Зателефонуйте нам
ru ua

Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Чергові семінари,
тренінги, вебінари ...
Більше семінарів ...









 : загальний
   (по всіх сайтах ДК)






Школа бухгалтера № 11 (2.6.2008)
Практика

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua.

Доставка товару покупцям

Товар, придбаний покупцем, може бути вивезений ним самостійно або доставлений постачальником. Доставка товару покупцеві може здійснюватися як власним транспортом постачальника, так і за допомогою сторонніх транспортних організацій. При цьому вартість доставки може бути оплачена покупцем окремо або без її виділення (вартість доставки включається до вартості товару).

Постійно використовують транспорт для доставки ті постачальники, які реалізують свій товар на умовах доставки товарів покупцеві. Йдеться про оптових постачальників, які продають товари великими партіями одному покупцеві, або навпаки, про роздрібних продавців, що працюють на умовах доставки великій кількості клієнтів (тими, хто працює через Інтернет-магазини, займається доставкою продуктів додому тощо).

Доставка товарів покупцеві за замовленням або рахунком, рахунком-фактурою провадиться в погоджений з покупцем час. Форма і порядок оплати за продавані товари встановлюються між споживачем і суб’єктом господарювання договором або документом, що його заміняє.

Вартість витрат з доставки товарів буде відшкодована покупцем, але відображатися в первинній документації вона може по-різному. Це може бути або передбачена договором окремо оплачувана доставка товару, або витрати з доставки включаються до вартості товару і не виділяються окремою сумою.

Доставка здійснюється транспортом постачальника

У цьому випадку доставка товару здійснюється власним або орендованим транспортом постачальника.

До витрат з доставки товарів транспортом постачальника відносяться витрати з оплати праці водіїв і експедиторів, вартість ПММ, витрачених у зв’язку з доставкою, зносом (амортизацією) вантажного автомобіля, або орендна плата за такий автомобіль. Все це, зрозуміло, у тій частині, у якій вони відносяться до цієї операції з поставки товару. Виділити ці витрати окремо по кожній операції поставки неможливо, тому що всі ці витрати відносяться до умовно-постійних, що не змінюються залежно від кількості поставок в обліковому періоді. Зазначені витрати лягають на збутові витрати цілком, однак якщо договором передбачено, що доставку товару покупець оплачує окремо, то торговельні підприємства розраховують вартість такої доставки.

Окремо варто сказати про правову сторону здійснення доставки товарів власним транспортом. Насамперед, звертаємо вашу увагу на те, що використання вантажного транспорту на під-приємстві вимагає обліку зносу транспорту як другої групи основних фондів у податковому обліку і по-об’єктному нарахуванні цього зносу в групі «Транспортні засоби» відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92 (далі — П(С)БО 7), обліку ПММ, що придбаваються і витрачаються підприємством для обслуговування вантажного транспорту, а також поточних і капітальних ремонтів і іншого техобслуговування транспортних засобів. До обов’язкових видів обліку відноситься також облік податку з власників транспортних засобів, регульований Законом України «Про податок з власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів» від 17.09.2001 р. № 373, і збору за забруднення навколишнього середовища, регульованого Інструкцією про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища від 19.07.1999 р. № 162/379.

Перевезення своїх товарів торговельним підприємством не є видом діяльності, що ліцензується, тому що відповідно до Закону України «Про ліцензування деяких видів діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-ІІІ, ліцензуванню підля-гають тільки послуги з транспортування вантажів, надавані стороннім організаціям.

Крім того, існують спеціальні вимоги, яких варто дотримуватися за наявності на підприємстві вантажного автотранспорту:

а) вимоги до персоналу, що обслуговує вантажний транспорт. Ці вимоги зібрані в Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників, затверджений Наказом Міністерства транспорту і зв’язку України (далі — Мінтранс) від 14.02.2006 р. № 136;

б) вимоги з пожежної безпеки. Ці вимоги встановлені Правилами пожежної безпеки для підприємств і організацій автомобільного транспорту України, затвердженими наказом Мінтрансу від 21.12.98 р. № 527;

в) вимоги з охорони праці. Ці вимоги встановлені КЗоТом і Законом України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. № 2694-ХІІ, а також іншими нормативними документами з охорони праці. До вимог з охорони праці, зокрема, відноситься обов’язковий медогляд водіїв, що повинен здійснюватися у випадку відсутності у водія протипоказань до керування відповідною категорією транспортних засобів не рідше ніж раз на три роки. Для водіїв віком понад 55 років (жінок — більше 50 років) — не рідше, ніж раз на два роки. Крім того, перед виїздом водіїв у рейс обов’язково проводиться щозмінний передрейсовий і післярейсовий медогляд всіх водіїв. Результат проведеного медогляду фіксується в Журналі щозмінного передрейсового і післярейсового медичних оглядів водіїв, форма якого затверджена спільним Наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства внутрішніх справ України від 05.06.2000 р. № 124/345, після чого в подорожньому листі ставиться штамп із висновком про придатність до керування транспортом;

г) вимоги з обов’язкового страхування транспортних засобів. Ці вимоги встановлені Положенням про порядок і умови обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів від 07.06.1994 р. № 372. Об’єктом обов’язкового страхування є цивільна відповідальність власників транспортних засобів за шкоду, заподіяну потерпілим у результаті ДТП, а саме життю або здоров’ю громадян, їхньому майну і майну юридичних осіб. Застрахованим транспортним засобом є транспортний засіб, власник якого (уповноважена ним особа) уклав договір обов’язкового страхування з юридичною особою, яка має ліцензію на проведення цього виду страхування і є членом Моторного (транспортного) страхового бюро.

Бухгалтерський і податковий облік доставки товару власними силами

Витрати зі здійснення доставки покупцям відображаються на рахунку 93 «Витрати на збут» у кореспонденції з рахунками, на яких ці витрати виникають: 201 «Сировина і матеріали», 203 «Паливо», 207 «Запчастини», 661 «Розрахунки по заробітній платі», 131 «Знос основних засобів» і т.д.

Якщо ці витрати будуть компенсовані покупцем окремо від вартості товару, то сума отриманої компенсації буде відображена на рахун-ку 719 «Інші доходи від операційної діяльності». Але ми б радили бухгалтерам, якщо в торговельного підприємства немає ліцензії на здійснення вантажних перевезень, не виділяти вартість доставки окремим рядком у видатковій та податковій накладних, тим більше не складати актів виконаних робіт про доставку товарів, а просто включати цю вартість до ціни товару, тому що при перевірці податківцями факт компенсації покупцем вартості доставки може бути прирівняний до надання послуг із транспортування вантажів стороннім організаціям, і підприємству доведеться відстоювати свої інтереси в судовому порядку.

У податковому обліку витрати з транспортування товарів покупцям відносяться до складу валових витрат за:

— пп. 5.4.6 Закону України «Про оподаткування прибутку» від 28.12.1994 р. № 334/ 94-ВР (далі — Закон № 334) — у частині витрат на страхування цивільної відповідальності і майна торговельного підприємства;

— пп. 5.6.1 Закону № 334 — у частині витрат з оплати праці водіїв і обслуговуючого персоналу;

— пп.5.2.1 — у частині інших витрат, пов’язаних з транспортуванням і збутом продукції. До таких інших витрат відносяться і ПММ, які списуються за умови їхньої витрати для вантажних автомобілів, у розмірі 100% від витрат, тому що обмеження, накладене на списання на валові витрати ПММ для легкових автомобілів (пп. 5.4.10 Закону № 334) у цьому випадку не діє.

Якщо вартість доставки компенсується покупцем, то вартість отриманої компенсації відноситься до складу валових доходів за пп. 4.1.1 Закону № 334.

При цьому вартість отриманої оплати за доставку товару покупцеві є об’єктом для оподаткування ПДВ, тому що хоч транспортування власних товарів і не є послугою, наданою сторонній організації, але одержання компенсації за неї буде включено до вартості реалізації товару.

Доставка здійснюється транспортом сторонньої організації

Торговельні підприємства часто використовують сторонні організації, що займаються вантажоперевезеннями, для доставки своїх товарів покупцям. Найчастіше це ті торговельні організації, які не мають свого вантажного транспорту, але трапляється і так, що до сторонніх організацій звертаються ті торговельні організації, у яких власного транспорту недостатньо для виконання замовлень від покупців.

Витрати з доставки, здійснюваної сторонніми організаціями, як правило, вище, але враховувати їх набагато простіше. Виставлені транспортною організацією рахунки цілком відносяться на збутові витрати. Єдиною обов’язковою вимогою для торговельних організацій є встановлення факту наявності у транспортної організації ліцензії на транспортні перевезення, отриманої у встановленому законодавством порядку. Якщо такої ліцензії в перевізника немає, то у випадку встановлення цього факту при перевірці податковими органами, у торговельної організації можуть бути не визнані валові витрати в частині вартості послуг транспортної організації. ДПАУ в таких випадках посилається на те, що підприємство-перевізник надавало послуги з порушенням чинного законодавства і не мало права на надання цих послуг, прийняття оплати за них і оформлення видаткових документів.

У випадку оплати вартості доставки покупцем окремо від вартості товару, бухгалтер торговельної організації виставляє рахунок, в якому вказує вартість доставки. Ця вартість може дорівнювати оплаченому рахунку транспортної організації або містити в собі додаткові витрати з доставки, відвантаження й розвантаження товару, які були здійснені безпосередньо продавцем. Таким чином, відбувається компенсування витрат постачальника. Вартість отриманої компенсації є валовими доходами підприємства й об’єктом для оподаткування ПДВ у тому випадку, якщо торговельне підприємство є платником податку на прибуток і ПДВ.

Якщо ж така компенсація не передбачена договором купівлі-продажу, то вартість послуг сторонньої транспортної організації, за винятком ПДВ, списується на збутові видатки торговельного підприємства, а сума сплаченого ПДВ після одержання податкової накладної — до складу податкового кредиту торговельного підприємства.

Ганна Бикова



Наступна стаття:  На початок статті 



Коротко про головне Частковий перегляд статті (тільки початок)
А чи знаєте ви, що...
Кращий чоловік — це глухонімий капітан далекого плавання, а кращий платник податків — це....

В рубриці: 


Не у відпустку — у відрядження — на конференцію за кордон Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 22 (2.6.2008) :: Практика
З роками популярність фірмових виїздів за кордон для проведення нарад, семінарів, корпоративних заходів зростає.
Розглянемо, яким чином оформити зв’язок витрат на подібні заходи, забезпечивши їх «валововитратність».
Службове відрядження – це поїздк...

Практика обліку запасів. Придбання запасів Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 22 (2.6.2008) :: Практика
Закінчення. Початок див. у «ШБ» №№ 06-10/2008 р.
Відображення придбання запасів у бухобліку
Продовжуємо розгляд порядку відображення в обліку операцій з придбання запасів. У попередньому номері «ШБ» ми розглянули кілька прикладів придбання запасів.....

0.011953