(044) 391-51-92
ru ua

Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Ближайшие семинары,
тренинги, вебинары ...

Все семинары ...         
(полный план-график)









 : загальний по сайту



Курсы валют на PROext

Дебет-Кредит № 10 (10.3.2008)
МСФЗ :: МСФЗ

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua

або оберіть потрібний вам разділ ДК-порталу в верхньому рядку навигації.

Акції та опціони у розрахунках за постачання

Ця стаття є продовженням попередньої теми «Розрахунки за участю пайових інструментів: IFRS 2 «Share-based payment».

Частина 2. Винагорода пайовими інструментами постачальникам товарів та послуг

Як випливає з розглянутого раніше, облікова методика відображення операцій розрахунків за отримані активи згідно з IFRS 2 «Share-based payment» залежить від того, до якого з трьох виділених цим стандартом типів належить та чи інша угода.

Угоди, за умовами яких компанія у вигляді відшкодування за отримані активи розраховується власними пайовими інструментами або інструментами компаній, що входять до групи. Це перший тип угод, що належать до сфери дії IFRS 2.

Угоди, за умовами яких компанія у вигляді відшкодування за отримані активи зобов’язується розрахуватися у грошовій формі, але у сумі, що визначається виходячи з вартості пайових інструментів, власних чи емітованих іншими, які входять до групи, компаніями. Це другий тип угод, які належать до цього стандарту.

І третій вид угод — це угоди, за умовами яких компанії або її постачальнику надано право вибору форми оплати: пайовими інструментами компанії (або іншої, що входить до групи) чи коштами. Іншими словами, до третього типу належать угоди, які грунтуються на вартості пайових інструментів, з можливістю оплати коштами.

Від того, до якого із зазначених видів угод належить кожна угода, що здійснюється на практиці, залежить методика їх відображення у бухгалтерському обліку. Так, якщо за отримані товари/послуги компанія розраховується пайовими інструментами, в обліку така операція відображається за дебетом рахунка відповідних активів/витрат і за кредитом рахунка акціонерного капіталу; якщо ж коштами — дебетується також рахунок відповідних активів, але кредитується у такому разі рахунок зобов’язань. Проте це не означає, що у першому випадку операція відображається на рахунках акціонерного капіталу відразу, обминаючи рахунок зобов’язань (див. приклад 1).

Тут незайве буде нагадати, що до сфери дії IFRS 2 входять лише такі платіжні операції, в яких прямо чи опосередковано беруть участь пайові інструменти. Але якщо йдеться про продажі акцій на фондових ринках, то такі операції належать до сфери дії інших стандартів (а саме: IAS 32, IAS 39, IFRS 7) і під дію IFRS 2 не підпадають. Слід ще раз підкреслити: IFRS 2 регулює платіжні операції, в яких так чи інакше, прямо чи опосередковано беруть участь пайові інструменти, але не операції продажу пайових інструментів. Власне кажучи, продаж їх може мати місце (див. перший тип операцій — коли розраховуються пайовими інструментами), але при цьому також повинні мати місце зустрічні умови і зобов’язання сторін, які їх виконують, перш ніж права одержувача повинні реалізуватися. Це головне, на що слід звернути увагу, коли ставиться питання про належність угоди, що здійснюється на практиці, до сфери дії IFRS 2.

Приклад 1 Коли угода до сфери дії IFRS 2 не належить.

В обмін на випущені 10000 акцій номіналом 10 грн компанія-емітент отримала інвестицію у вигляді партії товарів вартістю 150,0 тис. грн. На склад товари надійшли у день випуску акцій. У такому разі угода не може бути визнана такою, що належить до сфери дії IFRS 2, а розцінюється як звичайна операція продажу акцій (продаж акцій з погляду компанії емітента, і інвестиція — з погляду продавця товарів). Схема проведень — нижче і складена відповідно до іншого стандарту — IAS 32 «Financial Instruments. Disclosure and Presentations» (див. таблиці 1 та 2).

Таблиця 1

Проведення у концепції МСФЗ (до прикладу 1)

Операція/Рахунок
Д-т
К-т
1. Передача акцій в обмін на товари    
Товари
150000
 
Акціонерний капітал (за номіналом)  
100000
Емісійний дохід  
50000
Разом оборотів
150000
150000

Таблиця 2

Проведення у концепції П(С)БО (до прикладу 1)

Операція
Д-т
К-т
Сума
Передача акцій в обмін на товари      
1. Відображається передплата акцій
46
40
100000
2. Надходження товару на склад
28
46
150000
3. Емісійний дохід
46
421
50000

Згідно з IFRS 2, товари і/або послуги, що отримуються компанією в обмін на пайові інструменти, оцінюються за їхньою (товарів, послуг) справедливою вартістю на дату отримання, але тільки якщо така вартість може бути достовірно визначена. Інакше вони оцінюються за справедливою вартістю пайових інструментів. Справедлива вартість пайових інструментів визначається на дату надання, тобто на дату, коли зафіксовано згоду постачальника на отримання пайових інструментів або оплати в грошовій формі, сума якої визначається виходячи з вартості таких інструментів, і за умови, що у сторін повністю сформувалося розуміння взаємних зобов’язань.

Простіше кажучи, датою надання є дата укладення відповідного договору. Після виконання постачальником усіх обумовлених договором зобов’язань (тобто після закінчення періоду набрання правами чинності) його права набирають чинності, і компанія-емітент зобов’язана передати йому пайові інструменти або грошову суму, розмір якої визначено виходячи з їхньої (інструментів) вартості — залежно від умов договору.

Угоди, за якими розраховуються пайовими інструментами, а отримані активи (послуги) оцінюються за справедливою вартістю

Виходячи з визначення справедливої вартості, можна сказати, що стосовно цього випадку справедливою вартістю буде контрактна вартість отриманих компанією активів, тобто загалом та сума, на яку постачальник виставляє компанії рахунок.

Приклад 2 Оцінка за справедливою вартістю отримуваних активів.

Компанія-емітент за договором з постійним своїм постачальником зобов’язалася надати йому 10000 акцій номіналом 10 грн в обмін на сировину загальною вартістю 180,0 тис. грн, тобто справедлива ціна акцій на дату угоди становила 18 грн за 1 шт. За умовами договору сировина повинна поставлятися протягом року рівномірними партіями і щомісяця до 1 числа. Якщо ця умова буде виконана, акції будуть передані після отримання останньої партії.

За період набрання правами чинності ринкова ціна акцій зросла на 2 грн, тобто справедлива ціна акції зросла до 20 грн за 1 шт. Таким чином, у результаті угоди компанія не зазнала втрат у сумі, але набула вигоди у тому сенсі, що кількість переданих акцій зменшилася на 1000 шт., тобто у результаті вона передала постачальникові 9000 акцій, тимчасом як на сумі емісійного доходу це не позначилося, оскільки втрати у сумі 20000 грн (10000 х 2 = 20000) покрилися за рахунок кількості акцій (1000 х 20 = 20000), які передавати не довелося (див. таблиці 3 та 4).

Таблиця 3

Проведення у концепції МСФЗ (до прикладу 2)

Операція/Рахунок
Д-т
К-т
1 - 12. Надходження сировини на склад (щомісяця, рівними партіями на суму 15,0 тис. грн, проведення відображається 12 разів протягом року)    
Запаси
180000
 
Зобов’язання  
180000
13. Передача акцій (90000 шт. на дату набрання правами чинності)    
Зобов’язання
180000
 
Акціонерний капітал (за номіналом)  
100000
Емісійний дохід  
80000
Разом оборотів
360000
360000

Таблиця 4

Проведення у концепції П(С)БО (до прикладу 2)

Операція
Д-т
К-т
Сума
1 - 12. Надходження сировини на склад (щомісяця, рівними партіями на суму 15,0 тис. грн, проведення відображається 12 разів протягом року)
201
63
180000
13. Відображається передплата акцій (90000 шт. на дату набрання правами чинності, яка припала на період передплати акцій, що додатково емітувалися)
63
40
100000
14. Емісійний дохід (проведення, одночасне з проведенням 13)
63
421
80000

Прикметно, що у проведеннях, які відображають операцію передплати акцій і відтак емісійний дохід, рахунки 40 і 42 кореспондуються не з рахунком 46, як завжди, а з рахунком 63. Слід зізнатися: це авторське рішення справді незвичне і запропонована кореспонденція не вкладається у вимоги Інструкції №291 — там немає такої кореспонденції (але й заборони немає). Проте що робити, якщо й угоди такого роду для нас теж незвичайні. Наразі незвичайні.

Приклад 3 Оцінка за справедливою вартістю спожитих послуг.

Компанія-емітент за договором з юридичною компанією зобов’язалася надати їй 10000 акцій номіналом 10 грн в обмін на консультаційний супровід загальною вартістю 180,0 тис. грн (тобто справедлива ціна акцій на дату угоди становила 18 грн за 1 шт.), який юридична компанія повинна здійснювати протягом року у міру потреби компанії-емітента в таких послугах. Якщо зазначена умова буде виконана, акції будуть передані після отримання послуг. За період набрання правами чинності ринкова ціна акцій зросла на 2 грн (тобто справедлива ціна акції зросла до 20 грн за 1 шт.), отже, як і в попередньому прикладі, — на момент набрання правами чинності компанія-емітент передає обслуговуючій юридичній компанії не 10000 акцій, а лише 9000, але це ніяк не впливає на суму розрахунків (причина та сама, див. приклад 2) (див. таблиці 5 та 6).

Таблиця 5

Проведення у концепції МСФЗ (до прикладу 3)

Операція/Рахунок
Д-т
К-т
1 - 12. Нарахування витрат після закінчення кожного місяця (рівними частками по 15,0 тис. грн, проведення відображається 12 разів протягом року)    
Витрати
180000
 
Зобов’язання  
180000
13. Передача акцій (90000 шт. на дату набрання правами чинності)    
Зобов’язання
180000
 
Акціонерний капітал (за номіналом)  
100000
Емісійний дохід  
80000
Разом оборотів
360000
360000

Таблиця 6

Проведення у концепції П(С)БО (до прикладу 3)

Операція
Д-т
К-т
Сума
1 - 12. Нарахування витрат після закінчення кожного місяця (рівними частками по 15,0 тис. грн, проведення відображається 12 разів протягом року)
23
685
180000
13. Відображається передплата акцій (90000 шт. на дату набрання правами чинності, яка припала на період передплати акцій, що додатково емітувалися)
685
40
100000
14. Емісійний дохід (проведення, одночасне з проведенням 13)
685
421
80000

Угоди, за якими компанія-емітент за отримані активи (послуги) розраховується грошима

Угоди, які завершуються грошовими виплатами, розмір яких залежить від стану фондового ринку, відрізняються від угод, які завершуються передачею пайових інструментів, тим, що у першому випадку контрагент має право на приріст фондової вартості (право на дорожчання акцій), у другому — право на отримання більшої кількості пайових інструментів, ніж було спочатку обумовлено. Для першого випадку бухгалтерський облік передбачає коригування зобов’язань, для другого — тільки коригування кількості пайових інструментів, що підлягають передачі. Другий випадок ми вже розглянули (див. приклад 2 і приклад 3). Тепер нам належить розглянути угоди, що завершуються оплатою у грошовій формі.

Приклад 4 Оцінка за справедливою вартістю отримуваних активів.

Умови аналогічні умовам прикладу 2, але з тією різницею, що розрахунок за поставки здійснюється коштами у сумі, яка дорівнює вартості акцій на момент розрахунку. Отже, якщо за період набрання правами чинності ринкова ціна акцій зросла на 2 грн, то у постачальника виникає право на отримання додаткової суми 20,0 тис. грн (див. таблиці 7 та 8 ).

Таблиця 7

Проведення у концепції МСФЗ (до прикладу 4)

Операція/Рахунок
Дебет
Кредит
1 - 12. Надходження сировини на склад (щомісяця, рівними партіями на суму 15,0 тис. грн, проведення відображається 12 разів протягом року)    
Запаси
180000
 
Зобов’язання  
180000
2. Переоцінка зобов’язань на дату розрахунків*    
Поточні витрати
20000
 
Зобов’язання  
20000
13. Передача акцій на дату набрання правами чинності (у повному обсязі, тобто у кількості 100000 шт.)    
Зобов’язання
200000
 
Акціонерний капітал (за номіналом)  
100000
Емісійний дохід  
100000
Разом оборотів
400000
400000
* Тут треба зазначити, що зобов’язання повинні переоцінюватися на кожну звітну дату, включаючи звіти проміжні (квартальний, піврічний тощо). Крім того, переоцінку зобов’язань слід здійснити і на дату розрахунку. Автор навмисне упускає ці однотипні проведення, бо вони обтяжують приклад.

Таблиця 8

Проведення у концепції П(С)БО (до прикладу 4)

Операція
Дебет
Кредит
Сума
1 - 12. Надходження сировини на склад (щомісяця, рівними партіями на суму 15,0 тис. грн, проведення відображається 12 разів протягом року)
201
63
180000
13. Переоцінка зобов’язань на дату розрахунку
97
63
20000
14. Погашення зобов’язань
63
31
200000

У разі коли пайові інструменти надаються в обмін на послуги й угода оцінюється за справедливою вартістю послуг, схема проведень буде аналогічною до показаної у прикладі 3. З тією лише різницею, що замість рахунка запасів дебетується рахунок поточних витрат. Ілюструвати цю незначну різницю прикладом автор вважає зайвим. Замість цього розглянемо приклад, коли угода оцінюється за справедливою вартістю пайових інструментів. Хоча, треба сказати, методика відображення в обліку істотно не відрізняється.

Приклад 5 Оцінка за справедливою вартістю пайових інструментів.

Компанія-емітент за договором з юридичною компанією зобов’язалася надати їй, крім оплати за основний вид послуг — консультаційний супровід, ще й опціон на 10000 акцій вартістю 5,0 тис. грн, за умови що компанія поліпшить певні показники ефективності своєї діяльності. Якщо зазначена умова буде виконана, опціон після закінчення періоду набрання правами чинності буде передано. За рік, що минув до моменту набрання правами чинності, ринкова ціна опціонів зросла на 1,0 тис. грн, отже, зобов’язання компанії-емітента збільшуються на цю суму (див. таблиці 9 та 10).

Таблиця 9

Проведення у концепції МСФЗ (до прикладу 5)

Операція/Рахунок
Д-т
К-т
1. Надання опціонів (оцінка на дату надання)    
Поточні витрати
5000
 
Зобов’язання  
5000
2. Переоцінка зобов’язань на дату розрахунків*    
Поточні витрати
1000
 
Зобов’язання  
1000
3. Погашення зобов’язань    
Зобов’язання
6000
 
Грошові кошти  
6000
Разом оборотів
12000
12000
* Слід нагадати, що зобов’язання у подібних випадках повинні переоцінюватися не лише на дату розрахунку, а й на дату складання будь-якої звітності (див. примітку до таблиці 7).

Таблиця 10

Проведення у концепції П(С)БО (до прикладу 5)

Операція
Д-т
К-т
Сума
1. Надання опціонів (оцінка на дату надання)
92*
685
5000
2. Переоцінка зобов’язань на дату річного звіту
97
685
1000
3. Погашення зобов’язань
685
311
6000
* Або інший витратний рахунок, залежно від того, до якого роду діяльності чи до якого підрозділу ці послуги належать.

У разі якщо в угоді, що грунтується на пайових інструментах, справедлива вартість отриманих активів перевищує справедливу вартість зобов’язань, що погашаються у грошовій формі, то в обліку це перевищення відображається як збільшення капіталу.

Приклад?6? Якщо ринкова вартість пакета акцій, що надається, до моменту набрання правами чинності зросла на 4,0 тис. грн, а ринкова вартість поставленої, але ще не використаної у виробництві сировини — на 5,0 тис. грн, то різниця (1,0 тис. грн) відображається проведенням Д-т рахунка «Запаси» К-т рахунка «Капітал». Це у концепції МСФЗ. Що в концепції національних П(С)БО вочевидь означає проведення Д-т 201 К-т 719 (або 746), бо за чинним Планом рахунків відображення зростання вартості активів безпосередньо на збільшення капіталу не вважається коректним, і тому ми проводимо такі операції через відповідні рахунки доходів.

Отже, якщо угода передбачає розрахунок у грошовій формі, то й витрати, і відповідні зобов’язання оцінюються за справедливою вартістю пайових інструментів, на яких угода грунтується. Далі, від моменту її укладення (від дати надання) зобов’язання переоцінюються на кожну звітну дату, і так до моменту їх погашення. Зміни у справедливій вартості зобов’язань відображаються у поточних доходах/витратах, і там же — перевищення справедливої вартості відповідних активів, якщо після закінчення періоду набрання правами чинності такі ще є на балансі, і їх ринкова вартість зросла.

Головне, на що слід звернути увагу, аналізуючи IFRS 2

Мета IFRS 2 — регулювати облік і порядок відображення у звітності платежів за участю пайових інструментів власного капіталу (а саме: розрахунків за такими платежами і витратами, що виникають у зв’язку з цим) і вплив відповідних операцій на фінансове становище та фінансові результати компанії. Цей стандарт вимагає, щоб витрати, пов’язані з виплатами таких винагород, а також будь-які зміни вартості відповідних пайових інструментів визнавалися в обліку протягом усього періоду набуття одержувачем обумовлених угодою прав починаючи з дати надання пайових інструментів і завершуючи датою набуття одержувачем уже гарантованого права на винагороду.

IFRS 2 регулює облік лише тих угод, в яких прямо чи опосередковано беруть участь пайові інструменти, але якщо йдеться про продажі акцій на фондових ринках, то такі операції належать до сфери дії інших стандартів (а саме: IAS 32, IAS 39, IFRS 7) і під дію IFRS 2 не підпадають. Під прямою участю пайових інструментів розуміється платіж власне пайовими інструментами. Під опосередкованою — два останні випадки:

а) коли платіж здійснюється грошовими коштами, але сума залежить від вартості або кількості пайових інструментів;

б) коли одержувачу надано вибір: отримати розрахунок пайовими інструментами або грошовими коштами.

Угоди, які завершуються грошовими виплатами, розмір яких залежить від стану фондового ринку, відрізняються від угод, які завершуються передачею пайових інструментів, тим, що у першому випадку контрагент має право на приріст фондової вартості (право на дорожчання акцій), у другому — право на отримання кількості пайових інструментів більшої, ніж було від початку обумовлено. Для першого випадку бухгалтерський облік передбачає коригування зобов’язань, для другого — лише коригування кількості пайових інструментів, що підлягають передачі.

Активи (товари і послуги), отримані у результаті угод, які кваліфікуються як Share-based payment, оцінюються за справедливою вартістю. Справедлива вартість товарів і послуг визначається на дату їх отримання. Витрати визнаються на дату їх (товарів і послуг) споживання. Щодо послуг можна сказати, що дата їх отримання і дата споживання збігаються.

Якщо справедливу вартість отримуваних активів достовірно визначити неможливо, вони оцінюються за справедливою вартістю пайових інструментів.

Оскільки в угодах, однією зі сторін яких виступають працівники компанії (або інші особи, які надають аналогічні послуги), оцінити послуги за справедливою вартістю, як правило, неможливо, ці послуги, за рідкісним винятком коли можливо, оцінюються за справедливою вартістю пайових інструментів. Витрати, що виникають у результаті угод з працівниками (або іншими особами, які надають аналогічні послуги), визнаються протягом періоду, в якому права набирають чинності: з дати прийняття відповідного рішення до дати їх фактичної передачі. Так, починаючи з дати надання зобов’язання переоцінюються на кожну звітну дату аж до дати їх погашення. Витрати можуть визнаватися і негайно, але тільки якщо передбачається, що послуги вже надано (спожито компанією) і, отже, набрання чинності правами відбулося.

Справедлива вартість наданих пайових інструментів повинна грунтуватися на ринкових цінах (§16 IFRS 2), а за їх відсутності — визначається оціночними методами, IFRS 2, рекомендованими (див. §17 — §18 IFRS 2 і Додаток В до цього стандарту). Останнє стосується в основному опціонів на акції, бо справедлива ціна акцій може бути відома, а справедлива вартість опціону — далеко не завжди. Якщо ж справедливу вартість опціонів, що надаються, визначити з достатньою мірою достовірності неможливо, як і немає змоги визначити її яким-небудь з оціночних способів, то угода оцінюється за їх (опціонів) внутрішньою вартістю (§24 IFRS 2) з подальшою переоцінкою на кожну звітну дату протягом усього періоду, поки угода не закривається. При цьому на початку угоди опціон може і не мати внутрішньої вартості, тимчасової — тим більше. Тож не дивно, що на практиці відображення в обліку зобов’язань за такими угодами починається лише з моменту, коли опціон починає «нарощувати» свою ціну: ціна базових активів — акцій — зростає, дата виконання опціону наближається — відповідно і ціна опціону «вимальовується».

Дуже важливо розуміти: під випадком, коли справедливу вартість послуг, що надаються працівниками (або іншими особами, які надають аналогічні послуги), достовірно визначити неможливо, IFRS 2 має на увазі зовсім не зарплату, що видається акціями або опціонами. Тут мається на увазі випадок, коли угода виходить за рамки базових винагород, тобто коли акції або опціони на акції компанії надаються як бонуси, як додаткова винагорода з метою отримання компанією додаткових вигід. Це може бути домовленість з особою, яка одержує винагороду, про нерозірвання договору з компанією протягом певного терміну або інші умови, вигідні компанії (див. §12 IFRS 2).

* * *

На відміну від IAS/IFRS, у національних П(С)БО якихось правил, що регулюють облік виплат, які грунтуються на пайових інструментах, не передбачено. Не вважати ж такими правилами один-єдиний пункт П(С)БО 26 «Виплати працівникам», де просто дається посилання на П(С)БО 13 «Фінансові інструменти»1. Там інструмент власного капіталу двічі згадується лише як термін і ще кілька разів (п. 24 — п. 28) — у контексті їх випуску та продажу. Останнє, як нам уже відомо, не має нічого спільного з операціями, які охоплює IFRS 2 «Share-based payment».

1Див. п. 30 П(С)БО 26.

Що ми вже писали про МСФЗ

З «ДК» №20/2006 ми розпочали серію публікацій, присвячених МСФЗ. Стежте за всіма номерами «ДК»:

1 Облік і звітність за МСФЗ: для кого, навіщо і для чого? — «ДК» №20/2006.

2 Облік основних фондів за МСФЗ — «ДК» №20/2006.

3 Облік операцій обміну — «ДК» №22/2006.

4 Заміна деталей і техогляди — «ДК» №24/2006.

5 Переоцінка активів — «ДК» №26/2006.

6 Очікувані витрати щодо виведення основних засобів з експлуатації — «ДК» №27/2006.

7 Придбання основних засобів за кредитні кошти — «ДК» №29/2006.

8 Урядові гранти на придбання основних засобів — «ДК» №31/2006.

9 Придбання основних засобів за акції власної емісії — «ДК» №32/2006.

10 Знецінення активів: IAS 36 «Impairment of assets» — «ДК» №35/2006.

11 Активи, що утримуються для продажу — «ДК» №37/2006.

12 Вибуття та списання основних засобів — «ДК» №39/2006.

13 Оренда основних засобів — «ДК» №42/2006.

14 Порівнюємо основні засоби у МФСЗ і в П(С)БО — «ДК» №44/2006.

15 Біологічні активи в IAS 41 і П(С)БО 30 — «ДК» №47/2006.

16 Обліковуємо інвестиційне майно — «ДК» №49/2006.

17 Оцінка запасів згідно з IAS 2 Inventories — «ДК» №51/2006.

18 Облік запасів за МСФЗ: витрати з придбання та переробки – «ДК» №7/2007.

19 Облік за МСФЗ: побічна продукція – «ДК» №9/2007.

20 Облік за МСФЗ: кредити і позики в обліку запасів – «ДК» №9/2007.

21 Придбання запасів в обмін на акції власної емісії – «ДК» №13/2007.

22 Облік за МСФЗ: оцінка запасів при вибутті — «ДК» №16/2007.

23 Облік купівель-продажів і визнання запасів у витратах – «ДК» №22/2007.

24 Облік сільгосппродукції на момент її збору — «ДК» №26/2007.

25 Матеріальні активи за МСФЗ і П(С)БО — «ДК» №28/2007.

26 Нематеріальні активи в бухгалтерському обліку — «ДК» №31/2007.

27 Оцінка нематеріальних активів після первісного визнання — «ДК» №34/2007.

28 Оцінка НА, придбаних за урядові гранти — «ДК» №36/2007.

29 Ідентифікація нематеріальних активів і гудвілу — «ДК» №40/2007.

30 Припинення визнання нематеріальних активів — «ДК» №43/2007.

31 Облік нематеріальних активів за МСФЗ і П(С)БО — «ДК» №43/2007.

32 Розрахунки з персоналом з оплати праці і не тільки — «ДК» №48/2007.

33 Розрахунки за участю інструментів власного капіталу — «ДК» №6/2008.

Римма Грачова



Наступна стаття:  На початок статті 



Який договір кращий: трудовий чи підряду? Частковий перегляд статті (тільки початок)
Суть справи :: МСФЗ
Пам’ятайте: неправильно виплачувати працівнику заробітну плату на підставі договору цивільно-правового характеру (договору підряду). У такому разі слід оформлювати лише трудовий договір. Щоб легше зрозуміти різницю між договором підряду (договором цивільн...

В рубриці: 


Резерви та умовні зобов’язання Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 38 (23.9.2013) :: МСФЗ :: МСФЗ
Зобов’язання підприємств мають різну природу: заборгованість перед постачальниками товарно-матеріальних цінностей, зобов’язання з виплати заробітної плати працівникам, заборгованість за кредитами тощо. Як правило, підприємство точно знає величину ...

Облік податку на прибуток у МСФЗ Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 25-26 (24.6.2013) :: МСФЗ :: МСФЗ
Передбачену в МСФЗ практику обліку та відображення у фінансовій звітності податку на прибуток критикують і користувачі, і укладачі звітності. Перші, як правило, наголошують, що інформація про відстрочені податки не є релевантною для оцінки перспектив діял...

0.015882