Зателефонуйте нам
ru ua

Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Чергові семінари,
тренінги, вебінари ...

Більше семінарів ...









 : загальний
   (по всіх сайтах ДК)






Дебет-Кредит № 28 (11.7.2005)
Суть справи :: Податковий облік

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua

або оберіть потрібний вам разділ ДК-порталу в верхньому рядку навигації.

Стаття 12: все не так уже і «безнадійно»

Що таке заборгованість, її види і які чинники істотно впливають на її формування, визначення і порядок розрахунку позовної давності, ми вже визначилися у попередній публікації (див. "ДК" №26/2005). Тепер зупинімося на порядку врегулювання безнадійної (сумнівної) заборгованості, а саме на податкових правах та обов’язках сторін і процедурі врегулювання спорів. У цій статті розгляньмо облік у продавця товарів.


Основні правила порядку врегулювання цієї заборгованості у податковому обліку відображені у ст. 12 Закону про прибуток.

Застосування норм вказаної вище статті дає продавцеві можливість за певних умов і подій збільшити свої валові витрати. Для цього підприємству необхідно здійснювати певні дії зі стягнення заборгованості. Водночас цією статтею передбачене "дзеркальне" збільшення валових доходів покупця, який несвоєчасно виконав свої зобов’язання (оплату) щодо свого контрагента.

Податкові права і обов’язки продавця

Якщо заборгованість можна класифікувати як сумнівну (безнадійну), то платник податків - продавець товарів, відповідно до пп. 12.1.1 Закону про прибуток, має право збільшити суму валових витрат на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітних податкових періодах, якщо покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без узгодження з таким платником податку оплату їхньої вартості (надання інших видів компенсацій їхньої вартості).

При цьому це збільшення не залежить від того, чи були відображені валові доходи при продажу товарів ("касовий метод") або цінних паперів.

Щоби збільшити валові витрати, продавцеві слід виконати одну із умов (див. нижче).

Підпунктом 12.1.2 Закону про прибуток передбачено також обов’язок продавця збільшити валовий дохід відповідного податкового періоду на суму заборгованості (її частини), попередньо віднесеної ним до складу валових витрат відповідно до пп. 12.1.1 Закону про прибуток або відшкодованої за рахунок страхового резерву згідно з п. 12.3 цієї статті.

Умови, за яких відбувається збільшення валових доходів, ми з’ясуємо при розгляді процедури з урегулювання суперечок.

Що слід знати про претензії

Одним із способів досудового врегулювання спорів є пред’явлення претензії боржнику - ця дія буде датою збільшення валових витрат на всю суму заборгованості. Але таке корегування можна здійснити лише за умови, що затримка в оплаті перевищила 90 календарних днів з дня, коли покупець повинен був розрахуватися з продавцем (абзац "б" пп. 12.1.1), а також якщо:

1) покупець письмово підтвердив свій борг у передбачений законодавством термін;

2) або покупець не відповів на претензію.

Процедуру досудового врегулювання спорів регламентовано розділом II ГПКУ.

Відповідно до ст. 5 ГПКУ, сторони застосовують порядок досудового врегулювання спорів у випадках, передбачених цим кодексом (перевезення, послуги зв’язку і держзамовлення), а також за домовленістю між собою, якщо це зазначено у договорі.

Порядок пред’явлення претензії встановлено ст. 6 ГПКУ. Цією статтею передбачено, що підприємства та організації, які порушили права і законні інтереси інших підприємств і організацій, зобов’язані відновити їх, не чекаючи пред’явлення претензій. Підприємства та організації, права і законні інтереси яких порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав і інтересів звертаються до нього з письмовою претензією, до якої додаються документи, які підтверджують вимоги замовника, в оригіналах або належним чином засвідчених копіях. Документи іншої сторони можуть не додаватися до претензії із зазначенням про це у претензії.

Претензія підписується упов­новаженою особою підприємства, організації або їхнім представником і відсилається адресату рекомендованим чи цінним листом або вручається під розписку. З огляду на цей факт дату отримання її боржником може бути визначено за поштовою квитанцією, яка свідчить про прийняття відправлення, або за датованим підписом боржника на примірнику претензії, що залишається у заявника (кредитора).

Відповідно до ст. 7 ГПКУ, претензія підлягає розгляду у місячний термін від дня її отримання за винятком випадків, передбачених цією статтею.

Розвиток подій протягом зазначеного терміну може відбуватися таким чином:

1) покупець відповідає на претензію і визнає або не визнає її протягом цього терміну або ж порушивши його;

2) покупець не відповідає на претензію.

Якщо у відповіді на претензію не було вказано про перерахування визнаного боргу, то через 20 днів з моменту її отримання, відповідно до ст. 8 ГПКУ, ця відповідь буде підставою для примусового стягнення заборгованості державною виконавчою службою у порядку, встановленому Законом №606., щоб зберегти валові витрати (не збільшувати валового доходу), продавець повинен звернутися до суду. До суду слід звернутися, якщо претензію покупцем визнано, але фактичного надходження коштів (компенсації боргу іншим способом за угодою сторін) не відбулося.

Слід враховувати, що законодавством передбачене збільшення валового доходу продавця у випадках, якщо відбувається одна із таких подій (абзац "а" пп. 12.1.2).

Важливо: при укладенні мирової угоди валові доходи продавця не збільшуватимуться.

Слід враховувати також те, що відповідно до пп. 12.1.5 Закону про прибуток, попередньо віднесена до складу валових витрат заборгованість за пп. 12.1.1, яка визнається безнадійною внаслідок недостатності активів покупця, визнаного банкрутом, або внаслідок її списання відповідно до умов мирової угоди за процедурою банкрутства, не змінює податкових зобов’язань як покупця, так і продавця у зв’язку із таким визнанням. Водночас у разі списання заборгованості за світовою угодою заборгованість не може бути визнано безнадійною, оскільки вона не підпадає під поняття безнадійної у термінах Закону про прибуток.

Якщо продавець звернеться до суду протягом 90 днів після безрезультатної претензійної процедури за таких умов:

1) з моменту отримання відповіді на претензію (якщо в ній не вказано терміну погашення заборгованості, і покупець не розрахувався);

2) з моменту отримання відповіді на претензію (якщо в ній вказано термін погашення заборгованості, але покупець так і не розрахувався);

3) з граничного терміну для відповіді на претензію (якщо боржник не відповів і не погасив боргу);

то він може не корегувати валових витрат.

У разі якщо позов подано пізніше за 90 днів від вказаних вище моментів, то, відповідно до пп. 12.1.2 Закону про прибуток, продавець повинен буде збільшити валовий дохід на суму, яку було попередньо віднесено до складу валових витрат, і за весь період нарахувати пеню.

Розмір пені до 01.01.2005 р. становив 120% річних облікової ставки НБУ за кожен календарний день.

У 2005 р. вказана пеня становить трикратний розмір річної облікової ставки НБУ (ст. 97 Закону №2505).

Розрахунок пені проводиться з першого дня податкового періоду, наступного за періодом, протягом якого було збільшено валові витрати за пп. 12.1.1 Закону про прибуток і до останнього дня податкового періоду, в якому було збільшено валовий дохід.

Важливо: пеню сплачують незалежно від значення податкових зобов’язань платника податків за відповідний податковий період.

Приклад

У визнаній претензії продавець (кредитор) вимагає погасити заборгованість у термін до 10 березня 2004 р.

Заборгованість на вказану дату не сплачено.

Якщо продавець не звернувся до суду протягом 90 днів (до 8 червня 2004 р.), то він повинен збільшити валовий дохід і нарахувати пеню.

Дії продавця у разі отримання або неотримання відповіді на претензію відображені на схемі 1.

Схема 1

Дії продавця у разі отримання або неотримання відповіді на претензію

Звертання до суду

Одним з способів стягнути заборгованість з покупця є звертання продавця до суду з позовом (заявою) з будь-якої причини (абзац "а" пп. 12.1.1), про:

1) стягнення заборгованості з такого покупця;

2) порушення справи про його банкрутство;

3) стягнення закладеного ним майна.

Слід враховувати, що витрати у разі подання позову (заяви) до суду у підприємства будуть такі:

- за заявами майнового характеру: державне мито у розмірі 1% ціни позову, але не менше за 6 н.м.д.г. і не більше за 1500 н.м.д.г. (пп. "а" п. 2 ст. 3 Декрету про держмито);

- за заявами немайнового характеру (про порушення справи про банкрутство): державне мито у розмірі 5 н.м.д.г.

Тому перед здійсненням таких дій підприємству слід зважити на доцільність подання цього позову. Наприклад, якщо сума боргу невелика, то може статися, що матеріальні і людські витрати за судовою процедурою будуть набагато більшими, ніж сума, отримана після стягнення.

У періоді подання позову (заяви) продавець має право на збільшення валових витрат, при цьому продавець з посиланням на зазначену вище статтю подає разом з декларацією про прибуток повідомлення про збільшення валових витрат з первинними документами, які підтверджують наявність заборгованості.

До суду платник може звернутися з наступного дня після закінчення терміну погашення заборгованості в будь-який час, не здійснюючи процедуру досудового урегулювання спору або вживши всіх заходів зі стягнення відповідно до вищезгаданої процедури (див. попередній розділ).

Слід враховувати, що законодавством передбачене збільшення валового доходу відповідного податкового періоду у випадках, якщо відбувається одна з таких подій (абзац "а" пп. 12.1.2):

а) стягнення через суд:

1) суд не задовольняє позову (заяви) продавця;

2) задовольняє його частково;

3) не приймає позов (заяву) у провадження (до розгляду);

4) задовольняє позов (заяву) покупця про визнання недійсними вимог з погашення цієї заборгованості або її частини.

Важливо: збільшення валового доходу, передбачене пп. 12.1.2, не відбувається, якщо платник податку оскаржить рішення суду в порядку, встановленому законом, до моменту прийняття остаточного рішення відповідним судовим органом (пп. 12.1.3). За суттю, ця норма має стосуватися також випадків, коли продавцем оскаржується ухвала про відмову позовної заяви або про її повернення.

Дії продавця за судовою процедурою показані на схемі 2.

Схема 2

Стягнення заборгованості через суд

Виконавчий напис нотаріуса

Ще один спосіб стягнути заборгованість з покупця передбачено абзацом "в" пп. 12.1.1 Закону про прибуток - звертання продавця до нотаріуса про вчинення виконавчого напису зі:

1) стягнення заборгованості з покупця;

2) стягнення закладеного майна (крім податкового боргу).

Практика вчинення виконавчих написів нотаріусами більшою мірою стосується заборгованості, забезпеченої договорами застави майна, і заборгованості за опротестованими векселями. Щодо інших договорів така практика не є дуже поширеною, оскільки нотаріуси, не володіючи повною інформацією, не можуть бути абсолютно впевненими у безперечності невиконаного договору.

Для розуміння самої процедури зупинімося на загальних моментах вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Відповідно до статті 87 Закону про нотаріат, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси здійснюють виконавчі написи на документах, які встановлюють факт заборгованості.

Нотаріус здійснює виконавчий напис лише у разі, якщо подані документи підтверджують безперечність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і за умови, що від дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами, організаціями - не більше одиного року (ст. 88 Закону про нотаріат). У разі якщо для вимоги встановлюються інші терміни давності, то виконавчий напис здійснюється в межах цього терміну.

За наявності спірних відносин справа підлягає розгляду в господарському суді на загальних підставах.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості здійснюється у беззаперечному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затверджено Постановою №1172.

Стягнення заборгованості за виконавчим написом здійснюється в порядку, встановленому Законом №606.

Для обрання цього варіанта стягнення заборгованості слід враховувати той факт, що продавець (позивач) понесе такі витрати:

1) вартість послуг нотаріуса;

2) державне мито в розмірі 1% суми, що стягується, або 1% вартості майна, яке витребовується, але не менше за 3 н.м.д.г. і не більше за 100 н.м.д.г. (пп. "о" п. 3 ст. 3 Декрету про держмито).

Звертання до нотаріуса для вчинення виконавчого напису - найоперативніший спосіб стягнення заборгованості. Єдиний мінус тут - якщо боржник оспорюватиме у судовому порядку скасування виконавчого напису, то виконавче провадження буде зупинено (п. 4 ст. 34 Закону №606).

Це важливо

1. Якщо боржник погасить свій борг після того, як продавець збільшив валові витрати, то, відповідно до п. 12.4.1 Закону про прибуток, продавець повинен буде збільшити валовий дохід пропорційно до погашеної заборгованості.

2. Якщо підприємство почне стягнення заборгованості з процедури досудового врегулювання спорів - подання претензії, то у разі якщо після подання претензії і неотримання на неї відповіді підприємство звернеться до суду, а суд не прийме позовної заяви або припинить провадження у справі, то продавець, відповідно до пунктів "в" і "а" (відповідно) пп. 12.1.2 Закону про прибуток, повинен буде збільшити валові доходи і нарахувати пеню.


Для збільшення валових витрат продавцеві слід виконати одну із умов:

відіслати претензію покупцеві;

звернутися до суду з позовом (заявою);

здійснити подання на покупця, щоб нотаріус вчинив виконавчий напис.


Продавець зобов’язаний збільшити валовий дохід, якщо відбувається одна із таких подій:

між контрагентами укладено угоду щодо продовження термінів погашення заборгованості або списання усієї суми заборгованості чи її частини (крім випадків укладення мирової угоди у межах процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, визначених законом*);

неотримання продавцем відповіді від покупця на претензію протягом термінів, визначених законодавством;

продавцем одержано відповідь про визнання пред’явленої претензії покупцем, але не отримано оплату (інших видів компенсацій у рахунок погашення заборгованості) протягом визначених у такій претензії термінів, і при цьому протягом подальших 90 днів продавець не звернувся до суду із заявою про стягнення заборгованості, або про порушення справи про його банкрутство, або про стягнення закладеного ним майна.

* Облік заборгованості, розстроченої мировою угодою, див. у "ДК" №12/2005.


Документи, за якими стягнення заборгованості здійснюється у беззаперечному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса

- Нотаріально завірені угоди, які передбачають сплату грошових сум, передачу і повернення майна, а також право звертання стягнення на закладене майно.

Для отримання виконавчого напису надаються:

1) оригінал нотаріально засвідченої угоди;

2) документи, які підтверджують беззаперечність заборгованості боржника і визначають прострочення виконання зобов’язань.

- Інші договори, чеки, опротестовані векселі.

Для отримання виконавчого напису надаються:

1) оригінали документів (договір оренди, лізингу, опротестований вексель);

2) засвідчена стягувачем копія рахунка, відіслана боржнику (лізингоодержувачу), з відміткою про непогашення заборгованості (несплату платежів) після вручення письмового попередження (повідомлення), акт про протест векселя.


Нормативна база

ЦКУ - Цивільний кодекс України.

ГКУ - Господарський кодекс України.

ГПКУ - Господарський процесуальний кодекс України

Закон про прибуток - Закон України від 22.05.97 р. №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств".

Закон №349 - Закон України від 24.12.2002 р. №349-IV 24 "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Закон про ПДВ - Закон України від 03.04.97 р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Закон про нотаріат - Закон України від 02.09.93 р. №3425-XII "Про нотаріат".

Закон №606 - Закон України від 21.04.99 р. №606-XIV "Про виконавче провадження".

Закон №2505-IV - Закон України від 25.03.2005 р. №2505ІV "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік і деякі інші законодавчі акти".

Закон №2181 - Закон України від 21.12.2000 р. №2181-III "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами".

Декрет про держмито - Декрет КМУ від 21.01.93 р. №7-93 "Про державне мито".

Постанова №1172 - Постанова КМУ від 29.06.99 р. №1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості здійснюється в безперечному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів".

Наказ №346 - Наказ від 11.07.2003 р. №346 "Про затвердження Узагальнюючого податкового роз’яснення щодо застосування пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Елла ЕЛІНЕК, аудитор



Наступна стаття:  На початок статті 



Бюджетне відшкодування ПДВ: крок за кроком Частковий перегляд статті (тільки початок)
Суть справи :: Податковий облік
Законом №2505 оновлено порядок відшкодування податку на додану вартість. Новий порядок набрав чинності з 1 червня 2005 року...

В рубриці: 


ПДВ із мінусом: подальша доля Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Податковий облік
Лютий 2015 року був важким звітним періодом для тих платників ПДВ, які мали
станом на 01.02.2015 р. від’ємне значення з цього податку. Але навіть після
подання звітності з ПДВ за лютий у багатьох платників податку залишається
сумнів: а чи прав...

Як використати переплату з ПДВ Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Податковий облік
На 1 травня 2015 р. підприємство не мало оподатковуваних операцій з ПДВ
протягом останніх 11 місяців. При цьому в картці особового рахунку з ПДВ
значиться переплата, яка виникла за рахунок надміру сплачених грошових
зобов’язань, які залишилися...

0.018641