Зателефонуйте нам
ru ua

Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Чергові семінари,
тренінги, вебінари ...
Більше семінарів ...









 : загальний
   (по всіх сайтах ДК)






Школа бухгалтера № 11 (2.6.2008)
Практика

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua.

Не у відпустку — у відрядження — на конференцію за кордон

З роками популярність фірмових виїздів за кордон для проведення нарад, семінарів, корпоративних заходів зростає.

Розглянемо, яким чином оформити зв’язок витрат на подібні заходи, забезпечивши їх «валововитратність».

Службове відрядження – це поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

Згідно з пп. 5.4.8 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі — Закон про прибуток) до валових витрат включаються витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на дозволені цілі та сум добових, за умови наявності документів, що засвідчують вартість цих витрат та зв’язок такого відрядження з основною діяльністю платника податку.

Одразу зазначимо, що Законом про прибуток термін «основна діяльність» не визначений. Відповідно до п. 4 П(С)БО 3, основною діяльністю є операції, пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу.

Згідно з п. 1.5 розділу ІІ Інструкції № 59 фактичний час перебування у відрядженні за кордоном визначається:

а) у разі відрядження з України до країн, з якими встановлено повний прикордонний митний контроль, — за відмітками контрольно-пропускних пунктів Прикордонних військ України в закордонному паспорті або документі, що його заміняє;

б) у разі відрядження з України до країн, з якими не встановлено або спрощено прикордонний контроль, — згідно з відмітками сторони, яка відряджає, та сторони, яка приймає, у посвідченні про відрядження.

Отже відмітки в закордонному паспорті працівника, направленого у відрядження до країн, із якими встановлено прикордонний контроль, за розпорядчим документом (наказом) керівника підприємства, є достатнім підтвердженням фактичного перебування у відрядженні. Посвідчення про відрядження в такому випадку не оформляється.

Якщо щодо фактичного часу перебування прнацівника у відрядженні є достатні докази, підприємство зобов’язане таке відрядження оплатити. Законних підстав оподаткування ПДФО витрат на відрядження (всупереч тому, як вважають деякі бухгалтери та представники контролюючих органів) немає, адже гарантія щодо відшкодування таких витрат, визначена для працівника в статті 121 КЗпП України, не залежить від їх «валововитратності» в його работодавця1.

1 На практиці обережні бухгалтери нерідко не відносять до валових витрат деякі зазнані підприємством витрати, оскільки, на їх думку, аргументація їх зв’язку з господарською діяльністю є сумнівною. Однак слід пам’ятати, що думка бухгалтера (як і думка представників контролюючих органів) при цьому не може відміняти гарантії, передбачені для працівників законом. Якщо працівник направлений у відрядження підприємством, таке підприємство, за будь-яких умов, зобов’язане забезпечити виплату йому відшкодувань, передбачених законом.

За певних умов підприємство має можливість обґрунтувати зв’язок витрат на відрядження в розглядуваних випадках з основною діяльністю. Законом про прибуток передбачені такі види документів, підтверджуючих цей зв’язок:

— запрошення приймаючої сторони, діяльність якої збігається з діяльністю платника податку;

— укладений договір (контракт);

— документи, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини (наприклад, протоколи про наміри);

— довідки або протоколи чи інші документи про участь у переговорах, конференціях або симпозіумах, які проводяться за тематикою, що збігається з основною діяльністю).

Оскільки, як уже зазначалося, відміток приймаючої сторони у посвідченні про відрядження в розглядуваному випадку не потрібно, можна обійтися і взагалі без приймаючої сторони. Метою відрядження може бути і проведення конференції (зборів, наради, семінару) трудового колективу або його частини для обговорення основних напрямків діяльності фірми.

Зауважимо, що, на нашу думку, протокол про участь у конференції (навіть і такій, що проводилася за участю представників лише одного підприємства) чи переговорах із зазначенням у ньому тематики, яка збігається з основною діяльністю, при перевірці вартий набагато більше, аніж так званий «Звіт про відрядження» довільної форми, що застосовується на багатьох підприємствах України для документальної аргументації зв’язку відрядження із господарською діяльністю.

Наведемо приклади документів, що обґрунтовують зв’язок відрядження з основною діяльністю платника податку на прибуток:

Приклад 1

Приклад 2

Зазначимо, що відшкодування всіх витрат, пов’язаних з відрядженням (окрім добових, що виплачуються в установленому порядку), п. 1.4 розділу ІІ Інструкції допускає лише за умови їхнього документального підтвердження виключно в оригіналах. Підтверджуючими документами, відповідно до Інструкції, є розрахункові документи, які видаються відповідно до Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), який підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти,) та Закону про прибуток (транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхових полісів тощо). Довідки про вартість послуг та ксерокопії документів не можуть бути підставою для відшкодування витрат працівнику1.

1 Для більш детального ознайомлення з порядком документального оформлення відряджень та проблемних питань, що виникають при їх оформленні, див.«ДК» № 8/2008, № 39/2006.

Олексій Кравчук, аудитор



Наступна стаття:  На початок статті 



Оплата лікарняного листа працівникові Частковий перегляд статті (тільки початок)
Практика
«Краще бути багатим і здоровим, ніж хворим і бідним». Це в ідеалі. А реалії такі, що рано або пізно здоров’я підводить, і людина іде на лікарняний. Допомога з тимчасової втрати працездатності покликана якось компенсувати їй змушену «нероботу». Як...

В рубриці: 


Доставка товару покупцям Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 22 (2.6.2008) :: Практика
Товар, придбаний покупцем, може бути вивезений ним самостійно або доставлений постачальником. Доставка товару покупцеві може здійснюватися як власним транспортом постачальника, так і за допомогою сторонніх транспортних організацій. При цьому вартість...

Практика обліку запасів. Придбання запасів Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 22 (2.6.2008) :: Практика
Закінчення. Початок див. у «ШБ» №№ 06-10/2008 р.
Відображення придбання запасів у бухобліку
Продовжуємо розгляд порядку відображення в обліку операцій з придбання запасів. У попередньому номері «ШБ» ми розглянули кілька прикладів придбання запасів.....

0.0111