Зателефонуйте нам
ru ua

Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Чергові семінари,
тренінги, вебінари ...

Більше семінарів ...









 : загальний
   (по всіх сайтах ДК)






Дебет-Кредит № 25 (21.6.2004)
Суть справи :: Бухгалтерський облік

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua

або оберіть потрібний вам разділ ДК-порталу в верхньому рядку навигації.

Торгівля в інтернет-магазині

Інтернет в Україні невпинно розвивається, а з ним розвиваються і всі форми електронної комерції. Наше видання вже не раз зверталося до теми обліку у віртуальному просторі - див., наприклад, "Дебет-Кредит" №39/2003 і №46/2003. Цього разу пропонуємо до вашої уваги розділ з книги нашого постійного автора Римми Грачової "Енциклопедія бухгалтерського обліку", присвячений торгівлі в інтернет-магазині.

Інтернет-магазин і його "торгові площі"

В Інтернеті майже все як у житті, а його користувачів умовно можна розділити на дві категорії: тих, хто "йде" туди, щоб "себе показати", і тих, хто входить для того, щоб "інших побачити". Усе правильно: одні виставляють в мережі певну інформацію (у тому числі й "про себе улюбленого"), інші цю інформацію споживають.

Продовжуючи цю аналогію, порівняємо два магазини: звичайний (реальний) і віртуальний. Йдучи у звичайний магазин як потенційний покупець, максимум, що кожному з нас потрібно на те, щоб туди добратися, це трохи витратитися на проїзд. Подорожуючи мережею Інтернет, ми також трохи тратимося "на дорогу".

Будь-яка інформація, що розміщується в мережі Інтернет, займає певний обсяг, а значить, вимагає свого місця. Це місце оплачує той, хто хоче розміститися в мережі зі своєю інформацією. 1

1 Тут ми не говоримо про інформацію, яку може залишити на будь-якому інтернет-форумі, в будь-якій гостьовій книзі чи в банку рефератів тощо "всяк туди входящий". "Площі" для цієї інформації люб’язно надані власниками сайтів усім випадковим відвідувачам, тобто ці місця вже оплачені, вони не вийдуть за межі дискового простору, виділеного на сервері для роботи цього сайта.

Інтернет-магазин - це не тільки його сторінки, а й забезпечення можливості управління каталогами товарів, інформаційними сторінками, анонсами, новинами, фотозображеннями товарів, а іноді пряма його інтеграція зі складськими базами даних, бухгалтерськими програмами й службою доставки з підключенням до вибраних платіжних систем (повнофункціональний інтернет-магазин).

Залежно від того, наскільки складні функції виконуватиме інтернет-магазин, а також від того, на який термін він створюється, з якою кількістю й асортиментом товару виходить на ринок, від багатьох інших чинників, що реабілітують економічну доцільність проекту, підприємство створює:

Web-сайт, який для забезпечення його роботи в мережі Інтернет розміщується на дисковому просторі провайдера (віртуальний сервер),

або

WWW-сервер Web-сайт, самостійно розміщений підприємством в Інтернеті, за допомогою його власного обладнання.

Web-сайт або WWW-сервер може бути створений спеціально під інтернет-магазин або цей магазин може бути розміщений на вже існуючому сайті (або сервері) підприємства.

Web-сторінки для цієї мети, як правило, недостатньо. Створити Web-сторінку - це лише розмістити на сервері провайдера заздалегідь написаний у певному форматі файл (або сукупність файлів). На Web-сторінці підприємства можна розмістити лише відомості про його діяльність, історію створення, місцезнаходження й іншу ознайомлювальну інформацію, включаючи рекламу товарів і послуг, а також прайс-листи. Дисковий простір, що виділяється провайдером під Web-сторінки своїх клієнтів, зазвичай невеликий, принаймні не настільки великий, щоб на цьому віртуальному сервері клієнта могла як слід "розгорнутися" робоча програма, що обслуговує нехай навіть невеликий його інтернет-магазин.

Набагато більше можливостей дає створення Web-сайта (на базі власного сервера підприємства або віртуального - не має значення). На ньому можна розмістити відповідне програмне забезпечення, наприклад, з формування замовлень безпосередньо покупцями, з автоматичного виписування і реєстрації рахунків та інші програми, що становлять певний цілісний комплекс.

Створення віртуального сервера підприємства на сервері провайдера можна порівняти з орендою торгових площ. З тією лише різницею, що орендна плата називатиметься платою за хостинг 2.

2 Плата за хостинг - плата за оренду дискового простору.

Створення ж власного WWW-сервера - більш дорогий проект, він вимагає закупівлі відповідного обладнання, програм, їх установки і забезпечення користувачам Інтернету доступу до цього сервера. Це вже можна порівняти з купівлею окремої будівлі під "справжній" магазин.

Витрати на створення інтернет-магазину

Якщо підприємство володіє виключним авторським правом на інформаційно-програмний комплекс інтернет-магазину (незалежно, чи користується воно при цьому послугами сторонніх розробників або розробляє самостійно), то витрати на створення Web-сайта необхідно включити до складу капітальних інвестицій на створення нематеріальних активів. Внаслідок чого цей програмний комплекс буде визнаний нематеріальним активом, що підлягає обліку на рахунку 125 "Авторські й суміжні права". Якщо ж підприємство придбаває готовий програмний комплекс інтернет-магазину, розроблений і розтиражований сторонньою організацією, то в цьому випадку він також визнається нематеріальним активом, але враховується на рахунку 127 "Інші нематеріальні активи", бо авторськими правами на такий програмний продукт це підприємство не володіє.

У процесі створення інформаційно-програмного комплексу й розміщення підготовленого таким чином сайта в мережі можуть виникати супутні витрати. Наприклад, витрати на оплату послуг цифрової фотографії. Залежно від того, що зображають кадри, бухгалтер приймає рішення про те, до якої статті віднести такі витрати. Якщо на фотознімках, що розміщуються на сайті, представлене зображення тих чи інших товарів, що пропонуються до продажу, то в цьому випадку витрати на їх виготовлення розглядаються як витрати на рекламу з включенням відповідної суми в статтю витрат на збут того періоду, в якому був підписаний акт про приймання виконаних фоторобіт. У цьому випадку витрати можна "розтягнути у часі", заздалегідь зарахувавши їх на рахунок 39 "Витрати майбутніх періодів", з якого пізніше списувати ці суми рівномірно, протягом строку "перебування" цих знімків на сайті до заміни їх новими і т. д.

Усі інші витрати, включаючи плату за підключення до мережі й поточне забезпечення доступу в мережу, плата за хостинг (якщо підприємство створює Web-сайт і розміщує його на обладнанні провайдера, отримуючи таким чином віртуальний сервер), включаються в собівартість продукції (робіт, послуг) або визнаються витратами звітного періоду як витрати, пов’язані з виробництвом і управлінням підприємством. Треба нагадати, що якщо інтернет-магазин розміщений на сервері провайдера, то витрати, пов’язані з його роботою і технічним супроводом, можна розглядати як витрати на оренду торгових площ з віднесенням їх до складу виробничих витрат або витрат на збут. У випадку ж коли інтернет-магазин розміщується на сервері, доступ користувачів до якого забезпечений самим підприємством (продавцем товарів) з допомогою спеціально для цієї мети закупленого обладнання, витрати, пов’язані з його роботою і технічним супроводом, враховуються у складі виробничих витрат як витрати, пов’язані з технологією і організацією виробництва. В останньому випадку ці витрати іноді спочатку враховуються на рахунку 39 "Витрати майбутніх періодів" з подальшим їх рівномірним списанням на рахунок 23 "Виробництво".

Що стосується витрат на забезпечення і підтримку роботи електронної пошти (якщо є можливість виділити такі із загальної суми витрат на доступ в Інтернет), то ці витрати доцільно включати в склад загальновиробничих або адміністративних витрат.

Валові витрати користувача

У податковому обліку всі ці витрати, як безпосередньо пов’язані з діяльністю підприємства, включаються до складу валових витрат, а витрати на створення нематеріального активу підлягають амортизації.

Слід, однак, мати на увазі, що для зарахування таких витрат до складу валових необхідно мати первинні документи, що підтверджують використання часу перебування на лінії в цілях, пов’язаних з веденням господарської діяльності. Це можуть бути звіти провайдера, які він щомісяця надсилає своїм користувачам електронною поштою, або еле­ктронний облік статистики, де подані всі відомості про використання часу на лінії доступу, і який також в обов’язковому порядку ведеться всіма провайдерами. Необхідність документального підтвердження зв’язку понесених підприємством витрат з його господарською діяльністю випливає з вимог пп. 5.2.1. Закону про прибуток.

Відображення витрат на створення інтернет-магазину в бухгалтерському обліку

Приклад 1

 Адміністрацією підприємства прийняте рішення про створення інтернет-магазину на базі віртуального WWW-сервера. З цією метою з організацією-розробником було укладено три договори:

- на суму 24000 грн (у т. ч. ПДВ 4000 грн) на створення Web-сайта у вигляді програмного комплексу з реєстрацією доменного імені і авторських прав підприємства;

- на інформаційне оновлення і супровід сайта, яким передбачена щомісячна плата в розмірі 900 грн (у т. ч. ПДВ 150 грн);

- на суму 6000 грн (у т. ч. ПДВ 1000 грн) на рекламні послуги з просування Web-сайта в мережі Інтернет.

 Крім того, підприємством було укладено два договори з провайдером:

- на забезпечення комутованого доступу в Інтернет із зобов’язанням вносити щомісячну плату в розмірі 480 грн (у т. ч. ПДВ 80 грн);

- на оренду дискового простору на сервері провайдера і технічний супровід із зобов’язанням вносити щомісячну плату в розмірі 300 грн (у т. ч. ПДВ 50 грн); при цьому разова плата за відкриття віртуального сервера становить суму 1200 грн (у т. ч. ПДВ 200 грн).

 Спеціальним рішенням встановлено, що інтернет-магазин працюватиме протягом 5 років, а для початкового просування його на ринок знадобиться не більше 4 місяців. Амортизацію НА вирішено нараховувати прямолінійним методом (всі рішення, пов’язані з урахуванням діяльності інтернет-магазину, вказуються в доповненні до наказу про облікову політику).

Дані прикладу відображені в таблиці 1.

Таблиця 1

№ з/п
Зміст операції
Обороти за рахунками
Сума
Основні господарські операції
Операції розрахунків за податками
Д-т
К-т
Д-т
К-т
Створення Web-сайта
1.
Підписаний акт виконаних робіт зі створення програмно-інформаційного комплексу інтернет-магазину:

- нараховані витрати на створення ПІК;

- нарахований податковий кредит

154
631
641
631
20000 4000
2.
Сплачено розробнику
631
311
   
24000
3.
Об’єкт НА прийнятий до обліку
125
154
   
20000
Витрати на відкриття і рекламу Web-сайта
4.
Нараховані витрати, пов’язані з відкриттям Web-сайта на сервері провайдера
39*
631
   
1000
5.
Нарахований податковий кредит    
641
631
200
6.
Сплачено провайдеру за відкриття віртуального сервера
631
311
   
1200
7.
Нараховані витрати на рекламу з просування Web-сайта в мережі Інтернет
93 (28)**
631
   
5000
8.
Нарахований податковий кредит    
641
631
1000
9.
Сплачено розробнику Web-сайта за рекламні послуги
631
311
   
6000
Щомісячні проведення
10.
Нараховані зобов’язання з оплати послуг розробника з інформаційного супроводу сайта:

- у частині нарахованих витрат (вартості послуг);

- у частині ПДВ

23
631
641
631
750

150
11.
Сплачено розробнику за інформаційний супровід сайта
631
311
   
900
12.
Нараховані зобов’язання з оплати послуг провайдера:

(плата із забезпечення доступу в Інтернет; плата за хостинг)

23
631
   
650
13.
Нарахований податковий кредит, одночасно з проведенням 12    
641
631
130
14.
Сплачено провайдеру за забезпечення доступу і хостинг
631
311
   
780
15.
Списана місячна сума витрат, пов’язаних з відкриттям сайта (1000 : 4 = 250)***
23

(28)
39
   
250
16.
Нарахована амортизація НА (ПІК інтернет-магазину):

20000 : 5 : 12 = 333,3

23
133
   
333,3
* Автор не поділяє точку зору, згідно з якою витрати на відкриття Web-сайта повинні приєднуватися до вартості цього сайта, врахованого як НА. На думку автора, ці витрати потрібно розглядати як витрати на підготовку і освоєння виробництва і враховувати на рахунку 39 "Витрати майбутніх періодів", списуючи їх рівномірно щомісяця, протягом терміну, який підприємство - його власник вважає достатнім для "розкручування".

** Реклама з просування сайта в мережі Інтернет лише непрямо пов’язана з рекламою товарів, представлених на цьому сайті. Тому витрати на таку рекламу бухгалтер може з повним на те правом віднести на збільшення первісної вартості товарів, що цілком відповідає останньому абзацу п. 9 П(С)БО 9 "Запаси", де сказано, що в первісну вартість товарів включаються всі витрати на їх придбання і доведення до стану, придатного для використання в запланованих цілях. На думку автора, витрати на розміщення товарів у магазині є саме такими витратами, як і розміщення інформації про товари у віртуальному магазині.

*** Тут виходимо з умови, що для "розкручування" сайта треба 4 місяці.

Бухгалтерський облік продажу в інтернет-магазині

Для відображення в бухгалтерському обліку операцій продажу через інтернет-магазин дуже важливо визначити момент реалізації і момент оплати. Останнє залежить від форми оплати, а також від вибраної платіжної системи, якщо йдеться про безготівкову форму.

Враховуючи недостатню популярність банківських послуг і кредитних карток серед населення нашої країни, можна передбачити, що найчастіше вітчизняні інтернет-магазини торгують за готівку. Доставка товарів замовнику може бути організована шляхом створення власної кур’єрської служби або шляхом залучення для цієї мети сторонніх осіб з оплатою за фактом передачі товару або з попередньою оплатою. При цьому забезпечується можливість поштових поставок з післяплатою або з попередньою оплатою. Не виключається також можливість отримання товару покупцем самостійно, в тому числі і через представництва в різних містах з оплатою за фактом передачі товару.

Момент реалізації товару визнається за фактом передачі його покупцю, що підтверджується документом про вручення, завіреним підписом покупця, який кур’єр подає в бухгалтерію.

Якщо йдеться про поштове пересилання товару, то момент реалізації настає за фактом відправлення, що підтверджується поштовою квитанцією. Словом, моментом реалізації слід би в такому випадку вважати дату, вказану в поштовому повідомленні про вручення бандеролі одержувачу. Однак, враховуючи тривалість терміну, протягом якого це повідомлення надходить до продавця, автор не радить приймати таке рішення. З податкової точки зору це ризиковано. Наприклад, якщо повідомлення про те, що бандероль одержувачу була вручена 31 грудня, надходить у бухгалтерію в січні (після здачі звіту), то ця частина обсягу реалізації не потрапить у звіт, що буде розцінено як приховування доходу.

Якщо ж покупець самостійно отримує замовлений ним товар, то момент реалізації може бути визнаний як за фактом виписки витратної накладної, так і за фактом надходження грошей в касу, - це залежить від того, як організований реальний продаж: наскільки каса віддалена від складських приміщень або наскільки близько до них вона знаходиться, а також від розподілу відповідальності (одна і та ж посадова особа відповідає за відпускання товару й приймання грошей чи різні особи).

Кур’єри, прийняті в штат підприємства, оформляються на роботу як матеріально відповідальні особи.

Для обліку товару в інтернет-магазині, очевидно, немає сенсу застосовувати рахунок 285 "Торгова націнка". Зате необхідний інший рахунок - рахунок, на якому могли б числитися товари, видані кур’єрам для доставки їх покупцям. З цією метою в обліку товарів відкриваються два основні рахунки:

- 281 "Товари на складі";

- 283 "Товари, видані кур’єрам".

Приклад 2

 Протягом місяця обсяг продажу в інтернет-магазині становив 150000 грн плюс ПДВ 30000 грн.

 Первісна вартість реалізованого товару становила 100000 грн.

 Доставка товарів покупцям здійснювалася через кур’єрів - найманих працівників підприємства. 3 За доставку з покупців стягувалася окрема плата, яка за місяць становила 500 грн плюс ПДВ 100 грн.

3 До залучення кур’єрських служб сторонніх організацій підприємства - власники інтернет-магазинів вдаються дуже рідко. Тому такий випадок у прикладі не подаємо. Обмежимося лише нагадуванням, що витрати на оплату послуг сторонньої організації кур’єра, як і зарплата кур’єрів - найманих працівників, включаються до складу витрат на збут.

Разом з тим розглянемо й інші варіанти передачі товарів покупцям (варіант 2 і варіант 3). Дані прикладу відображені у таблиці 2.

Таблиця 2

№ з/п
Зміст операції
Обороти за рахунками
Сума
Основні господарські операції
Операції розрахунків за податками
Д-т
К-т
Д-т
К-т
1-й варіант. Якщо товар доставляється кур’єром
1.
Видані замовлені покупцями товари кур’єрам для доставки
283
281
   
100000
2.
Після повернення кур’єрами пред’явлені документи, що підтверджують вручення товарів покупцям, в касу здана готівка

(180000 + 600 = 180600)

301
702
   
180600
3.
Нарахований ПДВ у складі виручки    
702
641
30100
4.
Товар списаний в реалізацію
902
283
   
100000
5.
Виручка за вирахуванням ПДВ визнана доходом звітного періоду
702
791
   
150500
6.
Нараховані витрати на доставку
93
372*
   
450
7.
Нарахована заробітна плата кур’єрам
93
661
   
3200
8.
Нараховані страхові збори, пов’язані з цією зарплатою**
93
65
   
1150
9.
Собівартість реалізованих товарів списується на зменшення доходів
791
902
   
100000
10.
Витрати на збут списуються на зменшення доходів
791
93
   
4800
2-й варіант. Якщо товар покупець отримує самостійно
1.
Товар переданий покупцям при оприбуткуванні готівки в касу
301
702
   
180000
2.
Нарахований ПДВ у складі виручки    
702
641
30000
3.
Товар списаний в реалізацію
902
281
   
100000
4.
Виручка за вирахуванням ПДВ визнана доходом звітного періоду
702
791
   
150000
5.
Собівартість реалізованих товарів списується на зменшення доходів
791
902
   
100000
3-й варіант. Якщо товар відсилається покупцю звичайною поштою
1.
Видані замовлені покупцями товари кур’єрам (або підзвітним особам) для пересилання їх поштою
283
281
   
100000
2.
Після повернення кур’єрами пред’явлені документи - поштові квитанції, що підтверджують факт відправлення товарів покупцям і поштові витрати:

- нарахована виручка до отримання;

- нараховані поштові витрати (згідно з авансовим звітом)

361

93
702 372
   
180000 200
3.
Нарахований ПДВ у складі виручки    
702
641
30000
4.
Товар списаний у реалізацію
902
283
   
100000
5.
Виручка за вирахуванням ПДВ визнана доходом звітного періоду
702
791
   
150000
6.
Нарахована заробітна плата кур’єрам або іншим працівникам, що виконують роботу з пересилання
93
661
   
3200
7.
Нараховані страхові збори, пов’язані з цією зарплатою**
93
65
   
1150
8.
Собівартість реалізованих товарів списується на зменшення доходів
791
902
   
100000
9.
Витрати на збут списуються на зменшення доходів
791
93
   
4550
10.
Надійшла оплата від покупців
311
361
   
180000
* Це може бути, наприклад, вартість проїзних квитків, виданих кур’єрам для цієї мети, або інші документально підтверджені витрати кур’єрів на доставку товару покупцям. Документи додаються до авансових звітів.

** Цифра умовна.

Важливо


Створення WWW-сервера - дорогий проект, він вимагає закупівлі відповідного обладнання, програм, їх установки і забезпечення користувачам Інтернету доступу до цього сервера. Це вже можна порівняти з купівлею окремої будівлі під "справжній" магазин.


Момент реалізації товару визнається за фактом передачі його покупцю, що підтверджується документом про вручення, завіреним підписом покупця, який кур’єр подає в бухгалтерію. При поштовому пересиланні товару момент реалізації настає за фактом відправлення.

Римма ГРАЧОВА, консультант з економічних питань



Наступна стаття:  На початок статті 



Облік торгових патентів, придбаних підприємством Частковий перегляд статті (тільки початок)
Суть справи :: Бухгалтерський облік
У першу чергу - бухгалтерський Донедавна не всі керівники підприємств з належною увагою ставилися до вимог статті 8 Закону України від 16.07.99 р. №996-XIV "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" (далі - Закон про бухоблік),...

В рубриці: 


Питання обліку запасів Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Бухгалтерський облік
З початку 2015 р. сума податку на прибуток визначається на підставі даних
бухгалтерського обліку. У зв’язку з цим податківці отримали право перевіряти
правильність ведення бухобліку, правильність та повноту визначення доходів,
витрат та фінанс...

Продаж автомобіля фізособі Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Бухгалтерський облік
Звичайна господарська операція: юрособа продає легковий автомобіль —
основний засіб — фізособі. Але у зв’язку з цією операцією у бухгалтерів
виникає чимало запитань, особливо в світлі постійних змін законодавства.
Відповіді на багато запитань ...

0.029543