(044) 391-51-92
ru ua

Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Ближайшие семинары,
тренинги, вебинары ...

Все семинары ...         
(полный план-график)









 : загальний по сайту



Курсы валют на PROext

Дебет-Кредит № 40 (1.10.2007)
МСФЗ :: МСФЗ

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua

або оберіть потрібний вам разділ ДК-порталу в верхньому рядку навигації.

Ідентифікація нематеріальних активів і гудвілу

Нематеріальні активи (Intangible Assets), як і всі інші ресурси, що визнаються активами, піддаються ідентифікації. Виняток — гудвіл. Цей актив можна назвати таким, що ідентифікується, лише умовно, адже його хоча і можна передати іншій компанії, але тільки разом з рештою всіх активів і зобов’язань, і відокремити його від інших активів зможе лише покупець. Облік нематеріальних активів регулюється IAS 38 «Intangible Assets», а гудвілу — IFRS 3 «Business Combinations». Окремих аспектів обліку нематеріальних активів IFRS 3 так само стосується.

Ідентифікація Intangible Assets

Нематеріальний актив, згідно з §21 IAS 38 (і про це ж нагадується у §45 IFRS 3 «Business Combinations»), визнається в обліку, якщо і лише якщо:

а) є ймовірність надходження економічних вигід від його використання;

б) його вартість піддається достовірній оцінці.

Виконання цих умов щодо будь-якого Intangible Asset прямо залежить від його ідентифіковуваності. Під ідентифікацією активів розуміється визнання активів як відокремлюваних один від одного об’єктів бухгалтерського обліку. Мається на увазі, що актив можна продати, обміняти, здати в оренду і відчужувати/передавати будь-яким іншим способом без втрати економічних вигід, що генеруються іншими активами (§46a IFRS 3). Умова ідентифіковуваності вважається виконаною й у разі, коли Intangible Assets виникають із договірних та інших юридичних прав, зокрема невідокремлюваних від компанії (§46b IFRS 3).

Приклад 1 Ліцензії на зайняття певними видами діяльності (на вилов риби, на надровикористання тощо), дозволи і преференції, що надаються державою, іншому підприємству передаватися не можуть, хіба що при продажу бізнесу загалом. Але позаяк такі права обумовлені чинним законодавством, то слід вважати, що щодо цих активів умова ідентифіковуваності виконується.

Ідентіфіковуваність — необхідна умова для визнання активом. Але недостатня. Потрібно, щоб потенційний Intangible Asset мав властивість давати економічні вигоди, принаймні, імовірність їх отримання компанією не виключалася. Під майбутніми економічними вигодами слід розуміти очікуваний прибуток як результат збільшення доходів, зниження витрат, зростання обсягів продажу тощо. Імовірність отримання економічних вигід за допомогою використання тих чи інших активів визначається професійним висновком, відповідним чином обгрунтованим.

Приклад 2 Передбачається, що товарний знак сприяє зростанню обсягів продажу, а розроб­лена компанією для внутрішнього споживання комп’ютерна програма дозволить зменшити витрати за рахунок скорочення штату працівників.

Собівартість Intangible Asset, придбаного внаслідок об’єднання компаній, дорівнює його справедливій вартості на дату придбання (§33 IAS 38 і §36 IFRS 3).

Під справедливою вартістю (fair value) як за міжнародними стандартами, так і за національними П(С)БО розуміється сума, на яку актив може бути обмінений або зобов’язання виконане при операції між добре поінформованими, зацікавленими і незалежними сторонами. Іншими словами, це ціна, за яку один суб’єкт згоден продати щось, а інший — купити; за умови, що ці особи ніяк між собою не пов’язані, щоб робити один одному певні поступки або навпаки, здійснювати тиск.

Під обізнаністю в цьому випадку слід розуміти володіння достатньою інформацією про товар, його властивості і про стан ринку таких товарів на обраний момент, щоб одному не продати за ціною, нижчою за ту, що склалася на ринку, іншому — не купити за ціною, що ринкову ціну перевищує. Під зацікавленістю — бажання купити, але не вимушене, щоб мати намір зробити це за всяку ціну. Незалежність сторін означає відсутність між учасниками операції будь-яких особливих відносин, через які ціна товару стає нехарактерною для стану ринку у момент операції.

Визначення терміна справедлива вартість (справедлива ціна) не має відношення до випадків ліквідації підприємства або до інших обставин, що змушують його продавати свої активи на невигідних для себе умовах. Йдеться про поточну діяльність, яку підприємство не має наміру припиняти в найближчому майбутньому. Поняття справедливої вартості/ціни має розглядатися у контексті принципу безперервності. Оскільки справедлива ціна завжди є орієнтованою на поточну ринкову ціну, то під справедливою вартістю/ціною, як правило, розуміється ринкова вартість/ціна (market value).

Датою придбання вважається дата отримання контролю над компанією, що придбавається (§25, §39 IFRS 3). Найбільш надійна оцінка забезпечується поточною ринковою ціною на аналогічні активи. Проте, з огляду на те, що Intangible Assets — це, переважно, активи унікальні і серед них небагато таких, для яких можливе існування активного ринку, оцінка проводиться іншими можливими способами. Таких способів безліч, і їх викладено в окремих міжнародних стандартах за оцінкою активів, зокрема, для оцінки нематеріальних активів це «Керівництво за оцінкою №4».1 Не буде зай­вим, на думку автора, при цьому скористатися й інформацією, що міститься в національних стандартах, зокрема, в додатку до П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств».

1 Як свідчать фахівці, це не найбільш вдалий з погляду методики документ, проте іншого на сьогодні немає.

Поняття goodwill

Якщо вартість активу не піддається достовірній оцінці, то цей актив не визнається окремо, а отже, його вартість позначиться на сумі, на яку буде оцінено гудвіл (§53 IFRS 3). Як говориться в тому ж параграфі: «This is because goodwill is measured as the residual cost of the business combination after recognising the acquiree’s identifiable assets, liabilities and contingent liabilities».1 Ідентифікація здійснюється відповідно до §36 — §37 IFRS 3. У процесі ідентифікації відбувається розподіл вартості купівлі на придбані активи і зобов’язання, що оцінюються т.ч. за справедливою вартістю. Залишкова вартість купівлі (об’єднання), що утворюється після визнання й оцінки активів і зобов’язань, що ідентифікуються, і є його фактичною вартістю2 (§51b IFRS 3). Інакше кажучи, гудвіл — це перевищення вартості купівлі над справедливою вартістю придбаної частки чистих активів, що ідентифікуються на дату купівлі. І навпаки: перевищення справедливої вартості над вартістю купівлі — це від’ємний гудвіл, який згідно з IFRS 3 (див. §56), що набрав чинності 01.04.2004 р., на балансі не визнається, а підлягає негайному списанню в доходи.

1 Це відбувається тому, що гудвіл оцінюється як залишкова вартість об’єднання підприємств після визнання активів, зобов’язань й умовних зобов’язань, які ідентифікуються, тієї організації, що придбавається.

2 Інакше кажучи — собівартість (Cost).

Приклад 3 Якщо компанію придбано за 3,00 млн грн, а справедлива вартість ідентифікованих під час купівлі активів становила 2,7 млн грн, то різниця 0,3 млн грн визнається гудвілом.

Якщо компанію придбано за 2,7 млн. грн, а справедлива вартість ідентифікованих під час купівлі активів становила 3,0 млн грн, то різниця 0,3 млн грн визнається від’ємним гудвілом.

Цілком зрозуміло, що отриману після визнан­ня активів і зобов’язань, що ідентифікуються, фактичну вартість змінити вже неможливо — ціну сплачено. Проте є сенс порівняти отриманий результат з метою перевірки на предмет її відповідності поточним ринковим умовам. Для цього є ще два способи визначення вартості гудвілу.

1. Цей спосіб полягає у визначенні здатності компанії, що придбавається, давати більші прибутки порівняно з іншими підприємствами галузі. Для цього беруться дані із публічної звітності інших аналогічних компаній, які за обсягами виробництва дорівнюють тому, що аналізується. Порівнюється середньорічний прибуток компанії, що придбавається, й аналогічний показник компаній, обраних для порівняння. Якщо виявляється, що прибуток компанії, що придбавається, перевищує середньогалузевий показник, то сума перевищення, помножена на кількість років, протягом яких новий власник очікує отримувати прибуток хоча б такого ж розміру (але не нижчий!), і становитиме вартість гудвілу.

2. Вартість гудвілу визначається діленням суми перевищення прибутку компанії, що придбавається, над аналогічним середньогалузевим показником на середню норму прибутку. Норма прибутку у цьому випадку — це виражена у відсотках частка прибутку в ціні кінцевого продукту.

Приклад 4 Якщо перевищення прибутку підприємства, що придбавається, над аналогічним показником, визначеним як середній по галузі, становить 300,0 тис. грн, а середня норма прибутку дорівнює 5%, то вартість гудвілу становить 300,0/0,05 = 6,0 млн грн.

Таким чином, перефразовуючи визначення гудвілу, можна сказати, що під цим терміном розуміється сума, яка в очікуванні певних економічних вигід сплачується покупцем понад ринкову вартість сукупних активів підприємства, що придбавається.

Термін використання нематеріальних активів не може бути визначений достовірно, якщо на основі аналізу всіх значущих чинників неможливо визначити межі того терміну, протягом якого очікується, що актив продовжуватиме генерувати чисті грошові потоки або непрямо брати участь у їх генеруванні у складі певних генеруючих одиниць.

Надалі гудвіл щороку тестується на знецінення. Або навіть частіше, якщо події, що відбуваються, або обставини, що змінюються, вказують на можливе знецінення гудвілу (§55 IFRS 3). Амортизації гудвіл не підлягає (§37 IFRS 3). У звітності гудвіл відображається за фактичною вартістю за вирахуванням збитків від знецінення. Тут, слід зауважити, найбільш істотна відмінність IFRS 3 «Business Combinations» від національного П(C)БО 19 «Об’єднання підприємств», згідно з яким амортизація на вартість гудвілу нараховується. Очевидно, в П(C)БО ще не враховані ті зміни, які були внесені до IFRS 3 у березні 2004 р.

Бухгалтерський облік гудвілу

Після отримання права власності на активи, зобов’язання і капітал компанії, що придбавається, всі ідентифіковані та оцінені активи реєструються за дебетом відповідних рахунків у кореспонденції з одним-єдиним рахунком зобов’язань. Згідно з діючим Планом рахунків, це може бути рахунок 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» або 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» (так само як і 371 «Розрахунки за авансами виданими»), якщо оплата відбулася раніше, ніж було отримано право власності. Таким чином, в обліку визнається борг перед попереднім власником (або закривається його борг, якщо оплата здійснювалася раніше), активи якого з’явилися на балансі компанії-покупця. При цьому зобов’язання, пов’язані з придбаними таким чином активами оцінюються і відображаються відповідно до §36, §41 — §44 IFRS 3. Якщо внаслідок проведеної ідентифікації та оцінки гудвіл виявляється від’ємним, то ця сума згідно з §56b IFRS 3 негайно визнається в доходах поточного (звітного) періоду. Звідси доходимо висновку, що поняття від’ємного гудвілу в IFRS 3 немає.1

1 У IFRS 3 від′ємний гудвіл згадується лише у §81, та й то в контексті його визнання у минулому, до 31 березня 2004 р. (до дати, коли було прийнято цей Стандарт, що замінив собою IAS 22) з рекомендацією списати на початок нового періоду (на 1 квітня 2004 р.) відповідним коригуванням сальдо нерозподіленого прибутку.

Приклад 5 Придбання компанії з гудвілом.

Після отримання права власності на активи, зобов’язання і капітал компанії, за придбання якої було сплачено 4,2 млн грн, вартість всіх ідентифікованих активів становила 4,5 млн грн. При цьому зобов’язання були оцінені на суму 1,5 млн грн. У результаті чисті активи становили суму 4,5 - 1,5 = 3,0 млн грн. Отже, гудвіл дорівнює: 4,2 - 3,0 млн грн = 1,2 млн грн (див. таблицю 1 на с. 32 та таблицю 2 на с. 33).

Приклад 6 Придбання компанії з перевищенням частки покупця над вартістю купівлі.

Після отримання права власності на активи, зобов’язання і капітал компанії, за придбання якої було сплачено 3,0 млн грн, вартість всіх ідентифікованих активів становила 5,0 млн. грн. При цьому зобов’язання були оцінені на суму 1,5 млн грн. У результаті чисті активи становили суму 5,0 - 1,5 = 3,5 млн грн. Отже, гудвіл дорівнює: 3,0 - 3,5 млн грн = -0,5 млн грн. І цей результат показує, що гудвіл від’ємний (див. таблицю 3 на с. 34 та таблицю 4).

IFRS 3 і П(С)БО 19: загального небагато

Аналізуючи міжнародні та національні стандарти стосовно схожості і відмінностей, доходимо висновку, що П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств» є безнадійно застарілим проти IFRS 3 «Business Combinations». Очевидно, П(С)БО 19 розроблявся на основі IAS 22 «Business Combinations» — міжнародного стандарту, що втратив чинність ще в березні 2004 р. (див. таблицю 5 на с. 64).

Метод «повного гудвілу»

Коли отримується не 100%, а лише частка у компанії1, виникає запитання: оцінити гудвіл тільки відповідно до своєї частки (метод придбаного гудвілу) чи визнати його з урахуванням частки меншості (метод повного гудвілу). Будь-яку частку меншості у компанії, що придбавається, згідно з IFRS 3 слід розглядати як частину чистої справедливої вартості, яка належить меншості.

Повний гудвіл розраховується як різниця між справедливою вартістю придбаних чистих активів2 на дату придбання і справедливою вартістю всіх ідентифікованих активів та зобов’язань компанії, що придбавається, на ту саму дату.

Приклад 7 Компанія придбаває 60% звичайних акцій іншої компанії за 1500,0 тис. грн і, таким чином, отримує контроль над нею, стаючи її материнською компанією, а та, яку придбавають, відповідно, — дочірньою. Повна справедлива вартість дочірньої компанії — 2500,0 тис. грн, а справедлива вартість її чистих ідентифікованих активів — 2000,0 тис. грн.

Якщо виходити з методу повного гудвілу, то материнська компанія повинна визнати справедливу вартість придбаних чистих активів3 з гудвілом, обчисленим як різниця між справедливою вартістю дочірньої компанії та справедливою вартістю її чистих ідентифікованих активів: 2500,0 - 2000,0 = 500,0 тис. грн.

1 Мається на увазі частка, яку можна визнати хоча б істотною (якщо не контрольною).

2 Нагадуємо, що чисті активи (нетто-активи) — це активи за мінусом зобов’язань.

3 Це не 2500,0 тис. грн, а лише та сума, яка припадає на придбану частку. Річ у тім, що у багатьох джерелах наводиться приклад з помилкою, яка переноситься з однієї публікації в іншу (цікаво, що різні автори наводять один і той самий приклад з однією і тією самою помилкою).

Якщо ж застосувати метод придбаного гудвілу, то гудвіл повинен бути обчислений як перевищення суми, сплаченої за частку материнської компанії у справедливій вартості чистих ідентифікованих активів дочірньої компанії: 1500 - (60% х 2000) = 300,0 тис. грн.

У цьому випадку ми ведемо мову про поетапне об’єднання компаній, тобто про випадки, описані у §58 — §60 IFRS 3. Зокрема, говориться, що кожну операцію покупець повинен обліковувати окремо, і що при цьому величина відповідного гудвілу визначається на основі собівартості операції та інформації про справедливу вартість на дату кожної операції, а результатом таких поетапних дій є порівняння собівартості окремих інвестицій з часткою покупця у справедливій вартості чистих ідентифікованих активів компанії, що придбавається, на кожному етапі операції.

Далі IFRS 3 застерігає, що на різних етапах такого придбання справедлива вартість чистих ідентифікованих активів може змінюватися відповідно до ринкових обставин, тому що їх доводиться перераховувати для визначення величини гудвілу щоразу, коли здійснюється чергова операція. Тому будь-яке коригування справедливої вартості цих активів відображається так само, як переоцінка, але (увага!) не розглядається як така.

Остання умова пояснюється тим, що доти, доки не відбудеться факт придбання (інакше кажучи: поки операція не відповідатиме критеріям об’єднання компаній), доти вона кваліфікується як інвестиція у партнерську компанію і відображається в обліку за методом пайової участі згідно з IAS 28 «Accounting for Investments in Associates».1 Отже, доти, доки не буде констатовано факту придбання, покупець відображає переоцінку своїх інвестицій, а не власне отриманої великої кількості активів. Утім, у разі коли достовірно відомо, що за пакетом акцій, що придбавається, стоїть певна генеруюча одиниця, а не якась маса випадкових активів, переоцінка інвестиції, звичайно ж, може бути пов’язана з активами, що придбаваються.

Приклад 8 Якщо компанія придбаває якусь генеруючу одиницю, вартість якої становить 20% у капіталі компанії, що придбавається, то на наступному етапі, з придбанням ще якоїсь частки, ця генеруюча одиниця так само підлягає оцінці, як і ті активи, які первісно ідентифікуються у зв’язку зі здійсненням нової операції. Причому останнє є можливим, якщо за цією новою операцією стоїть конкретний актив — ще одна генеруюча одиниця (або дві, або три...), але не просто якась маса розрізнених активів.

Тут слід особливо відзначити різницю у термінах: Date of exchange (дата обміну) і Acquisition date (дата купівлі). Датою купівлі (або датою придбання), як уже було сказано, є дата отримання фактичного контролю над компанією, що придбавається. Якщо компанії об’єднуються в одній-єдиній операції, то у такому разі Date of exchange і Acquisition date збігаються. Якщо ж об’єднання відбувається поетапно, шляхом послідовних придбань пакетів акцій, дата визнання кожної окремої інвестиції (дата визнання кожного новопридбаного пакета акцій) вважається всього лише датою обміну аж до того моменту, коли сума придбаних пакетів не становитиме контрольного пакета.

Purchase Method

Нагадуємо, що Purchase Method (метод купівлі) — єдиний метод, який IFRS 3 визнається в обліку операцій з об’єднання бізнесу. Згідно з §16 цього стандарту цей метод передбачає такі кроки:

a) ідентифікацію компанії-покупця;

b) оцінку вартості об’єднання;

c) розподіл на дату придбання величини вартості об’єднання на придбані чисті активи.

Компанія-покупець підлягає ідентифікації у будь-якому випадку об’єднання, і в ролі покупця виступає об’єднуюча компанія, яка отримує контроль над іншими компаніями, що становлять таке об’єднання (§17 IFRS 3). Контроль означає право управляти фінансовою та економічною політикою компанії, яка придбавається, що дозволяє отримувати вигоди від її діяльності. І, як випливає з §19 — §20 IFRS 3, для отримання такого права зовсім не обов’язково володіти контрольним пакетом акцій.2 Проте, як уже було сказано, до завершення того етапу, на якому контрольний пакет буде, нарешті, придбано, дата купівлі залишається невизначеною, а всі операції на попередніх етапах — це дати обміну.

Вартість об’єднання (Cost of а business combination), згідно з §24 IFRS 3, оцінюється за сукупністю:

a) значень справедливої вартості переданих в обмін на контроль активів (або суми грошових коштів, або вартості пайових інструментів власної емісії);

плюс

b) будь-яких витрат, безпосередньо пов’язаних з об’єднанням.

У цьому випадку до «будь-яких витрат», згідно з §29 IFRS 3, може належати оплата послуг професійних оцінювачів та інших фахівців, запрошених зі сторони: бухгалтерів, юристів, інших консультантів. Не є витратами на об’єднання витрати на випуск пайових інструментів та фінансових зобов’язань навіть у тому разі, якщо випуск цих інструментів безпосередньо пов’язаний з об’єднанням компаній. Витрати на випуск пайових та боргових інструментів завжди й у будь-якому випадку є невід’ємною частиною операцій з їх випуску (§30 — §31 IFRS 3). Решта всіх витрат, які не належать до понесених у зв’язку з об’єднанням, відображається у поточних витратах відповідних періодів у міру їх визнання (§29 IFRS 3).

Якщо ж придивитися до визначення Cost of а business combination, то виявляється, що «вартість об’єднання» — це величина, що складається з:

1) балансової вартості ідентифікованих чистих активів, що придбаваються;

2) витрат, понесених покупцем у зв’язку з організацією процесу об’єднання;

3) гудвілу. (Слід нагадати: гудвіл — це плата за очікувані економічні вигоди від активів, що придбаваються таким шляхом.)

Усе це, взяте разом, компанія-покупець повинна розподілити за статтями балансу на дату здійснення операції з об’єднання. Розподіл величини Cost of а business combination здійснюється згідно з §36 IFRS 3. Це процедура, яку в деталях розглянемо у темі про складання фінансової звітності. А наразі продовжуємо про ведення бухгалтерського обліку.

1 Про облік інвестицій у партнерські компанії згідно з IAS 28 буде окрема стаття.

2 Цих випадків автор тут не перераховує як таких, що безпосередньо бухобліку не стосуються.

Таблиця 1

Проведення у концепції МСФЗ (до прикладу 5 на с. 34)
Операція/Рахунок
Дебет
Кредит
1. Оплата продавцеві
-
-
Дебіторська заборгованість
4200000
-
Грошові кошти
-
4200000
2. Оприбуткування ідентифікованих активів, зобов’язань придбаної компанії (після їх оцінки) і визнання гудвілу
-
-
Активи (Основні засоби, Нематеріальні активи, Запаси, Дебітори тощо)
4500000
-
Зобов’язання (різним кредиторам)
-
1500000
Гудвіл
1200000
-
Дебіторська заборгованість
-
4200000
Разом оборотів
9900000
9900000

Таблиця 2

Проведення у концепції П(С)БО (до прикладу 5 на с. 34)
Операція
Дебет
Кредит
Сума
1. Оплата продавцеві
377
311
4200000
2. Оприбуткування ідентифікованих активів придбаної компанії після їх оцінки за справедливою вартістю
Різні рахунки активів*
377
4500000
3. Відображення зобов’язань придбаної компанії (оцінених відповідно до §36, §41 - §44 IFRS 3)
377
Різні рахунки зобов’язань**
1500000
4. Гудвіл
191
377
1200000
* Маються на увазі всі рахунки класів 1, 2, 3.

** Маються на увазі рахунки класів 5 і 6.

Таблиця 3

Проведення у концепції МСФЗ (до прикладу 6)
Операція/Рахунок
Дебет
Кредит
1. Оплата продавцеві
-
-
Дебіторська заборгованість
3000000
Грошові кошти
-
3000000
2. Оприбуткування ідентифікованих активів, зобов’язань придбаної компанії (після їх оцінки) і визнання доходів унаслідок від’ємного гудвілу
-
-
Активи (Основні засоби, Нематеріальні активи, Запаси, Дебітори тощо)
5000000
-
Зобов’язання (різним кредиторам)
-
1500000
Доходи (від’ємний гудвіл)
-
500000
Дебіторська заборгованість
-
3000000
Разом оборотів
8000000
8000000

Таблиця 4

Проведення у концепції П(С)БО (до прикладу 6)
Операція
Дебет
Кредит
Сума
1. Оплата продавцеві
377
311
3000000
2. Оприбутковування активів придбаної компанії
Різні рахунки активів*
377
5000000
3. Відображення зобов’язань придбаної компанії
377
Різні рахунки зобов’язань**
1500000
4. Від’ємний гудвіл
377
192
500000
5. Визнання від’ємного гудвілу в доходах звітного періоду (згідно з §56b IFRS 3)
192
745
500000
* Див. примітку до аналогічного проведення попереднього прикладу.

** Див. примітку до аналогічного проведення попереднього прикладу.

Таблиця 5

Аналіз міжнародних та національних стандартів
Предмет обліку
IFRS 3 «Business Combinations»
П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств»
Суть положення
Параграф
Суть положення
Пункт
Облік операцій з об’єднання бізнесу Операції обліковуються тільки методом купівлі (Pur-chase Method) §14

IFRS 3

Під об’єднанням підприємств розуміється як купівля (поглинання), так і злиття (об’єднання інтересів). Відповідно операції обліковуються або «методом купівлі», або методом «об’єднання інтересів» П. 5 - 13 (Придбання підприємства)

П. 14 - 17 (Злиття підприємств)

Визнання нематеріальних активів, що ідентифікуються Допускається ідентифікація Intangible Assets і в тому випадку, якщо ці активи не є такими, що відокремлюються від компанії, але виникають з договірних та інших юридичних прав §46b

FRS 3

Нематеріальний актив вважається таким, що ідентифікується, тільки якщо він містить у собі економічні вигоди і є можливість його достовірно оцінити Див. п. 6 П(С)БО 8 (у П(С)БО 19 про критерії визнання НА не згадується)
Амортизація гудвілу Гудвіл не амортизується. Але щороку (або в міру необхідності) проводиться тестування на предмет його знецінення §55

FRS 3

Треба, щоб гудвіл протягом терміну його визнання на балансі (терміну корисної служби) систематично амортизувався П. 10 - п. 11 П(С)БО 19
Подальша оцінка гудвілу Гудвіл обліковується за фактичною вартістю без накопичених збитків від знецінення §54

FRS 3

Гудвіл обліковується протягом передбачуваного терміну корисного використання (але не більше 20 років) за фактичною вартістю за мінусом накопиченої амортизації. Якщо на кінець року гудвіл визнається знеціненим, то вся сума, що залишилася, списується до витрат П. 10 - п. 12 П(С)БО 19
Від’ємний гудвіл Немає такого поняття, а виявлена від’ємна величина негайно визнається в доходах поточного (звітного) періоду §56 - §57

FRS 3

Від’ємний гудвіл обліковується на рахунку 192 таким чином:

якщо діяльність придбаного підприємства прогнозується як збиткова, то ВГ визнається доходом рівномірно протягом періодів, в яких утворюються такі збитки.

Якщо діяльність придбаного підприємства прогнозується без збитків, то ВГ визнається доходом:

а) у сумі, що не перевищує справедливої вартості немонетарних активів, що ідентифікуються, - рівномірно протягом терміну амортизації активів, що ідентифікуються й амортизуються;

б) дохід відображається в періоді придбання в сумі, що не перевищує справедливої вартості придбаних немонетарних активів*

П. 13
* Тобто у випадку «б» дохід у сумі такого перевищення визнається негайно.

Що ми вже писали про МСФЗ

З «ДК» №20/2006 ми розпочали серію публікацій, присвячених МСФЗ. Стежте за всіма номерами «ДК»:

1 Облік і звітність за МСФЗ: для кого, навіщо і для чого? — «ДК» №20/2006, с. 40.

2 Облік основних фондів за МСФЗ — «ДК» №20/2006, с. 43.

3 Облік операцій обміну —«ДК» №22/2006, с. 44.

4 Заміна деталей і техогляди — «ДК» №24/2006, с. 44.

5 Переоцінка активів — «ДК» №26/2006, с. 44.

6 Очікувані витрати щодо виведення основних засобів з експлуатації — «ДК» №27/2006, с. 40.

7 Придбання основних засобів за кредитні кошти — «ДК» №29/2006, с. 38.

8 Урядові гранти на придбання основних засобів — «ДК» №31/2006, с. 36.

9 Придбання основних засобів за акції власної емісії — «ДК» №32/2006, с. 36.

10 Знецінення активів: IAS 36 «Impairment of assets» — «ДК» №35/2006, с. 36.

11 Активи, що утримуються для продажу — «ДК» №37/2006, с. 40.

12 Вибуття та списання основних засобів — «ДК» №39/2006, с. 44.

13 Оренда основних засобів — «ДК» №42/2006, с. 40.

14 Порівнюємо основні засоби у МФСЗ і в П(С)БО — «ДК» №44/2006, с. 35.

15 Біологічні активи в IAS 41 і П(С)БО 30 — «ДК» №47/2006, с. 37.

16 Обліковуємо інвестиційне майно — «ДК» №49/2006, с. 37.

17 Оцінка запасів згідно з IAS 2 Inventories — «ДК» №51/2006, с. 31.

18 Облік запасів за МСФЗ: витрати з придбання та переробки – «ДК» №7/2007, с. 39.

19 Облік за МСФЗ: побічна продукція – «ДК» №9/2007, с. 37.

20 Облік за МСФЗ: кредити і позики в обліку запасів – «ДК» №9/2007, с. 43.

21 Придбання запасів в обмін на акції власної емісії – «ДК» №13/2007, с. 25.

22 Облік за МСФЗ: оцінка запасів при вибутті — «ДК» №16/2007, с. 37.

23 Облік купівель-продажів і визнання запасів у витратах – «ДК» №22/2007, с. 27.

24 Облік сільгосппродукції на момент її збору — «ДК» №26/2007, с. 23.

25 Матеріальні активи за МСФЗ і П(С)БО — «ДК» №28/2007, с. 29.

26 Нематеріальні активи в бухгалтерському обліку — «ДК» №31/2007, с. 29.

27 Оцінка нематеріальних активів після первісного визнання — «ДК» №34/2007, с. 29.

28 Оцінка НА, придбаних за урядові гранти — «ДК» №36/2007, с. 29.

Римма Грачова



Наступна стаття:  На початок статті 



Що нового Частковий перегляд статті (тільки початок)
Життя :: МСФЗ
Тематичний посторінковий перелік публікацій випусків поліграфічного видання бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит" (розділ "Що нового") за 3-й квартал 2007-го року...

В рубриці: 


Резерви та умовні зобов’язання Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 38 (23.9.2013) :: МСФЗ :: МСФЗ
Зобов’язання підприємств мають різну природу: заборгованість перед постачальниками товарно-матеріальних цінностей, зобов’язання з виплати заробітної плати працівникам, заборгованість за кредитами тощо. Як правило, підприємство точно знає величину ...

Облік податку на прибуток у МСФЗ Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 25-26 (24.6.2013) :: МСФЗ :: МСФЗ
Передбачену в МСФЗ практику обліку та відображення у фінансовій звітності податку на прибуток критикують і користувачі, і укладачі звітності. Перші, як правило, наголошують, що інформація про відстрочені податки не є релевантною для оцінки перспектив діял...

0.011941