(044) 391-51-92
ru ua

Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Ближайшие семинары,
тренинги, вебинары ...

Все семинары ...
(полный план-график)









 : загальний
   (по всіх сайтах ДК)






Дебет-Кредит № 40 (5.10.2009)
Суть справи :: Бухгалтерський облік

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua

або оберіть потрібний вам разділ ДК-порталу в верхньому рядку навигації.

Виділення і поділ внаслідок реорганізації

На сторінках нашого видання вже розглядалися бухгалтерські нюанси реорганізації підприємства шляхом злиття, приєднання і перетворення (див. «ДК» №39/2008, 42/2008). На продовження теми спинимося зараз на реорганізації шляхом виділення та поділу підприємств.

Загальні відомості

Виділення — спосіб реорганізації, при якому з одного підприємства виділяється одне або кілька інших підприємств.

Відповідно до ст. 109 ЦК, виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов’язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Тобто підприємство, з якого виділяються інші підприємства, не припиняється, а продовжує існувати як попередня юридична особа. Майно цього підприємства розподіляється між ним та новоствореними на його базі підприємствами пропорційно до сформованих статутних капіталів.

На практиці такий спосіб реорганізації застосовують у випадках, коли, наприклад, треба розподілити сфери діяльності підприємства.

Поділ (розподіл) — спосіб реорганізації, при якому одне підприємство розподіляється на кілька інших (нових) підприємств.

Унаслідок реорганізації шляхом поділу після передачі всього свого майна, прав та обов’язків іншим (новоствореним) юридичним особам — правонаступникам підприємство, що розділяється, припиняє своє існування (ліквідується та виключається з Держреєстру) (ст. 104 ЦК).

Правонаступництво у частині виконання всіх майнових прав та зобов’язань при цих формах реорганізації має такий вигляд (див. таблицю 1).

Таблиця 1

Юридичні наслідки виділення та поділу

Форма реорганізації
Ліквідація підприємства
Правонаступник у частині виконання всіх майнових прав та зобов’язань
Виділення:
С = С + А + В
  Підприємства А і В, що виникли внаслідок виділення, у відповідних частках за розподільчим балансом (п. 4 ст. 59 ГК). Підприємство С - у частині частки, що залишилася, відповідно.
Поділ (розподіл):
С = А + В
С

Підприємства А і В, що виникли внаслідок поділу, - у відповідних частках за розподільчим балансом (п. 4 ст. 59 ГК)

Документальне оформлення реорганізації

У разі реорганізації підприємства шляхом поділу після закінчення терміну для пред’явлення вимог кредиторів, включаючи їх задоволення чи відхилення, комісія з припинення юридичної особи складає розподільчий баланс, який (ст. 107 ЦК):

1) повинен містити положення про правонаступництво за всіма зобов’язаннями юридичної особи, що припиняється, а також за всіма її кредиторами і боржниками, включаючи оспорювані сторонами зобов’язання;

2) затверджується засновниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи.

Розподільчий баланс складають і при реорганізації шляхом виділу (ст. 109 ЦК).

Форму розподільчого балансу на сьогодні законодавчо не встановлено, тому він складається на розсуд підприємств, що реорганізуються. На практиці розподільчий баланс готують у формі звичайного балансу підприємства на дату виділення (поділу), в якому зазначають усі активи і пасиви, що передаються, з окремим доданням докладного розшифрування кожного рядка балансу в гривнях з копійками, для забезпечення достовірності даних, які будуть відображені на рахунках у бухгалтерському обліку. Зразок розподільчого балансу наведено у прикладах нижче.

Докладні розшифрування рядків балансу ми розглядали у минулих публікаціях (див. «ДК» №39/2208, 42/2008).

Бухгалтерський облік

Операції з реорганізації підприємств шляхом виділення та поділу в бухгалтерському обліку нормативно не регламентовано. Тому вести облік цих операцій треба на основі загальних принципів ведення бухгалтерського обліку.

Для дотримання принципу подвійного запису, так само як при злитті і приєднанні, як проміжні рахунки можна використовувати субрахунки 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» і 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» або ж рахунок 67 «Розрахунки з учасниками». На практиці при використанні бухгалтерських програм підприємства найчастіше застосовують проміжний рахунок «00», не передбачений чинним Планом рахунків.

Передача активів та пасивів здійснюється проведеннями, зазначеними у попередній публікації.

Слід пам’ятати, що після виконання всіх операцій з передачі сальдо на рахунках бухгалтерського обліку (в т. ч. обороти за дебетом і кредитом правопопередника і правонаступника) має закритися.

На практиці одним із неврегульованих питань при реорганізації шляхом поділу є розподіл даних за статтями річної фінансової звітності на початок року між правонаступниками (якщо реорганізація здійснюється у середині фінансового року).

Як варіант можна запропонувати, наприклад, щоб один із правонаступників узяв на себе відповідальність за всю діяльність правопопередника, здійснювану до дати поділу (що треба заздалегідь обумовити при прийнятті рішення про поділ). Цей правонаступник і відображатиме вступні дані за формами фінансової звітності на початок року, а також свої дані на дату поділу. Решта підприємств у фінансовій звітності відобразить дані лише у межах отриманих активів та зобов’язань за розподільчим балансом.

Податковий облік

Чинне податкове законодавство України, як і при реорганізації шляхом злиття та приєднання, не дає прямої і вичерпної відповіді на запитання щодо податкового аспекту процесів виділення та поділу підприємств. Натомість ДПАУ досить докладно виклала свою думку стосовно цього у листах.

Питання правонаступництва податкової заборгованості або податкового боргу внаслідок реорганізації шляхом виділення та поділу регламентуються Законом №2181.

Відповідно до п. 13.5 Закону №2181, «реорганізацією платника податків з метою оподаткування є зміна його правового статусу, яка передбачає...

в) поділ платника податків на кілька осіб, а саме розподіл його активів між статутними фондами новостворених юридичних осіб та/або фізичними особами, внаслідок якого відбувається ліквідація юридичного статусу платника податків, який розподіляється;

г) виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини активів платника податків, що реорганізовується, до статутних фондів інших платників податків в обмін на їхні корпоративні права, внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується».

Звертаємо увагу на той факт, що поняття «виділення» відповідно до ЦК не є ідентичним поняттю «виділення» при реорганізації платника податків, що вживається у Законі №2181. З позиції ЦК підприємство поділяється на два і більше, і за фактом засновники (власники) підприємства, що реорганізується, стають власниками двох чи більше підприємств. Підприємство, що реорганізується, не набуває корпоративних прав новоствореного підприємства — корпоративні права належать засновникам (власникам) підприємства. Ця думка також підтверджується листами Держкомпідприємництва від 15.08.2002 р. №2-221/4468 та від 11.09.2002 р. №1-221/4912.

Порядок врегулювання податкової заборгованості або податкового боргу (в т. ч. фінсанкції)

Реорганізація платника податків шляхом його поділу на два або більше осіб з подальшою його ліквідацією тягне за собою набуття новоствореними платниками податків усіх прав та обов’язків з погашення податкових зобов’язань або податкового боргу, що виникли до реорганізації. Розподіл податкових зобов’язань чи боргу між новоствореними платниками податків здійснюється пропорційно до часток балансової вартості активів, отриманих ними у процесі реорганізації згідно з розподільчим балансом.

Якщо одна або кілька новостворених осіб не є платниками податків, щодо яких виникли податкові зобов’язання чи борг платника податків, що реорганізується, зазначені податкові зобов’язання чи борг повністю розподіляються між особами, що є платниками таких податків, пропорційно до часток отриманих ними активів. Активи, передані неплатникам таких податків, у розподілі не враховуються (абз. 4 пп. 13.1.1 Закону №2181).

Реорганізація платника податків шляхом виділення з його складу іншого платника податків без ліквідації платника, що реорганізується, не тягне за собою розподілу податкових зобов’язань або податкового боргу між таким платником податків і особами, створеними у процесі його реорганізації.

Як виняток, податковий орган може прийняти рішення про застосування солідарної або розподільної податкової відповідальності, якщо активи платника податків, що реорганізується, перебуває у податковій заставі на момент прийняття рішення про таку реорганізацію. Це рішення ухвалюється на підставі висновку про те, що така реорганізація може призвести до неналежного виконання податкових зобов’язань платником податків, який реорганізується (пп. 13.1.2 Закону №2181).

Отже, при реорганізації підприємства шляхом виділення податкові зобов’язання чи борг за розподільчим балансом не переходять. Бажано, щоб обсяг майна, що залишається у підприємства після виділення, покривав податкові зобов’язання чи борги. Аналогічні правила поширюються і на бюджетну заборгованість перед підприємством (наприклад невідшкодований ПДВ зберігається за старим підприємством і не може бути переданий за розподільчим балансом).

На жаль, у зв’язку з тим що, як зазначалося вище, поняття «виділення» з позиції Цивільного кодексу не є ідентичним тому, що вживається у Законі №2181, питання про неможливість розподілу податкових зобов’язань та податкового боргу внаслідок реорганізації шляхом виділення залишається неврегульованим.

Терміни погашення податкових зобов’язань або податкового боргу платниками податків, що реорганізуються, не змінюються (п. 13.3 Закону №2181).

Податкова застава активів, реструктуризація податкового боргу

Якщо активи юрособи, що реорганізується, при виділенні або поділі перебувають у податковій заставі або її податковий борг є реструктурованим, то, відповідно до п. 13.2 Закону №2181, платник повинен заздалегідь повідомити податковий орган про прийняття рішення про реорганізацію і надати йому план такої реорганізації. Своєю чергою, податковий орган може прийняти рішення про:

1) розподіл суми податкових зобов’язань або податкового боргу між платниками податків, що виникають унаслідок реорганізації, виходячи з очікуваної прибутковості (ліквідності) кожного такого платника податків, без застосування принципу пропорційного розподілу, встановленого пунктом 13.1;

2) погашення податкових зобов’язань, забезпечених податковою заставою, до проведення такої реорганізації;

3) встановлення солідарної відповідальності за сплату податкових зобов’язань платника податків, який реорганізується, щодо всіх осіб, створених під час реорганізації, що тягне за собою застосування режиму податкової застави за всіма активами таких осіб.

Зазначені рішення податкового органу можуть бути оскаржені у порядку і терміни, визначені Законом №2181 для оскарження податкового зобов’язання або податкового боргу, нарахованого контролюючим органом.

Проведення реорганізації з порушенням правил, визначених п. 13.2, тягне за собою відповідальність, встановлену законодавством.

Порядок закриття сум надміру сплачених або невідшкодованих податків, а також сум податкових зобов’язань або податкового боргу, що є на балансі підприємства, яке ліквідується унаслідок реорганізації шляхом розділення, аналогічний, як і при злитті (приєднанні).

Податок на прибуток

При реорганізації підприємств за допомогою виділення або поділу об’єкт оподаткування на прибуток не виникає. Докладно це питання висвітлено у попередній публікації.

Позицію ДПАУ з приводу податкового обліку отриманих активів підприємством, утвореним унаслідок поділу і виділення, наведено у п. 14 листів від 21.04.2005 р. №3335/6/12-0216 (цей лист стосується будь-якого виду реорганізації). Зокрема, з метою податку на прибуток реорганізація при будь-якому її виді не може розглядатися як операція з купівлі-продажу підприємства або як безкоштовне отримання активів, унаслідок чого податкових зобов’язань з податку на прибуток не виникає. Також див. лист ДПАУ від 17.08.2001 р. №11202/7/16-1217-26.

З огляду на вищевикладене ні у правонаступників, ні у правопопередників, включаючи припинені підприємства, валові доходи не виникають.

Щодо валових витрат, амортизації основних фондів та формування податкової звітності:

— внаслідок поділу правонаступники мають пайове право на валові витрати у частині залишків запасів і можуть амортизувати отримані основні фонди та враховувати збитки підприємств, що припинилися. У зв’язку з тим, що відповідно до абз. 4 п. 11.1 Закону про прибуток останнім податковим періодом при ліквідації платника податків є період, на який припадає дата такої ліквідації, у подальших податкових періодах правонаступник відображає у декларації про прибуток суму (у частині отриманої частки) раніше задекларованих валових доходів та валових витрат підприємства, що припинилося, разом зі своїми валовими доходами та валовими витратами, понесеними ним як новостворений платник податку на прибуток;

— внаслідок реорганізації шляхом виділення дані податкового обліку не передаються і не переносяться до податкової звітності.

Одним із неврегульованих питань при реорганізації шляхом виділення є можливі податкові наслідки: якщо за розподільчим балансом до правонаступників перейде частина ТМЦ, які не будуть реалізовані до кінця року, то в результаті за підсумками року може утворитися приріст, який збільшить оподатковуваний прибуток за п. 5.9 Закону про прибуток. Механізм коригування у такому разі чинним законодавством не передбачено.

Податок на додану вартість

Щодо податкового обліку з ПДВ підприємствами, що реорганізуються, та їхніми правонаступниками, то при виділенні і поділі підприємств об’єкт оподаткування не виникає, бо ці операції не підпадають під термін «поставка товарів» згідно з нормами п. 1.4 Закону про ПДВ.

Думку ДПАУ з цього питання викладено у листах від 23.10.2000 р. №5826/6/16-1220-26, від 27.04.2001 р. №5543/7/16-1217-26, від 20.10.2004 р. №514/4/15-2410, від 20.10.2004 р. №11743/5/15-2416, від 12.03.2008 р. №4672/7/16-1517-05, від 01.04.2008 р. №6484/7/16-1517-07. Але у своєму листі від 07.05.2009 р. №9479/7/16-1517-18 ДПАУ висловлює зовсім протилежну думку (див. «ДК» №31/2009).

Операції під час переходу майнових прав у процесі реорганізації підприємств не є об’єктом обкладення ПДВ і потрапляють під дію пп. 3.2.8 Закону про ПДВ як поставка за компенсацію сукупних валових активів платника податку (з урахуванням гудвілу) іншому платникові податку.

Водночас при поділі підприємств жодної компенсації не відбувається, та й компенсувати нікому. При виділенні, можливо, підприємство, що реорганізується, і стане одним із засновників підприємства, яке виділяється, але компенсація корпоративних прав у цьому разі буде у вигляді інвестиції (яка не є продажем) до статутного фонду новоствореного підприємства, а ось передача сукупних валових активів за розподільчим балансом не є інвестицією. Договір поставки в обох випадках не укладається.

Ця думка також підтверджується листами Держкомпідприємництва від 15.08.2002 р. №2-221/4468 і від 11.09.2002 р. №1-221/4912, у яких сказано, що пп. 3.2.8 Закону про ПДВ застосовується не до процесу реорганізації юридичних осіб, а лише до процесу їх створення. Внески до статутного фонду юридичної особи (якщо такі будуть) є інвестицією, а інвестиція не є продажем.

Слід також звернути увагу на таке: якщо на момент розподілу балансу в обліку платника податків, що реорганізується, є основні фонди і товарні запаси, за якими було нараховано податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, то:

1) при поділі реорганізоване підприємство анулює свою реєстрацію платника ПДВ, у зв’язку з чим, відповідно до п. 9.8 Закону про ПДВ, воно зобов’язане визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами і, відповідно, збільшити суму своїх податкових зобов’язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання;

2) при виділенні реорганізоване підприємство продовжує існувати без анулювання реєстрації платника ПДВ, у зв’язку з чим, відповідно до абз. 2 пп. 7.4.1 Закону про ПДВ, підприємство має відкоригувати податковий кредит шляхом його зменшення, бо зазначені ОФ і ТМЦ не використовуються в оподатковуваних операціях господарської діяльності підприємства.

Оскільки в обох випадках новостворені підприємства за отриманими активами не зможуть відобразити податковий кредит, то ПДВ буде нараховано двічі: при умовному нарахуванні або коригуванні податкового кредиту підприємств, що реорганізуються, і при подальшому продажу цих ТМЦ (ОФ) правонаступником.

При прийнятті рішення про реорганізацію підприємств треба враховувати також той факт, що права на отримання відшкодування ПДВ новоствореної юридичної особи внаслідок виділення або поділу немає за наслідками діяльності перших 12 календарних місяців платника ПДВ (пп. 7.7.11 Закону про ПДВ).

Оподаткування операцій з корпоративними правами під час реорганізації підприємств, відповідно до вимог Закону про доходи, є ідентичним до розглянутого у попередній публікації.

Розглянемо операції з виділення та поділу на прикладах.

Приклад 1 Реорганізація здійснюється шляхом виділення з підприємства С підприємств А і В. Підприємство С продовжує існувати. Пайова участь унаслідок реорганізації підприємств становитиме: А — 30%, В — 20%, С — 50%. Приклад розподільчого балансу показано на зразку 1.

Зразок 1

Розподільчий баланс підприємства, що реорганізується шляхом виділення (до прикладу 1)

тис. грн1

Стаття
Код рядка
Заключний баланс
Передано
Залишок після передачі
С
А
В
С
100%
30%
20%
50%
Актив
I. Необоротні активи        
Основні засоби:          
— залишкова вартість
030
22
6,6
4,4
11
— первісна вартість
031
35
10,5
7
17,5
— знос
032
13
3,9
2,6
6,5
Усього за розділом I  
22
6,6
4,4
11
II. Оборотні активи        
Виробничі запаси
100
36
10,8
7,2
18
Товари
140
102
30,6
20,4
51
Дебіторська заборгованість:          
— чиста реалізаційна вартість
160
165
49,5
33
82,5
— початкова вартість
161
165
49,5
33
82,5
— резерв сумнівних боргів
162
0
0
0
0
Поточні фінансові інвестиції
220
10
3
2
5
Грошові кошти у національній валюті
230
42
12,6
8,4
21
Усього за розділом II  
355
106,5
71
177,5
Баланс
280
377
113,1
75,4
188,5
Пасив
I. Власний капітал        
Статутний фонд
300
125
37,5
25
62,5
Нерозподілений прибуток
350
30
9
6
15
Усього за розділом I  
155
46,5
31
77,5
IV. Поточні зобов’язання          
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги
530
200
66,6
44,4
89
Поточні зобов’язання за розрахунками з бюджетом
550
22
0
0
22
Усього за розділом IV  
222
66,6
44,4
111
Баланс
640
377
113,1
75,4
188,5

1 Баланс заповнюється в тис. грн, але для наочності подаємо заповнення з десятковим знаком

Бухгалтерський та податковий облік відображення операцій з передачі активів та пасивів підприємством С на адресу підприємств А і В наведено у таблиці 2.

Таблиця 2

Відображення в обліку операцій передачі активів і пасивів підприємством С на користь підприємств А і В
(за умовами прикладу 1)

№ п/п
Зміст операції
Бухгалтерський облік
Сума, тис. грн*
Податковий облік
Дебет
Кредит
А
В
ВД
ВВ
  Передано підприємством С            
1.

Основні засоби:            
— первісна вартість
685
10
10,5
7
-
-
— знос
13
685
3,9
2,6
-
-
2.
Виробничі запаси
685
20
10,8
7,2
-
-
3.
Товари
685
28
30,6
20,4
-
-
4.
Дебіторська заборгованість
685
36
49,5
33
-
-
5.
Поточні фінансові інвестиції
685
143
3
2
-
-
6.
Грошові кошти у національній валюті
685
311
12,6
8,4
-
-
7.
Статутний капітал
40
685
37,5
25
-
-
8.
Нерозподілений прибуток
441
685
9
6
-
-
9.
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги (з урахуванням виключення внутрішньої заборгованості)
63
685
66,6
44,4
-
-
* Фактично у бухгалтерському обліку слід відображати операції у гривнях з копійками. Для зручності розглянуто приклад в одиницях заповнення балансу.

Бухгалтерський та податковий облік відображення операцій з отримання активів і пасивів підприємствами А і В від підприємства С наведено у таблиці 3.

Таблиця 3

Відображення в обліку операцій отримання активів і пасивів підприємствами А і В від підприємства С
(за умовами прикладу 1)

№ з/п
Зміст операції
Бухгалтерський облік
Сума, тис. грн*
Податковий облік
Дебет
Кредит
А
В
ВД
ВВ
1.
Формування статутного капіталу шляхом виділення у підприємств А і В
46
40
37,5
25
-
-
  Отримано            
2.

Основні засоби:            
— первісна вартість
10
377
10,5
7
-
-
— знос
377
13
3,9
2,6
-
-
3.
Виробничі запаси
20
377
10,8
7,2
-
-
4.
Товари
28
377
30,6
20,4
-
-
5.
Дебіторська заборгованість
36
377
49,5
33
-
-
6.
Поточні фінансові інвестиції
143
377
3
2
-
-
7.
Грошові кошти у національній валюті
311
377
12,6
8,4
-
-
8.
Статутний капітал
377
46
37,5
25
-
-
9.
Нерозподілений прибуток
377
441
9
6
-
-
10.
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги (з урахуванням виключення внутрішньої заборгованості)
377
63
66,6
44,4
-
-
* Фактично у бухгалтерському обліку слід відображати операції у гривнях з копійками. Для зручності розглянуто приклад в одиницях заповнення балансу.

Приклад 2 Реорганізація здійснюється шляхом поділу підприємства С на підприємства А і В. У процесі поділу підприємство С ліквідується, правонаступниками є підприємства А і В. Пайова участь унаслідок реорганізації підприємств становить: А — 30%, В — 70%. Розподіл активів та пасивів у розрізі статей балансу здійснюється за запланованими напрямами діяльності правонаступників. Приклад розподільчого балансу наведено на зразку 2.

Зразок 2

Розподільчий баланс підприємства, що реорганізується шляхом поділу (до прикладу 2)

тис. грн

Стаття
Код рядка
С
А
В
100%
30%
70%
Актив
I. Необоротні активи      
Основні засоби:        
— залишкова вартість
030
22
20
2
— первісна вартість
031
35
32
3
— знос
032
13
12
1
Усього за розділом I  
22
20
2
II. Оборотні активи      
Виробничі запаси
100
36
36
0
Товари
140
102
0
102
Дебіторська заборгованість:        
— чиста реалізаційна вартість
160
165
41,5
123,5
— початкова вартість
161
165
41,5
123,5
— резерв сумнівних боргів
162
0
0
0
Поточні фінансові інвестиції
220
10
3
7
Грошові кошти у національній валюті
230
42
12,6
29,4
Усього за розділом II  
355
93,1
261,9
Баланс
280
377
113,1
263,9
Пасив
I. Власний капітал      
Статутний фонд
300
125
37,5
87,5
Нерозподілений прибуток
350
30
17
13
Усього за розділом I  
155
54,5
100,5
IV. Поточні зобов’язання        
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги
530
200
52
148
Поточні зобов’язання за розрахунками з бюджетом
550
22
6,6
15,4
Усього за розділом IV  
222
58,6
163,4
Баланс
640
377
113,1
263,9

Бухгалтерський та податковий облік відображення операцій з передачі активів та пасивів підприємством С на користь підприємств А і В наведено у таблиці 4.

Таблиця 4

Відображення в обліку операцій передачі активів та пасивів підприємством С на користь підприємств А і В
(за умовами прикладу 2)

№ з/п
Зміст операції
Бухгалтерський облік
Сума, тис. грн
Податковий облік
Дебет
Кредит
А
В
ВД
ВВ
  Передано підприємством С            
1.
Основні засоби:            
— первісна вартість
685
10
32
3
-
-
— знос
13
685
12
1
-
-
2.
Виробничі запаси
685
20
36
0
-
-
3.
Товари
685
28
0
102
-
-
4.
Дебіторська заборгованість
685
36
41,5
123,5
-
-
5.
Поточні фінансові інвестиції
685
143
3
7
-
-
6.
Грошові кошти у національній валюті
685
311
12,6
29,4
-
-
7.
Статутний капітал
40
685
37,5
87,5
-
-
8.
Нерозподілений прибуток
441
685
17
13
-
-
9.
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги (з урахуванням виключення внутрішньої заборгованості)
63
685
52
148
-
-
10.
Поточні зобов’язання за розрахунками з бюджетом
64
685
6,6
15,4
-
-

Бухгалтерський та податковий облік відображення операцій з отримання активів та пасивів підприємствами А і В від підприємства С наведено у таблиці 5.

Таблиця 5

Відображення в обліку операцій отримання активів та пасивів підприємствами А і В від підприємства С
(за умовами прикладу 2)

№ п/п
Зміст операції
Бухгалтерський облік
Сума, тис. грн
Податковий облік
Дебет
Кредит
А
В
ВД
ВВ
1.
Формування статутного капіталу шляхом поділу
46
40
37,5
87,5
-
-
  Отримано            
2.

Основні засоби:            
— первісна вартість
10
377
32
3
-
-
— знос
377
13
12
1
-
-
3.
Виробничі запаси
20
377
36
0
-
-
4.
Товари
28
377
0
102
-
-
5.
Дебіторська заборгованість
36
377
41,5
123,5
-
-
6.
Поточні фінансові інвестиції
143
377
3
7
-
-
7.
Грошові кошти у національній валюті
311
377
12,6
29,4
-
-
8.
Статутний капітал
377
46
37,5
87,5
-
-
9.
Нерозподілений прибуток
377
441
17
13
-
-
10.
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги (з урахуванням виключення внутрішньої заборгованості)
377
63
52
148
-
-
11.
Поточні зобов’язання за розрахунками з бюджетом
377
64
6,6
15,4
-
-

Нормативна база

  • ЦК — Цивільний кодекс України.
  • ГК — Господарський кодекс України.
  • Закон №2181 — Закон України від 21.12.2000 р. №2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами».
  • Закон про ПДВ — Закон України від 03.04.97 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість».
  • Закон про прибуток — Закон України від 28.12.94 р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції Закону України від 22.05.97 р. №283/97-ВР.
  • Закон про доходи — Закон України від 22.05.2003 р. №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб».

Елла Єлінек, аудитор



Наступна стаття:  На початок статті 



Найцікавіше у вересні Частковий перегляд статті (тільки початок)
Життя :: Бухгалтерський облік
Протягом цього місяця платники податків спостерігали за тим, як наша виконавча влада намагалася відкоригувати положення окремих законодавчих актів для поповнення бюджету. А втручання Президента хоча й зупинили тимчасово такі спроби, але про остаточне скас...

В рубриці: 


Питання обліку запасів Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Бухгалтерський облік
З початку 2015 р. сума податку на прибуток визначається на підставі даних
бухгалтерського обліку. У зв’язку з цим податківці отримали право перевіряти
правильність ведення бухобліку, правильність та повноту визначення доходів,
витрат та фінанс...

Продаж автомобіля фізособі Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Бухгалтерський облік
Звичайна господарська операція: юрособа продає легковий автомобіль —
основний засіб — фізособі. Але у зв’язку з цією операцією у бухгалтерів
виникає чимало запитань, особливо в світлі постійних змін законодавства.
Відповіді на багато запитань ...

0.014092