(044) 391-51-92
ru ua

Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Ближайшие семинары,
тренинги, вебинары ...

Все семинары ...
(полный план-график)









 : загальний
   (по всіх сайтах ДК)






Документи для роботи № 14-15 (6.4.2015)
Оподаткування

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua.

Коментар. Щодо Методичних рекомендацій із застосування податкового компромісу

Дивись документ:
Щодо Методичних рекомендацій із застосування податкового компромісу

Лист Інші від 6.3.2015 № 550/2/99-99-10-04-01-10

За кілька днів до завершення строку, відведеного на врегулювання «старих боргів» між бізнесом та державою у межах податкового компромісу, з’являється коментований лист головного податкового регулятора, мета якого, очевидно, — виправдатися перед урядом та бізнес-спільнотою за недоліки реалізації компромісного процесу на місцях. Певно, задум законотворця та прогнозовані надходження до бюджету в межах податкового компромісу залишилися недосяжною мрією. Адже практичну реалізацію цього справді гідного поваги механізму було покладено на податківців — на тих, хто ще вчора видавав «власні гарантії» бізнесу.

Для практичної реалізації механізму податкового компромісу було розроблено Методичні рекомендації щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, які затверджено наказом ДФС від 17.01.2015 р. №13 (далі — Методрекомендації, див. «ДК» №5/2015, коментар). Навіть поверхового аналізу цього документа достатньо для того, щоб дійти висновку: його розроблено нашвидкуруч та виключно в інтересах податківців. Власне, ініціювати процес податкового компромісу — це все, що залежить від платника податків. Далі підключаються податкові органи і повністю беруть процес у свої руки. Унаслідок цього: або сума, потрібна податківцям, або компромісу не бути (натомість усі заявлені платником податків суми «на себе» та своїх контрагентів залишаються у податкової до кращих часів). Так, винятки справді є (структури, які легко та безболісно узгоджують заниження податкових зобов’язань під 5%), але вони надто поодинокі на тлі однозначно негативних закономірностей.

Методрекомендації не передбачають основної характеристики податкового компромісу, яка закладалася законодавцем, — його заявницького принципу. Бізнесу, навпаки, доводиться захищатися від неправомірних перевірок поза тими операціями, що наведені в описах. Адже логіка і компромісу загалом, і, зокрема, самих описів — показати саме ті операції, які бізнес виводить під врегулювання. Натомість маємо перевірки всіх операцій із тим чи іншим контрагентом, який хоч однією операцією відображений в описі, та перевірки «за ланцюгом».

Навіть керівництво головного податкового органу не бачить проблеми в тому, що через низьку активність бізнесу в податковому компромісі конкретним платникам податків розсилаються рішення у формі протоколу про погодження або непогодження застосування податкового компромісу. Мовляв, це тільки повідомлення про конкретні ідентифіковані суми податкових зобов’язань, визначених у ППР, щодо яких податковий компроміс може бути застосований. Малоймовірно, що такі повідомлення не будуть сприйматися посадовими особами підприємства як спроба психологічного тиску. Чи передбачені законодавством такі повідомлення з боку податкового органу? Певна річ, ні. Відповідно до п. 1 підрозділу 9-2 розділу ХХ ПКУ, ініціатива та прийняття рішення про участь у податковому компромісі належать саме платникові податків. Мало того, що Методрекомендації повністю виписані під інтереси податкового органу, податківці на місцях своїм тиском намагаються відібрати навіть це право. Скидається на те, що з усіх учасників трикутника «законодавець — бізнес — податковий орган» суть податкового компромісу не зрозумів тільки останній. Або просто не спроможний осягнути суть «заявницького принципу».

Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор



Наступна стаття:  Дивись документ...  На початок статті 





Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 р. №15 Частковий перегляд статті (тільки початок)
Постанова Кабінет Міністрів України от 25.3.2015 № 136
Оподаткування
Дію переліків відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з
постачання яких звільняються від ПДВ продовжено до кінця 2016 року. ...
Коментар ДК...

В рубриці: 


Про розгляд листа Частковий перегляд статті (тільки початок)
Лист Інші от 11.3.2015 № 5084/6/99-99-17-03-03-15
№ 20 (18.5.2015) :: Оподаткування
ДФСУ роз’яснила, як нараховується ЄСВ у деяких нестандартних випадках. ...
Коментар ДК...

Щодо обкладення податком на додану вартість операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів Частковий перегляд статті (тільки початок)
Лист Інші от 30.3.2015 № 6490/6/99-99-19-03-0275
№ 20 (18.5.2015) :: Оподаткування
Постачання ліків, не дозволених для виробництва і застосування в Україні або
не внесених до Держреєстру лікарських засобів, оподатковується ПДВ за
ставкою 20%. ...

0.078418