язане з виконанням певних зобов’язань, — має відбуватися у тих періодах, в яких виникають витрати, спрямовані на виконання таких зобов’язань (§18 IAS 20).

Повернення урядових грантів

Якщо грант, що належить до активів, доводиться повертати (зокрема, це може статися, якщо обставини не дозволили виконати умови договору, пов’язані з освоєнням коштів), то сума повернення додається до балансової вартості активу, якщо раніше грант цю вартість зменшив. Разом з тим, амортизацію, яка була б нарахована на той час, якби грант не був наданий, при його поверненні слід визнати у витратах негайно (§32 IAS 20). Логіка проста: зі збільшенням балансової вартості активу з’являються підстави для перерахунку накопиченої амортизації.

Приклад 5 Повернення грантів, врахованих у вартості активів

Компанія отримала урядовий грант у сумі 50,0 тис. грн для придбання ліцензії на телемовлення вартістю 300,0 тис. грн, термін дії якої — 5 років. (Проведення у цій частині див. у прикладі вище.) За умовами договору компанія повинна протягом усього терміну дії ліцензії вести певну програму. Сталося так, що через 2 роки компанія вирішила цю програму закрити. Оскільки таким чином умови договору були порушені, грант підлягає поверненню.

За цей час накопичена амортизація, обчислена виходячи з 250,0 тис. грн, становить 5,8 тис. грн. Тим часом, якби гранту не було й амортизація нараховувалася виходячи з 300,0 тис. грн, ця сума становила б 7,0 тис. грн. Отже, різницю 1,2 тис. грн при поверненні гранту належить донарахувати (див. таблиці 9, 10).

Це був приклад того, як проводити в обліку повернення урядових грантів, якщо ці гранти були враховані у вартості відповідних активів.

Приклад 6 Повернення грантів, врахованих у доходах.

Компанія отримала урядовий грант для придбання ліцензії на телемовлення вартістю 300,0 тис. грн, термін дії якої — 5 років. Через два роки сума доходів майбутніх періодів відповідним чином зменшилася і становила 180,0 тис. грн. У результаті урядової перевірки з’ясувалося, що компанія не повною мірою виконала умови, пов’язані з наданням цього гранту, і поверненню підлягає сума 200,0 тис. грн.

Отже, сума 180,0 тис. грн, що залишилася на рахунку доходів майбутніх періодів, анулюється, а різниця 20,0 тис. грн (200,0 - 180,0) визнається у поточних витратах періоду (див. таблиці 11, 12).

Таким чином, застосування в обліку методу, згідно з яким на величину отриманого гранту зменшується вартість придбаного на ці кошти активу, забезпечує дотримання дуже важливого принципу: уникати оцінок, що завищують активи та витрати і занижують зобов’язання та доходи.1 У цьому випадку, якщо не скористатися зазначеним методом, доходи завищуються за рахунок амортизації, що періодично нараховується на ту частину вартості активу, яку, у зв’язку з тим, що її покриває грант, слід було б відняти від його (активу) загальної вартості. У §27 IAS 20 з цього приводу сказано буквально таке: «The grant is recognised as income over the life of а depreciable asset by way of а reduced depreciation charge».2

У цьому й полягає сенс пропонованого IAS 20 альтернативного методу оцінки: ту частину вартості придбаного за рахунок гранту активу віднімати від його загальної вартості аж до нульового її значення, якщо грант вартість цього активу покриває цілком. Внаслідок чого зменшується або повністю нівелюється база для нарахування амортизації як чинника, що завищує у цьому випадку доходи.

На думку автора, метод зменшення вартості — це якраз дуже зручний спосіб для обліку Intangible Assets, які таким чином (за гранти) придбаваються. А річ у тім, що не на всякий Intangible Asset є сенс накопичувати амортизацію. Адже багато які з них немає сенсу відновлювати, а отже, немає сенсу й накопичувати з цією метою кошти.

Наведемо головне, що слід пам’ятати при обліку урядових грантів, які надаються на придбання активів3, згідно з IAS 20 «Accounting for Government Grants and Disclosure of Government Assistance».

1. Урядові (як і інші) гранти визнаються в обліку того періоду, в якому з’являється обгрунтована впевненість у тому, що грант буде отримано, а компанія дотримуватиме всіх умов, пов’язаних з його наданням. Сам собою факт отримання гранту не є гарантією того, що умови будуть виконані (§7 — §8 IAS 20).

2. Урядові гранти визнаються в доходах тих періодів, в яких виникають витрати, пов’язані з освоєнням цих коштів, незалежно від того, в якому періоді вони надходять на рахунок (§12 IAS20).

3. Урядові гранти, отримані в іншій формі, ніж грошовій, оцінюються або за справедливою вартістю, або за номіналом (§23 IAS 20).

4. Згідно з §24 — §27 IAS 20, гранти можна обліковувати одним із двох способів: 1) відображати ці суми у доходах майбутніх періодів4 та надалі визнавати цю суму в доходах відповідних періодів протягом терміну використання придбаних за рахунок цих котів активів або 2) зменшувати на суму отриманого гранту вартість придбаних за рахунок цих коштів активів при первісному їх визнанні. Перший спосіб є сенс застосовувати в обліку відновлюваних активів, другий — в обліку активів, що не підлягають відновленню.

5. Якщо урядовий грант обліковується у вартості придбаних за рахунок цих коштів активів, то амортизація нараховується на зменшену суму відповідно.

6. Незалежно від того, яким способом обліковуються гранти — у доходах чи у вартості активів, — ці суми окремо показуються у Звіті про рух грошових коштів. Це робиться для повноти інформації про інвестиції в активи (§28 IAS 20).

7. Повернення урядових грантів, що належать до активів, відображається в обліку як збільшення на суму повернення вартості активів або зменшення сальдо доходів майбутніх періодів. При цьому накопичена додатково амортизація, яка могла бути нарахована за відсутності гранту (тобто якби актив отримувався повністю за рахунок власних коштів), визнається у поточних витратах того періоду, в якому здійснюється повернення (§32 IAS 20).

У національному обліку про подібні підходи до обліку активів нічого не сказано. А обліку коштів цільового фінансування присвячено лише три пункти П(С)БО 15 «Дохід». Це, зокрема, п. 16, де тільки зазначається, що цільове фінансування не визнається доходом доти, доки немає підтвердження, що кошти від грантодавача будуть отримані, а умови грантоотримувачем будуть виконані (аналогія з §7 і §8 IAS 20). А також п. 17, де сказано, що у доходах ці кошти визнаються тоді, коли виникають пов’язані з виконанням застережених умов витрати (аналогія з §12 IAS 20). І, нарешті, п. 18, в якому йдеться про визнання таких доходів пропорційно до сум амортизації, нарахованої на вартість придбаних за рахунок цих коштів активів (аналогія з §17 IAS 20). Ото й усе.

Важко сказати, добре це чи погано, коли в облікових стандартах так мало інформації. Проте цікаво: про що б ми зараз говорили, якби дані про облік пов’язаних з придбанням активів урядових грантів (і взагалі коштів цільового фінансування та цільових надходжень) у міжнародних стандартах обмежувалися тільки цими трьома пропозиціями? А так знаємо ще один цікавий спосіб обліку цих коштів та оцінки вартості пов’язаних з їх отриманням активів.

Таблиця 1

Проведення у концепції МСФЗ (до прикладу 1)
Операція/Рахунок
Дебет
Кредит
1. Отримання ліцензії    
Капітальні інвестиції
300000
 
Доходи майбутніх періодів  
300000
2. Початок дії ліцензії    
Капітальні інвестиції  
300000
Нематеріальні активи
300000
 
3. Визнання доходів (протягом п’яти років, у міру нарахування амортизації)    
Доходи майбутніх періодів.

Сума доходів, які щороку визнаються, визначається згідно з §17 (див. нижче)

у сумі, пропор-ційній величині амортизації, що нараховується  
Позареалізаційні доходи.

Сума доходів, які щороку визнаються, визначається згідно з §17 IAS 20, де сказано: «…grants related to depreciable assets are usually recognised as income over the periods and in the proportions in which depreciation on those assets is charged»*

  у сумі, пропор-ційній величині амортизації, що нараховується
Разом оборотів
600000 + пров. 3
600000 + пров. 3
* Гранти, що належать до амортизованих активів, зазвичай визнаються як дохід протягом тих періодів і в тій пропорції, в яких нараховується амортизація цих активів.

Таблиця 2

Проведення у концепції П(С)БО (до прикладу 1)
Операція
Дебет
Кредит
Сума
1. Отримання ліцензії
154
48
300000
2. Початок дії ліцензії
127
154
300000
Визнання доходів (протягом п’яти років, у міру нарахування амортизації)      
3. Освоєна частина коштів цільового фінансування зараховується до складу доходів звітного періоду (згідно з п. 18 П(С)БО 15 «Дохід»)*
48
745
у сумі, пропорційній величині амортизації, що нараховується
4. Освоєна частина коштів цільового фінансування відображається на рахунку фінансових результатів
745
79
у сумі, пропорційній величині амортизації, що нараховується
* Вимоги цього пункту національних стандартів (п. 18 П(С)БО 15) повністю збігаються з §17 IAS 20.

Таблиця 3

Проведення у концепції МСФЗ (до прикладу 2)
Операція/Рахунок
Дебет
Кредит
1. Придбання ліцензії    
Капітальні інвестиції
300000
 
Зобов’язання (за фактом отримання рахунка до оплати)  
300000
2. Надання гранту    
Дебіторська заборгованість (або кошти, якщо гроші надходять негайно)
50000
 
Доходи майбутніх періодів  
50000
3. Початок дії ліцензії    
Капітальні інвестиції  
300000
Нематеріальні активи
300000
 
4. Визнання доходів (протягом п’яти років, у міру нарахування амортизації)    
Доходи майбутніх періодів.

Сума доходів, які щороку визнаються, визначається згідно з §17 IAS 20.

у сумі, пропорційній величині амортизації, що нараховується  
Позареалізаційні доходи.

Сума доходів, які щороку визнаються, визначається згідно з §17 IAS 20*

  у сумі, пропорційній величині амортизації, що нараховується
Разом оборотів
650000 + пров. 4
650000 + пров. 4
* Див. примітка до аналогічного проведення у таблиці 2, приклад 1.

Таблиця 4

Проведення у концепції П(С)БО (до прикладу 2)
Операція
Дебет
Кредит
Сума
Придбання ліцензії і надання гранту      
1. Суму урядового гранту нараховано до отримання
377
48
50000
2. Надходження коштів ЦФ на спеціальний рахунок у банку
313
377
50000
3. Отримано рахунок до сплати
154
631
300000
4. Початок дії ліцензії
127
154
300000
Визнання доходів (протягом п’яти років, у міру нарахування амортизації)      
5. Освоєна частина коштів цільового фінансування зараховується до складу доходів звітного періоду (згідно з п. 18 П(С)БО 15 «Дохід»)*
48
745
у сумі, пропорційній величині амортизації, що нараховується
6. Освоєна частина коштів цільового фінансування відображається на рахунку фінансових результатів
745
79
у сумі, пропорційній величині амортизації, що нараховується
* Вимоги цього пункту національних стандартів (п. 18 П(С)БО 15) повністю збігаються з §17 IAS 20.

Таблиця 5

Проведення у концепції МСФЗ (до прикладу 3)
Операція/Рахунок
Дебет
Кредит
1. Придбання ліцензії    
Капітальні інвестиції
300000
 
Зобов’язання (за фактом отримання рахунка до сплати)  
300000
2. Надання гранту    
Дебіторська заборгованість (або кошти, якщо гроші надходять негайно)
50000
 
Капітальні інвестиції  
50000
3. Початок дії ліцензії    
Капітальні інвестиції  
250000
Нематеріальні активи
250000
 
Разом оборотів
600000
600000

Таблиця 6

Проведення у концепції П(С)БО (до прикладу 3)
Операція
Дебет
Кредит
Сума
Придбання ліцензії      
1. Суму урядового гранту нараховано до отримання
377
48
50000
2. Надходження коштів ЦФ на спеціальний рахунок у банку
313
377
50000
3. Отримано рахунок до сплати
154
631
300000
4. Сума отриманого гранту зараховується у зменшення вартості ліцензії
48
154
50000
5. Початок дії ліцензії
127
154
250000

Таблиця 7

Проведення у концепції МСФЗ (до прикладу 4)
Операція/Рахунок
Дебет
Кредит
1. Придбання ліцензії за рахунок виділеного урядом гранту    
Капітальні інвестиції
300000
 
Урядові гранти  
300000
2. Початок дії ліцензії    
Капітальні інвестиції  
300000
Нематеріальні активи
300000
 
Разом оборотів
600000
600000

Таблиця 8

Проведення у концепції П(С)БО (до прикладу 4)
Операція
Дебет
Кредит
Сума
1. Відображається сума урядового гранту, наданого у вигляді ліцензії
154
48
300000
2. Початок дії ліцензії
127
154
300000
3. Сума отриманого гранту зараховується на зменшення вартості ліцензії
48
127
300000

Таблиця 9

Проведення у концепції МСФЗ (до прикладу 5)
Операція/Рахунок
Дебет
Кредит
1. Повернення гранту    
Нематеріальні активи
50000
 
Грошові кошти  
50000
2. Донарахування амортизації    
Витрати на амортизацію
1200
 
Амортизація  
1200
Разом оборотів
51200
51200

Таблиця 10

Проведення у концепції П(С)БО (до прикладу 5)
Операція
Дебет
Кредит
Сума
1. Грант повернено грантодавачеві
377
311
50000
2. Сума, раніше віднята від вартості ліцензії, додається
127
377
50000
3. Донараховано амортизацію
23
133
1200

Таблиця 11

Проведення у концепції МСФЗ (до прикладу 6)
Операція/Рахунок
Дебет
Кредит
1. Повернення гранту    
Доходи майбутніх періодів
180000
 
Витрати
20000
 
Грошові кошти  
200000
Разом оборотів
200000
200000

Таблиця 12

Проведення у концепції П(С)БО (до прикладу 6)
Операція
Дебет
Кредит
Сума
1. Залишок коштів ЦФ списується у зв’язку з поверненням їх грантодавачеві
48
685
180000
2. Кошти, що повертаються грантодавачеві понад залишок ЦФ, списуються на поточні витрати.
949
685
20000
3. Кошти переказуються на рахунок грантодавача
685
311
200000

1 Див. Закон про бухоблік, принцип обачності.

2 Грант визнається доходом протягом терміну використання амортизованого активу шляхом зменшення величини амортизації, що нараховується, яка відноситься на витрати кожного періоду.

3 Зокрема Intangible Assets.

4 Або, оскільки у національному Плані рахунків передбачено рахунок цільового фінансування, враховувати їх на рахунку 48.

Що ми вже писали про МСФЗ

З «ДК» №20/2006 ми розпочали серію публікацій, присвячених МСФЗ. Стежте за всіма номерами «ДК»:

1 Облік і звітність за МСФЗ: для кого, навіщо і для чого? — «ДК» №20/2006, с. 40.

2 Облік основних фондів за МСФЗ — «ДК» №20/2006, с. 43.

3 Облік операцій обміну — «ДК» №22/2006, с. 44.

4 Заміна деталей і техогляди — «ДК» №24/2006, с. 44.

5 Переоцінка активів — «ДК» №26/2006, с. 44.

6 Очікувані витрати щодо виведення основних засобів з експлуатації — «ДК» №27/2006, с. 40.

7 Придбання основних засобів за кредитні кошти — «ДК» №29/2006, с. 38.

8 Урядові гранти на придбання основних засобів — «ДК» №31/2006, с. 36.

9 Придбання основних засобів за акції власної емісії — «ДК» №32/2006, с. 36.

10 Знецінення активів: IAS 36 «Impairment of assets» — «ДК» №35/2006, с. 36.

11 Активи, що утримуються для продажу — «ДК» №37/2006, с. 40.

12 Вибуття та списання основних засобів — «ДК» №39/2006, с. 44.

13 Оренда основних засобів — «ДК» №42/2006, с. 40.

14 Порівнюємо основні засоби у МФСБ і в П(С)БО — «ДК» №44/2006, с. 35.

15 Біологічні активи в IAS 41 і П(С)БО 30 — «ДК» №47/2006, с. 37.

16 Обліковуємо інвестиційне майно — «ДК» №49/2006, с. 37.

17 Оцінка запасів згідно з IAS 2 Inventories — «ДК» №51/2006, с. 31.

18 Облік запасів за МСФЗ: витрати з придбання та переробки – «ДК» №7/2007, с. 39.

19 Облік за МСФЗ: побічна продукція – «ДК» №9/2007, с. 37.

20 Облік за МСФЗ: кредити і позики в обліку запасів – «ДК» №9/2007, с. 43.

21 Придбання запасів в обмін на акції власної емісії – «ДК» №13/2007, с. 25.

22 Облік за МСФЗ: оцінка запасів при вибутті — «ДК» №16/2007, с. 37.

23 Облік купівель-продажів і визнання запасів у витратах – «ДК» №22/2007, с. 27.

24 Облік сільгосппродукції на момент її збору — «ДК» №26/2007, с. 23.

25 Матеріальні активи за МСФЗ і П(С)БО — «ДК» №28/2007, с. 29.

26 Нематеріальні активи в бухгалтерському обліку — «ДК» №31/2007, с. 29.

27 Оцінка нематеріальних активів після первісного визнання — «ДК» №34/2007, с. 29.

Римма Грачева



Наступна стаття:  На початок статті 



Чи зобов’язані сусіди підписувати акт узгодження зовнішніх меж земельної ділянки? Частковий перегляд статті (тільки початок)
Судова практика :: МСФЗ
Постанова ВГСУ від 13.09.2006 р. №17/268-23/124 Позиція позивача. ДП звернулося з позовом до ВАТ про зобов’язання відповідача погодити технічний звіт щодо встановлення зовнішніх меж земельної ділянки та підписати акт встановлення та...

В рубриці: 


Резерви та умовні зобов’язання Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 38 (23.9.2013) :: МСФЗ :: МСФЗ
Зобов’язання підприємств мають різну природу: заборгованість перед постачальниками товарно-матеріальних цінностей, зобов’язання з виплати заробітної плати працівникам, заборгованість за кредитами тощо. Як правило, підприємство точно знає величину ...

Облік податку на прибуток у МСФЗ Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 25-26 (24.6.2013) :: МСФЗ :: МСФЗ
Передбачену в МСФЗ практику обліку та відображення у фінансовій звітності податку на прибуток критикують і користувачі, і укладачі звітності. Перші, як правило, наголошують, що інформація про відстрочені податки не є релевантною для оцінки перспектив діял...

0.011462