(044) 391-51-92
ru ua

Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Ближайшие семинары,
тренинги, вебинары ...
Все семинары ...
(полный план-график)









 : загальний по сайту



Курсы валют на PROext

Дебет-Кредит № 36 (8.9.2008)
МСФЗ :: МСФЗ

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua

або оберіть потрібний вам разділ ДК-порталу в верхньому рядку навигації.

Векселі у векселедержателя і векселедавця

Незважаючи на очевидні відмінності, загального між такими інструментами, як вексель і облігація — досить багато. І навіть більше, ніж здається на перший погляд, і насамперед тому, що ці інструменти мають загальний принцип оцінки. Векселі, як і облігації, обліковуються за амортизованою вартістю і гасяться за номіналом, оскільки до дати погашення дисконт/премія сягають нульового значення (амортизуються). Інша річ, що як документи вони є різними за своєю формою. Але методика їх відображення в бухгалтерському обліку, незважаючи на очевидні відмінності в деталях, принципових відмінностей не має. У чому автор і пропонує читачам переконатися.

Письмове боргове зобов’язання встановленої законом форми, що видається позичальником кредиторові, надає останньому право вимагати від позичальника сплати вказаної суми до певного терміну з процентами — приблизно так можна сформулювати визначення, що є загальним для облігації (Bond) і векселя (Note). Водночас облігації і векселі — це різні інструменти і переплутати їх між собою важко. Мета їх оформлення різна, а оскільки бухгалтерський облік, як і оцінка, залежить головним чином від мети, з якою ті чи інші активи і зобов’язання утримуються на балансі, то і в методиці обліку є відмінності. У випадку з облігаціями і векселями вони не істотні, адже обидва є зобов’язаннями, і за тим, і за іншим кредитор отримує проценти. І навіть підхід до їх оцінки спільний: за амортизованою вартістю, а дисконт чи премія амортизуються поступово. Аналогом премії (хоча і віддаленим) умовно можна назвати проценти за відстрочення платежу, включені до номіналу векселя у випадку, якщо йдеться про процентний, а не строковий вексель. Але якщо говорити про такі операції, як скупка векселів третіми особами, то з огляду на те, що на практиці векселі дуже рідко скуповуються дорожче за їх номінал, тобто премії на вексель практично не буває, а найчастіше буває навпаки — векселі дисконтуються, то цей окремий випадок (векселі «з премією») ми з подальших прикладів упускаємо.

Вексель як фінансовий інструмент

Комерційні векселі, тобто векселі, видані покупцем товару, замовником робіт і споживачем послуг, так само відповідають критеріям фінансового інструменту, як і фінансові векселі, і тому їх облік цілком підпадає під дію IAS 32, IAS 39 і IFRS 7. Проте, з погляду подальшої оцінки і залежно від мети їх утримання на балансі, обліковуватися вони можуть у різних категоріях фінансових активів (див. §45 IAS 39) — у кредитора (векселедержателя), і в різних групах фінансових зобов’язань (див. §47 IAS 39) — у боржника (векселедавця). Про те, як фінансові активи з метою подальшої оцінки розподіляються за категоріями, було викладено в одній із попередніх статей.1 Тут обмежимося лише нагадуванням, що належність до тієї чи іншої групи фінансових активів або фінансових зобов’язань згідно з IAS/IFRS обумовлена не тим, яка у нього форма (вексель це, облігація, акція чи інше), а виключно змістом, оскільки саме зміст диктує підхід до оцінки.

Приклад 1 Комерційні векселі, як будь-яка дебіторська заборгованість, належать до категорії (c) і обліковуються за амортизованою вартістю в тому випадку, якщо кошти, товари (роботи, послуги) компанія надала безпосередньо векселедавцю і не має наміру цю заборгованість продавати. Якщо все ж таки було прийняте рішення переуступити таку заборгованість (продати вексель) у найближчий час, то вона кваліфікується за категорією (a) і оцінюється за справедливою вартістю. У випадку якщо компанія сама отримала вексель внаслідок переуступки прав вимоги, то, залежно від обставин, цей актив кваліфікується або як інструмент, що утримується до погашення (b) і, відповідно, оцінюється за амортизованою вартістю, або як такий, що утримується до продажу (d) і оцінюється за справедливою вартістю, якщо це можливо, а якщо ні — за собівартістю.

Слід зазначити, що стосовно належності фінансових активів до тієї чи іншої групи IAS 39 встановлене обмеження. Воно випливає з визначення таких інвестицій: інвестиції, що утримуються до погашення, є непохідними фінансовими активами з фіксованими або визначуваними платежами і фіксованим строком погашення, які компанія має чіткий намір і здатна утримувати до моменту погашення (§9 IAS 39). Тож якщо компанія вирішила продати значну кількість2 облігацій, векселів чи інших цінних паперів, які раніше кваліфікувалися як такі, що утримуються до погашення, і якщо це не було вимушеним заходом, продиктованим винятковими обставинами3, то такі рішення тягнуть за собою заборону виділяти таку групу фінансових активів (що утримуються до погашення) строком на два роки. Такий самий «штраф», згідно з цим Стандартом, очікує компанію й у випадку, якщо активи, які раніше кваліфікувалися як такі, що утримуються до погашення, були переведені до іншої групи. Пояснюється такий суворий підхід до змін в оцінках інвестицій, очевидно, необхідністю керуватися принципами МСФЗ і, зокрема, неухильно дотримуватися принципу обачності, який полягає у вимозі не завищувати вартість активів і не занижувати вартість зобов’язань. Адже, наприклад, у разі переведення цінних паперів, які до цього обліковувалися за амортизованою вартістю, до групи паперів, які обліковуються за справедливою вартістю, дуже важко довести, що це викликане не наміром штучно завищити вартість активів.

1 Див. статтю «Дебіторська заборгованість та інші фінансові активи», «ДК» №12/2008.

2 На словах «значну кількість» IAS робить особливий акцент, проте яку кількість слід вважати такою, — це, мабуть, кожна компанія повинна вирішувати індивідуально, оскільки це залежить від загального обсягу портфельних інвестицій.

3 Про те, які це можуть бути обставини, вказано в тому ж таки 9-му параграфі.

Стосовно векселів як фінансових зобов’язань (§47 IAS 39), то, подібно до випадку з облігаціями, їх подальша оцінка вкладається у дві категорії: (a) і (b). При цьому до категорії (a) належать зобов’язання, [пере]оцінка яких за справедливою вартістю відображається у прибутках і збитках (за аналогією з категорією (a) для фінансових активів), до категорії (b) — всі решта.

Приклад 2 Векселі на балансі векселедавця (Зобов’язання за векселями виданими) обліковуються за амортизованою вартістю із застосуванням ефективної ставки процента, а це означає, що віднести до категорії (a) їх не можна, отже, вони належать до категорії (b).

Комерційні векселі видаються або індосуються безпосередньо боржником [за товари, роботи, послуги]. Але зауважимо: з цими операціями пов’язана лише поява векселя, випуск його в обіг. Правовідносини, що стали підставою для складання векселя, з моменту його видачі не мають значення для учасників вексельних правовідносин, а тому вексельний борг абстрагується від первинної операції. Отже, з метою бухгалтерського обліку, а також оподаткування, факти вексельного обігу (видачі, акцепту, індосування векселів) розглядаються окремо від фактів реалізації товарів, робіт, послуг.

Комерційний вексель стає фінансовим векселем (цінним папером, інвестицією) лише тоді, коли векселедержатель продає його або віддає на зберігання, а не просто переадресовує заборгованість. Щодо особи, яка до цього моменту виступала як векселедержатель, то вона просто закриває цим продажем відповідну дебіторську заборгованість, відносячи разом з тим на витрати поточного періоду суму дисконту. Тобто один і той самий вексель за певних обставин припиняє своє існування як товарний вексель і водночас, залишаючись в обігу до моменту погашення, функціонує як фінансовий вексель (борговий цінний папір) у нового векселедержателя, якому колишній держатель нічого не винен.

Лише фінансовий вексель може бути визнаний борговим цінним папером, позаяк придбання (купівля) векселя не призводить до закриття дебіторської заборгованості на балансі набувача, — придбаний на стороні вексель відображає боргові відносини між іншими особами. Дебіторська заборгованість закривається комерційними векселями. Тому комерційний вексель не є цінним папером, а розглядається всього лише як письмове боргове зобов’язання дебітора розрахуватися за поставки у певний термін. Проте це не означає, що комерційний вексель не є фінансовим інструментом. Загальне, з погляду IAS/IFRS, у комерційного і фінансового векселя є те, що обидва види векселів можуть належати до категорії інструментів, що утримуються до погашення (категорія b), а різниця — в тому, що лише комерційний вексель може бути віднесений до кредитів/позик виданих та іншої дебіторської заборгованості, не призначеної для продажу (категорія с).

Але незалежно від того, з яким векселем компанія в той чи інший момент має справу, — з комерційним чи фінансовим, — процедура його подальшого обліку залежить ще й від того, строковий це вексель чи процентний.

Строковий вексель підлягає оплаті у певний термін, призначений від дня складання такого векселя, і плата за відстрочення платежу має бути включена до суми, вказаної у векселі у вигляді дисконту. А процентний вексель підлягає оплаті після пред’явлення або у певний термін, який відлічується з моменту пред’явлення, і містить розпорядження про нарахування на вексельну суму процентів. Процентний вексель фактично не має твердого номіналу. Його вартість зростає щодня. Із вказаної різниці в оцінках строкового і процентного векселя випливає головна відмінність їх обліку на рахунках: заборгованість за строковим векселем обліковується у кредитора на відповідному активному рахунку у повному обсязі, заборгованість за процентним векселем — лише в сумі номіналу, а все, що є понад цю суму (процент за векселем) — на рахунку обліку розрахунків за нарахованими доходами. Це головна відмінність щодо процедури обліку різних векселів.

Стосовно оцінки, то незалежно від того, зі строковим векселем ми маємо справу чи з процентним — в обох випадках вони мають оцінюватися за амортизованою вартістю. Якщо, звісно, компанія має чіткий намір утримувати їх до погашення, а не продати до цього строку. Бо в останньому випадку їх слід оцінювати за справедливою вартістю. Але це, як вже було сказано, — зовсім інша категорія фінансових інструментів.

Амортизація векселів

З §9 IAS 39 випливає, що амортизації підлягає та частина вартості фінансового активу/зобов’язання, яка — якщо сказати коротко і загальними словами — є різницею між його номінальною і купівельною вартістю. Нараховується амортизація протягом всього строку до погашення. При цьому векселедержатель (так само, як і держатель облігації чи довгостроковий кредитор) враховує амортизацію у доходах, а суб’єкт, який представляє іншу сторону (дебітор), відносить її до витрат.

Розрахунок амортизації фінансових інструментів, що утримуються до погашення, проводиться методом ефективної ставки процента (Effective interest method). Яким є цей метод і чому автор не наводить такі розрахунки у своїх прикладах, — викладено у попередній статті.1

Кілька слів про те, що ж є процесом нарахування амортизації у контексті обліку фінансових інструментів до погашення і, зокрема, векселів.2 Насправді все дуже просто: це нарахування процентів. Так, якщо проценти за векселем не виплачуються у проміжних періодах, бо їх виплата передбачається лише при погашенні, то нараховувати їх щомісяця все одно слід. Ось ці регулярні нарахування процентів до виплати з віднесенням їх на витрати (або до отримання з віднесенням на доходи, якщо йдеться про векселі на балансі держателя) і є амортизацією. Проте зауважимо, що все це стосується лише строкових векселів, тобто векселів, до номіналу яких входить і сума відсотків, і строк погашення яких обумовлено наперед.

1 Див. «Облік облігацій», «ДК» №22/2008.

2 Наразі ми не заглиблюємося у процедуру — вона, навпаки, дуже складна і є доволі громіздкою формулою.

У випадку з процентними векселями справа дещо інша. Позаяк проценти за такими векселями обліковуються на окремому рахунку, то вартість такого векселя залишається незмінною до дати погашення. Звісно, якщо не йдеться про довгострокові векселі, оскільки в цьому випадку майбутні грошові потоки підлягають дисконтуванню. Причому як у випадку зі строковими векселями, так і процентними.

Бухгалтерський облік у векселедавця

Приклад 3 Облік зобов’язань за процентним векселем 01.09.2007 р. компанія придбала товар на суму 30,0 тис. грн. На забезпечення зобов’язань, що виникли таким чином, постачальникові видано процентний вексель з очікуваним терміном погашення 30.11.2007 р. При цьому первісний номінал векселя дорівнює вартості отриманого товару. Сума процентів за векселем — 450 грн (щомісячна оплата по 150 грн).

Таблиця 1

Проведення у концепції МСФЗ (до прикладу 3)

Операція/Рахунок
Дебет
Кредит
1. Запис у книзі купівель    
Купівлі
30000
 
Рахунки до оплати  
30000
2. Видано процентний вексель    
Рахунки до оплати
30000
 
Векселі до оплати  
30000
3. Проценти до оплати за 3 місяці (по 150 грн у кожному)    
Поточні витрати
450
 
Відсотки до виплати  
450
4. Погашено заборгованість за процентами, нарахованими за 3 місяці (по 150 грн у кожному)    
Проценти до виплати
450
 
Грошові кошти  
450
5. Погашення векселя    
Векселі до оплати
30000
 
Грошові кошти  
30000
Разом оборотів:
90900
90900

Таблиця 2

Проведення у концепції П(С)БО (до прикладу 3)

Операція
Д-т
К-т
Сума
1. Оприбутковано товар
281
631
30000
2. Видано процентний вексель
631
621
30000
Після закінчення кожного місяця:      
3. Нараховані проценти за 3 місяці (по 150 грн у кожному)
951
684
450
4. Погашено заборгованість за процентами, нарахованими за 3 місяці (по 150 грн у кожному)
684
311
450
На 30.11.2007 р.:      
5. Погашення векселя
621
311
30000

Приклад 4 Облік зобов’язань за строковим векселем

01.09.2007 р. компанія придбала товар на суму 30,0 тис. грн. На забезпечення зобов’язань, що виникли таким чином, постачальникові видано строковий вексель з терміном погашення 30.11.2007 р. Номінал векселя — 30,45 тис. грн, що перевищує вартість купівлі на суму процентів, нарахованих за відстрочення платежу (450 грн).

Таблиця 3

Проведення у концепції МСФЗ (до прикладу 4)

Операція/Рахунок
Д-т
К-т
1. Запис у книзі купівель    
Купівлі
30000
 
Рахунки до оплати  
30000
2. На забезпечення зобов’язань видано строковий вексель    
Рахунки до оплати
30000
 
Витрати на виплату процентів
450
 
Векселі до оплати  
30450
3. Виплата зобов’язань за процентами, нарахованими за (вересень, жовтень, листопад) місяць (по 150 грн у кожному)    
Проценти до виплати
450
 
Грошові кошти  
450
4. Погашення виданого векселя (після закінчення тримісячного терміну)    
Векселі до оплати
30000
 
Грошові кошти  
30000
Разом оборотів:
90900
90900

Таблиця 4

Проведення у концепції П(С)БО (до прикладу 4)

Операція
Д-т
К-т
Сума
1. Оприбутковано товар, що надійшов
281
631
30000
2. Видано строковий вексель і відображено:      
2.1. на суму вартості товару
631
621
30000
2.2. на суму процентів
951
621
450
3. Виплата процентів (щомісяця по 150 грн)
621
311
450
4. Погашення виданого векселя (після закінчення тримісячного терміну)
621
311
30000

Бухгалтерський облік у векселедержателя

Приклад 5 Облік процентних векселів

01.09.2007 р. компанія реалізувала товар на суму 30,0 тис. грн. На забезпечення зобов’язань від покупця отримано процентний вексель з очікуваним терміном погашення 30.11.2007 р. При цьому первісний номінал векселя дорівнює вартості реалізованого товару. Сума процентів за векселем — 450 грн (щомісячна оплата по 150 грн).

Таблиця 5

Проведення у концепції МСФЗ (до прикладу 5)

Операція/Рахунок
Д-т
К-т
1. Запис у книзі продажів    
Продажі  
30000
Дебіторська заборгованість покупців
30000
 
2. Отримано процентний вексель    
Векселі отримані
30000
 
Дебіторська заборгованість покупців  
30000
3. Нараховані проценти до отримання за 3 місяці (по 150 грн у кожному)    
Проценти до отримання
450
 
Дохід за процентами  
450
4. Надходження процентних платежів, нарахованих за 3 місяці (по 150 грн у кожному)    
Грошові кошти
450
 
Проценти до отримання  
450
5. Погашення векселя    
Грошові кошти
30000
 
Векселі отримані  
30000
Разом оборотів:
90900
90900

Таблиця 6

Проведення у концепції П(С)БО (до прикладу 5)

Операція
Д-т
К-т
Сума
1. Відвантажено товар покупцеві
361
702
30000
2. Отримано процентний вексель
341
361
30000
Після закінчення кожного місяця:      
3. Нараховані відсотки за 3 місяці (по 150 грн у кожному)
373
732
450
4. Надходження процентних платежів, нарахованих за 3 місяці (по 150 грн у кожному)
311
373
450
На 30.11.2007 р.:      
5. Надходження на рахунок основної суми боргу (погашення векселя)
311
341
30000

Приклад 6 Облік строкових векселів

01.09.2007 р. компанія реалізувала товар на суму 30,0 тис. грн. На забезпечення зобов’язань від покупця отримано строковий вексель з терміном погашення 30.11.2007 р. Номінал векселя — 30,45 тис. грн, що перевищує вартість реалізованого товару на суму процентів, нарахованих за відстрочення платежу (150 грн х 3 = 450). Вексель погашено після закінчення встановленого терміну.

Таблиця 7

Проведення у концепції МСФЗ (до прикладу 6)

Операція/Рахунок
Д-т
К-т
1. Запис у книзі продажів    
Продажі  
30000
Дебіторська заборгованість покупців
30000
 
2. Отримано строковий вексель    
Векселі отримані
30450
 
Дебіторська заборгованість покупців  
30000
Дисконт векселів  
450
3. Погашення векселя в частині дисконту за (вересень, жовтень, листопад) місяць (по 150 грн у кожному)    
Грошові кошти
450
 
Векселі отримані  
450
4. Надходження на рахунок основної суми боргу (погашення векселя)    
Грошові кошти
30000
 
Векселі отримані  
30000
Разом оборотів:
90900
90900

Таблиця 8

Проведення у концепції П(С)БО (до прикладу 6)

Операція
Д-т
К-т
Сума
1. Відвантажено товар покупцеві
361
702
30000
2. Отримано строковий вексель і оприбутковано:      
2.1. у частині вартості товару
341
361
30000
2.2. у частині дисконту
341
732
450
Після закінчення кожного місяця:      
3. Погашення векселя в частині дисконту за [вересень, жовтень, листопад] місяць (по 150 грн у кожному)
311
341
450
4. Надходження на рахунок основної суми боргу (погашення векселя)
311
341
30000

Облік дисконтованих векселів

Дисконт (Discount) — це той процент, який віднімає фінансова організація під час купівлі векселя або коли під вексель надає кредит. Дисконт при цьому розраховується як добуток суми на дату погашення, ставки дисконтування і часу. Сума, яку в результаті (після дисконтування) отримує позичальник (держатель векселя), — це величина, що залишається після віднімання дисконту від суми, що належить до виплати за векселем на дату погашення. Оскільки приймання векселів до дисконтування по суті є наданням кредиту векселедержателям, а дисконт, що при цьому встановлюється, — процентом за кредит, то дисконтувати вексель — це означає взяти відсотки наперед.

Приклад 7 Облік (дисконтування) векселів

Вексель на суму 20,0 тис. грн, що виданий на 90 днів під 8% річних, фінансово-кредитна організація дисконтує за ставкою 10% станом на дату, коли минуло 30 днів від дати видачі векселя.

Сума, що виплачується за векселем: 20000 + (20000 х 0,08 х 90 : 365) = 20000 + 395 = 20395.

Дисконт: 20395 х 0,10 х 60 : 365 = 335.

Сума, яку отримує позичальник внаслідок дисконтування: 20395 - 335 = 20060.

Дисконт підлягає обліку у векселедавця — у складі витрат, у векселедержателя — у складі доходів.

Приклад 7.1 Облік у кредитора (векселедержателя)

Зауважимо, що кредитору в цьому випадку неважливо, хто погасить вексель: його безпосередній боржник або боржник боржника — це визначається умовами кредитного договору. Але так чи інакше, товарних відносин кредитна організація ні з ким з них не має. Таким чином товарний вексель перетворюється на фінансовий.

Таблиця 9

Проведення у концепції МСФЗ (до прикладу 7.1)

Операція/Рахунок
Д-т
К-т
1. Перераховані гроші за придбання векселя (надано кредит)    
Векселі отримані
20060
 
Грошові кошти  
20060
2. Відображено дисконт    
Векселі отримані
335
 
Фінансові доходи  
335
3. Надходження грошових коштів від боржника (погашення векселя)    
Грошові кошти
20395
 
Векселі отримані  
20395
Разом оборотів:
40790
40790

Таблиця 10

Проведення у концепції П(С)БО (до прикладу 7.1)

Операція
Д-т
К-т
Сума
1. Перераховані гроші за придбання векселя (надано кредит)
35
311
20060
2. Дисконт за векселем
35
733
335
3. Надходження грошових коштів від позичальника або погашення векселя боржником
311
35
20395

Приклад 7.2 Облік у дебітора (позичальника)

Примітка до прикладу 7.2 (проведення у концепції П(С)БО). На думку автора (і всупереч численним рекомендаціям), необхідності обліку переданого таким чином векселя на забалансовому рахунку немає. Адже так чи інакше вексель все одно залишається обліковуватися на балансовому рахунку (377 в нашому випадку), а отже, і паралельний його облік на забалансовому рахунку ні до чого. Врешті-решт, з рахунка 34 (35) такий вексель може бути списано не раніше, ніж він акцептуватиметься особою, зобов’язаною за векселем.

Таблиця 11

Проведення у концепції МСФЗ (до прикладу 7.2)

Операція/Рахунок
Д-т
К-т
1. Облік векселя, дисконтованого кредитною організацією    
Дисконт за векселем
335
 
Векселі отримані  
20395
Векселі в банку
20060
 
2. Отримання кредиту під вексель    
Грошові кошти
20060
 
Зобов’язання за кредитами  
20060
3. Закриття операції обліку векселя    
Зобов’язання за кредитами
20060
 
Векселі в банку  
20060
Разом оборотів:
60515
50515

Таблиця 12

Проведення у концепції П(С)БО (до прикладу 7.2)

Операція
Д-т
К-т
Сума
1. Облік векселя, дисконтованого кредитною організацією      
1.1. Вексель відображається на суму, що підлягає отриманню як кредит під вексель
377
341
20060
1.2. Вексель відображається на суму дисконту
952
34
335
2. Отримання кредиту під вексель
311
601
20060
3. Закриття операції обліку векселя
601
377
20060
1 Або рахунок 35, якщо переданий потенційному кредиторові вексель було придбано на стороні, а не отримано від покупця на забезпечення його зобов’язань.

Національні особливості вексельного обігу

Незважаючи на відсутність у національному законодавстві термінологічного розмежування понять комерційний вексель і фінансовий вексель, ними можна оперувати, позаяк по суті в нормативно-правових документах ці поняття жорстко розмежовані.

Так, обіг комерційних векселів регулюється Законом «Про вексельний обіг в Україні». Обіг фінансових векселів регулюється Законом «Про цінні папери і фондову біржу». У жодному з них не згадуються терміни комерційний вексель і фінансовий вексель, проте легко зауважити, що в двох різних законах йдеться про функціонально різні векселі.

Те саме зазначено і в національному бухобліку. Комерційні (товарні) векселі обліковуються на рахунку 34 «Короткострокові векселі отримані», а фінансові — на рахунку 35 «Поточні фінансові інвестиції» разом з іншими інвестиційними активами. Отже, з метою бухгалтерського обліку їх необхідно розрізняти. Аналогічно й у фінансовій звітності: комерційні і фінансові векселі показуються за різними рядками Балансу (ряд. 150 і ряд. 220 відповідно). Комерційні векселі обліковуються на рахунку 34 і показуються у звітному балансі за рядком 150 у складі оборотних активів.

Як бачимо, підхід цілком розумний і цілком відповідає міжнародним стандартам.

Слід визнати, що стандарти IFRS 7, IAS 32 і IAS 39 — чи не найскладніші для розуміння і вивчити їх не так вже просто. Проте бухгалтерам тих компаній, що не провадять фінансово-кредитну діяльність, зовсім не потрібно заглиблюватися у зміст цих стандартів. Їх використання поза банківською сферою обмежене лише тим, що стосується обліку акцій (власних і придбаних), векселів (виданих і отриманих) і облігацій (власної емісії і придбаних в інших емітентів), а також (що в Україні наразі рідкість) — інструментами хеджування (ф’ючерси, опціони тощо). На цьому етапі нами розглянуті теми обліку: дебіторської заборгованості як такої, що належить до фінансових активів, а також облігацій і векселів як фінансових активів і як фінансових зобов’язань. На черзі — акції. Ці пайові інструменти так само розглядатимуться у двох аспектах: і як інструменти власного капіталу, і як інвестиції.

Що ми вже писали про МСФЗ

З «ДК» №20/2006 ми розпочали серію публікацій, присвячених МСФЗ. Стежте за всіма номерами «ДК»:

1 Облік і звітність за МСФЗ: для кого, навіщо і для чого? — «ДК» №20/2006.

2 Облік основних фондів за МСФЗ — «ДК» №20/2006.

3 Облік операцій обміну — «ДК» №22/2006.

4 Заміна деталей і техогляди — «ДК» №24/2006.

5 Переоцінка активів — «ДК» №26/2006.

6 Очікувані витрати щодо виведення основних засобів з експлуатації — «ДК» №27/2006.

7 Придбання основних засобів за кредитні кошти — «ДК» №29/2006.

8 Урядові гранти на придбання основних засобів — «ДК» №31/2006.

9 Придбання основних засобів за акції власної емісії — «ДК» №32/2006.

10 Знецінення активів: IAS 36 «Impairment of assets» — «ДК» №35/2006.

11 Активи, що утримуються для продажу — «ДК» №37/2006.

12 Вибуття та списання основних засобів — «ДК» №39/2006.

13 Оренда основних засобів — «ДК» №42/2006.

14 Порівнюємо основні засоби у МФСЗ і в П(С)БО — «ДК» №44/2006.

15 Біологічні активи в IAS 41 і П(С)БО 30 — «ДК» №47/2006.

16 Обліковуємо інвестиційне майно — «ДК» №49/2006.

17 Оцінка запасів згідно з IAS 2 Inventories — «ДК» №51/2006.

18 Облік запасів за МСФЗ: витрати з придбання та переробки – «ДК» №7/2007.

19 Облік за МСФЗ: побічна продукція – «ДК» №9/2007.

20 Облік за МСФЗ: кредити і позики в обліку запасів – «ДК» №9/2007.

21 Придбання запасів в обмін на акції власної емісії – «ДК» №13/2007.

22 Облік за МСФЗ: оцінка запасів при вибутті — «ДК» №16/2007.

23 Облік купівель-продажів і визнання запасів у витратах – «ДК» №22/2007.

24 Облік сільгосппродукції на момент її збору — «ДК» №26/2007.

25 Матеріальні активи за МСФЗ і П(С)БО — «ДК» №28/2007.

26 Нематеріальні активи в бухгалтерському обліку — «ДК» №31/2007.

27 Оцінка нематеріальних активів після первісного визнання — «ДК» №34/2007.

28 Оцінка НА, придбаних за урядові гранти — «ДК» №36/2007.

29 Ідентифікація нематеріальних активів і гудвілу — «ДК» №40/2007.

30 Припинення визнання нематеріальних активів — «ДК» №43/2007.

31 Облік нематеріальних активів за МСФЗ і П(С)БО — «ДК» №43/2007.

32 Розрахунки з персоналом з оплати праці і не тільки — «ДК» №48/2007.

33 Розрахунки за участю інструментів власного капіталу — «ДК» №6/2008.

34 Акції та опціони у розрахунках за постачання — «ДК» №10/2008.

35 Дебіторська заборгованість та інші фінансові активи — «ДК» №12/2008.

36 Дисконтування грошових потоків — «ДК» №14/2008.

37 Дебіторська заборгованність: знецінення та безнадійні борги — «ДК» №16-17/2008.

38 Облік облігацій у інвестора й емінента — «ДК» №22/2008.

Римма Грачова



Наступна стаття:  На початок статті 



Застосування нульової ставки ПДВ не залежить від умов поставки згідно з Інкотермс Частковий перегляд статті (тільки початок)
Судова практика :: МСФЗ
Ухвала ВАСУ від 11.09.2007 р. у справі №34/342а
Позиція ДПІ. ДПІ проведено перевірку ТзОВ «НВО «Апекс» з питання правомірності відшкодування ПДВ за лютий — березень 2002 року, за результатами якої складено акт. В акті перевірки податковим органом...

В рубриці: 


Резерви та умовні зобов’язання Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 38 (23.9.2013) :: МСФЗ :: МСФЗ
Зобов’язання підприємств мають різну природу: заборгованість перед постачальниками товарно-матеріальних цінностей, зобов’язання з виплати заробітної плати працівникам, заборгованість за кредитами тощо. Як правило, підприємство точно знає величину ...

Облік податку на прибуток у МСФЗ Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 25-26 (24.6.2013) :: МСФЗ :: МСФЗ
Передбачену в МСФЗ практику обліку та відображення у фінансовій звітності податку на прибуток критикують і користувачі, і укладачі звітності. Перші, як правило, наголошують, що інформація про відстрочені податки не є релевантною для оцінки перспектив діял...

0.01962